Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКА «КРАПЛИНА» В╤Д КРЕМЛЯ ПЕРЕПОВНИЛА ЧАШУ ТЕРП╤ННЯ ЗАХОДУ
Зашморг на ши╖ Рос╕╖ може бути знятий т╕льки в раз╕ принципово╖ зм╕ни рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖...


ЧИ В╤ДМОВЛЯТЬСЯ РОС╤ЯНИ БУТИ «НОВОЮ НАФТОЮ» ДЛЯ СВО╥Х ПАН╤В?
Що б не казала з цього приводу рос╕йська влада, Навальному ╕ його команд╕ вда╓ться проводити в...


ВЕРХОВНИЙ СУД РФ ВИЗНАВ ЗАКОННИМ Р╤ШЕННЯ ПРО 12 РОК╤В УВ'ЯЗНЕННЯ ДЛЯ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЩЕНКА
В╕дтак суд в╕дхилив у повному обсяз╕ апеляц╕ю захисник╕в.


СЕНЦОВ НАПИСАВ ЗАПОВ╤Т НА ТВОРЧ╤СТЬ НА ВИПАДОК СМЕРТ╤…
Сенцов голоду╓ у рос╕йськ╕й колон╕╖ понад 120 дн╕в.


«СПРАВА РЮКЗАК╤В»: ЛИТВИН ПОГОДИВСЯ «ВИКРИТИ» ПОМЕРЛОГО ТА СПЛАТИТИ ЗБИТКИ
Прокуратура просить засудити до одного року умовного покарання ╓диного обвинуваченого у так...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 29.03.2013
СИСТЕМА ╤ВАНОВА В Д╤╥

Будьмо здоров╕!

Якось п╕зньо╖ осен╕ я зустр╕вся в Луцьку з╕ сво╖ми старими друзями, з якими в молодост╕ частенько ходив у туристичн╕ походи.
— ╤демо з нами, — запросили р╕шуче вони.
— Куди?
— На презентац╕ю ф╕льму про ╤ванова.
— Якого ще ╤ванова? – не второпав я.
— Порфир╕я ╤ванова. Того самого, якого н╕мецьк╕ окупанти в Донецьку назвали «русским Богом».
У старенькому ╕ затишному к╕нотеатр╕ «Зм╕на» ми переглянули науково-популярний ф╕льм про ун╕кальну людину, знаменитого ц╕лителя, котрий заклав систему природного оздоровлення. Посл╕довники його назвали Вчителем. З велико╖ л╕тери. П╕сля перегляду ф╕льму почалось обговорення, детальне пояснення просто╖ ╕ д╕╓во╖ системи оздоровлення. Ведуча, пан╕ Наталя з Луцька, яка займалася за ц╕╓ю системою вже не один р╕к, детально розпов╕ла про ╖╖ переваги, простоту ╕ доступн╕сть для кожного, в╕д малого до великого.
Враження в╕д побаченого та почутого були сильн╕. До к╕нця дня я лише й думав про цей ф╕льм. А вноч╕ нав╕ть приснився сон, що я стою б╕ля будинку ╕ поливаюсь водою з в╕дра. Чист╕ крапл╕ води розл╕таються довкола, я в╕дчуваю себе легким ╕ бадьорим.
— Цей сон для мене не простий. Це знак Вищих сил, — сказав я дружин╕ вранц╕. – Я починаю займатися системою ╤ванова, — категорично вир╕шив я.
Увечер╕, взявши рушника, я п╕шов на р╕чку Сарну до дамби. Накрапав дощ з╕ сн╕гом. Дув прохолодний в╕тер. В таку погоду, як кажуть, господар собаку не вижене з хати. Та я на це не зважав. «Це мен╕ Природа посила╓ випробування. Н╕, в╕дступати не треба. Тим б╕льше, п╕сля такого сну», — роздумував я, йдучи до холодно╖ р╕чки. ╤ роздягнувшись, р╕шуче п╕рнув в об╕йми льодяно╖ води. Вона, власне, виявилась не так холодною, як «пекучою». Така процедура в╕дразу надала мен╕ ст╕льки сил ╕ енерг╕╖, що хот╕лося б╕гати ╕ стрибати. Здавалося, можна уже й лет╕ти, як птах у височ╕нь, наст╕льки легко почувалося т╕ло. Це була н╕би нагорода за подвиг, який я зд╕йснив, коли розум наш╕птував мен╕: «Куди йдеш? Холодно ще. В хат╕ тепло ╕ затишно. Посидь на диван╕, ув╕мкни телев╕зор, це ж так комфортно для т╕ла ╕ душ╕».
