Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.


ХТО ОТРИМА╢ ПЕРШУ Л╤ТЕРАТУРНУ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА?
20 листопада зак╕нчився пер╕од висунення претендент╕в на здобуття л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕...


ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА СН╤ГОМ МЕТЕ...
Серед численних свят церковного календаря у народному побут╕ чи не найб╕льш “ж╕ночим”...


СВ╤ТЛИЧН╤ В╤ТАННЯ КРИМСЬКОМУ ╤НЖИРУ
От ╕ завершився конкурс. Чудове починання!


«Я – Л╤ТО, ГОЛОСИСТЕ ТЕПЛЕ Л╤ТО»
Сьогодн╕, в першому сво╓му грудневому числ╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му читачев╕ в╕рш╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 17.05.2013
«ДЛЯ МЕНЕ КОЛ╤Р ЩАСТЯ ЗАВЖДИ ЗОЛОТИЙ...»

Зустр╕ч для вас

Презентац╕я книжечки Лес╕ Мудрак «Оголена самотн╕сть» у червн╕ 2006 року стала под╕╓ю в поетичному св╕т╕ Укра╖ни. Невелика за форматом зб╕рка м╕стила, окр╕м зм╕стовних ╕ емоц╕йно-в╕двертих поез╕й, ще й вишукан╕ еротичн╕ малюнки академ╕ка Андр╕я Чебик╕на ╕ скоро стала книжковою р╕дк╕стю. Василь Рубан писав, що разом з ╕ншими глядачами насолодились виступом поетеси академ╕ки Микола Жулинський та Анатол╕й Погр╕бний, професор ╕ поет Юр╕й Ковал╕в, головний редактор журналу «Ки╖в» В╕ктор Баранов. Микола Жулинський в╕дгукнувся так про творч╕сть поетеси: «Поез╕я Лес╕ Мудрак – це стрибок ошален╕ло╖ в╕д вирування почутт╕в уяви у пр╕рву еротичних переживань, як╕ поетеса порива╓ться накликати на свою Долю...».
Письменник Олекса Ющенко теж присвятив Лес╕ Мудрак хвалебн╕ рядки. Професор Михайло На╓нко сказав, що вона «волод╕╓ справжн╕м л╕тературним хистом ╕ здобулась в наш╕й л╕тератур╕ на самобутн╕й поетичний голос».
Кожна ╖╖ нова поез╕я ╕ кожен виступ ╓ ╕ под╕╓ю, ╕ святом для шанувальник╕в справжньо╖ поез╕╖. У к╕нц╕ кв╕тня поетеса так само усп╕шно виступила в Севастопольському м╕ському гуман╕тарному ун╕верситет╕ перед майбутн╕ми викладачами укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, зробила запис на Севастопольськ╕й рег╕ональн╕й державн╕й телерад╕окомпан╕╖ та виступила на фрегат╕ «Гетьман Сагайдачний». Зустр╕ч╕ орган╕зувала кандидат педагог╕чних наук, доцент кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ СМГУ ╕ голова Союзу укра╖нок Севастополя Тамара Мельник.
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в ╕нтерв’ю з Лесею Мудрак, яке кореспондент «Кримсько╖ св╕тлиц╕» взяв у поетеси п╕д час ╖╖ перебування у Севастопол╕.

– Чи була у Вас якась под╕я, що зм╕нила Ваше життя?
– Мо╓ зам╕жжя (а це вже п’ять рок╕в!) зм╕нило ╕ творчий, ╕ психолог╕чний стан. Я ╕накше пишу ╕ думаю. Очевидно, у кожно╖ людини почина╓ться етап, коли вона готова до осмислених родинних, творчих, моральних обов’язк╕в, як╕ в свою чергу несуть нове емотивне навантаження.

– Як╕ якост╕ Ви найб╕льше ц╕ну╓те в чолов╕ков╕ та в ж╕нц╕?
– Безумовно, креативну ╕ндив╕дуальн╕сть, якусь нестандартн╕сть в чолов╕ков╕, обов’язково – щир╕сть. Я в сво╓му житт╕ не переношу будь-яко╖ брехн╕.
Що стосу╓ться ж╕нки – вимоги приблизно т╕ ж. Але найголовн╕ше, щоб ж╕нка в╕дчувала себе Ж╕нкою. Я трохи емансипантка, ╕ мен╕ н╕яково ста╓, коли трапля╓ться приниження фем╕нно╖ сутност╕ на будь-якому р╕вн╕ – л╕тературному, соц╕альному, побутовому.
Важливо, щоб ╕ ж╕нка, ╕ чолов╕к були сильними ╕ креативними особистостями. Щоб одне одного доповнювали. ╤ нав╕ть в дечому конкурували.

– Що робить Вас щасливою? Чи зробить?
– Будь-якого письменника робить щасливим його творч╕сть. У мо╓му випадку – ще й творча с╕м’я. Я щаслива в╕д того, що я пишу, ╕ в╕д того, що не можу бути нещасливою. Часом, бувають так╕ стани, коли хочеться св╕т перевернути догори дригом!!! Щаслива ж╕нка ма╓ ховати в соб╕ щось високе ╕ незв╕дане, наповнювати собою довк╕лля; бажано, щоб оточуюч╕ теж наповнювали ╖╖ собою, щоб в╕дчувалася в╕ддача, щоб м╕ж ними панувало вза╓морозум╕ння. Тод╕ ж╕нка повноц╕нно в╕дчува╓ щастя у вс╕х його проявах.

– Якого кольору щастя, н╕жн╕сть, любов?
– Для мене кол╕р щастя завжди золотий. Можливо, це пов’язано з мо╖м знаком зод╕аку. Щастя може бути ╕ ф╕олетовим. Коли тоб╕ – все ф╕олетово!!! (см╕╓ться).
Н╕жн╕сть у мене виклика╓ асоц╕ац╕╖ з кольором кв╕т╕в, а кол╕р любов╕ у кожного св╕й. У мене, наприклад, яскраво-помаранчево-червоний, як ось вчора я бачила зах╕д сонця на Херсонес╕.
Для мене колористика – ц╕ла наука, яку треба вивчати ╕ волод╕ти нею. ╢ такий доктор наук Стефан Мадяр, який розробив ц╕лу колористичну систему в поез╕╖, ╕ видав книжку з кольорами певних текст╕в укра╖нських поет╕в: в╕д Лес╕ Укра╖нки, Василя Стефаника, Тараса Шевченка… до сучасних Юр╕я Покальчука, ╕ нав╕ть мене… Ц╕кавенне в╕дчуття кольору кожного рядка!!! Пан Стефан переконаний, що за допомогою кольор╕в можна л╕кувати людей. П╕дтверджую ╕ погоджуюсь!

– А якого кольору мова?
– Я свого часу вивчилася на ф╕лолога, зак╕нчила в╕дд╕лення л╕тературно╖ творчост╕ ╕ досл╕дила тему еротично╖ л╕рики в укра╖нськ╕й поез╕╖. Очевидно, кол╕р мови залежить в╕д того, якими кольорами ╖╖ наповню╓ нос╕й мови. Якщо людина не в╕дчува╓ мови, то кольори будуть с╕рими, безбарвними.

– Що чита╓те, яка остання книга?
– Перечитувала роман «Кров по солом╕» В’ячеслава Медведя. Коли я вперше ознайомилася з твором за навчальною ун╕верситетською програмою, було якесь в╕дчуття, що його важко осягнути. Цей пот╕к св╕домост╕ з неспод╕ваними асоц╕ативними поворотами неконтрольовано╖ думки, реченнями на к╕лька стор╕нок без дотримання правил пунктуац╕╖ був (на той час) заскладним. Я в╕дчувала неймов╕рне навантаження на рецепц╕ю, складалося враження, н╕би я заблукала серед лавини сл╕в. Тепер я сприймаю цей побутово-психолог╕чний роман ╕ншими очима. Враження неймов╕рне. Структура тексту – тобто не що, а як. Особливе смислове навантаження у текст╕ несуть ╕ афоризми: «Подерже тебе Бог на св╕т╕, як п╕сок на вилах! Чи живий мертвого перепрошу╓, чи – мертвий – живого»...
Мен╕ загалом нин╕ б╕льше ц╕кава проза. Читаю Юр╕я Винничука, ╢вгена Пашковського, переглянула ╕спанську драматург╕ю.

– Чим в╕др╕зняються люди, як╕ читають, в╕д тих, як╕ цього не роблять?
– В першу чергу ╕нтелектом. Можна, звичайно, бути мудрим в╕д народження, але бажано цю порожнечу поповнювати. Щоправда, у мене ╓ знайома колега, яка принципово н╕чого не чита╓, бо╖ться сторонн╕х вплив╕в, як╕ н╕би можуть негативно позначитися на ╖╖ творчост╕, але ж куди под╕ти ген╕альн╕сть ╕нтертекстуально╖ практики? Я вважаю, що цитатна л╕тература не просто ╕нтерактивна, а необх╕дна…
На м╕й погляд, треба знати класику, сучасний л╕тературний процес, його джерела, без чого неможливий порив ad fontes.

– Ем╕ль Верхарн писав, що поез╕ю сл╕д шукати не в по╓днанн╕ сл╕в, а в атмосфер╕, яку створюють ц╕ сполучення. Чи в╕дчувався якийсь особливий стан в аудитор╕╖ п╕д час Вашого виступу?
– Це було п╕днесення.
Взагал╕, для мене Севастополь став в╕дкриттям, бо був певний острах, пов’язаний з якимись мовними моментами. Можливо, на початку розмова була не такою близькою, але за к╕лька хвилин я вже в╕дчула, що я можу дати аудитор╕╖, а вона — мен╕. Я бачила в очах кожного розум╕ння ╕ сп╕впереживання, ╕рон╕ю… ╕ рад╕ю, що поез╕я припала до смаку цим розкутим ╕ незакомплексованим молодим людям.
Мене при╓мно вразило, що одна студентка написала нав╕ть дипломну роботу про зб╕рку «Н╕ч еротично╖ поез╕╖», де надрукован╕ мо╖ в╕рш╕, ╕ я спод╕ваюсь, що молода досл╕дниця продовжуватиме сво╖ науков╕ студ╕╖, адже вона в╕дчула потужну енерг╕ю в╕ршованих рядк╕в. Справд╕, коли людина опиня╓ться у силовому пол╕ л╕рики, вона неминуче порина╓ у ╖╖ глибинну семантику, пережива╓ те, що не завжди можна виразити словами.
Мо╖ севастопольськ╕ зустр╕ч╕ стали в╕двертим д╕алогом в атмосфер╕ щирого зац╕кавлення поез╕╓ю. Особливою в╕дверт╕стю й ╕нтелектуальним пафосом наповнювалися прониклив╕ ╕ фахов╕ запитання студент╕в. Я не оч╕кувала, що студенти були до нашо╖ зустр╕ч╕ внутр╕шньо готов╕. Виявля╓ться, що вони дивились, слухали ╕ читали мо╖ тексти на веб-сайт╕ «Дотик Словом» (http://dotyk.in.ua/), ╕ у них виникли запитання ще до зустр╕ч╕. Запитання були глибокими.

– У нашому м╕ст╕ – територ╕ально ╕ адм╕н╕стративно укра╖нському – в газетних к╕осках нема╓ газет, надрукованих укра╖нською мовою, б╕льше того, нема╓ центрально╖, ки╖всько╖ рос╕йськомовно╖ преси. У магазинах нема╓ книжок, ╕ зробити невеличкий ╕нтелектуальний подарунок неможливо. Як можна було б подолати цей пан╕чний побутовий страх перед укра╖нською мовою?
– Для нормального функц╕онування укра╖нського слова треба створювати природне укра╖нськомовне середовище, через ЗМ╤ виховувати лояльне ставлення до державно╖ мови. Очевидно, потр╕бна ╕ державна пол╕тика в цьому питанн╕.

– Ви чудово чита╓те поез╕ю, як свою, так ╕ ╕нших автор╕в. Чи не було у Вас мр╕╖ стати акторкою?
– Це було десь в 9-му клас╕ школи, коли я хот╕ла вступати до театрального училища в Дн╕пропетровську. Але життя склалось так, що на м╕й виб╕р вплинули батьки, ╕ я стала ф╕лологом. Все ж любов до театру ╕ до художнього читання мен╕ дуже допомага╓. У мр╕ях нав╕ть ╓ плани створення якогось поетичного театру ╕з залученням танц╕вник╕в, з елементами пластики, певними музичними та св╕тловими ефектами, з керам╕чними ╕ художн╕ми виробами ц╕╓╖ тематики.

– Чим Ваша поез╕я в╕др╕зня╓ться в╕д поез╕й ╕нших автор╕в?
– Мен╕ це дуже складно визначити. Я пишу — як читаю. Читаю я сво╓р╕дно, тому складно це граф╕чно в╕добразити, доводиться писати сходинками, часто вживати деф╕си, видовжувати звучання приголосних л╕тер. Н╕чим ти вже сучасну поез╕ю не здиву╓ш. Бо все найкраще вже було – ми просто ритм╕чно ╕ граф╕чно повторю╓мось. Вс╕!!!
Ориг╕нальною можна бути темою, енергетикою, новими метафорами.

– Ваш╕ програми у якост╕ телеведучо╖ на ╤нтернет-канал╕ UkrLife.tv переглядаються чималою к╕льк╕стю в╕дв╕дувач╕в. Як╕ перспективи ц╕╓╖ сп╕впрац╕?
– Ця практика мен╕ дуже потр╕бна, хоч я ╕ не журнал╕стка. Я переглядаю ц╕ програми, анал╕зую, роблю певн╕ висновки. Я пишаюсь, зокрема, програмами, як╕ були присвячен╕ творчост╕ Василя Симоненка ╕ ╤вана Драча. ╥х переглянули по 17 тисяч в╕дв╕дувач╕в.
Поки що це робиться на громадських засадах. ╢ ╕де╖, люди, як╕ охоче брали б участь в нових передачах. Очевидно, що певне стимулювання з боку каналу було б справедливим ╕ важливим у соц╕ально-культурному план╕.
Тим паче, що ╓ ще й «В╕ршотека», започаткована Оксаною Неживенко, але нараз╕ нею оп╕куюсь я. На запис вже встигла запросити чимало чудових поет╕в р╕зних покол╕нь.

– Ви к╕лька раз╕в були в нашому м╕ст╕. Яке улюблене м╕сце в Севастопол╕?
– Найулюблен╕шим ╓ море, його енергетика. Правда, драту╓ велика к╕льк╕сть медуз…
Севастополь – дуже комфортне й ╕нтел╕гентне м╕сто. Для мене воно нав╕ть майже ╓вропейське. Цього разу мен╕ вдалось побувати ╕ в Херсонес╕, ╕ на фрегат╕ «Гетьман Сагайдачний»… Враження неймов╕рн╕.

– Що да╓ сили? Що заважа╓, що допомага╓?
– У мене специф╕чна н╕ша творчост╕. Я сама по соб╕ енерджайзер. А джерело творчо╖ енерг╕╖ – це рух, по╖здки, нов╕ зустр╕ч╕, враження.

Розмовляв Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

Леся МУДРАК

ОДА (ЧИ О-ДА!?) СЕРЦЮ
(диптих)

Троль т╕ла.
Ти ж
хо-т╕-ла?!
тро╖стих тра╓ктор╕й)))
Голова – тр╕щина…
ТРИ?
 Ще?
На!
Звивин кураж…
Стоногий абордаж…
Зади-ха!-ю-сь… аж…
Барди – в ребр╕.
Ребро – на музиц╕.
Ретро – в подушц╕
оч╕ вибалушило – ╕ – не
заснуть!
П╕дпираю сон с╕рника-ми
а... ми
п╕длогу Ви-стелили собою
кутом дев’яносто градус╕в…
Град? УС╤?!!!
Зустр╕ч╕ ПАБ – в пах-
тво╓ п╕дсв╕доме св╕доме
кривавить зм╕╖ними
вузлами
на злам╕….
На-зла-м╕
Цу-на-м╕…
 м╕….
╤╤
Байдуж╕сть ╕ в╕дчай –
кард╕оцентричн╕…
Язичкова аорта намуляла
сонну точку сердечно╖ дул╕.
Що у серця – ╕ скепсис,
╕ коклюш…
доле, запхни ся… коком…
У столичний вгорнися
кокон,
щоб з кока╖ном –
в аквар╕ум –
в якому вже мертва риба!
В╕дбитки води – бест╕ар╕й.
А риб’яче серце – дримба…
…Я виверну лоно ╕дишу —
Вмонтую в нього
два кола…
…Н╕ч б╕сектрисою д╕лить
кути…
Де – сама….
╤ –
ГОЛА…
   гола,
 гола,
GO!!!!!
GOLLL!!!!!!
*   *   *
Stop!!! Оче-ви-дно,
дно видно, о-о-о!
Он, диви: – Чи Ви?
Чи не Ви:
отче,
 лечо,
  мачо…
В голов╕ –
гном плаче.
…чап-пач-чап…
ходять сльози в очах:
╤зольда без Тр╕стана
пережила три
 стани,
  а не…
Олжа?! жало –
            у ло-
                  н╕?! –
                        ло-
              па-╓…
 В╕п- п╕в-
екстаз –
узами шлюб-ни-ми –
  враз…
А чи акбол, любка, ╓?
╤ – STOP!
Знову – на пост?!
Фортуна нутра
виголошу╓ тост:
– За тебе, за мене,
         за наше дитя…
…Тибет для нас – табурет.
                чи терубат –
все глибше – назад…
            Dasein,
спивай
       те,
що вихопив м╕сяць,
а-а-ай! –
пивом мови цих т╕л:
ось, тихцем – коло з к╕л…
Л╕к?..
Оволод╕в оловом, оводе?
То ж – STOPPP!!!
                  ай-ай!
…дна таки не видно!
*   *   *
Пульс розчахнений
в формах глиняних.
Глиба – в камен╕.
Ми – не кам’ян╕…
Ти накочу╓ш
хвил╕ ламан╕.
Дрижаки – по мен╕…
Я спалена…
– Спала?!
– Н╕!
Спалах
аха╓.
За бороду –
веч╕р загнаний.
Кажеш:
– Думаю…
Т╕ло – м╕ною…
Шл╕фую бронзу
чутт╕в п╕р’╖ною.
Вже – заручена –
пальц╕ св╕тяться.
Ця любов ╕ ╓
стотремб╕тною.
Аж зави╓ться
в╕д безвиход╕…
Дай себе, як ╓…
Будеш вихлюпом.
…Не коханка – я!
Не – за викликом…
Зачекай!
Не йди!
Не йди!
Там –
зависоко…
там – зависокооооо….
там- за-
Ви-сокоооооооооооо!!!!
*   *   *
Ти – не готовий…
               Овид?
                     Ов╕д╕й?
Л╕то замкнуте в м╕т╕.
Шуга╓ коло у надра
              надривно,
              принадно
коло-во-ро-Ти-ть,
роздмуху╓ ватру…
          стриба╓ш у не╖ –
розпечену пектораллю
глибин…
Вт╕ка до ╢гипту кам╕ння,
стрибаючи через тин…
Амазонка – з м’ячем.
М’яч – шабатин.
                ША!
                    БА!
                        ТИ?!
– Тв╕й х╕д конем!
Не гальмуй…
                Не…
                       Не…
Ск╕фе, спиваючи сомму,
не в╕ддавай н╕кому!!!
…Ти не готовий…
Танцююча пластика
вигин╕в, стегон –
на губах розпластана…
Ста-лося?
          Ось!
                Аааааааааа!
На м╕сяц╕ – танцю╓
                 нага нога…
Ти не готоооооооооооооооооовий (ну, не – готово-вий!!!!!!!!!!!!)
бути
мо╖м часом:
зрання й до безк╕-нОчност╕…

Леся Мудрак в Севастопол╕
http://youtu.be/GxH6zYjOU9U

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11770

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков