Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 07.06.2013
ЗОЛОТ╤ ЗЕРНА ОДНОГО КОЛОСА

Коли близько спостер╕га╓ш за контактами учн╕в з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни, мимовол╕ ловиш себе на думц╕: оце, мабуть, ╕ ╓ найоптимальн╕ший спос╕б творення державного монол╕ту! Коли представники р╕зних етнос╕в творять ╓дину укра╖нську пол╕тичну нац╕ю. Зустр╕ч╕ на зразок мистецького фестивалю в Коломи╖ «Золот╕ зерна одного колоса», орган╕зован╕ фах╕вцями та ентуз╕астами, здатн╕ за короткий час об’╓днати нац╕ю в одне ц╕ле. Якби ще ЗМ╤ п╕дставили сво╓ плече... На жаль, так╕ под╕╖ р╕дко висв╕тлю╓ центральне телебачення. Та й тиражн╕ газети в гонитв╕ за читачем скор╕ше напишуть про якийсь вибух, ав╕акатастрофу або ╕ншу сенсац╕йну под╕ю. А ось друкован╕ матер╕али в ЗМ╤, як╕ прямо чи опосередковано сприяють роз’╓днанню рег╕он╕в, трапляються досить часто. Скаж╕мо, того ж дня, коли фестиваль у Коломи╖ завершувався, кримська газета «События», яка претенз╕йно назива╓ себе «главной еженедельной газетой Крыма» (╕ тираж яко╖ сяга╓ 40 тисяч прим╕рник╕в), на перш╕й шпальт╕ пом╕стила статтю: «О конце света для отдельно взятой Украины». Та ще й з в╕дпов╕дною яскравою ╕люстрац╕╓ю: розколота посередин╕ карта Укра╖ни...
Автор же цих рядк╕в був св╕дком зовс╕м ╕нших настро╖в у Коломи╖. Про початок добрих справ (а не про к╕нець св╕ту!) думала, мабуть, юна кримська татарочка Л╕ля Аб╕булла╓ва, коли на мо╓ прохання засп╕вала кримськотатарську п╕сню на подв╕р’╖ школи. До не╖ тут же п╕дб╕гла ╕ дов╕рливо притулилася маленька д╕вчинка, учениця молодших клас╕в... Видно, чула вже у виконанн╕ останньо╖ ╕ укра╖нськ╕, ╕ кримськотатарськ╕ п╕сн╕, встигла полюбити гостю з Криму. Який вже там розкол... При бажанн╕ вс╕ контакти по л╕н╕╖ «Сх╕д-Зах╕д» можна орган╕зувати в дус╕ християнсько╖ любов╕. Просто Укра╖ну не можна дов╕ряти тим, кого не ц╕кавить ╓дн╕сть держави, ╖╖ майбутн╓. Навряд чи про «цив╕л╕зац╕йний розкол» думав Андр╕й Галинський, коли прямо на вулиц╕ зустр╕в двох колоритних гуцул╕в у нац╕ональному вбранн╕ ╕ попросив дозволу сфотографуватися з ними. Прикарпатц╕, д╕знавшись, що Андр╕й при╖хав ╕з самого Криму, радо погодилися, а я встиг заф╕ксувати символ╕чний факт кримсько-карпатського ╓днання.
А ск╕льки под╕бних момент╕в було за ц╕ три дн╕ фестивалю! Скаж╕мо, наших морських оф╕цер╕в Андр╕я Лубенця ╕ Вадима Махна прямо в центр╕ Коломи╖ зупинив невисокий сивий мужчина з в╕йськовою виправкою. Виявилося, — кор╕нний прикарпатець, колишн╕й оф╕цер ВМС Укра╖ни... Цей хвилюючий момент я також заф╕ксував. Пот╕м в╕йськов╕ моряки зустр╕чалися в гостинному кафе «Звенислава», ╕ це був веч╕р спогад╕в та задушевних розмов. Не про занепад Укра╖ни говорили хлопц╕, а про конкретн╕ реч╕, як╕ вселяють оптим╕зм. Одним словом, мистецький фестиваль «Золот╕ зерна одного колоса», започаткований донькою Прикарпаття Мар╕╓ю Ф╕шер-Слиж, дов╕в житт╓здатн╕сть гарно╖ ╕де╖. А коломийська НВК № 9 «Школа-природничо-математичний л╕цей» довела, що може бути чудовою базою для под╕бних зустр╕чей. Меценати фестивалю також довели, що не перевелися в Укра╖н╕ люди, як╕ люблять В╕тчизну до глибини власно╖ кишен╕. Усп╕х д╕тей — це ╕ ╖хн╕й усп╕х також. Громадська орган╕зац╕я «╤нститут розвитку громадянського сусп╕льства» (╖╖ представляв Микола Солоненко) на д╕л╕ довела, що нав╕ть малими силами можна досягати пом╕тних результат╕в. А хто найоб’╓ктивн╕ше скаже про результати по╖здки, як не д╕ти з Криму?

ТУТ ЯКОСЬ КУЛЬТУРНО ╤... ДУХОВНО

Христина Ждан, учениця 10 класу Стальн╕всько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Джанкойського району:
— Враження в╕д м╕ста? Коли я ╖хала сюди, то зовс╕м не чекала, що Коломия нас так тепло зустр╕не. Передбачала два вар╕анти — хороший ╕ не дуже, щоб не бути пот╕м розчарованою. Але нас зустр╕чали як добрих старих друз╕в... За все сво╓ «мандр╕вне» життя я такого гарного м╕ста ще не бачила! Тут чисто, затишно, спок╕йно, нав╕ть тихо, як у сел╕, але якось культурно ╕... духовно. Мен╕ сподобався вчорашн╕й концерт ╕ нагородження учн╕в у л╕це╖. Нагороджувалися також учител╕ ╕ батьки учн╕в. Це правильно, що усп╕хи в навчанн╕ ╕ спорт╕ коломияни так заохочують! Кримчанам це варто б перейняти. Бо в╕дчува╓ться результат: д╕ти тут надзвичайно талановит╕. Один хлопчик отримав чотири перемоги на всеукра╖нському р╕вн╕! Думаю, так╕ усп╕хи можлив╕, не в останню чергу завдяки дивовижному «коломийському» кл╕мату дов╕ри, сп╕впрац╕, творчост╕.
На мо╓ запитання, чи д╕вчина не в╕дчула якогось мовного бар’╓ру в сп╕лкуванн╕ з прикарпатцями, Христина сказала:
— Н╕, жодного бар’╓ру! В Криму у мене були хорош╕ вчител╕, а ще — добра родина. Дв╕ бабус╕ ╕ мама сп╕лкуються укра╖нською, тато також волод╕╓ нею добре. Родини з укра╖нським кор╕нням у наш╕й м╕сцевост╕ зберегли мову. Кримськ╕ татари також швидко ╖╖ вивчають, особливо це стосу╓ться молод╕. Може, й не вс╕ нею розмовляють, але вс╕ розум╕ють, знають. Це стереотип, що в Криму н╕хто не зна╓ укра╖нсько╖! А якби ще так╕ по╖здки учн╕в були част╕шими — був би гарний стимул оволод╕ти укра╖нською бездоганно. Я думаю, що завдяки таким людям, як Тетяна Микола╖вна Захарова, можна буде вплинути на масов╕сть по╖здок. Зробити ╖х б╕льш ц╕леспрямованими, ц╕кавими. В майбутньому я хочу стати журнал╕сткою, думаю, що й мо╖ можливост╕ впливати на процес дещо зростуть.
╤ ще одне: саме завдяки л╕тературно-мистецькому фестивалю «Золот╕ зерна одного колоса» я почала сп╕впрацювати з «Кримською св╕тлицею». Для мене це велика честь, що мен╕ дають можлив╕сть друкуватися, розвивати сво╖ творч╕ можливост╕. Мен╕ дуже при╓мно, що моя творч╕сть подоба╓ться вчителям, що мене розум╕ють. Це п╕дтримка, без яко╖ мен╕ було б важко... Зоя Микола╖вна Пипченко завжди п╕дтриму╓ мене в мо╖х починаннях. Вона вже у 5-му клас╕ звернула на мене увагу, ╕ з того часу я завжди в╕дчувала ╖╖ п╕дтримку.

«Я СТАВ ЧАСТИНКОЮ ПРИКАРПАТСЬКО╥ РОДИНИ...»

Андр╕й Галинський, Поб╓дненська школа Джанкойського району:
— Новина про те, що я по╖ду до ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, мене застала трохи неспод╕вано... У мене давно було велике бажання познайомитися з людьми цього краю! ╤ ось це сталося. В Коломи╖ я пров╕в лише три дн╕, але це був дуже важливий в╕др╕зок мого життя. Я себе в╕дчував, як вдома, н╕би став частинкою ц╕╓╖ велико╖ прикарпатсько╖ родини. Люди тут наст╕льки щир╕ ╕ тепл╕, що страшенно хочеться ╖м в╕дпов╕дати тим же. Це природньо! Зрештою, вс╕ ми родич╕... Батьки у мене — кор╕нн╕ кримчани, родом з села Поб╓дного. Але один м╕й д╕дусь з материково╖ Укра╖ни, з Житомира, другий з бабусею при╖хав до Криму з Якут╕╖. Як бачите, переплелися р╕зн╕ г╕лки... Непогано було б возити сюди д╕тей з усього Криму! А прикарпатц╕в — до нас. Хоча... в АРК люди трохи ╕нш╕, б╕льш дистанц╕йован╕, в╕ддален╕ одне в╕д одного. А тут ╕деш по вулиц╕ ╕ розум╕╓ш, що кожна людина може стати тоб╕ найближчим другом. Якби ╕дея зближення Криму ╕ Прикарпаття походила з Криму, то не було б таких великих масштаб╕в, мабуть. А так в усьому в╕дчува╓ться дух Галичини! Прагнучи тако╖ св╕тло╖ енергетики, яку ми тут в╕дчули, варто долати велик╕ в╕дстан╕ — складн╕сть по╖здки не ма╓ значення. Варто, варто ╖здити!
Л╕ля Аб╕булла╓ва, студентка С╕мферопольського музичного училища ╕мен╕ П. ╤. Чайковського:
— Ми до останнього дня сумн╕валися — вдасться по╖хати чи н╕? Але все склалося якнайкраще. Ми рад╕, що побували тут, в Коломи╖, — нам подоба╓ться практично все! Втрача╓мо дар мови в╕д багатства музе╖в, чудово╖ арх╕тектури, зелен╕, чистоти пов╕тря, а головне, в╕д добрих людей... Нав╕ть хочеться, користуючись нагодою, подякувати прикарпатцям за таку увагу до нас, вв╕члив╕сть, щир╕сть. Сьогодн╕ я сп╕вала багато укра╖нських п╕сень: «Ой, не св╕ти, м╕сяченьку», «Н╕ч яка м╕сячна», гуцульськ╕ коломийки, а ще я виконала кримськотатарську п╕сню «Шестеро д╕вчат» — вона дуже старовинна, нав╕ть не вс╕ кримськ╕ татари ╖╖ знають... ╤ це чудово, що ╓ можлив╕сть п╕знавати культуру одне одного! Коломию з╕ Львовом (а я побувала в цьому м╕ст╕ минулого року), може, й некоректно пор╕внювати — вони р╕зн╕ за розм╕рами, але якщо говорити про емоц╕╖, то ц╕лком можна ставити знак р╕вност╕. У Львов╕ мен╕ сподобалося кафе «Кри╖вка», у м╕ст╕ чудовий оперний театр, гарн╕ церкви ╕ костьоли, зате тут б╕льше уваги, чудова програма, нав╕ть р╕чку Прут нам не забули показати!
Ар╕ана Войтюк, студентка С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. ╤. Чайковського:
— Р╕ка Прут, на як╕й ми побували, надзвичайно гарна! Щось таке р╕дне... А пов╕тря сюди, мабуть, з самих полонин в╕три приносять — хочеться дихати й дихати! Не хочеться н╕куди ╖хати зв╕дси — така краса! Ось воно, справжн╓ Прикарпаття! Я в Коломи╖ вперше, але точно не востанн╓ — дала соб╕ слово сюди ще повернутися. До реч╕, м╕й д╕дусь родом ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни, з м╕ста Р╕вного. Я там була ще в ранньому дитинств╕, мало що пам’ятаю. А тепер ось тут, б╕ля р╕ки, почуваюся так, н╕би повернулася в р╕дн╕ кра╖... ╤ це при тому, що тато у мене з Афган╕стану, при╖хав сюди вчитися, зустр╕в тут маму ╕... залишився в Криму. Мене ж батьки в╕ддали до укра╖нського класу — адже ми живемо в укра╖нськ╕й держав╕ ╕ мову треба знати. Чому мен╕ так сподобався фестиваль «Золот╕ зерна одного колоса»? Тому, що в╕н об’╓дну╓ багато нац╕й, людей з р╕зним кор╕нням. ╤ за це велике спасиб╕ його орган╕заторам!

МОРЕ — ТАКОЖ ОДИН З УКРА╥НСЬКИХ СИМВОЛ╤В!

Тетяна Захарова, орган╕затор по╖здки, на мо╓ запитання, чи в╕рить вона у майбутн╓ фестивалю, у продовження контакт╕в, в╕дпов╕ла так:
— Думаю, що продовження буде. ╤ нав╕ть хочеться розширити базис для сп╕впрац╕. Щоб це було сп╕вроб╕тництво не т╕льки по л╕н╕╖ «Коломия — Крим», а й значно ширше: «Карпати — Крим». Щоб сюди були включен╕ не лише Прикарпаття, але й Закарпаття та Буковина. ╤ р╕зн╕ напрямки були: культурницький, еколог╕чний, туристичний... Звичайно, по╖здки в Карпати будуть сильним стимулом для д╕тей! Хочемо ╕ будемо вивчати укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕, коломийки. Багато п╕сень, як╕ почули тут, д╕ти ще не знали... Але вони дуже милозвучн╕, насичен╕ такою глибиною... Тому треба, щоб ╕ д╕ти Криму знали ц╕ п╕сн╕. Думаю, що й у Криму, на мор╕ можна буде орган╕зувати под╕бний фестиваль, щоб мешканц╕ Карпатського рег╕ону ╖здили до нас. Море — також один з укра╖нських символ╕в, не лише Карпати. Звичайно, без спонсор╕в дуже важко, але, на щастя, ╓ люди, як╕ готов╕ допомагати. У багатьох ╓ розум╕ння того, що це — всеукра╖нська справа. Люди нав╕ть спонтанно, без будь-яких попередн╕х домовленостей, можуть п╕дставити сво╓ плече. Ось сьогодн╕ незнайом╕ коломияни нав╕ть заплатили за нас у маршрутц╕! Це не може не зворушувати... Тому, спод╕ваюся, що й у Криму знайдуться спонсори ╕ меценати. ╤ добра справа, розпочата ентуз╕астами, буде мати сво╓ продовження.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Коломия — Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 07.06.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11845

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков