Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.


СУМНО ВС╤М НА ГОЛОВОС╤КИ
Днем смутку, печал╕ ╕ строгого посту вважа╓ться церковне свято Ус╕кновення Голови ╤вана...


ОС╤НЬ У КАМ’ЯНЦ╤ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ПОЕЗ╤╥
Четвертий р╕к посп╕ль л╕тературно-мистецьке свято «Поетична ос╕нь у Кам’янц╕»...


Л╤ТЕРАТУРНА ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Дуже рад╕сна зв╕стка долинула з м. Кам'янки, Батьк╕вщини нашого кримського колеги-св╕тличанина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
ЕТН╤ЧНА МОДА: ГАРМОН╤Я КОЛЬОРУ, ФОРМИ, ДУШ╤

Розма╖ття ус╕х барв укра╖нсько╖ природи вв╕брала в костюмах етн╕чного стилю художника-модель╓ра В╕ри Левицько╖ та ╖╖ вихованц╕в — студент╕в Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету виставка «Кв╕тне у вишиванках моя Укра╖на» у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕. А на ╖╖ в╕дкритт╕ багатошарова вза╓мод╕я кольору ╕ декоративно╖ форми на основ╕ ╕нтерпретац╕╖ укра╖нсько╖ вишивки набула ще й музичного забарвлення в п╕снях «Ой я знаю, що гр╕х маю» та «Кв╕тка–душа» у виконанн╕ викладача вокалу Ельв╕ни ╤бра╖мово╖ та студентки естрадного факультету М╕ли ╤зотово╖.
В╕ра Левицька з дитинства шила з мамою ╕ бабусею вишиванки — повсякденн╕ та святков╕, оздоблен╕ стр╕чками ╕ мережками. Мабуть, це ╕ вплинуло на виб╕р ╖╖ майбутньо╖ профес╕╖. Зак╕нчила Харк╕вський коледж дизайну ╕ текстилю, Московський ╕нститут текстильно╖ ╕ легко╖ промисловост╕. Працювала в експериментальному цеху С╕мферопольсько╖ швейно╖ фабрики ╕м. Рози Люксембург, атель╓ «В╕на–мода», а останн╕х в╕с╕м рок╕в ╓ кер╕вником спец╕ал╕зац╕╖ «Моделювання костюма» в К╤ПУ.
— Костюм — це основний елемент матер╕ально╖ ╕ духовно╖ культури народу, — говорить В╕ра Олекс╕╖вна. — ╤ в ньому н╕чого не бува╓ випадковим, а завжди ╓ практичне ╕ символ╕чне значення.
Для п╕дтвердження сказаного вона як автор ╕ модель водночас продемонструвала сукню з лляно╖ тканини. Проста за кро╓м, вона набува╓ вишуканого та елегантного вигляду за рахунок мереживних вставок у верхн╕й та нижн╕й частинах полотна ╕ на рукавах, вишито╖ композиц╕╖ з сонячним сплет╕нням у центр╕. В╕д його к╕льця променями розходяться в р╕зн╕ боки мережки чотирьох стих╕й — земл╕, води, вогню ╕ в╕тру, в╕д яких струмен╕╓ позитивний енергетичний заряд, а захисну функц╕ю викону╓ хрест.
Якщо ця сукня стил╕зована в н╕жному пастельному колорит╕, то ╕нший розроблений В. Левицькою костюм, що демонстру╓ться на манекен╕, ма╓ яскраво виражену кольорову тональн╕сть, характерну для п╕вн╕чних рег╕он╕в Укра╖ни, в цьому випадку Черн╕г╕вщини. Коричневу сп╕дницю прикраша╓ вишитий гладдю малюнок з червоними кв╕тами. Б╕лий фартух оздоблено плетеною мережкою, а б╕лу з червоними в╕зерунками блузку доповню╓ червоний жилет з рослинними орнаментами, вишитими б╕сером ╕ золотими нитками.
У б╕ло-червон╕й гам╕ ц╕╓╖ розробки автор, за ╖╖ словами, художн╕ми засобами передала витоки власного родоводу, в якому по л╕н╕╖ матер╕ по╓днан╕ укра╖нськ╕ та польськ╕ корен╕. А для вишито╖ в такому ж колорит╕ на лляному рушнику композиц╕╖ з п╕вником вона нав╕ть створила нову техн╕ку, яко╖ до цього не було в рукод╕лл╕. Це — набивне валяння повстю.
До такого ж експериментування в профес╕╖ модель╓ра, декоративн╕й творчост╕ та сво╓му одяз╕ В. Левицька спонука╓ ╕ студент╕в власним прикладом ╕ навчальними завданнями. Щоб ╖х виконати, вони заглиблюються в ╕сторичн╕ першоджерела, зд╕йснюють етнограф╕чн╕ експедиц╕╖ в р╕зн╕ рег╕они Укра╖ни та Кримського п╕вострова, виймають ╕з шаф ╕ скринь бабусь ╖хн╕й ще домотканий гардероб. ╤ в результат╕ ц╕╓╖ досл╕дно╖ ретроспективи з’являються на папер╕ еск╕зи р╕зних вар╕ант╕в суконь, сарафан╕в, блузок, сп╕дниць, жилет╕в ╕ брюк. А щоб розроблен╕ силуети вт╕лити у виробах з текстильних матер╕ал╕в, для чого використовуються лише натуральн╕ тканини — льон, бавовна, шовк, штапель, техн╕чну частину роботи студентки обговорюють з ╕ншим викладачем ун╕верситету — Мар╕╓ю Дорошевич.
— Щоб не затягувати строк╕в ╕ прискорити технолог╕чний процес, не порушивши при цьому старовинних канон╕в, — говорить вона, — багато ручних роб╕т переклада╓мо на машину.
Недавно, наприклад, розробили машинний вар╕ант одн╕╓╖ мережки, що ран╕ше виготовлялася лише вручну. Ще нав╕ть назви ц╕й нов╕й техн╕ц╕ не придумали. ╤ все ж якою б досконалою не була вишивка швейною машиною, виготовлену сво╖ми руками р╕ч, за переконанням В. Левицько╖, носити набагато при╓мн╕ше, бо в╕дчува╓ться вкладена в не╖ душа майстра.
Щоб шви та ст╕бки в╕дпов╕дали техн╕чним вимогам, студенткам п╕сля експертного оц╕нювання ╖хньо╖ роботи викладачами довелося окрем╕ з них нав╕ть розпорювати ╕ вишивати заново. Глядач╕ ж, як╕ побачили на показ╕ к╕нцевий вар╕ант творення: колекц╕йн╕ костюми «Чари мольфарки» за мотивами вишивок Закарпаття Св╕тлани Плакс╕но╖, «Ой на ╤вана, ой на Купала» Олени Романовсько╖, «Мотиви полтавсько╖ вишивки» Юл╕╖ Тулупово╖, в╕дзначали ╖хню колоритну та образну самобутн╕сть, зворушлив╕ обереги, ориг╕нальн╕ детал╕, оздоблен╕ яскравою вишивкою, ажурним мереживом, об’╓мною апл╕кац╕╓ю, рубаним б╕сером. Характерн╕ елементи народного одягу Ки╖вщини використала в сво╓му стил╕зованому укра╖нському костюм╕ ╢вген╕я Наб╕рк╕на, Волин╕ — Олександра Федорченко, Под╕лля — Тетяна Загрива, Херсонщини — Н╕зе Ем╕рша╓ва.
— Людина прикраша╓ св╕й одяг предметами ╕ картинками, як╕ бачить в природ╕ та навколишньому св╕т╕, — коменту╓ свою роботу над етн╕чним костюмом у дус╕ полтавських мотив╕в С. Плакс╕на. — За основу оздоблення я взяла кв╕тковий орнамент, який нада╓ вбранню красивого ╕ святкового вигляду. Основний його мотив на фартуху — дерево життя з мережкою внизу, що символ╕зу╓ корен╕ роду, продовжу╓ться на жилет╕, об’╓днуючи в╕зерунки в ╓дину композиц╕ю.
А другий ╖╖ етнокостюм, стил╕зований за гуцульськими мотивами ╕з шк╕ряним оздобленням р╕зних в╕дт╕нк╕в ╕ б╕сером, наст╕льки незвичайний ╕ по-молод╕жному авангардний, що його можна одягати не лише на фольклорний фестиваль, а й на дискотеку. Цю колекц╕ю д╕вчина плану╓ доповнити ще двома костюмами, як╕ стануть у майбутньому ╖╖ бакалаврською роботою.
— ╤ цей перел╕к вишивки, розпису одягу шк╕рою, апл╕кац╕╓ю можна продовжувати, наст╕льки р╕зноман╕тна студентська творч╕сть, як ╕ все мистецтво укра╖нського народу, — сказала у сво╓му виступ╕ зав╕дувач кафедри образотворчого мистецтва ╕ декоративно-прикладно╖ творчост╕ Нур╕я Акчур╕на. — Його етнограф╕я ╓ чудесною скринею ╕ потужним стимулом для розвитку етномоди та ╕нших декорац╕йних форм.
Колекц╕ю етномодного одягу, головним елементом якого ╓ вишивка, на виставц╕ доповнюють рушники, гобелени «Пробудження», декоративн╕ панно ╕з шк╕ри, виготовлен╕ техн╕кою витинанки, композиц╕╖ батика та ╕з солоного т╕ста. Створен╕ на основ╕ класичних зразк╕в ╕ св╕тових тенденц╕й з урахуванням багатого ╕сторичного ╕ культурного досв╕ду кра╖ни, вироби зачаровують красою, в як╕й самобутн╕сть нац╕ональних укра╖нських традиц╕й ╕ колориту орган╕чно по╓дну╓ться з кро╓м ╕ фактурою сучасного стилю. У кожного, хто доторкнувся до не╖, зсередини душ╕ немов пробива╓ться назовн╕ чиста, як кришталь, джерельна вода.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11571

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков