Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 29.03.2013
╤ДЕ╥ ФЕТХУЛЛАХА ГЮЛЕНА В УКРА╥НСЬК╤Й ГЛИБИНЦ╤

У дзеркал╕ книги

«Любов — це головний руш╕йний елемент, який прихований у душ╕ всього сущого. Кожне твор╕ння у сво╓му ╕ндив╕дуальному стил╕ вт╕лю╓ це, подароване йому Всевишн╕м почуття в неповторний мотив, який злива╓ться з симфон╕╓ю Всесв╕ту».
«Кожен з нас, не зловживаючи цим даром, обов’язково повинен в╕дпов╕дати всьому живому вза╓мною сол╕дарн╕стю, неухильно збер╕гаючи ту гармон╕ю, якою над╕лена душа вс╕╓╖ св╕тобудови».
«У св╕тл╕ всесв╕тн╕х принцип╕в ╤сламу тема любов╕ й гуман╕зму несе в соб╕ якост╕ справедливост╕ ╕ р╕вност╕. Деспоти й тирани позбавлен╕ цих високих почутт╕в, тому що прояв любов╕ до тако╖ людини т╕льки п╕дживлю╓ його агрес╕ю ╕, кр╕м того, заохочу╓ до цього ╕нших. ╤з ц╕╓╖ причини не можна жал╕ти тих, хто загрожу╓ всесв╕тньому гуман╕зму, тому що мил╕сть, виявлена до тирана, — найб╕льша несправедлив╕сть для пригноблених. Така мил╕сть може бути виправдана т╕льки в тому випадку, якщо це допоможе одуматися тому, хто вершить зло».
«Час ус╕х розсудить ╕ покаже, наск╕льки були прав╕ люди, що закликають до толерантност╕. Я не под╕ляю думок дарв╕н╕ст╕в, але в цьому конкретному випадку мен╕ ╕мпону╓ закон «природного в╕дбору», який можна трактувати так: обурен╕ ╕з приводу толерантност╕ в╕дс╕ються в результат╕ закону природного в╕дбору, залишаючи найсильн╕ших — духовно багатих представник╕в. Прихильники толерантност╕ побудують св╕т, що ╜рунту╓ться на принципах толерантност╕, а хто виступа╓ проти — задихнуться у сво╖й злост╕ ╕ ненавист╕...» Фетхуллах Гюлен, турецький ф╕лософ

Звичайно, ц╕ рядки з книги Фетхуллаха Гюлена «Д╕алог ╕ толерантн╕сть» дають лише дуже приблизне уявлення про погляди в╕домого турецького ф╕лософа ╕ про його книгу. Спод╕ваюся, скоро читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» зможуть прочитати ╖╖ укра╖номовний вар╕ант у наш╕й редакц╕йн╕й б╕бл╕отец╕. Але завдяки турецьким друзям у мене з’явилася можлив╕сть ознайомити з книгою наших читач╕в з Коломи╖. Адже це прикарпатське м╕сто в╕днедавна ╓ таким соб╕ експериментальним майданчиком, сво╓р╕дним «П’╓монтом» для Покуття ╕ Гуцульщини. Може, завдяки тому, що культурою тут не на словах, а на д╕л╕ оп╕ку╓ться депутат м╕сько╖ ради «св╕тличанин» Геннад╕й Романюк. В╕н прихильно ставиться до контакт╕в по л╕н╕╖ «Сх╕д — Зах╕д» (завдяки йому зачастили в Коломию ╕нтелектуали з Харкова, Криму та ╕нших рег╕он╕в Сх╕дно╖ Укра╖ни), в╕н охоче сприя╓ експериментам, як╕ спрямован╕ на актив╕зац╕ю громадсько╖ активност╕ коломиян. В╕н — з тих, хто любить Укра╖ну до глибини сво╓╖ кишен╕, тому там, де Романюк, там завжди рух ╕ конкретн╕ справи. Без нього не вдалося б збити докупи наше «св╕тличанське» ядро, будувати як╕сь плани на майбутн╓. Тож подякуймо Геннад╕ю ╕ послухаймо, що скаже про книгу великого турка в╕н сам, а що скажуть ╕нш╕ коломияни. Отже:

Геннад╕й Романюк, депутат Коломийсько╖ м╕сько╖ ради (голова ком╕с╕╖ з питань осв╕ти, культури, туризму, ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, ЗМ╤ та свободи слова):
— У книз╕ «Д╕алог ╕ толерантн╕сть» багато мудрих думок. Скаж╕мо, ось так╕ слова: «Комун╕зм був нетолерантною системою, а ате╖зм — ╕деолог╕╓ю, що не визна╓ такого поняття, як «терпим╕сть». Чекати в╕д цих систем милосердя — самообман...». Або: «Горе журнал╕стов╕, який у сво╖х статтях полива╓ брудом ╕нших, йому не сл╕д оч╕кувати на пошану ╕ повагу, тому що того, хто полива╓ когось брудом, самого ним об╕ллють, а той, хто б’╓ ╕нших, сам буде битий. Хоча справжн╕ мусульмани, дотримуючись божественних принцип╕в, «коли проходять повз пустосл╕в’я, проходять з г╕дн╕стю». Х╕ба ця думка не актуальна? Х╕ба вона не стосу╓ться нин╕шньо╖ укра╖нсько╖ журнал╕стики, особливо п╕д час вибор╕в? Або ось таке: «У кра╖нах, де нема╓ терпимост╕, у сусп╕льствах, де нема╓ толерантного ставлення м╕ж людьми, не може з’явитися колективна св╕дом╕сть ╕ однодумн╕сть. У под╕бних кра╖нах будь-яка, нав╕ть незначна в╕льна думка стика╓ться з протиборством, яке, у свою чергу, з╕ сво╓ю суперечн╕стю, ╕ так дал╕, нарешт╕, усе це заплуту╓ться у павутинн╕ вза╓мних суперечностей, аргумент╕в ╕ контраргумент╕в. Зусилля мислител╕в тут не матимуть результат╕в...».
Ц╕каво, що моя дружина Галя, яка ╓ глибоко в╕руючою християнкою, також високо оц╕нила книгу. Вона сказала, що дух книги Фетхуллаха Гюлена ц╕лком... християнський. Вона була при╓мно вражена тим, що все добро, яке ╓ в християнств╕, присутн╓ ╕ в ╕слам╕. Тому можна т╕льки подякувати «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за те, що вона ознайомлю╓ прикарпатц╕в як з кримськотатарською, так ╕ з турецькою культурою, з ф╕лософ╕╓ю Сходу.

Любомир Грабець, громадський д╕яч, син командира групи в╕йськ «УПА-П╕вдень» Омеляна Грабця (1911-1944):
— Книга надзвичайно ц╕кава! Вона в╕дстою╓ загальнолюдськ╕ ц╕нност╕. Коли людство доходить до критично╖ меж╕ (а це в╕дчувають представники будь-яко╖ рел╕г╕╖, будь-яко╖ нац╕╖), то вс╕ ц╕ ╕де╖ ╓ дуже актуальними. Зрозум╕ло, що спас╕ння т╕льки в Любов╕, тому в багатьох позиц╕ях поняття ╕сламсько╖ в╕ри перегуку╓ться з поняттям християнсько╖. Все це мен╕ дуже близьке. Двадцяте стол╕ття подарувало св╕тов╕ ун╕кальн╕ зразки високо╖ моральност╕, духовност╕ ╕ чеснот. Усе це найб╕льш яскраво виявлялося у часи найтяжчих лихол╕ть ╕ випробувань — як для ц╕лих народ╕в, так ╕ для окремо взято╖ людини. В╕зьм╕мо для прикладу нашу ╕стор╕ю. С╕чове стр╕лецтво — арм╕я, яка за весь час свого ╕снування не мала жодного випадку грабунку ╕ насильства. А легендарн╕ геро╖-крутянц╕? Вони п╕дставили сво╖ палк╕ укра╖нськ╕ серця п╕д безжальн╕ б╕льшовицьк╕ багнети... А митрополит Андрей Шептицький? А т╕ укра╖нськ╕ родини, як╕ на окупованих територ╕ях рятували поранених червоноарм╕йц╕в та ╓вре╖в в╕д неминучо╖ смерт╕? А подвиг отця Омеляна Ковча, який в╕дмовився добров╕льно покинути фашистський концтаб╕р ╕ до к╕нця сповняв свою душпастирську м╕с╕ю? Дос╕ тисяч╕ молдавських, бессарабських родин вдячн╕ гуцулам, бойкам, покутянам, котр╕ врятували ╖х в╕д голодно╖ смерт╕ в 1947 роц╕, бо д╕лилися останн╕м шматком хл╕ба... Пот╕м смолоскип духовност╕ ╕ високо╖ моральност╕ перебрало Стусове покол╕ння. В чи╖х руках буде цей смолоскип сьогодн╕? Двадцять перше стол╕ття ознаменувалося глобальною духовною кризою, тому праця Фетхуллаха Гюлена «Д╕алог ╕ толерантн╕сть» ╓ св╕тлим променем, до якого незабаром потягнеться все живе ╕ мисляче. Вона дуже актуальна ╕ потр╕бна! На приклад╕ ╕сламу автор аргументовано доводить, що ╓ реальн╕ перспективи в╕дродження духовност╕. Причому незалежно в╕д в╕роспов╕дання, нац╕онально╖ та рел╕г╕йно╖ приналежност╕. Книга не ╓ легкожанровим детективом, тому потребу╓ к╕лькаразового прочитання, вдумування, заглиблення в кожен абзац. Автор аргументовано доводить ╕ в╕дстою╓ первинн╕сть духовного над матер╕альним. В╕н заклика╓ до в╕дкрито╖ дискус╕╖ з порушених проблем, вселя╓ в╕ру в ╓дн╕сть думки й серця. Бо ця ╓дн╕сть обов’язково приведе до ╓дност╕ вс╕х людей планети, до ╖хнього об’╓днання довкола моральних ╕ духовних ц╕нностей. Прочитав цю книжку ╕з задоволенням! Звичайно, я не перейду на позиц╕╖ ╕сламу, зате буду краще знати ╕ ще б╕льше поважати ╕нов╕рц╕в, як╕ фактично стоять на мо╖х же християнських позиц╕ях...

Рустам Аманкулов, прац╕вник м╕сько╖ б╕бл╕отеки № 3, представник узбецько╖ громади м╕ста:
— Оск╕льки я б╕льшу частину свого життя виховувався у мусульманському середовищ╕ (нехай воно тод╕ ще було п╕д радянським пресом), але я добре знаю ту ментальн╕сть. В чому користь ц╕╓╖ книги? Справа в тому, що дос╕ ╕сну╓ певне протистояння християнського та мусульманського св╕т╕в. ╤нколи воно перероста╓ у видим╕ конфл╕кти на зразок теракту 11 вересня 2001 року. Основна ц╕нн╕сть книги в тому, що перес╕чний громадянин християнсько╖ кра╖ни, як правило, ма╓ думку, що мусульманський св╕т ╓... б╕льш агресивним ╕ категоричним. Тому голос ╕з мусульманського табору, який заклика╓ до спокою сво╖х брат╕в-мусульман, ╕ простяга╓ руку дружби та дов╕ри до християнського св╕ту, — це дуже важлива р╕ч. ╤ важливо, що така авторитетна людина, як Фетхуллах Гюлен, проводить миротворчу пол╕тику через Господа. Господь може називатися по-р╕зному, але ж саме в╕н ╓ Суддею над нами. Книга досить складна для ф╕лософського сприйняття, тому варто було б видавцям зробити стислий дайджест. Почати з висловлювань мудрец╕в, в╕домих у мусульманському св╕т╕, ╕ зак╕нчити нашим часом. Не знаю, чи можна вважати Сапармурата Н╕язова (пок╕йного л╕дера Туркмен╕стану) великим мудрецем, але в╕н видавав ╕ велик╕ сво╖ твори, ╕ в той же час виходили чималими тиражами коротк╕ брошури, як╕ включали в себе найголовн╕ше. Там були звернення до народу ╕ таке ╕нше. Вважаю, що варто б для укра╖нц╕в зробити стислий виклад книги турецького мислителя. Щоб ╕ перес╕чна людина могла ознайомитися з його ╕деями. Переклад книги укра╖нською мовою — це дуже добра справа! Адже, починаючи з час╕в Роксолани, укра╖нц╕ мали м╕цн╕ зв’язки з Туреччиною — на духовному р╕вн╕, на р╕вн╕ сердець... А вже за нашо╖ пам’ят╕ завдяки Туреччин╕ ╕ масовим по╖здкам туди «човник╕в» в╕дбувалося становлення укра╖нського «середнього класу». Так чи ╕накше в╕дбувалося вза╓моп╕знання. А ще спор╕днен╕сть через кримськ╕ земл╕, кримську культуру... Крим — це сво╓р╕дний м╕сточок м╕ж двома народами. Попри неоднозначн╕ стосунки м╕ж укра╖нським ╕ турецьким народами, тепер, як мен╕ зда╓ться, ╕де зближення. ╤ новий турецький ф╕льм про Роксолану в╕д╕гра╓ тут певну позитивну роль. Наше укра╖нське сусп╕льство у сприйнятт╕ цього ф╕льму (принаймн╕ мен╕ так зда╓ться) тепер розд╕лене у сп╕вв╕дношенн╕ 50% на 50%... Хтось не сприйма╓ цей ф╕льм (бо Роксолана там ╕нша, не така однозначно позитивна, як в укра╖нському ф╕льм╕ Бориса Неб╕╓р╕дзе), а хтось дивиться ╕з захопленням. До реч╕, ф╕льм про Роксолану дуже затребуваний у св╕т╕, його прагнуть подивитися глядач╕ багатьох кра╖н. ╤ це добре, бо ф╕льм так чи ╕накше нагаду╓ св╕тов╕ про Укра╖ну. А повертаючись до книги «Д╕алог ╕ толерантн╕сть», повторюся, що оск╕льки св╕т дос╕ бо╖ться ╕сламсько╖ агресивност╕, то надзвичайно важливим ╓ св╕тлий пром╕нчик з цього боку. А згадана книга ╓ не лише «св╕тлим пром╕нчиком», а во╕стину потужним прожектором, який осв╕тлю╓ шлях прогресивн╕й частин╕ людства.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Коломия — Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11585

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков