Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«НЕВ╤ДВОРОТНЕ»
Нещодавно вийшла друком сьома книга в╕рш╕в Юл╕╖ Бережко-Кам╕нсько╖ «Нев╕дворотне».


ЛЮДМИЛА ВЕСЕЛА: ЗЕРНЯТКО У СЕРЦ╤ ГРАНАТА
В Св╕тлиц╕ запахло Кримом: без назв, без ╕мен, незримо, немов пелюстками мак╕в - хай без...


Л╤ТКОНКУРС ДЛЯ ШКОЛЯР╤В: ДО СТАРТУ – МЕНШЕ М╤СЯЦЯ!
Всеукра╖нський л╕тературний конкурс «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка...


У МЕРЕЖ╤ З’ЯВИВСЯ МУЛЬТФ╤ЛЬМ «КОЛИСКОВА КРА╥НИ. КРИМ»
У мереж╕ з'явився мультф╕льм-колискова, створений за про╓ктом "Колискова кра╖ни" та за п╕дтримки...


ВВЕДЕННЯ — ПОЧАТОК ЗИМОВИХ СВЯТ
А завершаться вони Собором ╤вана Хрестителя-Предтеч╕ (20 с╕чня).




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
╢ДНА╢ МУЗИКА СЕРЦЯ

Мистецтво

Найяскрав╕ших з╕рок вокалу Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театру з╕брала березнева прем’╓ра симфон╕чного оркестру «Шедеври укра╖нсько╖ класично╖ музики». У ньому прозвучали дв╕ увертюри до в╕домих опер Миколи Лисенка «Тарас Бульба» ╕ «Наталка Полтавка», ар╕╖ з них та ар╕╖ ╕ дуети з ком╕чно╖ опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дуна╓м», два хори Миколи Леонтовича «Гра в зайчика» ╕ «Щедрик», романси ╕ п╕сн╕ Анатол╕я Кос-Анатольського у виконанн╕ пров╕дних сол╕ст╕в – заслужених артист╕в Укра╖ни Владислава Черн╕кова, Миколи Бондаревського ╕ Тамари Гончаренко, молодих сп╕вак╕в – Федора Марченка, Анни Радушево╖, Жанни Пилипенко та Олекс╕я ╤жболд╕на. За диригентським пультом стояв, як ╕ завжди на вс╕х спектаклях театру, заслужений д╕яч мистецтв Автономно╖ Республ╕ки Крим, лауреат Прем╕╖ АРК Олександр Коваленко.
В╕н хлопчиком захопленими очима дивився на диригентську паличку з того часу, як п╕д його пальцями першими акордами зазвучав баян. Це було в Мел╕топольськ╕й музичн╕й школ╕ Запор╕зько╖ област╕. ╤ ця мр╕я поступово набувала реальних контур╕в хорового диригування в Кривор╕зькому музичному училищ╕, а пот╕м – в Одеськ╕й консерватор╕╖.
Коли Олександр Коваленко у 1980 роц╕ прийшов у Кримський укра╖нський театр, який тод╕ називався музично-драматичним, його штатним розписом передбачалися дв╕ посади диригент╕в. Однак з метою економ╕╖ кошт╕в на роботу брали одного. ╤ в╕н, хормейстер за фахом, не роздумуючи погодився працювати ╕ з хором, ╕ з малим симфон╕чним оркестром, в якому грав 31 музикант. Часу на знайомство, обов’язкове нин╕ при влаштуванн╕ на роботу стажування не було зовс╕м. Потрапив, як кажуть, з корабля на бал ╕ в╕дразу вв╕йшов з оркестром у театральн╕ спектакл╕ як один з ╖х основних компонент╕в. Грав ус╕ вистави сезону, а через два м╕сяц╕ в╕дбувся перший ви╖зд музикант╕в п╕д його кер╕вництвом з концертом в╕д Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ у Джанкой.
Всього репертуар театру склада╓ ш╕стдесят оперет, мюзикл╕в та ╕нших спектакл╕в ╕ б╕льше тридцяти найменувань казок для д╕тей. Тримати такий обсяг музики в пост╕йн╕й форм╕ оркестру дуже важко. Особливо це стосу╓ться балетних спектакл╕в.
— Прагнули акомпанувати на показах глядачам балету «Ромео ╕ Джуль╓тта», поставленого на сцен╕ театру в 2009 роц╕, — говорить О. Коваленко. – Роки три грали. Однак склад ╕нструмент╕в оркестру не в╕дпов╕да╓ партитур╕ Серг╕я Прокоф’╓ва. Музиканти над╕рвалися, ╕ тепер балетна хореограф╕я викону╓ться п╕д фонограму.
Аналог╕чна ситуац╕я ╕ з балетами «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’╓ва та «Дон К╕хот» Л. М╕нкуса. Для О. Коваленка важливо з╕грати музику так, як ╖╖ створив композитор, вклавши в не╖ свою душу ╕ серце. Наприклад, свою роль у постановц╕ «Майсько╖ ноч╕» М. Лисенка назива╓ прикладною, а вс╕ ╕нтонац╕╖ великих пристрастей, непримиренних конфл╕кт╕в та яскравих характер╕в оперети передають на сцен╕ актори.
Сам в╕н з укра╖нсько╖ музично╖ класики найб╕льше любить «Запорожця за Дуна╓м», близького за мелодикою до ╕тал╕йсько╖ музики. Ця оперета та ╕нш╕ укра╖нськ╕ спектакл╕ демонструються в театр╕ за програмою абонемента для п╕дростаючого покол╕ння. Йому це потр╕бно, на думку диригента, нав╕ть б╕льше, н╕ж старшим людям, вихованим ще на традиц╕ях мистецтва радянсько╖ доби. Молодь сьогодн╕ повернула голову на Зах╕д, масово ╕де у театр на спектакл╕ гастролер╕в, а н╕чим не г╕рш╕ в╕д них кримськ╕ ╕гнору╓. Не йдуть на постановки укра╖нських спектакл╕в нав╕ть т╕ люди, що пост╕йно про це говорять.
— Я не фоб, — п╕дкреслю╓ О. Коваленко. – Однак знати мистецтво, культуру ╕ мову кра╖ни, в як╕й ми живемо, повинен кожен ╖╖ громадянин. ╤ наш театр нада╓ таку можлив╕сть.
А мовою, де нема╓ сл╕в, а звучить одна лише музика, в╕н створив п’ять тематичних програм тривал╕стю 50-60 хвилин. Якщо додати до цього часу коментар╕ ведучого, то за обсягом концерти симфон╕чно╖ музики Петра Чайковського, Серг╕я Рахман╕нова, Георг╕я Свиридова, Вольфганга Моцарта та ╕нших видатних композитор╕в св╕ту можна пор╕вняти з оперетою в двох д╕ях, т╕льки ╓ ще б╕льш складними та енергозатратними для виконавц╕в.
В╕ддушина для музикант╕в наста╓ лише на гастролях. У пер╕од Союзу оркестр виступав у багатьох м╕стах Рос╕╖, зокрема, Вологд╕, Смоленську, Твер╕, Владимир╕, Петрозаводську, в столиц╕ Латв╕╖ – Риз╕, об’╖здив усю Б╕лорусь, ╕ всюди – усп╕х! П╕сля його розпаду маршрути гастролей звузилися до Укра╖ни. Оркестру аплодували у столичному театр╕ ╕м. ╤. Франка, на сценах Донецька, Полтави та ╕нших м╕ст. В╕н зд╕йснив по╖здку в Н╕меччину.
— ╥хали автобусом через Ужгород, Словаччину, Прагу, — розпов╕да╓ О. Коваленко. – Виступали в м╕стах Хайдельберг ╕ Фойт, що знаходиться в десяти к╕лометрах в╕д Нюрнберга. Побували на тому ж стад╕он╕, де колись стояв Г╕тлер. Н╕мц╕ не люблять згадувати цю стор╕нку сво╓╖ ╕стор╕╖, ╕ стад╕он тод╕ був зовс╕м занедбаним.
З 1995 року оркестр ви╖жджа╓ на гастрол╕ з театром лише тод╕, коли ╓ комерц╕йний смисл. Якщо в╕н в╕дсутн╕й, трупа проводить вистави на ви╖зних сценах п╕д фонограму. При пост╕йних аншлагах в╕дбуваються спектакл╕ театру останн╕ми роками у кримських м╕стах ╕, зокрема, в Керч╕. В касах – аж╕отажний попит на квитки.
— ╤ це здорово! – говорить маестро, за помахом диригентсько╖ палички якого звучать перш╕ акорди оркестру, в╕дкрива╓ться зав╕са ╕ на сцен╕ розпочина╓ться д╕йство, що на дв╕ години сконцентрову╓ увагу всього залу на перипет╕ях драматург╕чного сюжету, чудов╕й гр╕ актор╕в, так╕й же режисур╕ та декорац╕йному обрамленн╕.
Заради цих святкових момент╕в, що п╕дносять дух людей ╕ настр╕й над буденн╕стю, ╕ варто, за його переконанням, жити. А висоту сво╓╖ особисто╖ та профес╕йно╖ планки в╕н п╕дтриму╓, викладаючи з 1992 року диригування на духовому в╕дд╕ленн╕ С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського, сп╕вом б╕льше двох десятк╕в рок╕в у церковних хорах с╕мферопольських собор╕в – Свято-Тро╖цького, Петро-Павл╕вського, Трьох Святител╕в.
— Це залишилося в мене в╕д хормейстера, — поясню╓ сво╓ вокальне хоб╕. – Люблю хороший хор.
На сцен╕ можна здобути славу, а можна ╕ обпектися в ╖╖ променях. Життя в театр╕ особливе ╕ дуже в╕др╕зня╓ться в╕д повсякденност╕ ╕нших людей. Якщо б╕льш╕сть з них ╕де на роботу вранц╕ ╕ поверта╓ться додому ввечер╕, то в театральних прац╕вник╕в граф╕к роз╕рваний. Вранц╕ з 11-╖ до 14-╖ години – репетиц╕╖. Пот╕м перерва. А з 18-╖ години – знову робота доп╕зна. Такий режим може витримати лише фанатично в╕ддана сцен╕ людина. А якщо ╖х дво╓ – це нав╕ть краще. Поряд з Олександром Валентиновичем знаходиться саме така житт╓ва супутниця – артистка хору Ольга Коваленко, яка розд╕ля╓ з чолов╕ком усю богемн╕сть ╕ в╕дпов╕дальн╕сть профес╕╖ з ╖╖ честолюбними труднощами ╕ лаврами переможц╕в.
— А в ╕нших театрах Ви бува╓те? – запитую.
— Еп╕зодично в Кримському академ╕чному рос╕йському драматичному театр╕ ╕м. М. Горького та Кримськотатарському. З дочкою ходив на спектакл╕ в театр ляльок ╕ цирк.
— Що для Вас головне в житт╕?
— Певною м╕рою я все з╕ сво╖х план╕в реал╕зував. Намагався садити картоплю ╕ вирощувати хл╕б. Збудувати св╕й д╕м на земл╕, як хот╕в би, не вийшло. ╢ квартира. Може, це зробить син Владислав, який займа╓ться буд╕вельним б╕знесом? Головне зараз для мене – це саме життя ╕ дочка Антон╕на в╕д другого шлюбу, як╕й тринадцять рок╕в.
— Про що мр╕╓те?
— Хот╕в би побувати у Ватикан╕ ╕ паризькому Лувр╕, з’╖здити в Ригу, де народився. Там служив м╕й тато, в╕йськовослужбовець. Студентом я часто бував там, поки жива була тьотя. ╤, звичайно, грати музику.
Для Олександра Коваленка це – щоденна робота служ╕ння музам ╕ серцям. У руках диригента сфокусовуються парт╕╖ багатьох ╕нструмент╕в, ╕ його завдання – з’╓днати ╖х в одне гармон╕йне звучання, яке в╕дгукнеться в зал╕ оплесками публ╕ки. ╤ це буде найвищою нагородою для артиста.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11616

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков