Версiя для друку Обговорити в форумi

Як я скучив за вами, коси,
Чом вас, коси, ніхто не носить?
…Ви ж одвіку були окрасою
Гордовитої українки!
Скільки суму життя відважило,
Скільки болю вам завдавали.
Вас на золото щедро важили,
Як невільними продавали.
Шанували вас чорними, сивими,
Розпинали вас на охресті,
Недарма ви служили символом
І незайманості, і честі.
М. Юхименко

Традиція пошанування дівочої коси є характерною для різних регіонів України. Вона з правіку служила важливим постулатом української етнопедагогіки у вихованні жінки – Берегині роду і народу, суть особистості якої складали такі чесноти, як моральна чистота і скромність, працьовитість і охайність, стриманість і терпеливість, велика материнська жертовність.
У народних світоглядно-філософських уявленнях волоссю відводилась особлива роль оберегу, своєрідного «громовідводу» від негативних впливів сил зла, а також засобу зв’язку інтелекту із тонкими матеріями, з Космосом. Вважалося, що дівчина із довгим та пишним здоровим волоссям буде у майбутньому доброю і турботливою матір’ю, дружиною. За акуратністю зачіски судили про її вміння і навички як господині. Волосся, заплетене у косу, навіть сам ритуал заплітання-розплітання коси підносились до рівня глибокого символізму. Право ходити із «непокритою» головою, носити косу, прикрашати волосся квітами, стрічками пов’язувалося із дівочою цнотливістю. (Жорстокий звичай «наруги над косою» стосувався втрати дівочої честі!).
Ці глибини мудрості української етнопедагогіки та особливостей етнопсихіки заторкнули у мистецькому заході під назвою «Дівчина з косою — як трава з росою» вихователі Світлана Іванівна Петріцька та Оксана Олексіївна Матвєєва, котрі організували і провели на сцені актової зали професійно-технічного училища № 26 м. Бучача за активної участі цьогорічних випускниць, майбутніх перукарів, модельєрів, манікюрниць.
У сценарії свята їм вдалося поєднати древню материнську науку українських звичаїв і традицій та оспівування морально-етичної краси дівочої коси у поезії, піснях і легендах, а також, використавши набуті в училищі професійні знання, вміння і навички, продемонструвати новітні інтерпретації традиційних кіс у сучасних зачісках.
Розпочався захід дефіле зачісок, виконаних вмілими руками дівчат, після чого ведучі Юлія Міськевич та Наталя Москвин зробили екскурс у історію, розповіли про народні традиції пошанування і плекання, догляду і прикрашання волосся дівчинки – дівчини – жінки; про вікові та статусні особливості заплітання кіс.
Розповідь про морально-етичні аспекти цих традицій та звичаїв, їхню глибоку символіку продовжили учениці Іванна Годз, Юлія Саварин, Марія Газдевич. Про строгий осуд і покарання дівчат, що ставали на слизьку стежину розбещеності, присутнім розповіли Надія Сокальська і Марія Козар.
У ході свята був відтворений весільний обряд розплітання коси нареченої у виконанні Марії Коновал.
За участі юнаків проведено конкурс на краще і швидше заплітання косичок дівчатам. Серед трьох сміливців (Володимир Прокіпчук, Сергій Зелінський, Юрій Ваврикович) переможцем конкурсу було визнано Сергія Зелінського.
Палітру заходу збагатив музичний супровід та рідні і дорогі серцю пісні: українська народна пісня «Розпустили кучері дівчата» — у виконанні дипломантів обласних конкурсів сестер Марії та Юлії Міськевич, авторська пісня Н. Гураль «Пливи віночку» — у виконанні Оксани Попик, українська народна пісня «Ой у вишневому саду» — у виконанні вокального ансамблю дівчат. Та найбільше захоплення глядачів, а їх у залі зібралося понад 200, викликав виступ учня першого курсу, дебютанта училищної сцени Віталія Братака, який виконав улюблену у народі пісенну композицію О. Білаша на слова М. Ткача «Ой не ріж косу» та сучасну народну пісню «А коса у дівчини – райдуга».
Вірш М. Юхименка «Коси» емоційно і натхненно прочитала учасниця ансамблю читців Христина Томкевич.
Сценарій уклала викладач, класний керівник групи С. І. Петріцька. Музичний супровід свята забезпечив керівник народного колективу «Стрипа» С. О. Кокорудз.
На жаль, для нашого сьогодення є характерним поширення серед дівчат таких негативних і аморальних, згубних особливо для жіночого організму явищ, як тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків, злослів’я, сексуальна вседозволеність, розповсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, факти дітовбивства... Як наслідок – загрозливий стан здоров’я сучасної жінки — як Берегині не тільки родинного вогнища, але й генофонду нації, духовних і культурних першоджерел. Тож биймо у дзвони генетичної пам’яті, що для збереження себе на цій благодатній землі пора повертатися не стільки до зовнішнього блиску і романтичності коси, а насамперед до тієї невидимої «краси не позиченої», до тих живильних витоків і глибини морально-етичного й знакового змісту, яким дівочу косу багатовіковим досвідом наповнили і способом життя освятили наші предки. Хтось скаже, що це прояви консерватизму? У відповідь хочеться згадати слова М. Тетчер, які наводить у книзі «Українська родинна педагогіка» М. Стельмахович: «…в англійців консервують усе найкраще, що треба зберегти й примножити для прийдешніх поколінь»...

Оксана ЗАГРЕЙЧУК,
заступник директора з навчально-виховної роботи ПТУ № 26 м. Бучач Тернопільської області, відмінник освіти України

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"