Але воля змушувала робити ╕нше, те, до чого закликав Учитель. «Я даю вам силу, которая побеждает болезни. Моя система пробуждает центральную нервную систему. У людей есть силы, но они спят, и их нужно пробудить».
Як «пробудило» мен╕ сили, я в╕дчув уже ввечер╕. Горло ╕ н╕с заклало. Важко було ковтати. В╕дчув, що п╕двищилась температура. Тобто вс╕ ознаки ГРЗ. Телефоную пан╕ Натал╕, куратору ╕ наставниц╕. Скаржуся ╕ питаю поради: що робити, як╕ п╕гулки приймати?
— Не хвилюйтеся, — почув спок╕йне у в╕дпов╕дь. – Це у вас хрон╕чний ларинг╕т ╕ фаринг╕т пробудилися. Обливайтеся не два рази на день, а чотири!
— Що?!
— Так, так, — переконував голос наставниц╕. — Ви виштовхнете сво╖ болячки з т╕ла, вони п╕дуть у землю. Позбудетеся ╖х повн╕стю ╕ остаточно. Так казав Вчитель. Так говорить «Д╓тка».
Що ж це за чудод╕йна «Д╓тка», яку склав Учитель Порфир╕й ╤ванов? Про себе в╕н казав: «Я не поп, не знахарь и не врач, я – практик в Природе». А який в╕н був «практик», дивувалися не т╕льки радянськ╕ л╕кар╕-псих╕атри, як╕ проводили над ним експерименти в психл╕карнях, а й н╕мецьк╕ окупанти у 1942 роц╕. Арештувавши ╤ванова, фашисти протримали його 27 д╕б у сво╖х казематах. Вони випробовували його холодом як «надприродну людину». Всю н╕ч 22 листопада його возили оголеним у колясц╕ мотоцикла на велик╕й швидкост╕ по вулицях Дн╕пропетровська. Морози тод╕ тр╕щали пекуч╕. Проте Порфир╕й ╤ванов не замерз, як генерал Карбишев. В╕н вистояв, витримав. Природа зберегла його, а н╕мц╕ назвали «русским Богом», — видавши йому аусвайс ╕ давши спок╕й.
Що ж врятувало П. ╤ванова в ту морозну н╕ч ╕ розвинуло його вчення по всьому св╕ту? В загальних рисах його Система зводиться до 12-ти знаменитих порад про те, як зм╕цнити ╕ зберегти сво╓ здоров’я ╕ довгол╕ття. Тепер вони в╕дом╕ п╕д назвою «Д╓тка». Як╕ вони? Мен╕ довелося у них вникнути ╕ вт╕лити у життя. До цього потр╕бно було налаштуватись психолог╕чно, бути готовим до можливо╖ реакц╕╖ оточуючих, друз╕в, знайомих ╕ нав╕ть близьких родич╕в. Чому? Тому що ти почина╓ш вид╕лятися ╕з «с╕ро╖ маси», ставши особливим, деякою м╕рою «посвяченим» у та╓мниц╕ Природи, Всесв╕ту. Ти н╕би входиш у Храм Природи. Дитя Природи, Дажбожий внук, як казали наш╕ пращури, ти ста╓ш повноправною ╖╖ частиною ╕ в╕дпов╕дно стриму╓ш ст╕йкий захист ╖╖ сил.
Отже, розкрива╓мо ц╕ запов╕д╕ Вчителя, його знамениту «Д╓тку»:
1. Дв╕ч╕ на день купатися в холодн╕й природн╕й вод╕.
Купайся в чому можеш: в озер╕, р╕чц╕, ставку, ванн╕, приймай душ або обливайся. Гаряче купання завершуй холодним.
Ун╕кальн╕сть ц╕╓╖ просто╖ ╕стини поляга╓ у св╕домому ставленн╕ до Природи ╕ до самого себе як ╖╖ частини. Виявля╓ться, навча╓ Вчитель, «холод лечит всякого рода болезнь: это одно из всех лекарств лекарство». «Закаливание холодной водой имеет очень большую пользу. Это есть пробуждение центральной нервной системы. Это очень естественное природное самолечение, самоухаживание. Вода есть сила. Она помогает телу создавать внутри Тепло. В ней есть ток, магнит. Она дает нам все, она помогает человеку в его разуме».
Обливатися потр╕бно з голови. Взяв в╕дро води, попросив у Вчителя здоров’я, ротом потягнув пов╕тря з Космосу, проковтнув його ╕ вилив в╕дро холодно╖ води соб╕ на голову. Одне, а то й два. Саме в перший момент обливання досяга╓ться пробуджуючий ефект. Вчитель говорить, що це ╓ «смежное пробуждение и мгновенное выздоровление центральной нервной части мозга. Все болезни, которые существуют физически в природе, исчезают». Д╕я холодно╖ води на орган╕зм людини повинна бути тимчасовою. Саме це, — говорить Вчитель, — «создает в теле внутреннее тепло естественного характера».
Облившись водою чи вийшовши з водойми, не треба сп╕шити витиратися рушником. Дайте спок╕йно т╕лу обсохнути. Вода через пори проника╓ у ваш орган╕зм ╕ насичу╓ первинною енергетикою. Якщо купа╓тесь у водойм╕, не потр╕бно кричати, гукати. Вода не любить р╕зких рух╕в. Коли заходите у воду, прив╕тайтеся з нею, як ╕з живою субстанц╕╓ю. Попрос╕ть здоров’я соб╕ ╕ вс╕м людям. Занурившись з головою три рази, поверн╕ться до води ╕ подякуйте ╖й. «С какой мыслью обольешся, то и получишь, — говорив Учитель. – Холодная вода помогает практически всем. Для детей самое главное – холодная вода. Холод вносит в тело гормон здоровья».
2. Перед купанням ╕ п╕сля нього стань босими ногами на землю. М╕н╕мум на 1-2 хвилини. Вдихни через рот дек╕лька раз╕в пов╕тря ╕ в думках попроси соб╕ ╕ вс╕м людям здоров’я.
Вчитель проходив босими ногами 50 рок╕в. Не пропуст╕ть першу грозу, перший сн╕г. Вмийтеся ним. Потр╕бно якнайповн╕ше втягнути пов╕тря з атмосфери через гортань. Обов’язково проковтнути — н╕би на╖вся вдосталь. «Воздух – это неумираемый азот, — говорив Вчитель, — а в азоте вся жизнь». П╕д час дихання, коли ковта╓ш пов╕тря, потр╕бно думкою направляти його в те м╕сце, де болить, уявляючи, що пов╕трям ти окуту╓ш хворий орган. «Дыши на больное место, — повчав Учитель. — Холодная вода пробуждает, воздух проталкивает, а земля принимает».
Читаючи ц╕ рядки, не кожен наважиться зробити крок назустр╕ч холоду ╕ дискомфорту. Але якщо хтось захоче бути здоровим, то буде ним. Прояв╕ть волю, терп╕ння ╕ в╕ру, ╕ вам воздасться. Вчитель говорив: «Природа дает здоровье скупо и по заслугам. Свое здоровье надо в Природе заслужить делом и ничем иным».
Тобто кожен сам коваль свого щастя, яке не можливе без здоров’я. А його в аптец╕ не купиш.
Ми п╕д╕йшли до ще одного важливого правила «Д╓тки», особливих вимог, перед якими багато людей чомусь, на жаль, в╕дступають.
3. Не вживай алкоголю ╕ не пали. Здавалося б, проста ╕ стара ╕стина. Проте ╖╖ часто ╕гнорують ╕ забувають. «Вино и табак, — говорив Учитель, — разрушают тело человека… Тот, кто курит и пьет, тот в своем теле сердце негодным делает, особенно если человек самозакаляется».
Чергове випробування посила╓ вам П. ╤ванов. Але хто забажа╓, той зможе його подолати заради себе ╕ свого здоров’я.
4. Постарайтесь один раз на тиждень повн╕стю в╕дмовитись в╕д ╖ж╕ ╕ води: з 18-20 години п’ятниц╕ до 12 години нед╕л╕. Це – 42 години. Але це твоя заслуга ╕ спок╕й!
Не б╕йтеся. Абсолютно н╕чого з вами не станеться. Ви це зд╕йсню╓те св╕домо. Такий розвантажувальний день да╓ в╕дпочинок усьому орган╕зму.
— Утримуватись в╕д ╖ж╕ – це зрозум╕ло, — ╕рон╕зу╓ б╕льш╕сть скептик╕в. — Але щоб без води?!
Саме так. У цей час не можна пити н╕ крапл╕. Необх╕дну к╕льк╕сть води орган╕зм отрима╓ при диханн╕ ╕ через шк╕ру, коли ви облива╓тесь.
Щодо д╕тей – тут трохи ╕нший п╕дх╕д. ╤нтенсивний обм╕н речовин малеч╕ вимага╓ поповнення енерг╕╖, яку вона отриму╓ з ╖жею. Якщо дитина захвор╕ла, дайте ╖й можлив╕сть об╕йтись без ╖ж╕ хоч би добу. Орган╕зм спряму╓ вс╕ сво╖ резерви на подолання хвороби, а не на перетравлення ╖ж╕. Ви подив╕ться на брат╕в наших менших: собака чи к╕шка у раз╕ недуги не ╖дять ╕ не п’ють не одну добу...
Ор╕╓нтовно, св╕доме терп╕ння для д╕тей таке: до 10 рок╕в – до 12 год. суботи; 10-16 рок╕в – 24 години; з 16 рок╕в – св╕домо потерп╕ти до 12 год. нед╕л╕, тобто – 42 години.
5. У нед╕лю о 12-й годин╕ вийди на природу. Стань босими ногами на землю ╕ подихай на повн╕ груди, подумай, помедитуй. Це й буде свято твого т╕ла. П╕сля чого можеш ╖сти все, що тоб╕ подоба╓ться.
Це твоя перемога над собою. Тод╕ ти по-справжньому в╕дчу╓ш смак ╖ж╕, оц╕ниш дари Природи. Не накидайтеся на ╖жу. Смакуйте, не посп╕шаючи, з насолодою, як переможець п╕сля бою ╕з самим собою. Мен╕, наприклад, хот╕лося тод╕ ╖сти все з гострою приправою ╕ з часником. Я за зиму з’╖дав сам в╕дро часнику.
6. Люби оточуючу тебе Природу. Не плюй довкола, н╕чого не випльовуй ╕з себе. Звикни до цього – це тво╓ здоров’я.
Виявля╓ться, що ми сам╕ соб╕ робимо щеплення, коли ковта╓мо те, що хочеться виплюнути. Поступово ц╕ вид╕лення припиняються за умови вдумливого виконання цих правил.
7. В╕тайся з╕ вс╕ма ╕ всюди, особливо з людьми похилого в╕ку. Хочеш бути здоровим – здоровайся з╕ вс╕ма.
Наш народ завжди в╕тався при зустр╕чах. Ця велика ╕ божественна традиц╕я залишилася ще ╕ донин╕ у селах. Адже коли ми в╕та╓мось, то в цей час переборю╓мо в соб╕ гординю, неприязнь, зверхн╕сть, в╕дчужен╕сть ╕ роз’╓днан╕сть.
«Здороваться – это не наука, а поступок в человеческой жизни, — писав Вчитель. – Не надо забывать, что это любовь, дружба между людьми. Ваше дело сказать, а они как хотят».
8. Допомагай людям, чим можеш, особливо б╕дному, ображеному, нужденному. Роби це з рад╕стю. В╕дгукнись на його нужду душею ╕ серцем. Ти отрима╓ш в ньому друга ╕ допоможеш справ╕ Миру!
А ту брехливу й его╖стичну приказку: «Не роби людин╕ добро, не матимеш зла», — викинь на см╕тник ╕ забудь. Це не для укра╖нц╕в, не для людей.
«Научись каждое дело делать с радостью, — повчав Учитель, — и пока не научишься, считай, что не умеешь его делать… Чтобы помочь человеку, надо знать, кому и за что, и как помогать. Прежде чем помогать другому, надо научиться помогать самому себе… Надо научиться в своей жизни для всех быть полезным человеком. Живи с постоянным желанием сделать людям добро. А когда сделал, никогда не вспоминай об этом, поспеши сделать еще».
9. Переможи в себе жад╕бн╕сть, л╕нь, самовдоволення, корислив╕сть, страх, лицем╕рство, гординю. В╕р людям ╕ люби ╖х. Не говори про них несправедливо ╕ не приймай близько до серця недобрих думок про себе.
Ц╕ настанови Вчителя перепл╕таються з Б╕бл╕йними запов╕дями. Горда людина, — говорив Учитель, — не може бути здоровою. Рано чи п╕зно вона себе погубить.
«Самое главное – любить людей, — повчав Учитель. — Обходись с людьми вежливо, сделай из врага друга… Вежливая просьба — она врага убила».
Кожна людина ма╓ св╕й характер, темперамент, напрацьован╕ звички. Потр╕бно ╖х поважати, вм╕ти розп╕знавати й уживатися з ними. Не п╕длаштовуйте н╕кого п╕д св╕й надуманий, хоч, можливо, ╕ досконалий трафарет. Вс╕ р╕зн╕. Тому будьте лояльн╕ ╕ терпляч╕, гнучк╕ ╕ люб’язн╕ до вс╕х. Ще в древньому св╕т╕ любили повторювати: «Omnia vincit amor, et nos cedamus amori!» (Все перемага╓ любов, так п╕дкоримось ╕ ми любов╕!).
Обговорювати людей також не можна. Це дуже шк╕дливо для обох стор╕н: погано тому, хто обговорю╓, ╕ тому, кого обговорюють. «Избегай быть источником зла, — повчав Учитель. – Проявляйте терпение и вежливость — и вы победите в себе этого врага. Разум все побеждает. Он победит и страх в любом его проявлении: страх перед болезнью, страх перед смертью и т. д. Страх очень разрушителен, он сильно ослабляет защитные силы организма человека и его волю. Надо не бояться своих пороков, а мудро и терпеливо побеждать их в себе. Поможет справиться с ними закалка — тренировка, которая укрепит дух и сердце человека. Это и даст вам истинное здоровье… В сознании – терпение, в труде твоем – слово, они обеспечат твое право на жизнь!».
10. Зв╕льни свою голову в╕д думок про хвороби, смерть. Якщо не зможеш сам, звертайся до Вчителя: «Я н╕чого не боюся, смерт╕ не признаю, оск╕льки ╖╖ як тако╖ в Природ╕ не ╕сну╓».
11. Думку не в╕докремлюй в╕д справ. Прочитав – добре, але найголовн╕ше – роби, д╕й! Учн╕ П. ╤ванова переконан╕, що його система – практична. Вона може бути зрозум╕ла т╕льки при практичному застосуванн╕, коли людина почина╓ перебудовувати сво╓ хворе т╕ло на здорове, розум – на творч╕сть, серце – на служ╕ння добру ╕ миру.
«А вы совершайте правильные поступки, и Природа не будет на вас набрасываться, — вчив П. ╤ванов. – Не надо нам жить за счет чужого добра – давайте мы попробуем за счет самих себя пожить… По ВЕРЕ и дается, но ВЕРА без дел мертва».
12. Розпов╕дай ╕ передавай досв╕д ц╕╓╖ справи, але не хвались ╕ не п╕днось себе. Будь скромним.
На думку П. ╤ванова, «у человека должно быть три качества живых: первое – совесть, второе – разум, а третье – любовь к Природе».
Вчитель був здоровим до глибоко╖ старост╕. В╕н був в╕рним сво╖й Систем╕ ╕ на власному приклад╕ показав, як можна досягти здоров’я в будь-якому в╕ц╕. В╕н залишив нам свою «Д╓тку», щоб ми ╖╖ дотримувалися ╕ були здоровими.
Займаючись за ц╕╓ю системою, я в╕дчув себе не лише здоровим ╕ загартованим, а й сильним та енерг╕йним. Про ГРЗ було забуто. ╤ коли оберт╕в набирав грип у м╕ст╕, в кра╖н╕, коли по черз╕ вс╕ лягали на л╕карняне л╕жко, я ходив лише у сорочц╕ та куртц╕. Мен╕ було тепло у морозну погоду, а спрага не мучила в л╕тню спеку. Припинилася надокучлива печ╕я. ╥в усе без розбору, а в горах у туристичних походах м╕г споживати, образно кажучи, нав╕ть «смажен╕ цвяхи». По сх╕дцях я не ходив, а б╕гав, чи то вгору, чи вниз. Всяка робота мен╕ приносила вт╕ху, а творча – особливе задоволення.
Я п╕дн╕мався вл╕тку о 5-й, щоб йти на косовицю. Пот╕м б╕г на роботу, займався ц╕лий день орган╕зац╕йними справами, а ввечер╕ писав статт╕, книги ╕ дисертац╕ю.
— Як ви все встига╓те, де ви час берете, Миколайовичу? – запитують часто знайом╕.
— Мен╕ допомага╓ Природа, Бог ╕ Вчитель, — в╕дпов╕даю. Тож вч╕ться, читайте, навчайтесь. Побор╕ть в соб╕ страх ╕ л╕нь. Будьте оптим╕стами ╕ весельчаками. Згадайте картину Р╓п╕на «Запорожц╕ пишуть листа...». Як вони см╕ються! Н╕, вони не см╕ються. Вони – регочуть! Це була та╓мна зброя козак╕в – см╕х.
Отож з усм╕шкою до справи — за здоров’ям ╕ щастям!

Олександр СЕРЕДЮК
Волинська обл.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11596

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков