Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
В ГОСТЯХ У МАЙБУТНЬОГО

Вони були однол╕тками — ц╕ д╕тлахи з перших укра╖нських груп у с╕мферопольському дитячому садочку № 103 «Аврора» ╕ «Кримська св╕тлиця» ╕ такими ж самими одинокими у рос╕йськомовному оточенн╕, можливо, тому ╕ потоваришували. А в╕дв╕дували ц╕ групи ровесники нашо╖ незалежност╕ та трохи меншеньк╕ — саме в такому в╕ц╕ були д╕ти на час утворення цього осередку укра╖нства для малеч╕ — у 1997 роц╕. В рол╕ «контактер╕в» пом╕ж «Кримською св╕тлицею» та «Авророю» виступали переважно ми з╕ Св╕тланою Терлецькою, по-справжньому геро╖чною ж╕нкою, яка стала ╕н╕ц╕атором та орган╕затором перших двох груп ╕ вихователькою в укра╖нськ╕й груп╕ «Барв╕нок».
Нав╕ть на в╕дстан╕ вже багатьох рок╕в роль ╖╖ не применшу╓ться, як це бува╓, зав╕дувачкою дитсадочка з тих час╕в Ольгою ╤ван╕вною Григор, котра, зрештою, поясню╓ створення укра╖нських груп з точки зору сьогодення зовс╕м не пафосно ╕ просто:
— У цьому м╕крорайон╕ побудували к╕лька будинк╕в для чорнобильц╕в-переселенц╕в, ось ╕ виникла потреба в укра╖номовному вихованн╕, тому ╕ набрали дв╕ укра╖нськ╕ групи, а у школ╕ № 33 в╕дкрили укра╖нськ╕ класи.
А мен╕ хот╕лося додати: «Ще й тому, що на цей м╕крорайон припада╓ найб╕льша к╕льк╕сть укра╖нських патр╕от╕в, як╕ ╕ сьогодн╕ залишаються на передових позиц╕ях». Не п╕двела ╕ Ольга ╤ван╕вна, за фахом викладач рос╕йсько╖ мови та л╕тератури (друга осв╕та — психолог). Н╕ це, н╕ те, що родом вона ╕з Хабаровська, а на той час «президент» М╓шков активно об╕цяв кримчанам при╓днання до Рос╕╖, не налаштовувало ╖╖ на спротив тенденц╕ям, як╕ переважна б╕льш╕сть кримчан намагалася не пом╕чати. Вона б ╕ зараз рада задовольнити потреби кожного народу (скаж╕мо, розд╕лити кримськотатарську р╕знов╕кову групу на к╕лька, сформованих за в╕ком вихованц╕в), але ж ╕ так катастрофа — садочок переповнений майже вдв╕ч╕ (485 д╕тей на 285 м╕сць), ╕ тут не до структурних зм╕н.
А у друг╕й половин╕ 90-х ╖х було всього 150, ╕ «нов╕» укра╖нц╕, п╕сля яких хоч трава не рости, активно прибирали до рук дитсад╕вськ╕ прим╕щення — простор╕, автономн╕ ╕ зручн╕. Вт╕м, у середин╕ двотисячних не те щоб розпочався беб╕-бум, але люди таки трохи оговталися в╕д економ╕чних потряс╕нь, до того ж м╕крорайон почав активно забудовуватися переважно кримськотатарським населенням. Ось чому в «Аврор╕» кримськотатарських д╕ток уже 40%.
Та подивувало мене ╕нше. В укра╖номовн╕й груп╕ «Веселка» у Ганни Ярослав╕вни Севрюг╕но╖, за ╖╖ словами, т╕льки п’ятеро д╕тей ╕з сорока з╕ стов╕дсотково укра╖нських родин, решта — рос╕яни ╕ кримськ╕ татари. Ось так потихеньку ╕ форму╓ться укра╖нська нац╕я, до яко╖ входять р╕зн╕ народи з╕ сво╖м самобутн╕м обличчям, як╕ знатимуть мову сво╓╖ держави, ╖╖ культуру, звича╖ ╕ добре почуватимуться у вишиванках та укра╖нських в╕ночках.
Для д╕тлах╕в з укра╖нських груп нац╕ональн╕ костюми — це обов’язкова приналежн╕сть. Без них не обходиться жодне свято. Голова батьк╕вського ком╕тету «Веселки» Сев╕ля Муртаза╓ва ╕ Сейдал╕, ╕ меншеньку Мер’╓м, для яко╖ сама вишивала сорочку, вихову╓ в укра╖нських групах, тож ╕ зна╓ про ╖хн╓ життя зсередини. Зна╓, що Ганна Ярослав╕вна «дипломатична, чуйна, грамотна, високопрофес╕йна». А ще у не╖ м’який характер, вона не прихову╓ свого теплого ставлення до д╕тей, може ╕ обняти, ╕ приголубити. А для Сейдал╕, лаг╕дного ╕ чутливого, це зовс╕м не зайве, в╕н тягнеться до виховательки, захоплю╓ться нею. Мер’╓м в╕дв╕ду╓ групу «Соняшничок» Ра╖си Степан╕вни ╤звицько╖. ╤ знов-таки вихователька д╕сталась ╖й, як на замовлення. Вона сувор╕ша, вимоглив╕ша, а розкут╕й енерг╕йн╕й д╕вчинц╕ це допомага╓ триматися в належних рамках. ╤ кримськотатарських д╕ток у ц╕й груп╕ теж не менше половини.
А ще пан╕ Ра╖са — людина дуже ╕н╕ц╕ативна, для котро╖ виховання — не просто робота, яку треба виконувати, а неск╕нченний творчий процес. ╤ тут ╖й дуже допомагають прац╕ Сухомлинського та ╕нших визнаних фах╕вц╕в. Але про це я вже д╕знаюся з ╕нших джерел. А Сев╕ля Муртаза╓ва в╕дпов╕да╓ мен╕ на, так би мовити, програмне запитання: чому вона в╕ддала д╕тей в укра╖нськ╕ групи?
— Я сама педагог, моя спец╕ал╕зац╕я — кримськотатарська та укра╖нська мови. Перш н╕ж вступила до Кримського державного ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету чимало зусиль витратила на п╕дготовку: не хот╕ла мен╕ п╕дкорятися укра╖нська. Та я усв╕домлювала, що це державна мова, ╕ нею треба волод╕ти. Тож хочу, аби ц╕╓╖ проблеми уникнули мо╖ д╕ти. А ще ми п╕дбирали соб╕ групу «п╕д вихователя», бо у кожного — своя репутац╕я ╕ пом╕ж батьками вона в╕дома, а ми хот╕ли найкращих. Подоба╓ться мен╕ ╕ укра╖нський нац╕ональний колорит, а в рос╕йських групах цьому не прид╕ляють уваги.
Взагал╕ ж, як розпов╕ла вихователь-методист Валентина Володимир╕вна Б╕ла, укра╖ночка з Херсонщини з чималим педагог╕чним стажем, ус╕ виховател╕ працюють за ╓диною затвердженою осв╕тянською вдалою програмою «Я — у св╕т╕», т╕льки результати р╕зн╕. ╤ роль вихователя тут не менша, н╕ж першого вчителя у школ╕, на в╕дм╕ну в╕д якого вихователь ма╓ пост╕йно сп╕впрацювати з батьками. Та ╕ взагал╕ дитсадочкам без батьк╕всько╖ п╕дтримки не об╕йтися, бо держава вид╕ля╓ кошти т╕льки на скромну зарплату, оплату комунальних послуг та 6 гривень — на харчування дитини. З допомогою батьк╕в ця сума подвою╓ться, хоча ╕ 12 гривень для триразового харчування недостатньо. Зав╕дувачка Ольга ╤ван╕вна мр╕╓ про т╕ часи, коли вона виросте до 20 грн. (знов-таки на паритетних засадах), ╕ ходять чутки, що це станеться у вересн╕.
╢ у садочку ╕ ще одна укра╖нська група — «Барв╕нок», якою оп╕куються два виховател╕: Любов Олекс╕╖вна ╤льющенко та Св╕тлана Серг╕╖вна Терлецька. Цього разу зустр╕тися з ними мен╕ не вдалося. Пан╕ Св╕тлана, яка вже ма╓ власний «дитячий садочок» — ось-ось народиться четверте внучатко, — розрива╓ться м╕ж домом ╕ роботою. ╤ мен╕ залиша╓ться лише згадувати стиль ╖╖ роботи, що, зда╓ться, не вклада╓ться в жодну програму. Творча, енерг╕йна, небайдужа, вона була для кожного вихованця б╕льше, н╕ж мати, бо переймалася ще й патр╕отичним вихованням, що здеб╕льшого батьки перекладають на державн╕ ╕нституц╕╖.
Розглядаючи альбоми з фотограф╕ями, переконуюсь, що життя в садочку не стало менш ц╕кавим ╕ насиченим. Але першочергова увага нада╓ться все ж таки с╕м’╖. Д╕ти разом з батьками готують декоративн╕ вироби, саджають дерева, нав╕ть батьк╕вськ╕ збори проводяться разом з малечею, гуртом готуються ╕ до сезонних свят.
Це — в ус╕х групах, 9 з яких — рос╕йськ╕. Але ╕ в них, ╕ у кримськотатарськ╕й р╕знов╕ков╕й раз на тиждень звучить укра╖нська мова. Як розпов╕да╓ пан╕ Ганна, спочатку д╕ти мови не сприймали: хтось см╕явся, хтось дивувався. Та вже незабаром починали виявляти до не╖ ╕нтерес. ╤ при╓мно усв╕домлювати, що працюють з ними справжн╕ фах╕вц╕-мовники. Ганна Ярослав╕вна лише у 1997 роц╕ пере╖хала до Криму з╕ Льв╕вщини, маючи за плечима педагог╕чне училище. Перш╕ ╖╖ вихованц╕ зараз уже зак╕нчують навчання в 11 клас╕ школи № 33. Хоча, за ╖╖ словами, б╕льш╕сть д╕тей ╕де пот╕м у рос╕йськомовн╕ школи, а дитсадк╕вський досв╕д допомага╓ ╖м на уроках укра╖нсько╖.
Нещодавно у дитсадочку стався непри╓мний ╕нцидент. Матуся, кримська татарка, звинуватила одну з виховательок у тому, що вона утиска╓ ╖╖ дитя за нац╕ональною ознакою. Це обурило як прац╕вник╕в дитсадочка, так ╕ батьк╕вський колектив, бо насправд╕ за звинуваченням прогляда╓ться лише в╕длуння задавнених комплекс╕в, як╕ не мають жодного стосунку до сьогодення. Б╕льш за те, не здивуюся, якщо незабаром розпочне комплексувати ╕нша група населення, коли при прийом╕ на роботу, зг╕дно з вимогами часу, перевага в╕ддаватиметься тримовним фах╕вцям. ╤ це буде кримськотатарська молодь. Хоча принципово рос╕йськомовн╕ д╕ти теж не винн╕, що ╖хн╕ батьки в обов’язковому порядку колись вивчали одну з ╕ноземних мов та ще й складали з не╖ ╕спит, вступаючи до гуман╕тарних ВНЗ, а ось укра╖нська була на р╕вн╕ факультативу, тож ╕ сформувалося в╕дпов╕дне ставлення до не╖. Вт╕м, якщо ми д╕йсно хочемо, аби наш╕ д╕ти та онуки жили «в с╕м’╖ в╕льн╕й, нов╕й», мусимо не передавати ╖м у спадок те, що не принесе ╖м щастя.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11608

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков