Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3476)
З потоку життя (6713)
Душі криниця (3636)
Українці мої... (1489)
Резонанс (1551)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1733)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОСИЛЕННЯ КАРАНТИНУ: В УРЯД╤ ПЕРЕЛ╤ЧИЛИ НОВ╤ ЗАБОРОНИ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В
Доктор Комаровський жорстко в╕дреагував на р╕шення уряду посилити карантин ╕ написав свою думку у...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS КОЛОМОЙСЬКИЙ: БИТВА ЗА МВФ, В ЯК╤Й ЗАГИНУЛА МОНОБ╤ЛЬШ╤СТЬ
Ця битва була неминучою. Як би часто не показували ще-ком╕ка Володимира Зеленського на канал╕...


ЗАРОБ╤ТЧАНИ ЗА Р╤К ПЕРЕКАЗАЛИ В УКРА╥НУ ПОНАД $12 М╤ЛЬЯРД╤В
обсяг приватних грошових переказ╕в в Укра╖ну у 2018 роц╕ становив 11,111 м╕льярда долар╕в.


ЗАВАЛИМО РОС╤Ю ПОЗОВАМИ, А ЩЕ – Д╤ЗНА╢МОСЯ В КОГО ЯК╤ ПАСПОРТИ…
Окупанти в Криму продовжили сво╓ звичне – грабунок. Цьому треба протистояти. А ще –...


"ВСЕУКРА╥НСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН" БУДЕ ДОСТУПНА ДЛЯ ШКОЛЯР╤В З КРИМУ ТА ОРДЛО
6 кв╕тня в Укра╖н╕ старту╓ осв╕тн╕й проект «Всеукра╖нська школа онлайн».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 07.06.2013
З ВИДОМ НА ЖЕНЕВСЬКЕ ОЗЕРО РОЗТАШОВАН╤ ОДН╤ З НАЙКРАЩИХ У СВ╤Т╤ МЕДИЧНИХ КЛ╤Н╤К

Подорожн╕ нотатки

Красиве це озеро в обрамленн╕ г╕р, зелених пасовищ, сучасних автомаг╕стралей, невеличких, наче намальованих м╕ст, насиляних, мов коштовн╕ намистини, на берегову л╕н╕ю, що в’╓ться навколо водного плеса.
╤ вся ця ╓вропейська кра╖на красива, як казка, а ╖╖ реальне життя ╓ вз╕рцем для багатьох у св╕т╕. Хоча вона багато в чому не схожа на сво╖х сус╕д╕в н╕ ╕стор╕╓ю, н╕ сьогоденням.
╤стор╕я розпов╕да╓, що 1291 року три кантони – Ур╕, Унтервальден та Шв╕ц — домовилися гуртом в╕дбивати напади ворог╕в... У них це вийшло, ╕ тому до них пристали ╕нш╕ кантони. А пот╕м не захот╕ли в╕дходити: н╕мецьк╕ — до Н╕меччини, французьк╕ – до Франц╕╖, ╕тал╕йськ╕ – до ╤тал╕╖. Так ╕ залишились: кожен з╕ сво╓ю мовою, традиц╕ями, звичками, стали швейцарцями, послуговуючись у сво╖й держав╕ аж чотирма мовами (четверта — ретороманська – ╖╖ ще називають мовою давн╕х римлян, нею розмовляють, пишуть, навчаються в г╕рському кантон╕ Граубюнден).
Сам╕ швейцарц╕ називають свою кра╖ну кра╖ною парадокс╕в: здавалось би, стара ╓вропейська демократ╕я, однак швейцарськ╕ ж╕нки одержали право голосу на загальнонац╕ональних виборах лише 1971 року, ╕ то не у вс╕х кантонах. А сама Швейцар╕я стала членом ООН т╕льки 2002 року.
Кра╖на «в╕чного нейтрал╕тету», але на душу населення припада╓ збро╖ б╕льше, н╕ж в будь-як╕й ╕нш╕й кра╖н╕ ╢вропи. Чолов╕ки в швейцарськ╕й арм╕╖ служать п’ять м╕сяц╕в (та ще проходять переп╕дготовку по три тижн╕ щороку), зате все життя тримають вдома зброю та обмундирування.
Кажуть, що швейцарську арм╕ю можна моб╕л╕зувати за 48 годин. Але нав╕що? На ц╕й територ╕╖ дв╕ст╕ рок╕в не було во╓нних д╕й. ╤ «випадкова» зброя у них, слава Богу, не стр╕ля╓.
А ще ця кра╖на виклика╓ захоплення тим, що в н╕й кожного року... новий президент! ╤ н╕хто його не обира╓ – принаймн╕ в нашому розум╕нн╕. Наста╓ Новий р╕к, ╕ один президент зда╓ пост, а другий його прийма╓. В кра╖н╕ обирають парламент, а в╕н признача╓ член╕в уряду. Кер╕вник╕в департамент╕в, а в нашому розум╕нн╕ м╕н╕стр╕в, усього 7. А вже м╕н╕стри почергово стають президентами (до реч╕, продовжуючи виконувати сво╖ м╕н╕стерськ╕ функц╕╖). ╤ н╕хто не виходить на вулиц╕, не бунту╓, прапорами не маха╓, не пропону╓ гречку або сто гривень, аби за нього проголосували.
Таке враження, що швейцарц╕в пол╕тика взагал╕ не ц╕кавить. Не впевнена, що вони достеменно знають, хто в них нин╕ править кра╖ною. Бо в╕д того н╕чого не зм╕ню╓ться. ╤ взагал╕ час тут руха╓ться, як швейцарський годинник, – точно, ч╕тко й розм╕рено. ╤ банки швейцарськ╕ так╕ ж над╕йн╕, як ╕ сто рок╕в тому.
А якщо вам на рахунок швейцарського банку покласти н╕чого ╕ на пристойний швейцарський годинник не вистача╓, то принаймн╕ ви завжди можете скуштувати швейцарський шоколад чи швейцарський сир. Усе це — атрибутика життя, за якою цю кра╖ну знають ╕ шанують у св╕т╕.
А ще у перел╕ку суто швейцарського – а отже над╕йного ╕ досконалого — перебува╓ така житт╓во важлива для людини сфера, як медицина. ╤ про це хочеться розпов╕сти окремо. Тим б╕льше, що нещодавно на запрошення одн╕╓╖ з найкращих у Швейцар╕╖ мереж╕ приватних кл╕н╕к Женоль╓ та з допомогою одесько╖ турф╕рми «╤мпалатревел» разом з групою журнал╕ст╕в я мала нагоду побувати в цих медичних закладах, роздивитися все, що можна. З пота╓мною мр╕╓ю – дочекатися такого в Укра╖н╕.

ГОЛОВНЕ ДЛЯ Л╤КАРЯ — РЕНОМЕ

Зараз чимало вих╕дц╕в ╕з колишнього Союзу при╖жджають до Швейцар╕╖ на обстеження, уточнення д╕агностики ╕ л╕кування. Зрозум╕ло, що при╖жджають т╕, хто ма╓ грош╕. ╤ зрозум╕ло, що вони не з тих, хто викида╓ ╖х на в╕тер.
За оц╕нкою Всесв╕тньо╖ орган╕зац╕╖ охорони здоров’я, медична галузь Швейцар╕╖ – одна з найкращих та найефективн╕ших у св╕т╕. Директор ╕з маркетингу мереж╕ медичних кл╕н╕к Женоль╓ Марина Вербицька поясню╓ це так: ╓ багатов╕ков╕ традиц╕╖. (╤стор╕я св╕дчить, що перший медичний факультет було в╕дкрито в Базел╕ ще 1460 року. Понад п╕втисяч╕ рок╕в – непоганий час для вдосконалення та профес╕онал╕зму). ╢ увага сусп╕льства ╕ п╕дтримка влади: щороку з бюджету на потреби медично╖ галуз╕ нада╓ться 11,6% ВВП. (За цим показником Швейцар╕я пос╕да╓ друге м╕сце у св╕т╕ п╕сля США). ╤ ╓ ефективна система осв╕ти та жорсткий контроль за як╕стю медичних послуг.
У Швейцар╕╖ вс╕ навчаються довго. ╤з школи учн╕ виходять у 20 рок╕в. А щоб стати л╕карем, треба ще 13 рок╕в навчатися у виш╕. Не кожному до снаги пройти такий марафон. Але той, хто залиша╓ться, зазвичай ста╓ гарним л╕карем.
Щодо контролю за як╕стю медичних послуг, то його, кр╕м Федерального оф╕су охорони здоров’я (м╕н╕стерство), зд╕йсню╓ Швейцарська асоц╕ац╕я л╕кар╕в, яка д╕╓ з 1843 року ╕ об’╓дну╓ понад 90% фах╕вц╕в. Ц╕кавлять ╖╖ не т╕льки скарги на л╕кар╕в (хоча це – теж), а й те, як п╕двищують вони свою квал╕ф╕кац╕ю, чи беруть участь у медичних конференц╕ях, чи пов╕домляють про сво╖ досл╕дження... Про кожного л╕каря можна прочитати на сайт╕ агентства: ╕ про його здобутки, ╕ фахову б╕ограф╕ю. Найголовн╕ше для л╕каря — реноме, це його авторитет, пац╕╓нти ╕ зароб╕ток.
Можливо, тому швейцарськ╕ медики стали пров╕дними фах╕вцями у св╕т╕ з л╕кування багатьох тяжких захворювань. Саме тут виконано першу в св╕т╕ операц╕ю з аорто-коронарного шунтування, тут розроблено нов╕тн╕й комплекс препарат╕в для л╕кування гепатит╕в. Саме у Швейцар╕╖ з’явилася перша дитина «з проб╕рки». В╕дом╕ усп╕хи швейцарц╕в у л╕куванн╕ СН╤Ду: в усьому св╕т╕ ╕нкубац╕йний пер╕од переростання В╤Л у СН╤Д займа╓ 5-6 рок╕в, а в Швейцар╕╖ – 20...
Але найб╕льше вража╓ те, що у суперкл╕н╕ках кра╖ни мають змогу обстежуватись ╕ л╕куватись ус╕ ╖╖ громадяни, незалежно в╕д статк╕в. А все тому, що ще 1949 року у Швейцар╕╖ запроваджено страхову медицину. За цей час була можлив╕сть ╖╖ перев╕рити ╕ вдосконалити. На св╕й медичний пол╕с кожен швейцарець щом╕сяця в╕драхову╓ 15% в╕д зарплати. В середньому це 200-300 франк╕в.
Медичне страхування — обов’язкове для кожного, а страховий пол╕с в╕дкрива╓ двер╕ будь-яко╖ кл╕н╕ки – державно╖ чи приватно╖. Власне, в Швейцар╕╖ не дуже й розд╕ляють поняття «державний» та «приватний». Близько 60% пац╕╓нт╕в обслуговують державн╕ кл╕н╕ки, а 40% — звертаються до приватних.
Швейцарську систему варто вивчати хоча б тому, що вона справд╕ да╓ змогу сво╖м громадянам одержувати висококвал╕ф╕ковану медичну допомогу. ╤ варто звернути увагу на не╖ як на перспективу, до яко╖ ми намага╓мося йти, але робимо це дуже несм╕ливо ╕ неефективно.

«ЧЕК-АП» ЗА ОДИН ДЕНЬ

До мереж╕ Женоль╓ входить 12 медичних заклад╕в, що розм╕щен╕ в р╕зних кантонах Швейцар╕╖. Третина з них перебува╓ тут, на берез╕ Женевського озера. Рекламний буклет розпов╕да╓, що в кл╕н╕ках можна одночасно розм╕стити 800 пац╕╓нт╕в, тут працю╓ близько тисяч╕ дипломованих л╕кар╕в, дв╕ тисяч╕ ╕нших сп╕вроб╕тник╕в, а за р╕к робиться 30 тисяч х╕рург╕чних операц╕й.
...М╕ж Женевою та Лозанною, ближче до зелених лук╕в, де пасуться «л╕лов╕ кор╕вки», до пол╕в, до природи, але з видом ╕ на саме озеро, ╕ на Альпи (а в гарну погоду можна нав╕ть побачити верх╕вку Монблану на французьк╕й сторон╕), розташована головна кл╕н╕ка мереж╕ Женоль╓ – з однойменною назвою. Кл╕н╕ка комплексна, важко сказати, з точки зору медицини, чим вона т╕льки не займа╓ться. Тут ╕ онколог╕я, ╕ загальна х╕рург╕я, ╕ г╕неколог╕я, уролог╕я, гастроентеролог╕я, ортопед╕я, внутр╕шн╕ хвороби, ╕ пластична та естетична х╕рург╕я...
Пац╕╓нт, який прибува╓ на обстеження чи л╕кування, спочатку потрапля╓ не в кл╕н╕ку, а... в санатор╕й. Чудов╕ готельн╕ номери з вишуканою обстановкою, ус╕м необх╕дним, включаючи чай-каву ╕ можлив╕стю ╖х пити на балкон╕, спостер╕гаючи чудов╕ кра╓види. Це так звана резиденц╕я, по╓днана з л╕кувальним корпусом критим переходом. Адже не обов’язково лягати в кл╕н╕ку, щоб, скаж╕мо, пройти «чек-ап», тобто повне д╕агностичне обстеження орган╕зму: ультразвукове, рентгенолог╕чне, ехограф╕ю внутр╕шн╕х орган╕в, розгорнутий анал╕з кров╕ (експрес-лаборатор╕я за хвилину дасть показники кров╕ за 56 параметрами), провести ╕нш╕, б╕льш поглиблен╕ досл╕дження. ╤ якщо не виника╓ якихось проблем, пац╕╓нт може пробути в кл╕н╕ц╕ всього один день. ╤ по╖хати додому. Тод╕ обстеження йому коштуватиме 1000 швейцарських франк╕в (франк – це б╕льше в╕д долара, але менше в╕д ╓вро). Плюс гонорар л╕карю.
Але проблеми ╕нколи таки виникають, ╕ саме тод╕, коли ╖х не чека╓ш. Координатор кл╕н╕ки Анна Бал╕, ╕спанка, яка добре зна╓ рос╕йську, оск╕льки ╖╖ бабуся, котра свого часу вийшла зам╕ж за ╕спанця, «просто-таки примушувала читати Толстого та Досто╓вського», розпов╕ла «св╕жий» випадок, коли один в╕домий к╕норежисер, почувши про д╕агностику за один день, вир╕шив скористатися випадком. А в пац╕╓нта було знайдено рак печ╕нки. Добре, що на ранн╕й стад╕╖, добре, що так сталося, довелося зробити операц╕ю, ╕ через к╕лька дн╕в режисер здоровим по╖хав додому.
Л╕кар П’╓р-Ол╕в’╓ Проклон, який працю╓ у Центр╕ д╕агностики, жарту╓, що в╕н любить направляти на «чек-ап» людей, як╕ н╕ на що не скаржаться. «Тому, що у них там все одно щось знайдуть?» – перепитую. — «Суть не в тому, щоб «вихопити» проблему сьогодн╕, — в╕дпов╕да╓, — головне — застерегти в╕д ╖╖ появи «пот╕м». Адже перш╕ ознаки стар╕ння орган╕зму з’являються вже п╕сля 30-ти рок╕в, а в 35 ф╕ксуються зм╕ни, як╕ можуть стати проблемними в майбутньому. Нав╕ть якщо людина «практично здорова»...
Кл╕н╕ка гордиться сво╖м всесв╕тньо в╕домим центром з попередження стар╕ння п╕д кер╕вництвом професора Жака Пруста. Тут пац╕╓нту допомагають скласти повну картину стану його б╕олог╕чного здоров’я, визначити фактори стар╕ння ╕ попередити подальший розвиток хвороб чи якихось порушень, що викликатимуть негативн╕ зм╕ни в орган╕зм╕. «Засоб╕в Макропулоса н╕хто не придумав, — каже Марина, — але, знаючи загрози, можна упов╕льнити процеси стар╕ння».

Добре знати наперед, де варто «п╕дстелити соломку». Але будь-яка л╕карня — це все-таки рятувальний орган, ╕ приходять сюди переважно люди хвор╕ або дуже хвор╕. Одна ╕з спец╕ал╕зац╕й кл╕н╕ки Женоль╓ — д╕агностика та л╕кування новоутворень: як доброяк╕сних, так ╕ злояк╕сних. Головна мета, як завжди, — попередження та рання д╕агностика, однак, якщо н╕ з тим, н╕ з ╕ншим не встигли, в «б╕й» ╕дуть найсучасн╕ш╕ методи л╕кування: рад╕олог╕чн╕, х╕м╕отерапевтичн╕, гормональн╕, х╕рург╕чн╕ тощо. Недаремно серед спец╕ал╕зац╕й кл╕н╕ки значиться ╕ онколог╕я, ╕ рад╕оонколог╕я та ядерна медицина, ╕ ╤нститут рад╕олог╕╖. Недавно споруджено новий операц╕йний блок на 1300 квадратних метр╕в, його под╕лено на 5 операц╕йних зал╕в, обладнаних ус╕м найнов╕шим, що т╕льки ╓ в медичн╕й техн╕ц╕, включаючи цифров╕ технолог╕╖, автоматизован╕ системи, можливост╕ телемедицини...
Одним з найнов╕ших метод╕в л╕кування раку молочно╖ залози стала система ╕нтраоперац╕йно╖ рад╕отерап╕╖ (╤ОРТ). При н╕й шеститижневу х╕м╕отерап╕ю, яку так важко переносять ж╕нки п╕сля операц╕╖, зам╕нюють одним-╓диним сеансом безпосередньо п╕д час операц╕╖. Невеличкий л╕н╕йний прискорювач, що знаходиться тут же, в операц╕йн╕й, впродовж к╕лькох хвилин опром╕ню╓ м╕сце резекц╕╖ спец╕альним пучком електрон╕в. ╤ все. Така процедура не т╕льки ефективна, а й заощаджу╓ чимал╕ кошти пац╕╓нту.
«Ц╕каво, що приватним л╕карям, як╕ тут працюють, кл╕н╕ка н╕чого не платить, — уточню╓ Марина. — Навпаки, це вони платять за оренду прим╕щення, за користування найнов╕шою техн╕кою. А л╕кар╕ одержують гонорар за св╕й профес╕онал╕зм, тому втратити репутац╕ю для них дуже страшно».

╥М ЧАСТО ВДА╢ТЬСЯ НЕМОЖЛИВЕ

М╕сто Вевей – колись давн╓ поселення на шляху ╕з Риму до Британ╕╖ — у Х╤Х стол╕тт╕ ста╓ улюбленим м╕сцем в╕дпочинку для ╓вропейсько╖ знат╕. Тут писав Жан-Жак Руссо ╕ лорд Байрон. Тут Микола Гоголь працював над «Мертвими душами». У ХХ стол╕тт╕ тут жили ╕ тут померли Чарл╕ Чапл╕н, англ╕йський письменник Грем Гр╕н ╕ лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖ польський письменник Генрик Сенкевич. Вздовж набережно╖ Женевського озера – галерея знаменитостей, як╕ залишили св╕й сл╕д у Веве╖. М╕ж пам’ятниками румунському поету Михаю Ем╕неску ╕ Чарл╕ Чапл╕ну – пам’ятник Микол╕ Гоголю, надпис французькою та укра╖нською мовами. Кажучи сьогодн╕шн╕м сленгом, таки «вставля╓» ╕ п╕дносить нац╕ональний дух. Я не глянула ╕з тильного боку, але той, хто здогадався це зробити, сказав, що там ╓ надпис: подарунок в╕д с╕м’╖ Порошенк╕в...
П’ятнадцять к╕лометр╕в красивою набережною, засадженою деревами та кв╕тами, ╕ ви вже в ╕ншому культурному центр╕ Швейцарсько╖ рив’╓ри, невеликому м╕ст╕ Монтрьо, яке також у Х╤Х стол╕тт╕ перетворилося на культурний, туристський та курортно-санаторний центр. Тут жив ╕ помер рос╕йський письменник Володимир Набоков. Тут в╕дпочивали композитори Петро Чайковський та ╤гор Стравинський, на честь останнього в Монтрьо названо прекрасний концертний зал. Нин╕ м╕сто знамените ще й джазовим фестивалем, який в╕дбува╓ться тут вже 45 рок╕в. А ще, буваючи в Швейцар╕╖, сюди прагнуть потрапити фанати улюблено╖ не одним покол╕нням прихильник╕в рок-групи Queen. Майже 15 рок╕в ╖й належала студ╕я звукозапису у Монтрьо, де було записано чимало х╕т╕в – ╕ ╖хн╕х, ╕ Ролл╕нг Стоунз, Кр╕са Р╕, Дев╕да Боу╕. Вдячн╕ швейцарц╕ спорудили на берез╕ Женевського озера пам’ятник сол╕сту Queen Фредд╕ Мерк’юр╕.
Назван╕ ╕мена – т╕льки частинка представник╕в св╕тово╖ культури, багато хто з яких не т╕льки в╕дпочивав, а й л╕кувався у санатор╕ях Монтрьо. А перший санатор╕й Швейцар╕╖ – це нин╕шня кл╕н╕ка Вальмонт-Женоль╓. За свою стор╕чну ╕стор╕ю вона мала честь приймати коронованих ос╕б, пол╕тик╕в, письменник╕в, художник╕в ╕ артист╕в.
Заснував ╖╖ 1905 року доктор Генр╕-Август В╕дмер, новатор у галуз╕ л╕кування псих╕чних захворювань. В╕н здобув осв╕ту у багатьох ун╕верситетах ╢вропи, у Лозанн╕ заклав основи ун╕верситетсько╖ пол╕кл╕н╕ки, а пот╕м задумав збудувати кл╕н╕ку Вальмонт на схилах г╕р. Кращого м╕сця знайти було б важко. З будь-якого м╕сця в╕дкрива╓ться вражаючий вид – що на Женевське озеро, що на Альпи.
Тема нервових розлад╕в – особливо людей «тонко╖ структури» – художник╕в, поет╕в, музикант╕в завжди актуальна: що тепер, що на початку минулого стол╕ття. Тож у кл╕н╕ц╕ Вальмонт побували ╕мпрес╕он╕сти Дега, Моне, Ренуар, Сезанн, тут л╕кувалися Р╕льке, Набоков, Чарл╕ Чапл╕н, Коко Шанель, Ельза Тр╕оле. Перел╕к можна продовжувати.
Ми розмовля╓мо з директором кл╕н╕ки Баб С╕кле на терас╕, де об╕дають пац╕╓нти: чимало з них на колясках, дехто на милицях. Однак вигляд у них – зовс╕м не хворих, а м╕сце, де вони перебувають, — не ╖дальня, а фешенебельний ресторан, «╕нтер’╓ром» якого слугують охристо-зелен╕ в╕дт╕нки г╕р та води Женевського озера. Директор розпов╕да╓, що в довг╕й ╕стор╕╖ кл╕н╕ки був пер╕од, коли тут л╕кували проблеми кишково-шлункового тракту, пот╕м тут була перша у Швейцар╕╖ кл╕н╕ка естетично╖ х╕рург╕╖. Нин╕ кл╕н╕ка – реаб╕л╕тац╕йна ╕ займа╓ться ортопедичним та невролог╕чним в╕дновленням. Два головних л╕кар╕ в кл╕н╕ц╕, два св╕тила: ортопед – доктор медичних наук Дан╕ель Уеб╕ляр та невролог – професор Жуль╓н Богуславський, один з найкращих у св╕т╕ фах╕вц╕в ╕з л╕кування хвороби Парк╕нсона, ╕нсульт╕в, розс╕яного склерозу, еп╕лепс╕╖, м╕грен╕, черепно-мозкових травм, спец╕ал╕ст по «пам’ят╕», псих╕чних розладах мозку ╕ взагал╕ будь-яких розлад╕в центрально╖ та периферично╖ нервових систем. До нього на консультац╕ю при╖жджають з ус╕х к╕нц╕в св╕ту. Для нас важливо ще й те, що професор Богуславський – потомок, уже, щоправда, не в першому «кол╕н╕», вих╕дц╕в з Укра╖ни. На жаль, зустр╕тися ми з ним не змогли: пан професор був на той час на ви╖зд╕.
Зате об╕йшли численн╕ тренувальн╕ зали, як╕ допомагають в╕дновити опорно-руховий апарат, рухлив╕сть суглоб╕в, зм╕цнити мускулатуру. Для цього ╕снують зали ф╕з╕отерап╕╖, ерготерап╕╖, терапевтичний критий басейн з п╕д╕гр╕вом, к╕лька зал╕в для масажу. Л╕кувальна ф╕зкультура тут суто ╕ндив╕дуальна ╕ проводиться з особистим тренером.
Постоперац╕йна реаб╕л╕тац╕я не менш потр╕бна ╕ для тих, хто перен╕с операц╕ю на серц╕, судинах, хто пережив ╕нфаркт чи ╕нсульт. З невролог╕чними хворими працю╓ команда нейропсихолог╕в, психотерапевт╕в, л╕кар╕в трудово╖ терап╕╖, спортивних тренер╕в ╕ д╕╓толог╕в. Ми побачили майстерн╕ для пост╕нсультних хворих, де ╖х навчають заново користуватися вс╕м тим, що необх╕дно для повернення до нормального життя.
«До нас нер╕дко при╖жджають люди з прекрасно зробленими операц╕ями, але майже втраченими для в╕дновлення колишнього обсягу функц╕й, — б╕дка╓ться Марина Вербицька, — але нашим л╕карям часто вда╓ться просто неможливе».

ЛЮДСТВО... З ПРОБ╤РКИ

...Кл╕н╕ку Моншуаз╕ в Лозанн╕ дос╕ називають ж╕ночою. Професор Р. Л. Роша заснував ╖╖ 1932 року як пологовий будинок для заможних.
(Кл╕н╕ка ця — в центр╕ м╕ста, ╕ до╖хали ми до не╖ на метро, т╕льки метро це ╖здить без вод╕╖в: повн╕стю на автоматиц╕. Отаке воно – ╓дине в Швейцар╕╖ метро).
Саме в ц╕й кл╕н╕ц╕ з’явилася перша в св╕т╕ дитина ╕з проб╕рки. ╤ нин╕ «дитяча програма» Моншуаз╕ усп╕шно д╕╓. Однак з того часу спец╕ал╕зац╕я закладу значно розширилася, ╕ тепер кл╕н╕ка займа╓ться не т╕льки г╕неколог╕╓ю, а й ортопед╕╓ю, офтальмолог╕╓ю, уролог╕╓ю, захворюваннями ЛОР-орган╕в, пластичною та реконструктивною х╕рург╕╓ю, нав╕ть спортивним в╕дновленням... Нам розпов╕ли, що час в╕д часу тут в╕дновлю╓ться п╕сля сезону хокейних батал╕й зб╕рна Рос╕╖ (можливо, й наш╕ «соколи» та «донбасц╕» грали б краще, аби у них була така можлив╕сть?). Швейцарська волейбольна зб╕рна теж зверта╓ться туди за допомогою. Ортопед╕я в ц╕й кл╕н╕ц╕ ма╓ велик╕ набутки в л╕куванн╕ та зам╕н╕ кол╕нних та тазостегнових суглоб╕в, саме тут ╖х навчилися «вирощувати», використовуючи б╕олог╕чний матер╕ал пац╕╓нта.
Те, що в кл╕н╕ц╕ Моншуаз╕ активно присутня спортивна тематика, – не дивно. Адже Лозанна — столиця Ол╕мп╕йського руху: тут знаходиться штаб-квартира М╕жнародного Ол╕мп╕йського ком╕тету ╕ Ол╕мп╕йський музей, М╕жнародний спортивний арб╕тражний суд, ╓вропейське представництво Всесв╕тнього антидоп╕нгового агентства, ще двадцять м╕жнародних спортивних федерац╕й.
...Дитин╕ «з проб╕рки», яка першою в св╕т╕ народилася в ц╕й кл╕н╕ц╕, уже виповнилося 28 рок╕в. Л╕кар Бернар Д╕зерен – фах╕вець ╕з репродуктивно╖ медицини, в╕н же г╕неколог-ендокринолог ╕ х╕рург – розпов╕да╓, що недавно бачився з «першачком», усе в нього в житт╕ гаразд. А ще у хлопця ╓ брат, який теж народився з проб╕рки. Доктор Бернар задумався, в╕дпов╕даючи на запитання, ск╕льком д╕тям в╕н особисто став медичним «батьком»? Каже, що рахунок сягнув тризначного числа.
Але дедал╕ б╕льше кл╕н╕ка займа╓ться «складною г╕неколог╕╓ю». Доктор Бернар давав ╕нтерв’ю, т╕льки-но повернувшись ╕з операц╕╖, видно було, що в╕н надзвичайно втомлений. Сказав, що оперував злояк╕сну пухлину, уже задавнену, але вважа╓, що прогноз – оптим╕стичний.
Л╕кар╕, як╕ працюють в кл╕н╕ц╕ Моншуаз╕, сво╖ми усп╕хами завдячують сп╕впрац╕ з ун╕верситетською кл╕н╕кою в Лозанн╕. Здавалося б, недавно в операц╕йну залу прийшов лазер, тепер завдяки телеметр╕╖ лапароскоп╕чна операц╕я стала б╕льш точною ╕ над╕йною. Подекуди достатньо зробити розр╕з в один сантиметр, щоб провести найскладн╕шу операц╕ю на внутр╕шн╕х органах.
Одна з нових ╕ прогресивних технолог╕й, що використовуються у кл╕н╕ц╕, – л╕кування ф╕броми матки з допомогою фокусованих ультразвукових хвиль високо╖ ╕нтенсивност╕. Ультразвуков╕ частоти просто-таки «випалюють» окрем╕ перероджен╕ кл╕тини, не зач╕паючи здоров╕. А в╕дбува╓ться операц╕я п╕д контролем МРТ, що да╓ змогу пост╕йно спостер╕гати за процесом ╕ вносити необх╕дн╕ корективи.

СТВОРИТИ Б У СЕБЕ ШВЕЙЦАР╤Ю...

Чи можна по╖хати л╕куватися до швейцарсько╖ кл╕н╕ки? Можна. Туди дорогу протоптали, мабуть, не десятки, а сотн╕ наших громадян. Коли ми були в кл╕н╕ц╕ Женоль╓, якраз за╖хала на л╕кування укра╖нська пара. ╤ не з першого ешелону пол╕тик╕в чи б╕знесмен╕в. Отже, не т╕льки ол╕гархам, а й б╕знесменам середньо╖ руки це п╕д силу зробити. Кажуть, не бува╓ тижня, щоб хтось з Укра╖ни не при╖хав д╕агностуватись чи л╕куватися. Справд╕, якщо в так╕й кл╕н╕ц╕, не дай Бог, робити операц╕ю, на це потр╕бн╕ десятки тисяч швейцарських франк╕в. Але ╓ процедури менш затратн╕, ╕ бува╓, що людина роками л╕ку╓ться незрозум╕ло в╕д чого ╕ к╕нець к╕нцем витрача╓ в Укра╖н╕ не менш╕ грош╕, але безрезультатно. Тод╕, можливо, швидше ╕ дешевше — Швейцар╕я.
Але, вочевидь, важливо зараз поговорити про ╕нше. В Укра╖н╕ теж ╓ прекрасн╕ кл╕н╕ки. ╢ чудов╕ фах╕вц╕. Он до ╤лл╕ ╢мця в медичний центр дитячо╖ кард╕олог╕╖ та кард╕ох╕рург╕╖ теж з багатьох кра╖н при╖жджають... ╢ в нас ╕ ╕менит╕ фах╕вц╕ старо╖ школи, ╖хн╕ учн╕. Ц╕ кл╕н╕ки ╕ нин╕ мають високий авторитет ╕ з м╕н╕мальними можливостями роблять просто-таки чудод╕йн╕ реч╕. ╢ в нас «медичн╕ острови» високого профес╕онал╕зму ╕ величезного досв╕ду. Але нема╓ загального р╕вня системи, нема ф╕нансових можливостей. Швейцар╕я показу╓, як це може бути. Ти бачиш перспективу ╕ розум╕╓ш, що вона далека.
Але якщо до не╖ не йти, то вона не настане н╕коли.

Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Ки╖в – Лозанна – Вевей —Монтрьо — Женева — Ки╖в

ПРО АВТОРА. Лариса Остролуцька народилася у сел╕ Росошани Кельменецького району Черн╕вецько╖ област╕. Зак╕нчила факультет журнал╕стики Льв╕вського державного ун╕верситету ╕м. ╤. Франка.
П╕д час навчання працювала в районн╕й газет╕ «Наддн╕стрянська правда», ун╕верситетськ╕й «За радянську науку», додатку до «Молод╕ Укра╖ни» — «Студентський гарт». П╕сля зак╕нчення ун╕верситету «освоювала» середньоаз╕атськ╕ простори, працюючи у газетах «Советская Каракалпакия», «Комсомолец Узбекистана».
Повернувшись в Укра╖ну, була кореспондентом, зав╕дувачем в╕дд╕лу газети «Молодь Укра╖ни», такий же шлях пройшла в газет╕ «Радянська Укра╖на». В╕дтак брала активну участь у створенн╕ газети «Укра╖на молода», в як╕й об╕ймала посаду заступника головного редактора та виконуючого обов’язки головного редактора. Була власним кореспондентом в Укра╖н╕ газет «СНГ – общий рынок», «Общая газета» (Рос╕я), заступником головного редактора газети «Демократична Укра╖на» та журналу «Ж╕нка».
Майже десять рок╕в працювала першим заступником, заступником кер╕вника прес-служби Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни.
Член Сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни, заслужений журнал╕ст Укра╖ни. Лауреат прем╕╖ Сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни «Золоте перо».
╥╖ перу належать книги «В сердце было моем» та «Трудовий гарт молод╕».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11860

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков