Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2013
МЕЛОД╤Я, ЩО ОБ’╢ДНУ╢ СВ╤Т

Вперше в Криму в рамках м╕жнародного проекту «Об’╓днана ╢вропа», що реал╕зу╓ться п╕д кер╕вництвом заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, директора вокально-хореограф╕чного ансамблю «Тавр╕я» ╤горя Михайлевського, прозвучала оратор╕я грецького композитора М╕к╕са Теодорак╕са на в╕рш╕ чил╕йського поета Пабло Неруди «Канто женераль» («Загальна п╕сня»). Спец╕ально для цього з Франц╕╖ прибули б╕льше ш╕стдесяти хорист╕в, як╕, об’╓днавшись з артистами камерного хору та оркестру ансамблю «Тавр╕я», виступили на двох сценах: Центру культури ╕ мистецтв у Севастопол╕ та Театру ╕м. А. Чехова в Ялт╕. Сольн╕ парт╕╖ виконали артисти з Франц╕╖ Мар╕он Лоран, Жан-Кр╕стоф Грегуар, Рашель Г╕ю ╕ Д╕м╕р╕с Мастроджоглю. Неповторний колорит звучання створив особливий склад оркестру: бузук╕, г╕тари, флейти, група ударних ╕нструмент╕в, контрабас ╕ фортеп╕ано. Всього ж для виконання цього всесв╕тньо в╕домого музичного твору та одного з найб╕льш популярних у Латинськ╕й Америц╕ було залучено одночасно понад сто артист╕в. Керував об’╓днаним хором диригент ╕з Парижа Жан Голжев╕т.

— Будь-яке сп╕вроб╕тництво колектив╕в об’╓дну╓ людей, — сказав в╕н на прес-конференц╕╖ у С╕мферопол╕. — ╤ оратор╕я «Канто женераль» найб╕льше для цього п╕дходить. ╥╖ сп╕вають серцем.
Цей тв╕р, за словами ╤. Михайлевського, — ун╕кальний у св╕т╕ ╕ вража╓ по╓днанням фольклору з академ╕чною музикою. Коли в╕н перебував на гастролях у Франц╕╖ з Кримським камерним хором, Мар╕-Ал╕н Демортен, президент хору «Дю канто», спец╕ально створеного для виконання оратор╕╖ «Канто женераль», пооб╕цяла привезти ╖╖ в Крим. ╤ в к╕нц╕ кв╕тня виконавц╕ — аматори сцени з р╕зних м╕ст Французько╖ Бретан╕ — подолали шлях ╕з найзах╕дн╕шо╖ пров╕нц╕╖ кра╖ни та ╓вропейського континенту на узбережж╕ Атлантичного океану автобусом до Парижа, пот╕м — л╕таком до Ки╓ва, а зв╕дти — у С╕мферополь.
— Дуже далеко, — сказали вони про сво╖ перш╕ в╕дчуття, ступивши на кримську землю.
— Ми цей же шлях у Франц╕ю про╖жджа╓мо автобусом, — коменту╓ ╤. Михайлевський ╕ зауважу╓: — Однак на це йде к╕лька дн╕в.
Французьк╕ гост╕ обрали б╕льш швидкий вид транспорту — ав╕асполучення. Адаптац╕ю до ╕ншого часового поясу провели в екскурс╕йних по╖здках у Л╕вад╕йський ╕ Воронцовський палаци. А на першу об’╓днану репетиц╕ю в С╕мферопол╕ прибули з Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника в чудовому настро╖ ╕ з придбаними сувен╕рами на згадку про перебування в Ханському палац╕.
Перед входом у прим╕щення ансамблю «Тавр╕я» ╖х за укра╖нською традиц╕╓ю зустр╕ли хл╕бом ╕ с╕ллю. ╤. Михайлевський першою прив╕тав хористку, яка перед по╖здкою травмувала ногу, однак не в╕дмовилася в╕д гастролей ╕ прибула в Крим в ╕нвал╕дному в╕зку.
На в╕дм╕ну в╕д сво╖х п╕доп╕чних, що, поселившись у готел╕ «Масандра», вже встигли погуляти по Ялт╕ та ╖╖ набережн╕й, високо оц╕нити м╕сцеву кухню, диригент хору Жан Голжев╕т, за його словами, побачив за цей же час лише к╕лька храм╕в.
— Мо╖ екскурс╕╖ ще попереду, однак якщо вс╕ в Криму схож╕ на ╤горя та ╤нгу, то в╕н — чудовий, — дода╓ в╕н, маючи на уваз╕ подружжя Михайлевських, як╕ в╕льно розмовляли з гостями французькою мовою.
Для вс╕х ╕нших переклад зд╕йснювала одна з французьких хористок. Про себе вона розпов╕ла, що народилася в Сиб╕ру. Батьки нин╕ проживають у Москв╕, а вона, вийшовши зам╕ж у Франц╕╖, по╓дну╓ с╕мейн╕ справи з аматорським сп╕вом.
Трет╕й учасник сп╕льно╖ прес-конференц╕╖ з французько╖ сторони — Т╕то Гонсалез, громадський д╕яч, кер╕вник виставки «Пабло Неруда» у Франц╕╖, Чил╕ та Мексиц╕, того дня зранку вже виступив з лекц╕╓ю перед студентами Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму. В╕н сам колись у ╖хньому в╕ц╕ в 1966 роц╕ в Мексиц╕ познайомився з Паблом Нерудою, який прийшов на л╕тературну зустр╕ч в ун╕верситет, де в╕н навчався. П. Гонсалез п╕сля лекц╕╖ поета розмовляв з ним ╕ндив╕дуально, гуляючи м╕стом. Через деякий час зустр╕вся з ним у Париж╕ ╕ вони стали друзями.
Пабло Неруда (справжн╓ ╕м’я Р╕кардо Ел╕есер Нефтал╕ Рей╓с Басоальто) — чил╕йський поет ╕ пол╕тичний д╕яч, дипломат ╕ сенатор, лауреат Нобел╕всько╖ прем╕╖ в галуз╕ л╕тератури за 1971 р╕к, добре знав рос╕йську л╕тературу, при╖жджав у Петербург на в╕дзначення 150-р╕ччя О. Пушк╕на. В╕н говорив:
— Я буду читати Пушк╕на ╕ через його поез╕ю п╕знавати Рос╕ю.
У велик╕й еп╕чн╕й поем╕ «Канто женераль», створен╕й у 1950 роц╕, в╕дображен╕ гостр╕ пол╕тичн╕ моменти у в╕дносинах р╕зних кра╖н св╕ту.
— Коли я вперше почув, як в╕ршован╕ слова мого друга сп╕вають у Франц╕╖ мовою ориг╕налу — ╕спанською п╕д музику М╕к╕са Теодорак╕са, був вражений до глибини душ╕, — сказав Т. Гонсалез. — Через перо Неруди, що був голосом свого народу ╕ р╕дно╖ земл╕, я почув голос свободи ╕ миру для всього св╕ту.
З того часу в╕н почав зд╕йснювати супров╕д концерт╕в хору сво╖ми виставками, лекц╕ями та ╕ншими публ╕чними виступами. Така поез╕я, на його думку, потр╕бна вс╕м людям, ╕ з ц╕╓ю м╕с╕╓ю прибув ╕ в Крим. Два роки тому на наш п╕востр╕в при╖жджав як член жур╕ фестивалю «Крим Мюз╕к Фест» ╕ автор музики до поеми «Канто женераль» М╕к╕с Теодорак╕с — видатний грецький композитор, в╕домий як автор мелод╕╖ «С╕ртаки», сво╓р╕дно╖ музично╖ в╕зитно╖ картки сво╓╖ кра╖ни. В його творч╕й пал╕тр╕ — симфон╕чн╕, камерн╕ та духовн╕ твори, опери, кантати, оратор╕╖, музика для к╕ноф╕льм╕в ╕ балет╕в. В╕н написав б╕льше тридцяти книг, у тому числ╕ п’ять автоб╕ограф╕чних, з анал╕зом поство╓нно╖ грецько╖ ╕стор╕╖, сучасного розвитку музики та культури в св╕т╕.
Оратор╕я «Канто женераль», в як╕й по╓днан╕ драматичн╕ ноти ╕ весел╕, житт╓рад╕сн╕ мотиви, у виконанн╕ кримського та французького хор╕в, сол╕ст╕в та оркестру прозвучала як урочиста меса, як г╕мн утвердженню добра ╕ справедливост╕ на земл╕.

Валентина НАСТ╤НА


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11806

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков