Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3389)
З потоку життя (6609)
Душі криниця (3572)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1519)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1689)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ДОСЛ╤ДЖЕННЯ ПРО СТАН ПАМ’ЯТОК В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
"Завдяки сп╕впрац╕ з прокуратурою Автономно╖ Республ╕ки Крим учасники про╓кту розробили три...


У ГААЗ╤ ПРЕДСТАВИЛИ ЗВ╤Т ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Експертна зустр╕ч щодо зв╕ту в╕дбулася у Посольств╕ Укра╖ни в Н╕дерландах


НОРМАНДСЬКИЙ САМ╤Т: Н╤ЧИЯ Ц╤НОЮ У ПЕРЕМОГУ
Макрон серед досягнень назвав «початок в╕дновлення дов╕ри», але хто може дов╕ряти...


РОС╤Я МОЖЕ БУТИ В ПАР╢ ПОПРИ «ВИБОРИ» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ…
Про це йдеться в ухвален╕й у п'ятницю допов╕д╕ ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ за демократ╕ю через право...


НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ ЛЕС╤ УКРА╥НКИ ЦЬОГО РОКУ ВИСУНУТО 45 ТВОР╤В
Також для участ╕ у конкурс╕ видавцями подано роботи укра╖нських художник╕в-граф╕к╕в до 8...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 26.04.2013
ЗРЯЧА ╤РИНА ПРОТИ СЛ╤ПО╥ ФЕМ╤ДИ

Права людини

╤рина Анатол╕╖вна Захарова в╕д народження — «донецька». Не в образу буде ╖й сказано, лише в тому сенс╕, що так само особливий статус не проти мати «одесити», «кримчани», а «зах╕днякам» його надають вже без ╖хнього на те бажання, ╕ для прихильник╕в рос╕йсько╖ ╕де╖ вони — ледь не окремий народ. «Донецьк╕» ж з недавн╕х п╕р можуть ╕дентиф╕кувати себе з укра╖нською ел╕тою (звичайно ж, не т╕, хто регулярно гине в шахтах-копанках), а люди, по-справжньому г╕дн╕ поваги ╕ дов╕ри. Та ось т╕льки коли ╖хн╕й «десант» висадився в Криму, як колись роб╕тники-десятитисячники, що несли у селянськ╕ маси соц╕ал╕стичну ╕дею, м╕сцев╕ почали чомусь обурюватися. Агенц╕я «Новий рег╕он» у 2010 роц╕ пов╕домляла: «Показательно, что первые 15 кандидатов в Ялтинский горсовет от Партии регионов — там только двое из ялтинской организации ПР, а все остальные — те же макеевские…».
Але я дещо про ╕нше. Пан╕ ╤рина народилася в м. Перевальськ, поряд з Алчевськом Лугансько╖ област╕. П╕сля зак╕нчення Дн╕пропетровського торгового ╕нституту (заочно), а п╕зн╕ше — Донецького юридичного, оселившись в Алушт╕, вона п╕дтримувала ту парт╕ю, «серце» яко╖ знаходилось на ╖╖ батьк╕вщин╕, а погляди були найближчими, ╕ все це дарувало над╕ю, що з ╖╖ приходом до влади буде краще, н╕ж ран╕ше. Розчарування прийшло вже в 2010 роц╕ через т╕ конкретн╕ д╕╖, якими позначився прих╕д ново╖ пол╕тично╖ сили до влади у Велик╕й Ялт╕ (надто вже спокусливий для непорядних рег╕он).
Сьогодн╕ чи не третина життя ╤рини Анатол╕╖вни проходить в Ки╓в╕. Вже 5 чи 6 рок╕в, як ж╕нка стала кер╕вником алуштинського в╕дд╕лення М╕жнародно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «М╕жнародний конгрес захисту прав ╕ свобод людини «Св╕т», кримську ф╕л╕ю яко╖ очолю╓ ╤ван Васильович Гарда, ╕ це потребу╓ не т╕льки орган╕зац╕йних зусиль, але й особистого перебування там, де п╕д гаслом «Корупц╕я ╕ жертви» люди з осен╕ п╕кетують владн╕ державн╕ установи: Верховну Раду Укра╖ни, Адм╕н╕страц╕ю Президента та судов╕ ╕нстанц╕╖. Вони виходять сюди як на роботу ╕, в╕дстоявши дв╕ години з плакатами б╕ля одного паркану, перем╕щаються до ╕ншого. А з ними — ╕ сама ╤рина Захарова, яка добров╕льно взяла на себе в╕дпов╕дальн╕сть за ╖хн╕ дол╕ та перспективи. П╕д час останньо╖ нашо╖ зустр╕ч╕ вона щойно повернулась ╕з Ки╓ва ╕ розпочала свою розпов╕дь з того, що найб╕льше вразило. А був це в╕зит на прийом у Верховн╕й Рад╕. ╤ сп╕лкувалася вона не з╕ сво╖ми ще донедавна фаворитами (за ╖╖ словами, Парт╕я рег╕он╕в таких прийом╕в там взагал╕ не проводить), тож зустр╕чалася ╤рина ╕з опозиц╕онерами, та ще й якими — депутатами в╕д ВО «Свобода». При╓мно вразило те, що сп╕лкувалися з нею рос╕йською мовою ╕ те, що, попри нечисленну фракц╕ю, на прийом╕ було аж 10 депутат╕в з╕ сво╖ми пом╕чниками.
Серед них ╕ О. Тягнибок, ╕ ╤. М╕рошниченко, ╕ Ю. ╤лл╓нко, — тобто вс╕ «телез╕рки». Розмову з депутатами ╤рина Захарова вважа╓ конструктивною ╕ зауважу╓, що вс╕ протестувальники, як╕ дов╕рили сво╖ проблеми «свобод╕вцям», лишилися задоволеними.
Не стала я вже розчаровувати сп╕врозмовницю тим, що вислухати ╕ посп╕вчувати — це ще не все, а реальн╕ важел╕ впливу все одно в руках влади. ╤ нав╕ть за всього бажання, як би опозиц╕онери не бралися «лупати цю скалу», в╕д того навряд чи багато що зм╕ниться.
Щодо ╕нших депутат╕в з опозиц╕йного табору, тих, для кого ц╕ прийоми вже давно не в новину, то ╕ поводяться вони в╕дпов╕дним чином — «в╕дпрацьовують» час не повн╕стю ╕ без особливого натхнення.
Розпитую пан╕ ╤рину, хто ж вони так╕, оц╕ п╕кетувальники, «жертви корупц╕╖», з яких кра╖в, як╕ найтипов╕ш╕ мають претенз╕╖. Люди, як виявилося, — ╕з ус╕х усюд, та найб╕льше — з рос╕йськомовних рег╕он╕в: Одеси, Донбасу, Криму, Харкова. У когось в╕д╕брали б╕знес, у когось — квартиру, у когось — конфл╕кт з медиками, ц╕ною в життя, хтось в╕дстою╓ свою пенс╕ю, та найб╕льше нар╕кань на м╕л╕ц╕ю, суди, прокуратуру. До п╕кет╕в долучаються ╕ православн╕ в╕руюч╕, як╕ протестують проти б╕ометричних паспорт╕в.
╤ що тут може зм╕нити опозиц╕я, якщо за кожним несправедливим р╕шенням — конкретн╕ люди з╕ сво╖ми ╕нтересами, при грошах, або ж при влад╕, а в╕рог╕дн╕ше, що при тому й ╕ншому, ╕ все навкруги обплетено павутиною корупц╕╖, корпоративних чи родинних ╕нтерес╕в або ж просто в╕дпов╕да╓ чинному, проте антилюдяному законодавству?
Вже напрацьован╕ ц╕л╕ схеми, як позбавити господар╕в ╖хнього житла. Популярним ╓ п╕дпал, особливо якщо йдеться про П╕вденнобережжя та ╕нш╕ престижн╕ територ╕╖. Зам╕сть ремонту залишки помешкань зносять ╕ незабаром там виростають чи╖сь котедж╕. Не проблема ╕ сфальсиф╕кувати документи. Але залишитися без даху над головою — це ще не найг╕рше. Одиноких та стареньких власник╕в квартир на П╕вденному узбережж╕ просто знищують ф╕зично ╕ оволод╕вають майном. Живуть на ки╖вському вокзал╕ м╕сяцями ╕ т╕, хто дов╕рив сво╖ грош╕ сумн╕вним буд╕вельним компан╕ям, а натом╕сть — н╕ грошей, н╕ квартир, так, наприклад, як це зробило близько 300 ╓впатор╕йц╕в та 50 мешканц╕в Борисполя.
Серед таких «бомж╕в по невол╕», що понев╕ряються на вокзалах, вже два роки ╕ мати, яка вимага╓ знайти ╕ покарати убивць свого сина.
Ось розмовляю по телефону з Алюс╕фом Гашимовим та його дружиною Валентиною Раманаускене ╕з Харк╕всько╖ област╕. Вони мали два ларьки на земл╕ с╕льради, яку одержали в оренду, та через к╕лька рок╕в угоду з ними роз╕рвали, ларьки зруйнували без попередження, зник ╕ товар. Якщо ран╕ше ц╕ люди (господар — ╕нвал╕д-афганець) клопотали про дозв╕л зберегти ╖м св╕й б╕знес на с╕льрад╕вськ╕й територ╕╖, то сьогодн╕ прагнуть хоча б одержати в╕дшкодування за втрату всього, що мали.
Та куди б вони не зверталися, ╖хн╕ листи повертаються на розгляд до первинно╖ ╕нстанц╕╖, р╕шення яко╖ ╕ привело людей до Ки╓ва.
Под╕бна ситуац╕я виникла ╕ у само╖ ╤рини Захарово╖, котра, знаходячись на майдан╕ Незалежност╕, прагнула поставити сво╓ запитання Президентов╕ В╕ктору Януковичу, який брав участь в акц╕╖ «Д╕алог з кра╖ною». Але охочих було ст╕льки, що доходило до б╕йки. Пан╕ ╤рина змушена була передати свою заяву до Адм╕н╕страц╕╖ Президента ╕ одержала в╕дпов╕дь, яка вселила ╖й в душу над╕ю: листа було передано до Генерально╖ прокуратури Укра╖ни з об╕цянкою тримати п╕д контролем його подальшу долю. А вона виявилася не г╕ршою ╕ не кращою, н╕ж у попередн╕х звернень ╤рини Захарово╖, — листа направили до кримсько╖ прокуратури, позиц╕я яко╖ пан╕ ╤рин╕ вже давно була в╕дома ╕ не влаштовувала ╖╖. На це залиша╓ться лише зауважити, що так було й ран╕ше, ╕, ймов╕рн╕ше за все, буде завжди. Недарма ж за зверненнями до ╢вропейського суду Укра╖на ╓ одн╕╓ю ╕з л╕дер╕в! Але ж за лог╕кою мав би ╕снувати (а можливо, ╕ ╓) якийсь контролюючий орган, антикорупц╕йний, що м╕г би затребувати справу ╕ долучитися до ╖╖ провадження, орган ц╕лком доступний для людей! Та насправд╕ все лишилося, як ╕ 60 рок╕в тому, коли м╕й чотирир╕чний брат писав листи «д╕дусев╕ Ворошилову» з проханням в╕дпустити ╕з в’язниц╕ нашого репресованого батька.
Тож диву╓ мене ╕нше: як сталося, що гарна, молода ж╕нка, мати двох син╕в звалила соб╕ на плеч╕, окр╕м власних, проблеми багатьох людей та ще й надто складн╕, бо сьогодн╕ легше посив╕ти, н╕ж добитися чогось нав╕ть елементарного. ╤ ось що вона мен╕ розпов╕ла:
— Зам╕ж вийшла я у 17 рок╕в. Дуже хот╕лося швидше народити д╕тей. Тож старшому вже 29. Чолов╕к був шахтарем, пот╕м працював на буд╕вництв╕, здоров’я та життя йому вистачило всього на 42 роки. Я завжди була громадськи активною, небайдужою людиною — з 19 рок╕в — голова профкому, з того часу, попри основну, займаюся громадською роботою. Працюючи комерц╕йним директором у п╕дпри╓мця, заглибилася в т╕ проблеми, з якими доводиться стикатися ╕н╕ц╕ативним людям. Спочатку як юрист захищала ╖х. Та ось в мо╓ поле зору потрапили т╕, хто значно б╕льше потребував допомоги ╕ до кого ус╕м було байдуже. Таким чином я створила й очолила Алуштинську орган╕зац╕ю ╕з захисту бездомних громадян ╕ безпритульних д╕тей. Сталося це у 2007 роц╕.
Тод╕ про мене багато писала м╕сцева преса, називали мене янголом. У п╕дпри╓мця, з яким сп╕впрацювала, я винайняла старенький в╕льний будиночок, що став притулком для хворих безхатченк╕в. Хтось ╕з них жив до цього п╕д сходинками в л╕карн╕, ╕ншого викинули ╕з л╕карн╕ прямо на вулицю з ампутованою внасл╕док гангрени частиною ступн╕ ╕ пальцями. Дуже пишаюся тим, що мен╕ вдалося припинити прогресування хвороби. В мене ╓ до цього хист, недарма ж мама була медпрац╕вником. У мо╖й хатинц╕ жило водночас до 15 людей, ╕ ус╕м ╖м я готувала ╖жу, та ще й калор╕йну ╕ смачну, як цього потребують туберкульозники для боротьби з хворобою. Особливо запам’яталося дво╓ мо╖х п╕доп╕чних: ╤ван ╕ Юр╕й. Один з них жив у Севастопол╕, служив на флот╕ м╕чманом, але п╕сля розлучення з дружиною втратив дах над головою, у другого згор╕ла хата. М╕чман трохи оговтався в╕д свого безпритульного життя ╕ зав╕в соб╕ нову родину. А ╕нший жив у притулку рок╕в чотири. За весь час м╕ська влада вид╕лила на утримання цих людей 20 тис. гривень. Сус╕ди та вс╕ небайдуж╕ допомагали, хто чим м╕г, а харч╕ вид╕ляв п╕дпри╓мець.
— А якою сво╓ю виграною справою ви найб╕льше пиша╓тесь як правозахисник?
— Справ було чимало р╕зних. В окрему групу я би вид╕лила т╕, що стосуються гуртожитк╕в, особливо у престижних районах, як╕ стають ласим шматочком для подальшого перепроф╕лювання з метою одержання в╕д того великих прибутк╕в. На завад╕ лише мешканц╕ квартир, котрих потр╕бно спекатися. ╤ тут вже не до порядност╕ ╕ не до законност╕.
Ось, наприклад, гуртожиток «Магнол╕я», розташований навпроти колишньо╖ курортно╖ пол╕кл╕н╕ки. В╕н належить комунальному п╕дпри╓мству «Готельне господарство». У 2004 роц╕ м╕ськвиконком вин╕с р╕шення про л╕кв╕дац╕ю останнього, а його директор створив штучн╕ борги, аби п╕дпри╓мство було визнано банкрутом. Ця процедура дозволила передати гуртожиток разом ╕з мешканцями в оренду «сво╖м людям» — ТОВ «Йор╕» з подальшим виселенням. ╤ хоча за угодою воно оц╕нено в 1 млн. 200 грн., хвацьк╕ хлопц╕ заплатили за нього всього 20 тис. грн. Операц╕я куп╕вл╕-продажу в╕дбулася без дозволу ╕ участ╕ м╕ськвиконкому та поза спинами у мешканц╕в «Магнол╕╖». Угода не була засв╕дчена нав╕ть нотар╕усом. У результат╕, п╕сля звернення до суду (я представляла мешканц╕в гуртожитку) комунальну власн╕сть було повернуто м╕сту, а покупц╕-невдахи, як╕ подали зустр╕чний позов, в╕д сво╖х претенз╕й в╕дмовилися. Не рахую, ск╕льки раз╕в довелося побувати в судах (адже д╕йшли до вищого господарського), ск╕льки п╕дготувала документ╕в, але справедлив╕сть таки перемогла. ╤ ось 19 с╕мей колишн╕х прац╕вник╕в готельного господарства, як╕ мали опинитися п╕д в╕дкритим небом, здобули нарешт╕ спок╕й ╕ приватизують сво╖ помешкання. Це стало мо╓ю першою ╕, зда╓ться, найяскрав╕шою перемогою.
На мо╓ запитання, нав╕що ╖й все це треба, пан╕ ╤рина так ╕ не знайшла, що мен╕ в╕дпов╕сти. Але насправд╕ я ╖╖ добре розум╕ю ╕ без сл╕в. Бо й сама заздрю не тим людям, як╕ купаються в задоволеннях ╕ комфорт╕, а тим, хто зм╕цню╓ позиц╕╖ добра ╕ справедливост╕ у св╕т╕, як би це не було тяжко в умовах сьогодення.
Пан╕ ╤рина не може бачити, як вирубають рел╕ктов╕ п╕вденнобережн╕ парки ╕ сквери, як викидають на вулицю ветеран╕в в╕йни з ╖хн╕ми с╕м’ями, ╕ пода╓ св╕й негучний ж╕ночий голос на захист тих, хто не може захиститися сам. Я не питаю, чи не бо╖ться помсти, бо в╕руюч╕й людин╕, якою ╓ ╤рина Анатол╕╖вна, страшно лише п╕ти проти сво╓╖ сов╕ст╕.

Тамара СОЛОВЕЙ


ТИМ ЧАСОМ...

СК╤ЛЬКИ КОШТУЮТЬ ЛЮДСЬК╤ ПРАВА?

Укра╖на протягом останн╕х двох рок╕в виплатила понад 64 м╕льйони гривень компенсац╕й за порушення прав людини на виконання р╕шень ╢вропейського суду з прав людини (╢СПЛ). Про це в еф╕р╕ Рад╕о «Свобода» заявив урядовий уповноважений у справах ╢вропейського суду з прав людини Назар Кульчицький.
«2011 р╕к — це 25 м╕льйон╕в 21 тисяча гривень, якщо округлити. ╤ 2012 р╕к — це 39 м╕льйон╕в 25 тисяч гривень. Це суми, як╕ були сплачен╕ як справедлива сатисфакц╕я, присуджена ╢вросудом, так ╕, зокрема, значна частина цих р╕шень ╢вросуду — це було зобов’язання суду виконати р╕шення нац╕онального суду. Тобто ц╕ кошти також витрачалися на виконання р╕шень нацсуд╕в, як╕ стали причиною для звернення особи до ╢вропейського суду з прав людини», — сказав Н. Кульчицький.
За його словами, б╕льш╕сть скарг громадян до ╢вропейського суду з прав людини стосу╓ться невиконання р╕шень нац╕ональних суд╕в ╕ надм╕рно╖ тривалост╕ судового розгляду. «Це стосу╓ться як крим╕нальних, так ╕ цив╕льних справ, господарських, адм╕н╕стративних, практично вс╕х. Пот╕м йдуть скарги на жорстоке поводження, на необ╜рунтоване тримання п╕д вартою ╕ несправедливий судовий розгляд», — сказав урядовий уповноважений.
Як заявив Н. Кульчицький, у кожн╕й справ╕ М╕н’юст зверта╓ться з регресними позовами до прокуратури щодо д╕й чи безд╕яльност╕ представник╕в орган╕в державно╖ влади або держслужбовц╕в, що завдали збитк╕в.
«М╕н’юст зверта╓ться до орган╕в прокуратури для проведення в╕дпов╕дного розсл╕дування, оск╕льки фактично стягнення сум в╕дшкодування з таких ос╕б можливо вже лише в межах крим╕нально╖ справи, де держава може виступати як цив╕льний позивач, оск╕льки, зг╕дно з чинним законодавством, державн╕ службовц╕ несуть в╕дпов╕дальн╕сть лише дисципл╕нарну», — сказав Н. Кульчицький.
Нагада╓мо, Укра╖на ратиф╕кувала Конвенц╕ю про захист прав людини й основоположних свобод вл╕тку 1997 року. Починаючи з 2001 року, Укра╖на виплатила майже 147 м╕льйон╕в гривень компенсац╕й за порушення прав людини на виконання р╕шень ╢вропейського суду (включно з р╕шеннями нац╕ональних суд╕в).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11698

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков