"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "З потоку життя"
#22 за 31.05.2013
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ П╤ЛЬГ ВИМАГАТИМЕ ЗМ╤Н ДО Б╤ЛЬШЕ СОТН╤ ЗАКОН╤В УКРА╥НИ
Тема п╕льг, зокрема безкоштовного про╖зду у громадському транспорт╕, з подач╕ журнал╕ст╕в знову набула широкого сусп╕льного резонансу. Адже йдеться про гарантований державою соц╕альний захист значно╖ к╕лькост╕ громадян, що, як пишуть деяк╕ ЗМ╤, з часом може зд╕йснюватися шляхом компенсац╕╖ «живими» грошима. Наск╕льки ймов╕рною ╓ така ╕дея реформування системи п╕льг у кра╖н╕, чи справд╕ готове наше сусп╕льство до ╖╖ вт╕лення у життя — про це та ╕нше кореспондент УКР╤НФОРМу розмовляла ╕з зав╕дувачем в╕дд╕лу досл╕дження р╕вня життя населення ╤нституту демограф╕╖ та соц╕альних досл╕джень НАН Укра╖ни Людмилою ЧЕРЕНЬКО.
— Пан╕ Людмило, якою ╓ фактична к╕льк╕сть громадян-користувач╕в «транспортно╖ п╕льги» ╕ яких витрат вони потребують ╕з державного бюджету? — Наведу результати обстеження умов життя домогосподарств, яке щор╕чно зд╕йсню╓ державна служба статистики. Так ось, за оприлюдненими даними, право на п╕льгу ╕з безкоштовного чи частково безкоштовного про╖зду у транспорт╕ впродовж 2011 року (результати за минулий р╕к ще не готов╕) фактично використали майже 12 млн., а точн╕ше 11,8 млн. ос╕б. Загалом вони заощадили на цьому для с╕мейного бюджету 3,2 млрд. грн. У середньому один такий п╕льговик скористався за р╕к п╕льгою на 270 грн. Якщо розд╕лили на 12 м╕сяц╕в, то можна д╕знатися, ск╕льки в середньому треба одн╕й людин╕ компенсувати за про╖зд на м╕сяць — виходить 23 грн. Але, зауважу, одн╕ люди ╖здять досить р╕дко, особливо непрацююч╕ пенс╕онери, а ╕нш╕ користуються транспортом щоденно. Наприклад, п╕льгами на м╕ський громадський транспорт не користуються с╕льськ╕ мешканц╕ чи високопоставлен╕ чиновники, сп╕вроб╕тники орган╕в прокуратури, суд╕в, народн╕ депутати, як╕ зазвичай мають у сво╓му розпорядженн╕ службов╕ автомоб╕л╕. Але все ж таки б╕льш╕сть ╕з тих, хто ма╓ право на безкоштовний про╖зд у транспорт╕, ним користу╓ться, зокрема — це особи пенс╕йного в╕ку. Окр╕м того, обстеження держстату показу╓, що практично у кожному другому господарств╕ прожива╓ хоча б один п╕льговик, який використову╓ сво╓ право на як м╕н╕мум одну п╕льгу. Тобто можна говорити, що сьогодн╕ трохи менше 50 в╕дсотк╕в домогосподарств користуються якоюсь п╕льгою. — Монетизац╕я п╕льг в Укра╖н╕ для людей, як╕ користуються тими чи ╕ншими преференц╕ями, ╓ довол╕ дражливим питанням. Держава готова до такого р╕шучого кроку? — Якщо ми д╕йсно хочемо компенсувати п╕льговикам грош╕, як╕ вони мають витратити на про╖зд, то вийде дуже значна сума, яку не зм╕г би витримати наш бюджет нав╕ть у кращ╕ часи, коли економ╕ка зростала ╕ щороку виникав проф╕цит бюджету. Тому сьогодн╕ говорити про це взагал╕ нема╓ н╕якого сенсу. Скор╕ше, може йтися про впорядкування системи п╕льг, зокрема п╕льгового про╖зду на транспорт╕. Тому що насправд╕ н╕хто — ан╕ транспортн╕ орган╕зац╕╖, ан╕ ф╕нансов╕ державн╕ установи — не зна╓, якою ╓ фактична чисельн╕сть громадян-користувач╕в транспорту безкоштовно ╕ ск╕льки коштують оц╕ п╕льги. Н╕хто не зна╓, забагато чи замало тих кошт╕в, як╕ перерахову╓ держава реальними грошима або шляхом вза╓мозал╕к╕в за перевезення п╕льговик╕в транспортникам. Ф╕нансування п╕льг ╓ дуже складною системою. Адже левова частка переда╓ться як вза╓мозал╕к, тобто орган╕зац╕╖ — надавач╕ п╕льг щось не платять у бюджет ╕ це йде як компенсац╕я за обслуговування п╕льговик╕в. А «жив╕» грош╕, якщо й отримують АТП, то швидше за все — у незначному обсяз╕. — Тод╕, може, прост╕ше вид╕ляти кожному п╕льговику якусь енну суму грошей? — Для проведення монетизац╕╖ ╓ два шляхи. Перший — надавати суто символ╕чну суму, наприклад, 10 грн. на м╕сяць кожному п╕льговику. Звичайно, це не влашту╓ людей, як╕ регулярно користуються громадським транспортом, бо таких грошей вистачить лише на к╕лька по╖здок. Окр╕м того, вони сутт╓во не додадуть ╕ до бюджету п╕льговик╕в, як╕ взагал╕ не користуються транспортом, наприклад, с╕льськ╕ мешканц╕ або ╕нвал╕ди. Справедлив╕сть певним чином буде встановлена. Але корист╕ в╕д цього не буде н╕кому, оск╕льки людей, як╕ сьогодн╕ мають п╕льгу на транспорт, понад 15 млн. Тобто ╕з бюджету втрати будуть велик╕, нав╕ть якщо ╕ по 10 грн. роздати, а ефекту для людей не буде жодного. Тому цей шлях хибний. ╤ другий шлях — виплачувати б╕льш╕ суми, принаймн╕ варт╕сть про╖зного квитка на м╕сяць, але тод╕ для бюджету це стане просто катастрофою. — То що, залишити все так, як ╓? — Н╕, залишати не можна. Сьогодн╕ треба шукати кошти, щоб запрацювала соц╕альна електронна картка, щоб ми зрозум╕ли — ск╕льки п╕льговик╕в д╕йсно користуються транспортом. Тод╕ вже може йтися ╕ про наступн╕ кроки. Або компенсувати транспортним орган╕зац╕ям ч╕тко визначен╕ суми, щоб припинити розмови про те, що вони перевозять б╕льше, ан╕ж ╖м платить держава. Або за умови пол╕пшення економ╕чно╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕ переходити до виплати адресно╖ компенсац╕╖ кожному п╕льговику. Електронн╕ соц╕альн╕ картки, про як╕ ми так багато говоримо, вже давно добре зарекомендували себе за кордоном. Та й в Укра╖н╕ п╕лотн╕ проекти, проведен╕ у низц╕ рег╕он╕в, зокрема у Дн╕пропетровськ╕й та Одеськ╕й областях, теж дали хорош╕ результати. У ход╕ експерименту в окремих м╕стах з’ясувалося, що кошти, як╕ ран╕ше перераховувалися транспортним орган╕зац╕ям, значно перевищували фактичну потребу у компенсац╕╖ державою п╕льгових перевезень. Але для того, щоб поширити досв╕д застосування тако╖ картки на ус╕х п╕льговик╕в кра╖ни, теж потр╕бн╕ сутт╓в╕ кошти. Адже в кожному трамва╖, тролейбус╕ чи автобус╕ потр╕бно буде встановити турн╕кет, де могла б ця картка спрацювати ╕ в╕добразити по╖здку громадянина, який ма╓ п╕льгу. Пот╕м воно окупиться, ефект буде, але на першому етап╕ необх╕дн╕ серйозн╕ ф╕нансов╕ вливання. Зокрема, на комп’ютерне техн╕чне забезпечення, адже вся ця ╕нформац╕я ма╓ ст╕катися в одну базу. Нав╕ть, щоб розробити цю програму ╕ запустити, — також потр╕бн╕ дуже велик╕ грош╕. Я вже не кажу про сам╕ картки, турн╕кети в транспорт╕, терм╕нали для зчитування картки в магазинах чи в аптеках. У ц╕й картц╕ може бути багато функц╕й, але для того, щоб вона запрацювала хоча б на першому етап╕ — для п╕льг у транспорт╕, державний бюджет ма╓ зазнати значних втрат. — А чи не можна «в╕дс╕кти» в╕д п╕льговик╕в людей з високими доходами. Адже в одного пенс╕я — 15 тисяч, а в ╕ншого — 800 грн. — Теоретично це вигляда╓ дуже привабливо, але на практиц╕ реал╕зувати практично неможливо. — Чому? — Техн╕чно дуже важко. У нас 90 в╕дсотк╕в пенс╕онер╕в мають дуже низький р╕вень пенс╕╖ ╕ лише 10 в╕дсотк╕в — вище середнього, а висок╕ виплати отриму╓ лише один в╕дсоток пенс╕онер╕в. Тому не варто через цей один в╕дсоток будувати нову складну систему. Надвисок╕ пенс╕╖ — це спец╕альн╕ пенс╕╖, краще щодо них вир╕шити питання перел╕ку п╕льг окремо ╕ визначитися, як╕ з преференц╕й залишати, а в╕д яких можна в╕дмовитися. — Навести лад ╕з п╕льговиками, напевне, мав би й анонсований вже не одним урядом ╓диний ре╓стр п╕льговик╕в. Чи, може, в╕н нарешт╕ вже запрацював? — Так, в╕н створений, але створений некоректно. Окрему ╕нформац╕ю з нього можна отримати, але серйозн╕ оц╕ночн╕ дан╕ — н╕. Якщо пор╕вняти його ╕з паперовими нос╕ями, то в╕н вигляда╓ так, н╕би ми дан╕ про кожного п╕льговика записали на аркуш ╕ склали в папочку. Тому працювати ╕з цим ре╓стром, як ╕з ╓диною базою даних для того, щоб групувати чи ф╕льтрувати п╕льговик╕в за р╕зними категор╕ями, змоги нема╓, оск╕льки на першому етап╕ у нього було закладене дуже прим╕тивне програмне забезпечення. — Оч╕кувана реформа системи надання п╕льг ╓ довол╕ масштабним проектом, який потребуватиме консультац╕й з громадськ╕стю, аби уникнути у сусп╕льств╕ спекуляц╕й, збурень, протест╕в. Чи не так? — Безперечно, це не завдання одного дня. Мають в╕дбутися зм╕ни не лише у св╕домост╕ людей, але й в орган╕зац╕йних, ф╕нансових та кадрових питаннях. ╤, звичайно ж, не оминути масштабно╖ законотворчо╖ роботи. Якщо ми наважимося по-справжньому реформувати систему п╕льг, необх╕дно буде вносити зм╕ни до б╕льше сотн╕ закон╕в. Будь-як╕ реформи п╕льг потребують серйозно╖ роботи з сусп╕льством на випередження. Ця тема, з одного боку, давно за╖жджена, а з ╕ншого, — надзвичайно болюча. ╤ як би ми не пропагували необх╕дн╕сть проведення тако╖ реформи, населення все одно ╖╖ не сприйме. Тому якщо ор╕╓нтуватися лише на сусп╕льство, то реформи п╕льг не буде н╕коли. Сьогодн╕ люди налаштован╕ таким чином, що нав╕ть т╕, як╕ не мають права на п╕льги, вважають, що п╕льги мають ╕снувати ╕ що вони ╓ соц╕ально справедливими. ╤ в цьому парадокс! Тому мен╕ важко сказати, чи треба готувати сусп╕льство, чи н╕. Оск╕льки реакц╕я однозначно буде негативна.
Наталя АНДРУСЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11824
|