Версiя для друку Обговорити в форумi

«Як зробив ти, то так і тобі буде зроблено» (Овдій, в. 15)
Це було давно, 700 років тому. Великий магістр Ордена тамплієрів де Моле і магістр де Шарне були спалені на вогні. Після цієї події менше ніж за місяць помер у муках Папа римський Климент V, а менше ніж за рік король Франції Філіп IV у віці 46 років загинув від нещасного випадку на полюванні. Канцлер короля Гійом де Ногаре, що був, як і Климент V, головним знаряддям у руках короля, помер на восьмий день. Згідно з легендою, його, як і Папу та короля, покликав на Суд Божий тамплієр, якого вели на страту.
А чи легенда це? Можливо, але смерть Папи, короля і канцлера невдовзі після розправи над тамплієрами – факт. Філіп IV, щоб не повертати борги та заволодіти майном Ордена, не побоявся гріха і зробив усе, щоб добитися свого. Найперше — викрав і довів до смерті непокірного Папу римського Боніфація VIII, а на його місце поставив Климента V. Окрім того, папський престол переніс до Авіньйона. З допомогою Климента V відправив до рук інквізиторів тамплієрів, більшість з яких загинули під час тортур або у тюрмі.
Російський цар Петро I (9.06.1672 – 8.02.1725) згноїв у тюрмі гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка (1660-1724). Згідно з легендою, Павло до року покликав на Суд Божий Петра, і той помер у лютому 1724-го у віці неповних 53 років. Якщо хтось думає, що це було давно і неправда – то це його справа, але подібних історій, давніх і сучасних, — безліч, і серед усіх верств суспільства, та найбільше на верхніх його щаблях. Спостережливі бачать це і не порушують гармонію співжиття в родині, колективі, суспільстві і у Всесвіті. Та, на превеликий жаль, багато хто не хоче вчитись у історії. Замість самопізнання і справедливості – самовиправдання і захланність.

Василь ГОДЯК
м. Соснівка
Львівської області

Репліка

У «Кримській світлиці» за 22 березня 2013 року опублікована невелика замітка відомого краєзнавця Павла Мазура про кавалера Ордена Червоного Прапора – Нестора Махна. Мене здивувало захоплення автора цією негативною, як на мене, постаттю. Наприклад, у заслугу Нестору Івановичу автор ставить дезорганізацію тилу білої армії під час її наступу на Москву в 1919 році, внаслідок чого була врятована «Росія Радянська». Але ж виходить, що Махно допоміг утримати владу більшовикам, панування яких обернулось трагедією для всіх народів імперії. До речі, за його участі, зокрема, був узятий Крим, де червоні розв’язали нечуваний терор.
З розчуленням шановний Павло Мазур наводить вірш юного Нестора. Ну й що? І Сталін у молодості бавився віршами, і Карл Маркс, а Гітлер займався малюванням.
Я радив би шанувальникам Нестора Івановича Махна уважно перечитати хоча б його мемуари «Сповідь анархіста» (Київ, 2008) і замислитись, скількох марних людських жертв і матеріальних цінностей коштувала його неосмислена «революційна» діяльність, якими в цілому наслідками закінчилась вона для України.

Василь ГОРБАЧУК
м. Ірпінь, Київська область
* * *
Шановні читачі! Книгу «Нестор Махно. Сповідь анархіста» київського видавництва «Книга Роду» ви можете взяти у бібліотеці «Кримської світлиці» або придбати за нашого сприяння (довідки за тел. 099-966-66-50).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема "З потоку життя"