Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 29.03.2013
В╤Д Д╤АЛОГУ ╤СТОРИК╤В — ДО М╤ЖЕТН╤ЧНО╥ ЗГОДИ

╤стор╕я у Севастопол╕ ╕ в Криму дос╕ суперечлива ╕ ╓ фактором, який зам╕сть того, щоб об’╓днувати, розд╕ля╓ сусп╕льство п╕вострова упередженими ╕нтерпретац╕ями драматично╖ ╕стор╕╖ Криму. Такий ╕сторичний п╕дх╕д та вза╓мовиключн╕ ╕сторичн╕ теч╕╖ в ╕сторичн╕й науц╕ не т╕льки не сприяють пол╕тико-економ╕чному розвитку, а ╓ вагомим руйн╕вним фактором, який широко використову╓ться р╕зноман╕тними пол╕тичними теч╕ями не ст╕льки для об’╓днання р╕зних пол╕етн╕чних ╕ пол╕конфес╕йних груп населення автоном╕╖, ск╕льки для виникнення насильницьких конфл╕кт╕в у Криму. Це призводить до стану, коли етн╕чна р╕зноман╕тн╕сть п╕вострова не ╓ його ресурсом розвитку, а умови для економ╕чного ╕ культурного розвитку не ╓ однаковими для вс╕х етн╕чних груп мешканц╕в, що населяють п╕востр╕в.
У зв’язку з таким станом справ у рамках проекту «Кримський пол╕тичний д╕алог» ряд в╕домих ╕сторик╕в АР Крим, маючи за мету створити д╕╓вий системний механ╕зм запоб╕гання конфл╕ктам на ╕сторичному ╜рунт╕, виступили з ╕н╕ц╕ативою створити проект «Д╕алог ╕сторик╕в».
В╕дкриття проекту «Д╕алог ╕сторик╕в» в╕дбулося 23-24 березня 2013 року на м╕жнародн╕й конференц╕╖ «Сп╕рна ╕стор╕я та гармон╕зац╕я м╕жетн╕чних в╕дносин: шляхи до д╕алогу», проведен╕й у санатор╕╖ «Чорноморець» с. П╕щане Бахчисарайського району. Для участ╕ в робот╕ конференц╕╖ були запрошен╕ в╕дом╕ ╕сторики з кра╖н, де ╕сторична наука в╕д╕грала чи в╕д╕гра╓ важливу роль у консол╕дац╕╖ сусп╕льства ╕ запоб╕ганн╕ м╕жетн╕чних конфл╕кт╕в, а саме: професор Георг Штобер, ╕нститут Георга Екерта (ФРН), екс-депутат бундестагу ФРН, колишн╕й м╕н╕стр закордонних справ НДР Маркус Мендель, Марта Вердорфер (П╕вденний Т╕роль, ╤тал╕я), професор ун╕верситету Тель-Ав╕ва Ейал Навех, професор В╕фле╓мського ун╕верситету на Свят╕й земл╕ Аднан Муссалам з Палестини, кандидат ╕сторичних наук Московського державного ун╕верситету ╕м. М. Ломоносова Микита Соколов, доцент Сх╕дноукра╖нсько╖ ф╕л╕╖ М╕жнародного Соломонового ун╕верситету Володимир Масл╕йчук, професор ╢реванського державного ун╕верситету посол Давид Оганесян, екс-народний депутат Укра╖ни Рефат Чубаров та ╕нш╕ знан╕ в Укра╖н╕ ╕ за кордоном ╕сторики. З професором Тб╕л╕ського державного ун╕верситету Георгом Анчабадзе учасники конференц╕╖ сп╕лкувалися по мереж╕ «Скайп», а доктор ╕сторичних наук Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Наталя Яковенко виголосила свою допов╕дь по телефону – ╖м завадили прибути погодн╕ умови.
Враховуючи важливу ╕ значну роль в ╕сторичному минулому Криму Чорноморського флоту, на конференц╕ю була запрошена ╕ група в╕йськових ╕сторик╕в з Севастополя, як╕ представляли в╕йськово-╕сторичний клуб ВМС, серед них: кандидат ╕сторичних наук Андр╕й Лубинець, Мирослав Мамчак, Вадим Махно, Серг╕й Кулик ╕ Максим Майоров з анал╕тичного центру «Номос», представники гуман╕тарного ун╕верситету.
В╕йськова тематика в ╕сторичних досл╕дженнях пос╕да╓ вагоме м╕сце у вивченн╕ ╕стор╕╖, зокрема, Чорноморський флот протягом десятил╕ть в╕д╕гравав ╕ в╕д╕гра╓ вагому роль в ╕стор╕╖ Укра╖ни ╕ Криму, у тому числ╕ ╕ у питанн╕ конфл╕ктолог╕╖, дос╕ його в╕дносять до предмета сп╕рно╖ ╕стор╕╖. ╤сторична правда у тому, що його роль в ╕стор╕╖ далеко не завжди така однозначна, покрита виключно рос╕йським геро╖змом ╕ самопожертвою, як сьогодн╕ вида╓ться пропагандою. Тому тема флоту ╕ розкриття ╕сторично╖ правди про роль флоту ╕ Чорного моря в ╕стор╕╖ Укра╖ни ╕ Криму, в гармон╕зац╕╖ м╕жнац╕ональних в╕дносин на п╕востров╕ потребу╓ коректного п╕дходу, позбавленого пол╕тично╖ кон’юнктури.
Учасники конференц╕╖ з великою увагою вислухали допов╕д╕ про те, як ╕сторики та ╕сторична наука сприяли нац╕ональному об’╓днанню у Н╕меччин╕ п╕сля пад╕ння Берл╕нсько╖ ст╕ни, вир╕шували м╕жетн╕чн╕ суперечки у П╕вденному Т╕рол╕, намагаються вплинути на мирне вир╕шення проблеми навколо Карабаху, в╕рмено-турецького примирення, ╕зра╖льсько-палестинського, грузино-абхазького ╕ осетино-грузинського конфл╕кт╕в.
Дискус╕ю викликала допов╕дь Натал╕╖ Якименко стосовно написання сп╕льного п╕дручника ╕стор╕╖, ╕дею якого виношують ╕ у М╕н╕стерств╕ осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. Наприклад, сп╕вавтор книги «Выбирая свою историю: развилки на пути России от Рюриковичей» Микита Соколов назвав цю ╕дею неможливою, бо ╕стор╕ю намагаються зробити ╕нструментом пол╕тики. На його думку, ╓диний п╕дручник буде н╕чим ╕ншим, як «учебником победившего народа». Рефат Чубаров та ╕нш╕ кримськ╕ ╕сторики, говорячи про принципи висв╕тлення правдивого ╕сторичного минулого, закликали ╕сторик╕в до толерантност╕ в ╕стор╕╖, до створення концепц╕╖ етнопол╕тичного розвитку Укра╖ни та формування укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖, в процес╕ чого не може мати м╕сце нетолерантне ставлення до нац╕ональних меншин в Укра╖н╕, вивищення одного народу ╕ приниження ╕ншого. Под╕бне ╕ сьогодн╕ ма╓ м╕сце у висв╕тленн╕ в численних ╕сторичних п╕дручниках укра╖нсько-кримськотатарських в╕дносин, де Кримське ханство пода╓ться виключно в негативних образах. Досл╕дження текст╕в гуман╕тарного циклу були представлен╕ учасникам конференц╕╖ монограф╕╓ю Г. Бек╕рово╖ ╕ Е. Чубарова «Толерантн╕ п╕дручники – толерантне сусп╕льство».
Дискус╕йним п╕сля допов╕д╕ Володимира Масл╕йчука «╤стор╕ограф╕я конфл╕кт╕в в Укра╖н╕» виявилося ╕ питання укра╖нсько-польського примирення стосовно Волинських под╕й 1943 року. У дискус╕ю з допов╕дачем вступили в╕йськов╕ ╕сторики Мирослав Мамчак ╕ Вадим Махно. Однозначно п╕дтримуючи ╕дею вза╓много примирення, на ╖хню думку, вибачення виключно укра╖нсько╖ сторони за Волинську трагед╕ю ╓ хибним з точки зору ╕сторично╖ правди, бо польсько-укра╖нський конфл╕кт розпочався ще до створення УПА, в 1942 роц╕ польською стороною, на польських етн╕чних землях. Кр╕м того, не сл╕д забувати, що польськ╕ учасники конфл╕кту на територ╕╖ Укра╖ни мали перед собою пол╕тичн╕ ц╕л╕ – встановлення на Волин╕ польсько╖ влади ╕, таким чином, бажали при п╕дход╕ радянсько-н╕мецького фронту поставити УРСР ╕ СРСР перед доконаним фактом в╕дторгнення Волинського краю в╕д Укра╖ни. Науковий сп╕вроб╕тник Академ╕╖ ВМС Укра╖ни Вадим Махно запропонував користуватися терм╕ном «вза╓мне винищення» польського ╕ укра╖нського населення – бо переможц╕в у конфл╕кт╕ не виявилося, ╕ на цьому будувати дорогу до вза╓много прощення ╕ примирення. Позиц╕я Вадима Махна знайшла п╕дтримку серед учасник╕в конференц╕╖.
Представники ╕сторичних к╕л Севастополя ╕ Криму з╕йшлися у сп╕льн╕й ╕де╖ проведення пост╕йного д╕алогу, в ход╕ якого зд╕йснювати пошук компром╕с╕в, сп╕льними зусиллями п╕дтримувати позитивний баланс вза╓мов╕дносин та консол╕дац╕╖ сусп╕льства на п╕востров╕. З ц╕╓ю метою член експертно-анал╕тично╖ ради при голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АР Крим Анатол╕й Форманчук запропонував створити п╕дручник «Крымоведение». ╤дея на п╕востров╕ не нова, вона потребу╓ вивчення й анал╕зу. У Севастопол╕, наприклад, под╕бний проект уже створений п╕д назвою «Севастополеведение», ось т╕льки в╕н поки що не прислужився консол╕дац╕╖ мешканц╕в м╕ста, навпаки став п╕дставою для виникнення конфл╕кт╕в на ╕сторичному ╜рунт╕.
У п╕дсумку роботи конференц╕╖ проект «Д╕алог ╕сторик╕в» був схвалений. Його учасники взяли за основу сво╓╖ роботи в галуз╕ ╕сторичних досл╕джень так╕ принципи:
— «правда насамперед»: осягнення ╕ в╕дкриття ╕сторично╖ правди попри пол╕тичну, етн╕чну, конфес╕йну та ╕н. кон’юнктуру;
— доведення ╕сторично╖ правди до громадськост╕ в коректн╕й форм╕, недопущення ксенофоб╕╖, расизму, сексизму в ╕сторичних досл╕дженнях, особистих випад╕в на адресу ╕сторик╕в з ╕ншими поглядами в ход╕ науково╖ дискус╕╖;
— «пошук правди в науковому д╕алоз╕»: розум╕ння в╕дсутност╕ вс╕╓╖ повноти ╕сторично╖ правди в одного ╕сторика ╕ одн╕╓╖ науково╖ школи, несприйняття монопол╕╖ на ╕сторичну ╕стину, п╕дтримка пост╕йного д╕алогу м╕ж нос╕ями р╕зних ╕сторичних п╕дход╕в;
— «багатом╕рний погляд на ╕стор╕ю Криму»: точн╕сть в установленн╕ факт╕в, ╕ прагнення розкрити ╖хн╓ значення для р╕зних учасник╕в ╕сторичних под╕й;
— ч╕тке розмежування ╕стор╕╖ та ╕сторично╖ публ╕цистики.
Учасники конференц╕╖ мають нам╕р сприяти популяризац╕╖ розум╕ння в сусп╕льств╕ ╕сторичного минулого як ╕стор╕╖ пол╕етн╕чного ╕ пол╕конфес╕йного рег╕ону, в якому т╕сно переплетен╕ культури Заходу ╕ Сходу. Кр╕м того, вони висловили впевнен╕сть, що ╕стор╕я Криму може стати фактором консол╕дац╕╖ кримського сусп╕льства.
Що ж, перший крок у цьому напрямку зроблено, ╕ зроблено досить усп╕шно. Дал╕ вже — праця на ╕сторичн╕й нив╕ самих учасник╕в ╕сторичних шк╕л ╕ напрямк╕в, яка неодм╕нно принесе плоди, коли проголошен╕ принципи стануть реальними в ╖хн╕й робот╕. Робота конференц╕╖ завершилася досить ц╕кавим московським театральним проектом переосмислення ╕стор╕╖ «Второй акт. Внуки», який п╕дготували ╕ провели Михайло Калужський та Олександра Пол╕ванова.
Вс╕ учасники конференц╕╖ висловили щиру вдячн╕сть ╖╖ орган╕заторам — Денису Матв╓╓ву, Натал╕ М╕р╕манов╕й, координатору проекту ╤рм╕ П╕дтеп╕ та гостинним господарям – адм╕н╕страц╕╖ санатор╕ю «Чорноморський».

Мирослав МАМЧАК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11574

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков