Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 07.06.2013
СПАСИБ╤ ЗА П╤ДТРИМКУ!

Джерела

ГОРОДИЩЕНСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМ╤Н╤СТРАЦ╤Я
ГОРОДИЩЕНСЬКА РАЙОННА РАДА
ГОРОДИЩЕНСЬКА М╤СЬКА РАДА
Голов╕ Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка
П. В. Вольвачу

Шановний Петре Васильовичу!
Городищенська районна державна адм╕н╕страц╕я, районна рада, м╕ська рада глибоко вдячн╕ Вам за увагу, а також за безпосередню участь в заходах, присвячених 200-р╕ччю в╕д дня народження нашого славетного земляка, оперного сп╕вака, композитора, драматурга С. С. Гулака-Артемовського, що в╕дбулись 15 лютого 2013 року в м. Городище.
Спод╕ва╓мося на подальшу сп╕впрацю.

О. М. ГАНЖА,
голова районно╖
державно╖ адм╕н╕страц╕╖
О. О. Б╤БА,
голова районно╖ ради
В. П. МИРОШНИК,
м╕ський голова

Упродовж багатьох рок╕в «Кримська св╕тлиця» пропагу╓ величну спадщину ген╕ально╖ укра╖нсько╖ родини Симиренк╕в. Т╕сна сп╕впраця кримських науковц╕в та часопису з Городищиною значною м╕рою посприяла не лише науков╕й та громадськ╕й реаб╕л╕тац╕╖ вс╕х представник╕в славетного роду п╕дпри╓мц╕в, економ╕ст╕в, науковц╕в та меценат╕в, але й дозволила г╕дним чином вшанувати ╖х й в Укра╖н╕.
Зазначен╕ досягнення — результат пост╕йно╖ п╕дтримки наших ╕н╕ц╕атив м╕сцевою владою. ╥╖ високий патр╕отизм та глибоке розум╕ння загальнонац╕онально╖ значущост╕ багатовим╕рного доробку Симиренк╕в, незважаючи на парт╕йн╕ штандарти, демонструють кер╕вники району та м╕ста Городище.
Яскравим прикладом конструктивно╖ прац╕ в гуман╕тарн╕й царин╕ Городищенсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, районно╖ ради та мер╕╖ стало святкування 200-р╕ччя в╕д дня народження ще одного славетного земляка, близького товариша Тараса Шевченка, видатного сп╕вака та основоположника укра╖нсько╖ нац╕онально╖ опери Семена Гулака-Артемовського.
Мен╕ пощастило брати участь у цих величних юв╕лейних заходах. Не часто трапля╓ться, щоб перш╕ особи району ╕ м╕ста висловлювали вдячн╕сть учасникам та гостям юв╕ле╖в сво╖х видатних земляк╕в. З╕знаюся, що така подяка стала справжньою неспод╕ванкою. Враховуючи таку увагу та шляхетн╕сть районних та м╕ських керманич╕в, у сво╓му лист╕-в╕дпов╕д╕ я намагався окреслити обриси нашо╖ подальшо╖ сп╕впрац╕ з Городищиною та Черкащиною.

Голов╕ Городищенсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖
О. М. ГАНЖ╤
Голов╕ Городищенсько╖ районно╖ ради
О. О. Б╤Б╤
М╕ському голов╕ м. Городище
В. П. МИРОШНИКУ

Вельмишановн╕ Олександре Миколайовичу, Олександре Олекс╕йовичу та Володимире Петровичу! Користуючись нагодою, особисто я ╕ мо╖ колеги — кра╓знавець з Мел╕топольщини Володимир Р╕зник та голова Укра╖нсько╖ всесв╕тньо╖ координац╕йно╖ ради Михайло Ратушний висловлю╓мо вам щиру вдячн╕сть за запрошення взяти участь у вшануванн╕ 200-л╕ття в╕д дня народження вашого ген╕ального земляка, основоположника укра╖нського оперного мистецтва, всесв╕тньо╖ слави оперного сп╕вака та композитора Семена Гулака-Артемовського. З вдячн╕стю сприйма╓мо вашу пропозиц╕ю щодо подальшо╖ сп╕впрац╕ з Городищиною у царин╕ науки, культури та кра╓знавства.
Добре в╕дома вам студ╕я «Св╕танок» при С╕мферопольському м╕ському будинку дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕ може презентувати городищенцям нову редакц╕ю вистави «Платон╕в хут╕р». Вона упродовж останн╕х рок╕в стала переможницею найпрестижн╕ших всеукра╖нських та м╕жнародних конкурс╕в. ╥╖ з захопленням та вдячн╕стю сприймали глядач╕ не лише у Ки╓в╕, Львов╕, Полтав╕ та Харков╕, але й у Польщ╕.
На наш погляд, Крим та Городищина можуть т╕сно сп╕впрацювати також через м╕сцев╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Всеукра╖нська загальнопол╕тична та л╕тературно-художня газета «Кримська св╕тлиця» та «В╕сник Городищини» на сво╖х шпальтах можуть обм╕нюватися найц╕кав╕шими матер╕алами з культурного, мистецького та наукового життя двох рег╕он╕в. На стор╕нках кримсько╖ газети талановит╕ д╕ти з Городищини могли б публ╕кувати сво╖ в╕рш╕, нариси та опов╕дання. Це допоможе вивести ╖х на всеукра╖нський л╕тературний шлях. Коли б кожна городищенська школа та б╕бл╕отека передплатили один з найц╕кав╕ших всеукра╖нських часопис╕в, яким сьогодн╕ в Укра╖н╕ ╓ «Кримська св╕тлиця», то школяр╕ Черкащини знали б про життя не лише в Криму, але й по вс╕х куточках Укра╖ни.
Серед всеукра╖нських часопис╕в газета «Кримська св╕тлиця» упродовж 20 рок╕в свого ╕снування пост╕йно публ╕кувала матер╕али на симиренк╕вську тематику. Вона, мабуть, найб╕льше сприяла поверненню в укра╖нську ╕стор╕ю, науку та л╕тературу видатно╖ укра╖нсько╖ родини Симиренк╕в.
Маю нагадати, що цього року виповнилося 80 рок╕в в╕д дня арешту, а у вересн╕ 2013-го мина╓ 75 рок╕в в╕д дня загибел╕ в стал╕нському концтабор╕ всесв╕тньо╖ слави вченого-сад╕вника та помолога, вашого земляка та орган╕затора Мл╕╖всько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва (нин╕ ╤нституту помолог╕╖ НААН Укра╖ни ╕м. Л. Симиренка) ╕ Укра╖нського ╕нституту сад╕вництва НААН Укра╖ни у Ки╓в╕ професора Володимира Левковича Симиренка.
Переконаний у тому, що було б по-християнськи та по-людськи, коли б делегац╕я Черкащини та Городищини, науковц╕ з Платонового хутора та Криму, Ки╓ва та Мел╕тополя сп╕льно в╕дв╕дали м╕стечко Обоянь у Курськ╕й област╕, де к╕лька рок╕в працював рядовим агрономом професор Володимир Симиренко, ╕ урочище «Солянка» п╕д Курськом, де вчений пров╕в останн╕ м╕сяц╕ свого життя ╕ був розстр╕ляний енкаведистськими опричниками, де в╕д╕йшов у в╕чн╕сть у братськ╕й могил╕ в урочищ╕ «Солянка» п╕д Курськом 18 вересня 1938 року. Першу таку по╖здку на священне для Укра╖ни та укра╖нсько╖ науки м╕сце на територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ сп╕льна делегац╕я Городищенсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ та науковц╕в Укра╖ни зд╕йснила у 2009 роц╕ у День вшанування пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в.
На жаль, ╕м’я видатного укра╖нського ученого-сад╕вника та помолога, орган╕затора в╕тчизняно╖ сад╕вничо╖ науки радянсько╖ доби, всесв╕тнього вим╕ру науковця, професора Володимира Симиренка, знищеного тотал╕тарним режимом, до цього часу в Укра╖н╕ г╕дно не пошановано ╕ не ув╕чнено. ╤менем цього великого ученого ╕ видатного укра╖нця необх╕дно назвати орган╕зований ним у 1931 роц╕ ╤нститут сад╕вництва у Ки╓в╕, Уманську академ╕ю сад╕вництва та Городищенський аграрний коледж. ╤м’я Володимира Симиренка потр╕бно також надати вулицям у м. Городище, Черкасах, Уман╕ та Ки╓в╕.
Вкрай необх╕дно видати також монограф╕ю про життя та наукову д╕яльн╕сть професора Володимира Симиренка ╕ зд╕йснити видання його вибраних наукових праць, як╕ не втратили сво╓╖ актуальност╕ ╕ науково╖ ц╕нност╕. Монограф╕я про Володимира Симиренка обсягом понад 25 друкарських аркуш╕в мною вже п╕дготовлена, необх╕дна ф╕нансова п╕дтримка вс╕х черкащан та городищенц╕в цього першого ун╕кального видання про Володимира Симиренка. Кошторисна варт╕сть видання накладом 2 000 прим╕рник╕в — 75-80 тис. грн. Тож поле для нашо╖ подальшо╖ сп╕впрац╕ на науково-гуман╕тарн╕й нив╕ во╕стину безмежне.
За 50-л╕тн╕й пер╕од т╕сно╖ сп╕впрац╕ та активно╖ п╕дтримки з черкащанами та городищенцями нам вдалося зробити немало: створено Музей родини Симиренк╕в, в╕дкрито пост╕йну експозиц╕ю, присвячену Симиренкам, у Черкаському державному кра╓знавчому музе╖, започатковано Симиренк╕вський фонд у Черкаському державному арх╕в╕, в╕дроджено Свято-Тро╖цьку церкву на Платонов╕м хутор╕ ╕ родинний цвинтар навколо не╖ та зд╕йснено в╕ртуальне перепоховання праху Володимира Симиренка на його мал╕й Батьк╕вщин╕, збережено славетний Помолог╕чний симиренк╕вський розсадник, який нин╕ став ╤нститутом помолог╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка, споруджено на Платонов╕м хутор╕ перший в Укра╖н╕ пам’ятник ген╕альному вченому, запроваджено державну прем╕ю ╕мен╕ видатного вченого Л. П. Симиренка.
До того ж нам вдалося зд╕йснити перевидання першого тому знаменито╖ науково╖ прац╕ Л. П. Симиренка «Кримське промислове плод╕вництво», в╕дшукати, реконструювати та видати другий том ц╕╓╖ прац╕, який вважався втраченим. Упродовж 2001-2005 рр. ми зд╕йснили видання першо╖ науково╖ монограф╕╖ про життя та д╕яльн╕сть Л. П. Симиренка (у трьох книгах). Ми видали також ран╕ше нев╕дом╕ нав╕ть науковцям прац╕ Л. П. Симиренка «Местные стародавние сорта плодовых культур Крыма» (1996). А до 125-л╕ття в╕д дня публ╕кац╕╖ першо╖ науково╖ прац╕ Л. П. Симиренка, яка побачила св╕т у Москв╕ в 1888 роц╕, упорядкували ╕ видали монограф╕ю «Витоки промислового плод╕вництва». Попереду ще багато справ з ув╕чнення славетних родин ваших ген╕альних земляк╕в Симиренк╕в та Гулак╕в.
З глибокою повагою ╕ з над╕╓ю на подальшу сп╕впрацю —

Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, д╕йсний член НТШ, академ╕к УЕАН, симиренкознавець, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, лауреат прем╕й ╕м. Дмитра Нитченка та Л. П. Симиренка НАН Укра╖ни

Презентац╕я ново╖ симиренк╕всько╖ книги у Городищенськ╕й районн╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. В. Симиренка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11853

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков