Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ТОЧКИ» НАШОГО ЖИТТЯ
В «Кримськ╕й св╕тлиц╕» в╕д 14.03.2020 р. прочитала публ╕кац╕ю В╕тал╕я Лазорк╕на про...


В.╤. ЛАЗОРК╤Н: ТАК ГАРТУВАВСЯ ФЛОТ
За 28 останн╕х рок╕в в Укра╖н╕ ╕ навколо не╖ сталося багато под╕й, як╕ ╓ насл╕дками р╕шень,...


ЧОРНА СМУГА «СВ╤ТЛИЦ╤»
15 рок╕в тому, починаючи десь з середини березня, на перш╕й стор╕нц╕ «Кримсько╖...


СЕЛО ВЕЛИКОС╤ЛКИ
Гортаючи стор╕нки свого життя...


ЗАНЕДУЖАВ Я В ДОРОЗ╤...
Як л╕кувалися чумаки, коли занедужали, тим паче, перебуваючи у дороз╕?..




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 07.06.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР.ЧЕРВЕНЬ

8
День м╕ста Севастополя.
Датою заснування Севастополя вважа╓ться 14 червня 1783 року (за новим стилем).
День свого р╕дного м╕ста севастопольц╕ традиц╕йно в╕дзначають у другу суботу червня.
Адм╕рал Д. Сеняв╕н писав: «Назначив места под строения, доставив туда надобное количество всякого рода вещей и материалов, 3-го числа июня месяца адмирал [Мекензи] заложил четыре здания. Первое — часовню во имя Николая чудотворца… Другое — дом для себя, третье — пристань очень хорошую против дома своего, четвертое — кузницу в адмиралтействе. Здания эти все каменные, приведены к концу весьма скоро и почти невероятно. Часовня освящена 6-го августа, кузница была готова в 3 недели, пристань сделана с небольшим в месяц, а в дом перешел адмирал и дал бал на новоселие 1-го ноября. Вот откуда начало города Севастополя» (ЦГАВМФ СССР ф. 315. оп. 1, д. 443, л. 22 Автограф).
У б╕ограф╕чн╕й дов╕дц╕ про Мекенз╕, опубл╕кован╕й у В╕йськов╕й енциклопед╕╖ (СПб, 1914), теж написано: «Мекензи Фома Фомич (Томас) – основатель г. Севастополя…».
За звича╓м засновником м╕ста ╓ той, хто першим заклав кам╕нь у фундамент першо╖ буд╕вл╕.
Однак пророс╕йським силам у 2008 роц╕ за безд╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади з третьо╖ спроби вдалось усп╕шно провести пропагандистську спецоперац╕ю ╕ встановити пам’ятник рос╕йськ╕й цариц╕ н╕мецького походження Катерин╕ ╤╤ як засновниц╕ Севастополя, яка 10 лютого 1784 року сво╖м указом наказала Григор╕ю Потьомк╕ну влаштувати на цьому м╕сц╕ велику фортецю ╕ назвати Севастополем.
1668 р. — гетьман Петро Дорошенко об’╓днав Правобережну ╕ Л╕вобережну Укра╖ну.
1919 р. — радянська влада оголосила Нестора Махна поза законом.
Народилась:
1926 р. — ╤рина Сеник, поетеса, борець за волю Укра╖ни, сп╕взасновниця Всеукра╖нського пол╕тичного об’╓днання «Державна самост╕йн╕сть Укра╖ни».
Померли:
1993 р. — бандурист Олекс╕й Чуприна. Довг╕ роки грав на Тарасов╕й гор╕ в Канев╕. Член Об’╓днання (згодом Всеукра╖нсько╖ сп╕лки) кобзар╕в. В його репертуар╕ були народн╕ п╕сн╕, твори композитор╕в, канти.
2006 р. — Микола Колесса, укра╖нський композитор.

9
1847 р. — рос╕йський цар Микола I п╕дписав вирок, за яким художник ╕ поет Тарас Шевченко в╕ддавався в солдати.
1995 р. — у Соч╕ президенти Рос╕╖ ╕ Укра╖ни п╕дписали догов╕р про розд╕л Чорноморського флоту.
Помер:
1963 р. — Василь Барв╕нський, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст, музичний критик, педагог, диригент, орган╕затор музичного життя. Визначний представник укра╖нсько╖ музично╖ культури XX стол╕ття, пров╕дний д╕яч Союзу укра╖нських профес╕йних музик.

10
1917 р. — (23 — за новим стилем) проголошено автоном╕ю Укра╖ни: «...Однин╕ сам╕ будемо творити наше життя». Це була в╕дпов╕дь УЦР Тимчасовому урядов╕ на його негативне ставлення до автономно╖ Укра╖ни. Зг╕дно з ╤ Ун╕версалом, «не одд╕ляючись в╕д вс╕╓╖ Рос╕╖… народ укра╖нський ма╓ сам порядкувати сво╖м життям», а закони повинн╕ бути ухвален╕ Всенародними укра╖нськими зборами. Автором ╤ Ун╕версалу був Володимир Винниченко. Текст Ун╕версалу був зачитаний В. Винниченком 10(23) червня 1917 р. на II Всеукра╖нському в╕йськовому з’╖зд╕. П╕сля проголошення автоном╕╖ 28 червня 1917 року створено Генеральний секретар╕ат.
1934 р. — створене укра╖нське в╕дд╕лення ГУЛАГу.
1964 р. — у Москв╕ в╕дкритий пам’ятник Тарасу Шевченку.
Народився:
1907 р. — бандурист Олекс╕й Чуприна.
Померли:
1944 р. — н╕мцями закатований поет, археолог ╕ пол╕тичний д╕яч Олег Ольжич-Кандиба, син Олександра Олеся.
1951 р. — Катерина Б╕локур, в╕дома укра╖нська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «на╖вного мистецтва».
1976 р. — Роман Купчинський, письменник; командир сотн╕ УСС, член Пресово╖ квартири УСС, поручник УГА.

11
1888 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито пам’ятник Богданов╕ Хмельницькому.
1990 р. — Верховна Рада Укра╖ни ухвалила р╕шення про при╓днання кра╖ни до сх╕дно╓вропейсько╖ часово╖ зони.
Народився:
1887 р. — Олександр Архипенко, укра╖нський та американський скульптор ╕ художник, один ╕з основоположник╕в куб╕зму в скульптур╕. Почесний член Об’╓днання мистц╕в укра╖нц╕в Америки (ОМУА) та д╕йсний член Американсько╖ академ╕╖ мистецтва ╕ л╕тератури.
Помер:
1993 р. — Патр╕арх УАПЦ Мстислав (Степан Скрипник), визначний укра╖нський церковний д╕яч, патр╕арх УАПЦ. Помер у канадському м╕ст╕ ╫р╕мсб╕. Похований на кладовищ╕ у Саут-Баунд-Бруку, США.

13
Вознес╕ння Господн╓.
1892 р. — у Ки╓в╕ пущено перший в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ електричний трамвай.
Народився:
1874 р. — Марко Черемшина (╤ван Семанюк), укра╖нський громадський д╕яч, письменник ╕ перекладач, адвокат, доктор права.

14
Народився:
1891 р. — ╢вген Коновалець, командант корпусу С╕чових стр╕льц╕в Арм╕╖ УНР, засновник ╕ перший голова ОУН.
Померли:
1919 р. — Олександр Мурашко, укра╖нський живописець, педагог ╕ громадський д╕яч.
1919 р. — агентами Добровольчо╖ арм╕╖ вбитий Микола Рябов╕л, укра╖нський пол╕тичний д╕яч на Кубан╕ час╕в Громадянсько╖ в╕йни; голова Кубансько╖ законодавчо╖ ради; голова Кубансько╖ в╕йськово╖ ради.
1931 р. — В’ячеслав Липинський, видатний укра╖нський пол╕тичний д╕яч, ╕сторик, ╕стор╕ософ, соц╕олог, публ╕цист, теоретик укра╖нського консерватизму. Один ╕з орган╕затор╕в Укра╖нсько╖ демократично-хл╕боробсько╖ парт╕╖. За гетьманату — посол Укра╖ни в Австр╕╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11866

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков