Версiя для друку Обговорити в форумi

ПІДСУМКОМ РОБОТИ ШИРОКОГО КОЛА ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО І РАЙОННОГО РІВНІВ СТАЛО ВІДКРИТТЯ В КРИМСЬКОМУ ЕТНОГРАФІЧНОМУ МУЗЕЇ ПЕРШОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ БІЄНАЛЕ «УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИЧОК» ІМЕНІ ГЕРОЯ УКРАЇНИ ВІРИ РОЇК. ЦЕ ВІДБУЛОСЯ 25 КВІТНЯ НА ЧЕСТЬ 102-Ї РІЧНИЦІ З ДНЯ ЇЇ НАРОДЖЕННЯ

МИТЬ І БЕЗКІНЕЧНІСТЬ У ВІЗЕРУНКАХ

Виставкою української художньої вишивки, своєрідним всекримським оглядом цього виду народного мистецтва, завершилася реалізація цілого комплексу заходів, передбачених прийнятою в 2011 році постановою Верховної Ради і Ради міністрів АРК щодо збереження культурної спадщини Віри Роїк і створення в Сімферополі музею її імені. В організації та проведенні бієнале – однієї з популярних форм виставкової діяльності, що передбачає суворе дотримання періодичності (один раз у два роки), затверджену концепцію і конкурсну основу, взяли участь спільно з етнографічним музеєм Кримський республіканський науково-методичний центр культури, мистецтва і народної творчості, Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, Кримське республіканське відділення Національної спілки художників України, міські та районні відділи культури, родина Роїків.
Всього на конкурс надійшло більше двохсот виробів. За результатами роботи комісії, яку очолює директор Кримського художнього училища ім. М. Самокиша Віктор Єрмаков, відібрано 105 вишивок 59 авторів з усіх регіонів півострова, а також Волині та Мелітополя Запорізької області. І розцвів на помереженому їхніми руками полотні такий довгий – за розмірами експозиційного залу, яскравий і барвистий – як кольори неба і природи, килим, який можна створити лише з великої любові до цього ремесла як натхненної справи, до рідного дому та Вітчизни.
Краса візерунків, поєднана з мелодіями пісень «Кольорові нитки» і «Беру до рук старий рушник» у виконанні Ореста Мартиніва, співом народного любительського ансамблю заводу «Фотон» та інших артистів, органічно входила в наш світ, проникала в душу, прокладаючи місток з минулого у день сьогоднішній.
— Експозиція відображає сучасне декоративно-прикладне мистецтво Криму, - сказала на її відкритті міністр культури АРК Альона Плакіда. – У ній поєднуються традиції української вишивки і неперевершена індивідуальність відомої на весь світ жінки.
Вишивка з молодих років стала для Віри Роїк головною справою життя. Отримавши важке каліцтво в період Великої Вітчизняної війни, вона подолала хворобу і навчилася вишивати лівою рукою, освоїла триста видів вишивальної техніки, віддаючи перевагу рушниковим швам рідної Полтавщини у техніці вільного малюнка. Для вишивок В. Роїк характерні лаконізм кольору, чіткість ліній, різноманітність орнаментальних мотивів, суворість у виборі тканин і бездоганна техніка виконання. Володіючи видатними організаторськими здібностями, талантом педагога і майстерністю художника, Віра Роїк створила в Криму, куди вона переїхала з сім’єю в 1956 році, школу української народної вишивки.
Кримські вишивальниці, у першу чергу учениці Віри Роїк – Світлана Лавренюк із Сімферополя, Євгенія Жукова із Джанкоя та інші, своєю творчістю продовжують і розвивають традиції народних майстрів минулого. На виставці можна побачити, як гармонійно відбувається об’єднання технік різних регіонів. Наприклад, майстриня з Бахчисарая Катерина Романенко, рушник якої демонструється в одній із експозиційних ніш за склом, розповіла мені про поєднання нею в його геометричному орнаменті колористики Київщини.
Делегації з Волині та Мелітополя перед відкриттям бієнале побували на кладовищі і поклали квіти на могилу Віри Роїк.
— Вона продовжує жити в нашій пам’яті та узорах своїх виробів, - сказав вишивальник із Луцька Юрій Савка, який бере участь у конкурсі з декоративним панно «Кокетка», вишитим за ескізом В. Роїк. – А дух і штрих-код Волині передали в орнаментах п’яти рушників і чотирьох сорочок три наші вишивальниці – Оксана Пузняк, Галина Моханюк і Світлана Волошина.
За назвами можна здогадатися про призначення їхніх рушників: «Берегиня Волині», «Родинне перевесло», «З тобою і без тебе», «Зоряне небо», «Півники в житі». А про великий червоний рушник у центрі залу з вишитою білими нитками композицією під назвою «Пісня кохання» його автор – Надія Денисюк із Мелітополя розповіла, що він призначений для весілля і за рахунком у неї – 67-ий. Усі попередні розійшлися з новими власниками по всьому світу. А для тих, хто бажає вишити такий рушник сам, вона проводить у Мелітополі майстер-класи. З Вірою Роїк зустрічалася на її виїзній виставці в їхньому місті у 2007 році. Натхненні творчістю кримської майстрині та подвижництвом у пропаганді древнього мистецтва вишивки в сучасному світі, на Першу бієнале її імені з Мелітополя приїхали із своїми виробами дев’ять вишивальниць.
Чия з робіт учасників буде визнана найкращою і удостоєна гран-прі – визначатиме журі. Це відбудеться 23 травня на урочистому закритті І бієнале «Український рушничок» і нагородженні переможців у таких номінаціях: «Майстерність у використанні традиційних українських технік вишивки», «Збереження традиційних орнаментальних мотивів і символіки», «Збереження української традиційної вишивки в одязі» і «За творчу фантазію та винахідливість».
Ще одну нагороду – приз глядацьких симпатій буде вручено тому конкурсанту, за кого відвідувачі виставки вкинуть найбільше карток у спеціально призначений для голосування глечик. Тож кожен із нас може прийти в музей і віддати свій голос за вишитий виріб, який найбільше сподобається. Удачі та перемог конкурсантам!

ЩОБ НЕ ПЕРЕРВАВСЯ ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ

Напередодні відкриття бієнале відбулася ще одна подія в Сімферополі, пов’язана з ім’ям Віри Роїк. У Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка її син Вадим Роїк провів за участю Всеукраїнського інформаційно-культурного центру презентацію другого, доповненого видання книги його матері «Мелодії на полотні». З часу її виходу минуло лише кілька місяців, а вона вже викликала великий інтерес, стала значним явищем у культурно-мистецькому житті півострова. Її презентація відбулася у ЗОШ №9, де працювала Віра Роїк, Українській школі-гімназії, для школярів ЗОШ №2 і №20, ветеранів клубу «Вогник», в етнографічному музеї, Центральній міській бібліотеці ім. О. Пушкіна, Таврійському національному та Кримському інженерно-педагогічному університетах.
З упевненістю можна сказати, що в Сімферополі немає людей, які б не знали про Віру Роїк. Варто пройти лише триста метрів від площі ім. Куйбишева, і ви опинитеся на площі її імені. Маленька тендітна жінка в молодості поставила перед собою мету і все життя йшла до неї. Доля усміхнулася їй в останніх двадцять років, а п’ять із них було осяяно величчю Героя України.
Серед присутніх у залі знаходився Михайло Голубєв, нинішній директор Російського культурного центру в Сімферополі, який був свідком тріумфу Віри Сергіївни, коли у Форосі Президент України вручив їй Золоту Зірку Героя та орден Держави. На зустріч, що стала спомином про Віру Роїк, прийшли друзі, знайомі, учениці видатної майстрині вишивки і новачки, кого зацікавила особистість жінки, яка своїми руками і трудом здобула славу собі та Україні в світі.
Академік Леонід Білий, один із рецензентів книги «Мелодії на полотні», назвав її автора постаттю, що вийшла за рамки звичайного людського спілкування і досягла масштабу епохального. Йому довелося бути на багатьох її виставках. У Миколаєві, наприклад, згадує він, подивитися вишиті вироби простої жінки з Криму прийшли представники місцевої еліти. З часу демонстрування експозиції Віри Роїк у Києво-Печерській лаврі минуло п’ятнадцять років, а про неї, за його словами, і досі там пам’ятають.
Вона була майстринею декоративно-прикладного мистецтва, рівної якій і сьогодні важко відшукати. Як вкладала у вишиті творіння своїх рук почуття і душу, так і книга написана серцем. Багато її сторінок народжувалося прямо на наших очах, а окремі з нас були учасниками описаних подій із своїми прізвищами і поряд з Вірою Роїк на фотознімках.
Читаєш книгу «Мелодії на полотні» і немов відкриваєш духовну скарбницю із споконвічними нашими символами: маминою піснею, дідусевою казкою і бабусиною вишиванкою, а в ниточок тонких вуаль вплітається мелодія, в якій зв’язані родина і країна одним серцебиттям.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2013 > Тема "Душі криниця"