Версiя для друку Обговорити в форумi

Здається, лише недавно ми мріяли про літні канікули, а до першого вересня вже залишилися лічені дні. Школи знову наповняться дитячим гомоном, вгамувати який вдається хіба що неупередженому дзвонику, що вже, мабуть, скучив за щоденними обов'язками.
І як би не жалілися на зайнятість та завантаженість вчителі, вони також чекають на зустріч зі своїми вихованцями. А у тих же стільки вражень накопичилося, що вистачить на цілий довгий навчальний рік.
Вихованцям школи № 21 м. Сімферополя поталанило, як мало кому, оскільки впродовж майже двох тижнів вони мали нагоду милуватися не лише середньовічними пам'ятками та природними ландшафтами Німеччини, а й жити в німецьких родинах, де знайомилися з побутом, вивчали особливості життя німецької сім'ї, вдосконалювали свої знання мови.
Як розповіла директор школи Лариса Михайлівна Барзут (котра також була у складі туристичної групи), вже протягом семи років школа підтримує дружні зв'язки з товариством "Сімферополь - Хайдельберг" і в рамках партнерських стосунків щороку відбувається обмін школярами. Минулого року німецькі школярі приїжджали на півострів, в цьому - кримські діти побували за кордоном. Оскільки у школі № 21 учні вивчають англійську та німецьку мови, тут стало доброю традицією проводити Дні німецької культури. До цього свята готують пісенні та кулінарні конкурси, бліц-турніри, свою програму демонструють вихованці шкільної театральної групи (в якій займаються восьмикласники).
Усе перелічене - результат праці директора школи Лариси Михайлівни, викладача німецької мови Олени Миколаївни Золотухіної, яка знайомить дітей з кращими зразками німецької літератури та мистецтва, учнів й, загалом, всього педагогічного колективу.
Завдяки тому, що за сім років співпраці з німецькою стороною накопичений багатий друкований та ілюстрований матеріал, у школі був створений музей дружби. Його стенди розповідають не тільки про враження, які привозять діти з незабутніх поїздок, а й про тих, чия кропітка робота стала основою тісного співробітництва Криму та Німеччини.
Директор школи Лариса Михайлівна Барзут зазначила, що вперше з фрау Ханнелоре Йохум учні познайомилися у 1993 році. Незважаючи на поважний вік (в цьому році фрау Йохум виповнилося 75), вона залишається невтомною подвижницею справи розвитку дружби між нашими країнами. Закохана у Крим, фрау Йохум прагне привернути увагу до нашого півострова якомога більшої кількості іноземних представників. Цього року разом з німецькою туристичною групою, яку вона сама заохотила до поїздки, фрау Ханнелоре Йохум побувала у багатьох куточках Криму - від Алушти до Судака. Лариса Михайлівна додала, що вчителі, учні школи вдячні цій маленькій та тендітній жінці і за надання гуманітарної допомоги дітям з малозабезпечених та багатодітних сімей. Адже саме фрау Йохум очолює акцію "Від сім'ї до сім'ї", сприяє налагодженню тісних контактів зі школою Теодора Хойса, Вальдорфською школою та молодіжним центром м. Хайдельберга.
Завдячуючи особистим зв'язкам невтомної трудівниці, адміністрація сімферопольської школи зав'язала плідні стосунки з молодіжним центром "Штадтюгендрінг", який очолює Уве Моргенштерн. Голова центру та його безпосередні працівники Криста Зігфрід і Маркус Ціговіц надають вагому матеріальну підтримку кримській школі. За словами Аміни Леонтіївни Євдокімової - громадського інспектора зі справ опікування, у школі навчається 22 дітей-сиріт, а також чимало дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей. Тому благодійна допомога з-за кордону, яку складають іграшки, спортивний інвентар, одяг та канцелярське приладдя, розподіляється передусім серед них.
Але ж повернемося до поїздки у Хайдельберг. Туристична група була досить велика - 24 особи. Цього року така честь випала не лише найвідповідальнішим та найактивнішим у громадському житті школярам (для декотрих така поїздка вже не перша). З метою проведення товариського матчу на німецькій землі їх супроводжувала і група спортсменів-регбістів (тренер Вілор Серверович Мистицький).
Отож, програма перебування була насиченою і цікавою, передбачалися не лише спортивні ігри, екскурсії, а й велика концертна програма. Так, наприклад, вихованці сімферопольської музичної школи № 1 сестри-вокалістки Ганна та Марія Опанасюк під час прийому в ратуші, де вітав гостей віце-бургомістр м. Хайдельберга пан Бесс, виконували пісні українською, французькою та англійською мовами. Дует учениць сімферопольської музичної школи № 3 у складі Катерини Веселової (фортепіано) та Ганни Федоркової (домбра) також з успіхом дебютував на німецькій сцені. Цікавим було те, що цього літа Хайдельберг поєднав також англійських та французьких дітей зі споріднених міст - Кембріджа та Монпельє. Від імені кримської туристичної групи зі вступним словом українською виступила і Лариса Барзут.
Які ж враження привезли з собою на сонячний півострів наші школярі? Послухаємо десятикласницю Ганну Мальцеву та Аллу Замараєву, котра у шкільному музеї дружби веде екскурсії німецькою мовою, бере активну участь в роботі театральної групи.
Алла:
- Другий рік поспіль листуюся з німецькою дівчинкою. Була в Хайдельберзі і позаминулого року. Я мешкала в родині, господарка якої працювала увечері в пекарні. Тут, в цьому домі, зустріла жінку із Західної України, що допомагала в господарстві. Запам'яталося, як, будучи в горах, потрапили під дощ, дуже вимокли, але це не завадило милуватися долиною ріки. А під час однієї з екскурсій нам показали замок, який здалека нагадує наше "Ластівчине гніздо". Минулого року ми демонстрували німцям свої кулінарні здібності, знайомили з національною кухнею.
Ганна:
- В такій поїздці я вперше.
І в цьому році ми відвідували замок імператора. Німеччина славиться своїми пам'ятками, адже тільки Хайдельбергу понад 800 років. Милувалися живописними берегами притоки Рейну - Неккара, знайомилися зі старовинними замками, котрі дбайливо зберігаються нащадками. Оглядали відреставровані майданчики, які використовують як для концертів, так і для театральних виступів. Побували і на туристичній базі (на території країни їх дуже багато), де грали в теніс, настільний футбол. Дізналися, що Хайдельберг вважається центром, де пересікається багато туристичних піших маршрутів. Що нас дивувало? Німці ніколи не звертають уваги на свою зовнішність, а стосунки чоловіка та дружини нагадують скоріше стосунки друзів, аніж подружжя - кожен на свій розсуд проводить дозвілля, у них різні банківські рахунки. Побут дуже скромний. Зовнішній вигляд будівлі повинен бути бездоганним, але це зовсім не означає, що він такий самий багатий всередині.
Розмову продовжує Лариса Михайлівна.
- В одному із замків займаються відновленням поголів'я орлів (їх вирощують, а потім відпускають на волю в місця природного гніздування) за рахунок коштів від проведених екскурсій. Особливо дітям запам'ятався Холідей-парк (парк розваг), де по єдиному білету можна відвідати всі бажані атракціони. Дивували прекрасна старовинна архітектура, а також чистота і охайність усіх куточків міста. Німці дуже опікуються проблемами екології. Досить навести такий приклад. Щоб використати дрова, необхідно виждати два роки для того, щоб деревина висохла і при горінні не виділяла шкідливих речовин. Спеціальна комісія засвідчує їхню придатність для використання.
Напередодні від'їзду були організовані святкова прощальна вечеря та концерт, в якому виступав зведений симфонічний оркестр. Цікаво те, що складався він із сімейних оркестрів. Ми, не знаючи цього, звичайно ж, виступали за іншою програмою. На прощання діти обмінялися сувенірами, адресами. Німецькі родини забезпечили дітей продуктами на зворотну дорогу. До речі, оскільки наші школярі жили в різних родинах (а декотрі з них - в передмісті), німецькі сім'ї були зобов'язані щодня привозити їх з місця перебування в пункти наших екскурсій.
Метою поїздки було прагнення започаткувати у Сімферополі на базі школи
№ 21 молодіжний центр "Фенікс" для подальшого розвитку кримсько-німецьких зв'язків (спортивних та культурних).
Звичайно, досвід такого спілкування важко переоцінити. Діти бачать світ, а він, в свою чергу, формує їх. Але і викладачі, і вихованці, котрим пощастило захопити часточку літа на німецькій землі, щиро вдячні молодіжному центру "Штадтюгендрінг" і особисто Уве Моргенштерну та фрау Ханнелоре Йохум за підтримку та співпрацю.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2003 > Тема "З потоку життя"