Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 12.04.2013
НА ВАРТ╤ ЗДОРОВ’Я

Примха дол╕, але в╕йськова установа, яка ма╓ уславлену понад 200-р╕чну ╕стор╕ю, а ╖╖ ст╕ни пам’ятають всесв╕тньо в╕домих св╕тил медицини, не надто добре «розкручена» у засобах масово╖ ╕нформац╕╖. Можливо, тому, що справжн╓ добро н╕коли не рекламу╓ себе...
╤стор╕я С╕мферопольського в╕йськового госп╕талю т╕сно пов’язана з ╕стор╕╓ю м╕ста С╕мферополя ╕ всього Кримського п╕вострова, адже установа, про яку п╕де мова нижче, належить до числа найстар╕ших в╕йськово-л╕кувальних заклад╕в нашого краю. Першу згадку про С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль ми знаходимо в арх╕вних документах в╕д 23 червня 1805 року. В ╕сторичн╕й дов╕дц╕ того часу згаду╓ться про вже ╕снуючий на той момент у «казенн╕й буд╕вл╕» м. С╕мферополя в╕йськовий госп╕таль, де л╕кувалися «хвор╕ губернсько╖ штатно╖ роти, нижн╕ чини ╕ рядов╕».
У т╕ часи цив╕льно╖ л╕карн╕ у С╕мферопол╕ не було. Населення м╕ста на початку Х╤Х стор╕ччя було нечисленним, державних кошт╕в для буд╕вництва окремо╖ буд╕вл╕ м╕сько╖ л╕карн╕ не вистачало. Тому першу л╕карню м╕ста С╕мферополя розм╕стили на баз╕ в╕йськового госп╕талю ╕ утримували за казенний рахунок. Медична допомога надавалася завжди вс╕м людям, як╕ звертались по допомогу в госп╕таль, незалежно в╕д нац╕ональност╕, в╕роспов╕дання, п╕д час во╓нних д╕й або у мирний час, як в╕йськовослужбовцям, так ╕ цив╕льному населенню.
У роки Кримсько╖ в╕йни (1853-1856 рр.) в ст╕нах С╕мферопольського в╕йськового госп╕талю працювали всесв╕тньо в╕дом╕ л╕кар╕: основоположник в╕йськово-польово╖ х╕рург╕╖ М. Пирогов ╕ основоположник рос╕йсько╖ терапевтично╖ школи С. Ботк╕н.
У т╕ часи зал╕зничного сполучення, яке б зв’язувало Крим з материком, не ╕снувало, ╕ евакуац╕я поранених та хворих вглиб кра╖ни була значно ускладнена, тож цей пот╕к спрямовувався до С╕мферополя, в госп╕таль. У грудн╕ 1854 року в госп╕тал╕ скупчилося до 13 тисяч поранених ╕ хворих, не вистачало медичного персоналу, медикамент╕в, спалахнули еп╕дем╕╖ тифу ╕ холери. Тод╕ М. Пирогов вперше в ╕стор╕╖ в╕йськово╖ медицини вв╕в медичне сортування, що представля╓ одну з основних засад сучасно╖ системи етапного л╕кування з евакуац╕╓ю за призначенням. Медичне сортування поранених ╕ хворих ╕ зараз використову╓ться в медицин╕ вс╕х кра╖н св╕ту ╕ вважа╓ться одним з видатних досягнень медично╖ науки. М. Пирогов вперше широко застосував наркоз при х╕рург╕чних операц╕ях ╕ г╕псов╕ пов’язки при пораненн╕ к╕нц╕вок. Завдяки цим в╕дкриттям у часи Кримсько╖ в╕йни вперше було повернуто в стр╕й понад 70% поранених во╖н╕в, збережено чимало житт╕в.
У 1877-1878 роках у госп╕тал╕ перебували на л╕куванн╕ ветерани визвольного походу на Балкани. П╕зн╕ше, за ╕сторичними даними, в госп╕тал╕ л╕кувалось чимало учасник╕в Рос╕йсько-японсько╖ в╕йни, Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, учасник╕в Громадянсько╖ в╕йни з обох стор╕н. Госп╕таль завжди перебував на перехрест╕ во╓н.
У 1929 р., коли в Криму виникла надзвичайна ситуац╕я — землетрус ╕ пов╕нь, С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль був розгорнутий у парков╕й зон╕, ╕ там, у наметах, п╕д в╕дкритим небом надавалась перша медична допомога потерп╕лим. 1934 року у С╕мферопольському в╕йськовому госп╕тал╕ був орган╕зований перший у Червон╕й арм╕╖ пункт забирання ╕ переливання кров╕. У 30-т╕ роки XX стол╕ття госп╕таль в╕д╕грав чималу роль у п╕дготовц╕ медичних кадр╕в для вс╕╓╖ арм╕╖.
У перший пер╕од Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль виконував функц╕╖ головного сортувального госп╕талю в Криму. У т╕ роки Кримський п╕востр╕в був в╕др╕заний в╕д материка, пост╕йно п╕ддавався нальотам ворожо╖ ав╕ац╕╖, не вистачало медикамент╕в, перев’язувального матер╕алу, ╖ж╕, води. В цих умовах медичний колектив госп╕талю самов╕ддано ╕ напружено л╕кував, оперував, виходжував хворих ╕ поранених аж до вступу н╕мецько-фашистських загарбник╕в на територ╕ю Криму. До моменту евакуац╕╖ госп╕таль прийняв ╕ розсортував близько 16-ти тисяч поранених ╕ хворих.
П╕зн╕ше С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль разом з пораненими був евакуйований спочатку в Севастополь, а пот╕м на П╕вн╕чний Кавказ. Нав╕ть п╕д час евакуац╕╖ госп╕таль не припиняв надавати х╕рург╕чну, терапевтичну, сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чну допомогу в╕йськовим ╕ цив╕льним особам. Зусиллями л╕кар╕в, фельдшер╕в, медичних сестер ╕ сан╕тарок у д╕ючу арм╕ю повернулись тисяч╕ поранених, хворих. Медики, незважаючи на смертельну небезпеку, виносили з поля бою б╕йц╕в, ц╕лодобово стояли б╕ля операц╕йних стол╕в.
У 1944 роц╕ п╕сля визволення Криму в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в госп╕таль повернувся до С╕мферополя. Була страшна розруха: буд╕вл╕ зруйнован╕, медичне обладнання розбите та знищене. Колектив госп╕талю пров╕в чималу роботу з в╕дновлення прим╕щень та оснащення л╕кувально╖ бази.
У п╕сляво╓нний пер╕од робота С╕мферопольського в╕йськового госп╕талю ознаменована д╕яльн╕стю в його ст╕нах видатного вченого, професора медицини, основоположника сучасного вчення про гн╕йн╕ ╕нфекц╕╖ Валентина Фел╕ксовича Войно-Ясенецького — Святителя Луки. Протягом 1946-1947 рок╕в Валентин Фел╕ксович активно ╕ пл╕дно працював у госп╕тал╕. В╕н проводив найскладн╕ш╕ операц╕╖, л╕кував ╕ консультував ус╕х важкохворих, читав лекц╕╖ л╕карям. Професором Войно-Ясенецьким були науково розроблен╕ х╕рург╕чн╕ методи л╕кування гн╕йних захворювань ╕ поранень, викладен╕ в наукових працях. Швидке впровадження нових метод╕в л╕кування у в╕йськову медицину дало можлив╕сть врятувати тисяч╕ житт╕в, повернути в стр╕й захисник╕в В╕тчизни. За цей внесок професор Войно-Ясенецький був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ 1941-1945 рр.», а в лютому 1946 року став лауреатом Стал╕нсько╖ прем╕╖ I ступеня за наукову розробку нових х╕рург╕чних метод╕в л╕кування гн╕йних захворювань ╕ поранень. ╤м’я Святителя Луки в╕домо нин╕ всьому св╕ту. Рака з мощами преподобного Святителя Луки зараз знаходиться в храм╕ Свято-Тро╖цького монастиря м╕ста С╕мферополя.
З 1924 року С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль розташову╓ться в столиц╕ автоном╕╖ на вул. Горького. Госп╕таль входить в систему в╕йськових л╕кувальних установ В╕йськово-медичного департаменту М╕н╕стерства оборони Укра╖ни та нада╓ медичн╕ послуги зг╕дно з територ╕альним принципом в╕йськовослужбовцям на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим, пенс╕онерам М╕н╕стерства оборони Укра╖ни та членам ╖хн╕х с╕мей, цив╕льному населенню. У госп╕тал╕ працюють понад 200 сп╕вроб╕тник╕в, з них — 3 кандидати медичних наук, 5 заслужених л╕кар╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, 39 л╕кар╕в вищо╖ та 14 л╕кар╕в першо╖ квал╕ф╕кац╕йно╖ категор╕й, 32 медсестри вищо╖ ╕ 21 першо╖ квал╕ф╕кац╕йно╖ категор╕й. Р╕вень дов╕ри до фах╕вц╕в такий, що по допомогу до в╕йськових л╕кар╕в звертаються не т╕льки в╕йськовослужбовц╕ гарн╕зону, а й мешканц╕ С╕мферополя. Цьому сприяють не лише високий авторитет л╕кар╕в, ╖хн╓ чуйне ставлення до пац╕╓нт╕в, а також ощадна варт╕сть л╕кування, яка набагато нижча, н╕ж у комерц╕йних медичних центрах.
На фондах С╕мферопольського в╕йськового госп╕талю працю╓ ╓дине туберкульозне в╕дд╕лення на п╕вдн╕ Укра╖ни в систем╕ в╕йськово-медичних заклад╕в. На тл╕ сучасного загострення ситуац╕╖ ╕з захворюванням на туберкульоз — це над╕йна основа в боротьб╕ з ц╕╓ю недугою.
Щор╕чно в госп╕тал╕ проходять л╕кування близько трьох тисяч хворих; в пол╕кл╕н╕ц╕ отримують амбулаторну допомогу понад 40 тисяч пац╕╓нт╕в. Госп╕таль оснащений сучасною д╕агностичною та л╕кувальною апаратурою, що дозволя╓ надавати допомогу ╕ проводити л╕кування на сучасному р╕вн╕. 100 л╕жок медично╖ установи працюють ╕з стов╕дсотковим навантаженням. А у п╕ков╕ пер╕оди ос╕нньо-весняного загострення хвороб — з навантаженням до 160%.
Одн╕╓ю з причин високого статусу та р╕вня в╕йськово-медично╖ орган╕зац╕╖ стало те, що госп╕талю у вс╕ часи щастило на кер╕вник╕в. Полковники медично╖ служби В╕тал╕й Стемальшонок, ╤гор Данильчук, п╕дполковник медично╖ служби ╢вген Пивовар. Кожен з них свого часу доклав чимало зусиль для згуртування колективу в контекст╕ тих завдань, як╕ покладен╕ на в╕йськовий орган╕зм.
В╕йськовослужбовц╕ та сп╕вроб╕тники госп╕талю мають досв╕д участ╕ в м╕жнародних миротворчих м╕с╕ях: в Ангол╕, Югослав╕╖, Еф╕оп╕╖, Афган╕стан╕, ╤раку ╕ мають статус учасник╕в бойових д╕й. Серед них полковник медично╖ служби запасу Григор╕й Стефут╕н. Про таких кажуть — «х╕рург в╕д Бога», понад 40 рок╕в присвятив в╕н в╕йськов╕й медицин╕. Служив на Далекому Сход╕, протягом трьох рок╕в виконував ╕нтернац╕ональний обов’язок в Ангол╕, нагороджений бойовими нагородами.
Добре знана династ╕я в╕йськових офтальмолог╕в ╤вана та Михайла ╢горових сумарно ма╓ у сво╓му актив╕ понад 50 рок╕в медично╖ служби. Не пасуть задн╕х ╕ представники молодшого покол╕ння в╕йськових медик╕в. Нин╕шн╕й начальник х╕рург╕чного в╕дд╕лення майор медично╖ служби Юр╕й Хоменко в госп╕тал╕ служить в╕д ординатора. В╕н ╓ яскравим представником молодо╖ когорти в╕йськових л╕кар╕в.
С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль понад 85 рок╕в т╕сно сп╕впрацю╓ з Кримським медичним ун╕верситетом ╕м. С. Георг╕╓вського. У 1922 роц╕ на баз╕ госп╕талю була розгорнута кафедра госп╕тально╖ терап╕╖. З цього часу на баз╕ л╕кувальних в╕дд╕лень С╕мферопольського в╕йськового госп╕талю проходять навчання та виробничу практику студенти Кримського медичного ун╕верситету. Працюють, проводять сем╕нари, конференц╕╖, читають лекц╕╖ для л╕кар╕в ╕ студент╕в, консультують хворих професорсько-викладацький склад Кримського медичного ун╕верситету ╕мен╕ С. ╤. Георг╕╓вського. Т╕сна сп╕впраця пов’язу╓ госп╕таль з багатьма кафедрами медичного ун╕верситету: х╕рург╕╖, госп╕тально╖ терап╕╖, медицини катастроф, нетрадиц╕йно╖ медицини. Сп╕льно з багатьма кафедрами медичного ун╕верситету проводиться наукова робота, видаються монограф╕╖, зб╕рники наукових праць, регулярно проводяться л╕карськ╕ конференц╕╖ з актуальних питань сучасно╖ медицини.
У 2004 роц╕ на буд╕вл╕ госп╕талю встановлена мемор╕альна дошка для ув╕чнення пам’ят╕ видатних л╕кар╕в, як╕ працювали у цих ст╕нах: Ботк╕на, Пирогова, Цв╓ткова, Арендта. Через три роки на буд╕вл╕ госп╕талю встановлено мемор╕альну дошку Святителю Луц╕ — кримському професору медицини Валентину Фел╕ксовичу Войно-Ясенецькому. У госп╕тал╕ розгорнуто експозиц╕ю, присвячену ╕стор╕╖ госп╕талю, видатним д╕ячам медицини, як╕ працювали в медичному заклад╕.
У 2009 роц╕ за значний внесок у зм╕цнення здоров’я в╕йськовослужбовц╕в, пенс╕онер╕в М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, ветеран╕в та ╕нвал╕д╕в в╕йни госп╕талю Указом Президента Укра╖ни присво╓но почесне звання Святителя Луки (професора В. Ф. Войно-Ясенецького). Наступного року на територ╕╖ госп╕талю на кошти ветеран╕в 32 арм╕йського корпусу встановлено погруддя Святителю Луц╕. Тор╕к у головному корпус╕ госп╕талю в╕дкрито храм-каплицю Святителя Луки.
Цими днями трива╓ плановий ремонт установи. П╕втора м╕льйона гривень, вкладених у ремонт буд╕вель госп╕талю з бюджету М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, поступово трансформуються в оновлен╕ дах ╕ фасади.
Серед проблем, як╕ стоять на порядку денному, — оновлення рентген-апаратури. Понад 50 рок╕в не м╕нялися внутр╕шн╕ комун╕кац╕╖. Встановлене багато рок╕в тому медичне обладнання морально застар╕ло, потребу╓ оновлення. Потр╕бен медичн╕й установ╕ ╕ сучасний реан╕мац╕йний автомоб╕ль.
Значну допомогу надають госп╕талю шефи ╕ спонсори. Так, за сприяння кримських «афганц╕в» у храм╕-каплиц╕ Святого Луки незабаром буде встановлено ╕коностас. Добр╕ стосунки з головою Б╕лог╕рсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Олегом Русецьким, зв╕дки шефи часто привозять подарунки — побутову техн╕ку, продуктов╕ набори ветеранам.
Завдяки сприянню кер╕вництва уряду автоном╕╖ тор╕к з бюджету оборонного в╕домства були вид╕лен╕ чимал╕ кошти на реконструкц╕ю даху та фасаду буд╕вл╕, тому центральний корпус госп╕талю — пам’ятка арх╕тектури й м╕стобудування м╕сцевого значення — ста╓ справжньою окрасою одн╕╓╖ з центральних вулиць С╕мферополя. Разом ╕з зручними умовами прац╕ все це да╓ колективу впевнен╕сть у завтрашньому дн╕.
Повна штатна укомплектован╕сть госп╕талю, висока квал╕ф╕кац╕я медичного персоналу дозволя╓ виконувати покладен╕ на С╕мферопольський в╕йськовий госп╕таль завдання. А враховуючи той факт, що територ╕альне розм╕щення С╕мферопольського госп╕талю у сам╕с╕нькому серц╕ кримсько╖ автоном╕╖ найб╕льш зручне, то ╓ над╕я, що в часи оптим╕зац╕╖ Збройних Сил Укра╖ни, в тому числ╕ в╕йськово-медичних структур, буде збережено С╕мферопольський госп╕таль — установу з яскравою, багатою на под╕╖ та постат╕ ╕стор╕╓ю, ╕ потужною сучасною л╕кувальною базою.

Владислав СЕЛЕЗНЬОВ,
П╕дполковник

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11632

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков