Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2013
В╤ДЛУННЯ В╤ЙНИ

М╕ж струнких в╕чнозелених кипарис╕в спрямований у небесну височ╕нь обел╕ск Слави. ╤нод╕ б╕ля нього можна побачити сивочолого ветерана з бойовими орденами й медалями на грудях, молоду вес╕льну пару чи школяр╕в ╕з кв╕тами в руках. Вони приходять сюди, щоб в╕ддати шану героям, низенько вклонитися ╖х безсмертю...
А одного разу я побачила тут стареньку-стареньку ж╕нку: борозенками життя було пооране ╖╖ обличчя, ср╕блом припорошене волосся, що виглядало з-п╕д хустки. Вона сид╕ла на ослон╕, який так турботливо спорудила рука нев╕домого майстра.
Пильно-пильно подивилася на не╖, ╕ тод╕ бабуся кр╕зь сльози тихо мовила: «Перш╕ тут — то вс╕ мо╖. П’ятеро ╖х було: батько й брати. Ус╕х забрала та проклята в╕йна».
Я, щоб не порушувати ╖╖ думок, стояла мовчки, боячись нав╕ть поворухнутися. Лише на мить звела догори оч╕ й прочитала перш╕ пр╕звища, викарбуван╕ на обел╕ску:
Безсмертний А. Б.
Безсмертний В. А.
Безсмертний Д. А.
Безсмертний К. А.
Безсмертний Л. А.
А вона тихенько продовжувала: «Перший солдатський трикутник мама отримала в сорок першому... «Пропав безв╕сти». Це про батька. В╕дтод╕ поселилося в наш╕й хат╕ горе. Щороку мама отримувала похоронки на син╕в. Ск╕льки сл╕з виплакала — н╕хто не зна╓. Я ще маленькою була ╕ н╕як не могла зрозум╕ти, чому вона плаче... Не знаю, як ╖╖ серце витримало. Недарма говорять, що Бог да╓ людин╕ ст╕льки випробувань, ск╕льки вона зможе здолати. Мама так ╕ прожила весь в╕к самотою. Щодня брала до рук пожовкл╕ фронтов╕ листи, перечитувала ╖х ╕… плакала. То був ╓диний зв’язок з родиною... Усе життя вона берегла листи й нав╕ть… т╕... найстрашн╕ш╕... похоронки... Просили до музею в╕ддати — не дала. Як же я без них? — говорила. До останнього ждала батька, адже похоронки на нього не було. В╕рю, що на тому св╕т╕ вони зустр╕лися. Бог повинен в╕ддячити мам╕ за ╖╖ в╕рн╕сть ╕ любов... Ось ╕ я прийшла сюди, мабуть, востанн╓... Пора й мен╕ йти до них... Прийшла попрощатися...».
Запанувала тиша. Здавалося, птахи перестали сп╕вати, в н╕м╕й задум╕ стояли дерева, прислухаючись до схвильовано╖ бабусино╖ розпов╕д╕. Притихли нав╕ть труд╕вниц╕-бджоли, як╕ кружляли над кв╕тами, що так червоно рясн╕ли довкола пам’ятника героям.
Ж╕нка встала, перехрестилася натрудженими мозолястими руками й почала шепот╕ти молитву.
Щоб не заважати, я в╕д╕йшла й задумалася... Мабуть, н╕хто й н╕коли не переможе кра╖ну, де ╓ люди, як╕ збер╕гають пам’ять про тих, хто ц╕ною власного життя в╕дстояв свободу й незалежн╕сть сво╓╖ В╕тчизни.
А коли отямилася, то побачила сухеньку згорблену ж╕нку, яка повол╕ в╕ддалялася в╕д священного м╕сця.
М╕ж г╕нких в╕чнозелених кипарис╕в височить обел╕ск, на якому золотими л╕терами вписан╕ в ╕стор╕ю Укра╖ни ╕мена геро╖в, тих, хто нав╕ки залишився молодим. ╤ серед них п’ятеро тих перших ╕з славним укра╖нським пр╕звищем Безсмертний. Та невже т╕льки вони? Ус╕, чи╖ ╕мена вир╕зьблен╕ золотом на обел╕сках, яких так багато по вс╕й кра╖н╕, безсмертн╕.
На жаль, не часто сьогодн╕ можна побачити тут людей. Х╕ба що в День Перемоги... А я ╕нколи приходжу сюди в над╕╖ знову зустр╕ти ту ж╕нку... Та б╕льше я ╖╖ н╕коли не бачила...
Навкруги обел╕ск╕в пломен╕ють маки... А мен╕ зда╓ться, що то кров геро╖в щороку пророста╓ кв╕тами б╕ля ╖хн╕х могил...

Валентина Васил╕вна КАЛ╤НК╤НА,
вчителька
с. Малий Маяк, м. Алушта

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11728

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков