Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...


ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
ЧОМУ ЛИШЕ ЧЕРКАЩИНА, А НЕ ВСЯ УКРА╥НА...

Ось де, люди, наша слава!

ЧОМУ ЛИШЕ ЧЕРКАЩИНА, А НЕ ВСЯ УКРА╥НА
ВШАНОВУ╢ 200-Л╤ТН╤Й ЮВ╤ЛЕЙ ВСЕСВ╤ТНЬО╥ СЛАВИ УКРА╥НСЬКОГО СП╤ВАКА ТА КОМПОЗИТОРА СЕМЕНА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО?
(Зак╕нчення. Поч. у № 11)

Гуман╕тарна катастрофа як для музею родини Симиренк╕в, так ╕ для музею Семена Гулака-Артемовського настала в середин╕ 1990-х рок╕в. Саме у той пер╕од в Гулак╕вському музе╖ зникла б╕льш╕сть експонат╕в, з╕браних кра╓знавцем Георг╕╓м Ковалем. Проте значну частину ╖х врятувала ╕ зберегла ще одна геро╖чна представниця мистецького роду О. О. Шляхова. З ц╕╓ю вродливою й ╕нтел╕гентною ж╕нкою я мав к╕лька зустр╕чей. Похилого в╕ку, але ще енерг╕йна ╕ жвава, вона бол╕сно сприймала гуман╕тарну ру╖ну. Як ╕ кра╓знавець Коваль, Шляхова не полишала над╕ю на те, що на батьк╕вщин╕ всесв╕тньо в╕домого сп╕вака ╕ композитора все-таки буде створено музей славетного земляка та родича. Музей почав в╕дроджуватися лише на початку 2000 року. Готуючись до 200-л╕тнього юв╕лею Семена Гулака-Артемовського, майже у день його народження, 16 лютого 2010 року, в╕дбулося урочисте в╕дкриття музею видатного митця. Для нього вид╕лили прим╕щення колишнього районного суду у самому центр╕ м╕ста ╕ поблизу пам’ятника композитору та сп╕ваку. Тож городищенц╕ до визначного юв╕лею ретельно стали готуватись вже давно.
Нин╕шня районна адм╕н╕страц╕я (голова Олександр Ганжа) та районна рада народних депутат╕в (Олександра Б╕ба) з розум╕нням поставились до ╕н╕ц╕ативи громадськост╕ на державному р╕вн╕ в╕дсвяткувати 200-л╕ття в╕д дня народження видатного земляка. Керуюча справами Городищенсько╖ районно╖ ради Тетяна Микола╖вна Гор╕дько та директор районного Палацу культури ╕м. Семена Гулака-Артемовського, заслужений прац╕вник культури Микола Ковальчук майже за р╕к до юв╕лею стали оббивати пороги не лише М╕н╕стерства культури, уряду, але й ╕ Верховно╖ Ради. Проте запол╕тизована ╕ безд╕яльна Рада нав╕ть не розглянула пропозиц╕ю городищенських ентуз╕аст╕в щодо державного вшанування пам’ят╕ видатного композитора та сп╕вака. Нагада╓мо, що такою державною справою, як в╕дзначення юв╕ле╖в видатних д╕яч╕в нац╕онально╖ культури, мали б оп╕куватися перш за все М╕н╕стерство культури та мистецьк╕ творч╕ сп╕лки. Саме вони, а не поодинок╕ ентуз╕асти ╕ мали б клопотатися про державне вшанування видатних д╕яч╕в. Безумовно, це стосу╓ться ╕ знакового юв╕лею Семена Гулака-Артемовського. Ц╕ владн╕ ╕ мистецьк╕ ╕нституц╕╖ в Укра╖н╕ задовго до юв╕лейно╖ дати могли б порушити питання перед ЮНЕСКО про вшанування 200-л╕ття Семена Гулака-Артемовського на м╕жнародному р╕вн╕. Нин╕шн╕й 2013 р╕к мав би бути оголошений мистецьким роком видатного сп╕вака ╕ композитора. Мабуть, ╕ репертуар пров╕дних оперних та драматичних театр╕в Укра╖ни на 2013 р╕к мав би бути сформований так, щоб ус╕ мистецьк╕ колективи Укра╖ни не оминули сво╓ю увагою цю визначну, нац╕онального вим╕ру под╕ю. На жаль, жоден театр, нав╕ть головна столична Нац╕ональна опера, яку, кажуть, вже приватизували, не пом╕тили знакову для Укра╖ни дату. Склада╓ться враження, що М╕н╕стерство культури та кер╕вники музичних установ фундатором нац╕онально╖ музично╖ школи та укра╖нсько╖ опери вважають когось ╕ншого з сус╕дньо╖ держави. Хот╕лося спод╕ватися на те, що нин╕шня влада обов’язково вшану╓ юв╕лей ген╕ального сп╕вака та композитора з таким розмахом та ╕нформац╕йною ╕нтервенц╕╓ю, як щор╕чно в╕дзначають у Криму в пушк╕нськ╕ дн╕ «Великое русское слово».
Здавалося, що будь-яка цив╕л╕зована держава та кожна нац╕я, яка б мала у сво╓му мистецькому та ╕нтелектуальному арсенал╕ такий величезний музичний спадок ╕ таку всесв╕тнього вим╕ру творчу особист╕сть, як Семен Гулак-Артемовський, нав╕ть у часи ф╕нансово╖ скрути знайшла б можлив╕сть г╕дним чином вшанувати його хоча б у р╕к великого юв╕лею. Як нам вида╓ться, причина дивовижно╖ чиновницько╖ байдужост╕ до спадку та ╕мен╕ зачинателя укра╖нсько╖ музики та нац╕онально╖ опери Семена Гулака-Артемовського поляга╓ не у ф╕нансов╕й скрут╕. Адже на вс╕ляк╕ приватн╕ аристократичн╕ забаганки нин╕шн╕ можновладц╕ безсоромно витрачають м╕льярдн╕ державн╕, тобто народн╕ кошти.
200-л╕тн╕й юв╕лей Великого Укра╖нця, фундатора укра╖нсько╖ музики та опери, всесв╕тньо╖ слави сп╕вака та композитора став ще одним ╕ндикатором на громадянську зр╕л╕сть укра╖нсько╖ сп╕льноти, так ╕ серйозною перев╕ркою ╕снуючо╖ влади не лише ╖╖ ╕нтелектуального р╕вня, але ╕ ╖╖ державотворчо╖ спроможност╕. З’ясувалося, що у нин╕шн╕х керманич╕в так╕ чесноти, як патр╕отизм, в╕дпов╕дальн╕сть та сов╕сть, в╕дсутн╕ нав╕ть на генетичному р╕вн╕.
Семен Гулак-Артемовський не перший д╕яч загальнолюдського та нац╕онального вим╕ру, до велично╖ спадщини якого байдуже ставиться нин╕шня влада. Нещодавно у такий саме спос╕б вона з╕гнорувала 120-л╕тн╕й юв╕лей закатованого б╕льшовицьким режимом видатного укра╖нського вченого-сад╕вника та орган╕затора в╕тчизняно╖ сад╕вничо╖ науки, Гулакового земляка, професора Володимира Симиренка. А ск╕льки ще знакових для укра╖нсько╖ нац╕╖ особистостей лишилися поза зоною уваги нин╕шн╕х можновладц╕в псевдонауково╖ та псевдокультурницько╖ брат╕╖. Це ц╕лком законом╕рно, адже тривале рабське ярмо та прищеплена колон╕заторами ╕ окупантами ╕деолог╕я неповноц╕нност╕, меншовартост╕ та др╕мучого хуторянства ще даються взнаки й донин╕. На жаль, цими вадами безнад╕йно ураженими виявляються вищ╕ владн╕ ешелони. Для них вз╕рцем «високого мистецтва» як була, так ╕ лиша╓ться радянська та нин╕шня низькосортна, аморальна попса, вже остогидл╕ для укра╖нц╕в гастролери з сус╕дньо╖ держави на кшталт к╕ркорових, галк╕них, баскових, гуморист╕в-порнограф╕ст╕в та вульгарних, переодягнених у недорозвинених, сексуально стурбованих «русских бабушек».
Проте в Укра╖н╕ не все так безнад╕йно. Адже городищенська громада та влада попри байдуж╕сть, протид╕ю високопосадовц╕в спромоглися зберегти пам’ять про сво╖х видатних земляк╕в. На Городищин╕, неподал╕к одне в╕д одного створено два вельми ц╕нних музе╖, — на Платонов╕м хутор╕ п╕д Мл╕╓вом — музей родини Симиренк╕в, а у самому Городищ╕ — музей ╕м. Семена Гулака-Артемовського. ╢диний у св╕т╕ ╤нститут помолог╕╖, який постав на баз╕ славетного симиренк╕вського помолог╕чного розсадника Л. П. Симиренка, названий його ╕м’ям. Перед ун╕кальним арх╕тектурно довершеним адм╕н╕стративним корпусом ╤нституту, збудованого його сином, професором Володимиром Симиренком, сто╖ть величний пам’ятник видатному вченому. Титан╕чними зусиллями громадськост╕ в╕дроджено родинну Свято-Тро╖цьку церкву та цвинтар Симиренк╕в.
У самому Городищ╕ п╕сля тривалих понев╕рянь, подолавши шалений спротив вожд╕в м╕сцевого розливу, врешт╕-решт створено чудовий музей Семена Гулака-Артемовського. Ще сорок рок╕в тому у Городищ╕, завдяки громадськост╕, постав перший ╕ поки що ╓диний в Укра╖н╕ пам’ятник видатному сп╕ваку ╕ композитору. Скульптор Галина Кальченко (до реч╕, вона ╓ автором найкращих пам’ятник╕в Лес╕ Укра╖нки у Ки╓в╕ та Ялт╕) витворила у Городищ╕ справжн╕й мистецький шедевр. ╤м’ям видатного земляка у м╕ст╕ назван╕ вулиця, районний Палац культури, музична школа, запроваджена м╕сцева прем╕я ╕м. Семена Гулака-Артемовського. ╥╖ вручають тим, хто зробив вагомий внесок у розвиток культури, мистецтва, науки та економ╕ки Городищини. Напередодн╕ 200-л╕тнього юв╕лею одн╕й ╕з середн╕х шк╕л м╕ста також присво╓но ╕м’я видатного Укра╖нця.
В середин╕ лютого, якраз у день народження Семена Гулака-Артемовського, мен╕ разом з головою УВКР Михайлом Ратушним та мел╕топольським кра╓знавцем Володимиром Р╕зником пощастило побувати на юв╕лейних заходах у славетному Городищ╕. Можна впевнено стверджувати, що мала батьк╕вщина велично ╕ г╕дно вшанувала 200-р╕ччя в╕д дня народження свого видатного земляка. Те, що для величного юв╕лею батька укра╖нсько╖ музики та нац╕онального оперного мистецтва мала б зробити держава та численн╕ мистецьк╕ сп╕лки, усп╕шно реал╕зувала городищенська громада та районна влада. Юв╕лей Семена Гулака-Артемовського у Городищ╕ в╕дзначили врочисто, велелюдно та красиво. Б╕ля пам’ятника композитору ╕ сп╕ваку у центр╕ м╕ста в╕дбувся м╕тинг. Виступали кер╕вники району й м╕ста, гост╕ з Ки╓ва та Черкас. На м╕тингу було багато молод╕, учн╕в городищенських шк╕л та ╕нших навчальних заклад╕в. Художн╕й колектив районного Палацу ╕м. Семена Гулака-Артемовського виконав к╕лька укра╖нських народних п╕сень, в тому числ╕ ╕ на слова видатного композитора.
Невдовз╕ свято перем╕стилось до зали величного районного Палацу культури. Городищенський Палац культури ма╓ досить модерний та доглянутий вигляд. В╕дчува╓ться, що Палацом культури керу╓ неперес╕чний фах╕вець та дбайливий господар, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, музикант, композитор та поет Микола Ковальчук. Диву да╓шся, як ця вельми завантажена людина знаходить час, аби упродовж к╕лькох десятил╕ть самов╕ддано ╕ щиро допомагати мен╕ у вир╕шенн╕ ще й симиренк╕вських справ. Це в╕н сво╖ми зверненнями до Верховно╖ Ради, уряду та М╕н╕стерства культури доводив необх╕дн╕сть в╕дзначення на державному р╕вн╕ визначного юв╕лею видатного композитора та оперного сп╕вака Семена Гулака-Артемовського. ╤ нема╓ провини н╕ городищенсько╖ громади, н╕ районно╖ влади у тому, що юв╕лей загальнонац╕онального вим╕ру музичного д╕яча, зачинателя укра╖нсько╖ музики та оперного мистецтва Укра╖на в день його 200-л╕ття не вшанувала на державному р╕вн╕.
Для городищенц╕в, а мабуть, ╕ для вс╕╓╖ Черкащини цей юв╕лей свого земляка став великим святом. Справжньою мистецькою окрасою юв╕лейних заход╕в став к╕лькагодинний святковий концерт уславленого Нац╕онального заслуженого академ╕чного укра╖нського народного хору ╕м. Григор╕я Верьовки п╕д кер╕вництвом заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, професора Анатол╕я Кориська та режисера програми — народного артиста Укра╖ни, професора Зинов╕я Кор╕нця. На городищенськ╕й сцен╕ у районному Палац╕ ╕м. Семена Гулака-Артемовського хор був майже у повному склад╕. В концертн╕й програм╕ зад╕яна величезна к╕льк╕сть народних та заслужених артист╕в Укра╖ни. Серед них чимало ╕ лауреат╕в Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕м. Тараса Шевченка.
Юв╕лейна програма уславленого хору у Городищ╕, на батьк╕вщин╕ укра╖нського нац╕онального музичного мистецтва, переконливо засв╕дчила про те, що пос╕яне ген╕альним Семеном Гулаком-Артемовським зерно пророста╓ в Укра╖н╕ в╕чним, вагомим та щедрим мистецьким колосом.
В юв╕лейний 2013 р╕к, який урядом Укра╖ни мав би бути оголошений роком Семена Гулака-Артемовського, справд╕ Нац╕ональний хор ╕м. Григор╕я Верьовки з ц╕╓ю ун╕кальною мистецькою програмою мав би виступити на вс╕х великих сценах Укра╖ни. Можливо, вистачить державно╖ мудрост╕ у кер╕вник╕в нац╕онального телебачення, а сов╕ст╕ й моральност╕ у власник╕в приватних телеканал╕в, щоб уславлений хор Григор╕я Верьовки з ц╕╓ю святковою програмою був представлений в укра╖нському телееф╕р╕. Наступного дня юв╕лейн╕ заходи, присвячен╕ 200-л╕ттю Семена Гулака-Артемовського, продовжились у районн╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. Володимира Симиренка. Складовою частиною гулак╕вського м╕сячника на Городищин╕ стала громадська презентац╕я основних експозиц╕й та нового прим╕щення музею видатного композитора ╕ сп╕вака. Зм╕ни у музе╖ та у наповненн╕ його експозиц╕й напередодн╕ юв╕лею в╕дбулися колосальн╕. Музе╓м видатного земляка оп╕куються не ки╖вськ╕ дядьки «отечества чужого», а територ╕альна громада та м╕сцева влада. Досить вдалим виявився ╕ п╕дб╕р прац╕вник╕в музею, зокрема директора. Керувати закладом запросили досв╕дченого фах╕вця та орган╕затора, великого укра╖нського патр╕ота Олександра Щепака. Це в╕н у перш╕ роки незалежност╕ Укра╖ни разом з легендарним Миколою Ковальчуком, тод╕шн╕м начальником районного управл╕ння культури, а нин╕ директором Палацу ╕м. Семена Гулака-Артемовського, зн╕мав у Городищ╕ великий, але штамповано-халтурний пам’ятник «вождю св╕тового пролетар╕ату» Ульянову-Лен╕ну. Тод╕ порожня м╕сцева казна за великий к╕лькаметровий пам’ятник виручила значн╕ кошти ╕ змогла виплатити пенс╕╖ вс╕м городищенцям, у тому числ╕ й затятим «комун╕стам». В╕д не╖ вони не в╕дмовилися.
Олександр Щепак у присутност╕ широко╖ громадськост╕ та м╕сцевих ЗМ╤ розпов╕в у б╕бл╕отец╕ про д╕яльн╕сть гулак╕вського музею та презентував щойно видану прац╕вниками музею книгу «Дивосв╕т Семена Гулака-Артемовського». Зауважу, що п╕сля 1955 ╕ 1962 рок╕в, коли вийшли у св╕т перш╕ науково-мистецьк╕ монограф╕╖ П. Кисельова та Л. Кауфмана про видатного сп╕вака ╕ композитора С. С. Гулака-Артемовського, в Укра╖н╕ н╕чого б╕льше не видавалося. Нова монограф╕я про основоположника укра╖нсько╖ музики та опери хоч ╕ ╓ популярною, але вона ма╓ величезне значення ╕ для науковц╕в, ╕ для широкого читача, ╕ вс╕х шанувальник╕в безсмертно╖ музично╖ спадщини зачинателя нац╕онально╖ музично╖ школи та оперного мистецтва. Городищенська досл╕дниця Ольга Осипенко, яка ╓ сп╕вроб╕тницею музею, в╕дшукала нов╕ матер╕али не лише про родину Гулак╕в, але й Тараса Шевченка ╕ нав╕ть родину Симиренк╕в. Як багатол╕тн╕й досл╕дник симиренк╕вського роду та науково╖ спадщини к╕лькох покол╕нь Симиренк╕в, про цей досить важливий для симиренкознавця пласт я не знав. Збережен╕ в арх╕вах Черкащини метричн╕ книги Покровсько╖ церкви м╕стечка Городище Черкаського пов╕ту Ки╖всько╖ губерн╕╖ засв╕дчують про давн╕ родинн╕ зв’язки Гулак╕в ╕ Симиренк╕в.
Досл╕дниця з’ясувала, що прад╕д всесв╕тньо в╕домого ученого-сад╕вника та помолога Левка Симиренка Степан був хрещеним батьком чотирьох д╕тей Степана Гулака-Артемовського, в тому числ╕ ╕ майбутнього всесв╕тньо в╕домого сп╕вака та композитора Семена Гулака-Артемовського. Семен╕в дядько, в╕домий поет, громадський д╕яч та ректор Харк╕вського ун╕верситету Петро Петрович Гулак-Артемовський мав приязн╕ стосунки з кер╕вництвом цукрового заводу Симиренк╕в-Яхненк╕в ╕ листувався з управителем Олекс╕╓м Храпалем, симиренк╕вським родичем. У с╕м’╖ Гулак╕в-Артемовських, як доводить досл╕дниця, у шестир╕чному в╕ц╕ виховувався двоюр╕дний брат Тараса Шевченка. Отже, за короткий пер╕од досл╕дники з новоствореного музею Семена Гулака-Артемовського зробили вагомий внесок як у шевченкознавство, так ╕ у симиренкознавство. Вони переконливо доводять, що потужною ╕ руш╕йною силою укра╖нсько╖ культури та науки в Укра╖н╕ завжди були древн╕ козацьк╕ роди. Вони п╕дтримували м╕ж собою не лише духовн╕, але й родинн╕ зв’язки.
Вельми лог╕чною, слушною ╕ сво╓часною виявилась передбачена юв╕лейними заходами презентац╕я щойно видано╖ у Криму симиренк╕всько╖ прац╕ «Витоки промислового сад╕вництва». Це репринтне, оновлене та реконструйоване нами видання ╓ ще одним св╕дченням незнищенност╕ укра╖нсько╖ науки, культури та мистецтва. Презентац╕я виявилась усп╕шною. На н╕й були присутн╕ директор ╤нституту помолог╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка НАН Укра╖ни Микола Кучер та директор Музею родини Симиренк╕в на Платонов╕м хутор╕ Н. М. Круподеря. Будемо спод╕ватися, що ╕ музей всесв╕тньо╖ слави сп╕вака та композитора з часом переросте у музей славетного укра╖нського роду Гулак╕в-Артемовських, який зробив вагомий, р╕зноб╕чний ╕ багатовим╕рний внесок в укра╖нську науку, культуру, мистецтво та духовн╕сть. Дарунок Городищенському музею Семена Гулака-Артемовського в╕д Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка симиренк╕вських праць: першого та другого том╕в уславленого «Кримського промислового плод╕вництва» та щойно видано╖ монограф╕╖ «Витоки промислового плод╕вництва» був не лише лог╕чним, але й доречним. Його городищенц╕ зустр╕ли оплесками. Не менш тепло зустр╕ли дарунок мого колеги з Мел╕тополя, кра╓знавця Володимира Р╕зника. В╕н подарував музею справжню козацьку люльку та кухоль, монограф╕ю про Запор╕зький драматичний театр, у якому усп╕шно йшла вистава «Запорожець за Дуна╓м». У н╕й в╕н ще хлопчиком грав одну мовчазну роль, пропагуючи хрущовську кукурудзу.
Гулак╕всько-Симиренк╕вський зах╕д у б╕бл╕отец╕ ╕м. Володимира Симиренка завершила концертна програма чудового мистецького гурту з Городищенського районного Палацу культури ╕м. Семена Гулака-Артемовського.
Святкування 200-л╕ття в╕д дня народження зачинателя укра╖нсько╖ музики та нац╕онально╖ опери Семена Гулака-Артемовського на Городищин╕ й по вс╕й Черкащин╕ тривають.
Тож, мабуть, на час╕ прокинутися в╕д летарг╕чного сну безпам’яття ╕ ки╖вським високопосадовцям, народним обранцям та вс╕й «б╕лякультурн╕й» чиновницьк╕й брат╕╖, яка мала б оп╕куватися в Укра╖н╕ укра╖нською культурою. ╤ нехай хоч 2013 р╕к не лише на Черкащин╕, а й в ус╕й Укра╖н╕ стане роком видатного сп╕вака та композитора Семена Гулака-Артемовського.

Петро ВОЛЬВАЧ,
вчений, письменник, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ
м. С╕мферополь

Коли писався цей матер╕ал, автору ще не було в╕домо, що Нац╕ональна опера Укра╖ни вшанувала 200-р╕ччя Семена Гулака-Артемовського дебютом тр╕о бас╕в: Тараса Штонди, Серг╕я Ковн╕ра та Серг╕я Магери. Про це розпов╕ла газета «День».

ДЕБЮТ ТР╤О БАС╤В

У Нац╕ональн╕й опер╕ в╕дбувся гала-концерт, присвячений 200-р╕ччю Семена Гулака-Артемовського
Як правило, про Семена Степановича сьогодн╕ згадують як про автора одн╕╓╖ з перших укра╖нських опер — «Запорожця за Дуна╓м», адже Гулак-Артемовський ув╕йшов до ╕стор╕╖ не лише як композитор, але й як знаменитий сп╕вак, а також драматичний актор. Ц╕ ╕постас╕ таланту майстра було представлено на гала-концерт╕ в Ки╓в╕, а сюрпризом вечора для слухач╕в став дебют трьох бас╕в — сол╕ст╕в Нац╕онально╖ опери.
Анатол╕й Солов’яненко, головний режисер Нац╕онально╖ опери Укра╖ни ╕ автор ╕де╖ концерту, нагадав читачам «Дня», що широку популярн╕сть Гулаку-Артемовському як композиторов╕ принесла опера «Запорожець за Дуна╓м», написана б╕льше 150 рок╕в тому ╕ нин╕ ╓ класикою. До реч╕, царська цензура забороняла постановку опери на сцен╕ протягом 20 рок╕в! Вперше «Запорожця за Дуна╓м» поставив Кропивницький 1884 р. у труп╕ Старицького. Окреме м╕сце в творч╕й спадщин╕ композитора пос╕дають укра╖нськ╕ п╕сн╕, зокрема: «Сто╖ть яв╕р над водою» (присвячена Т. Шевченков╕, з яким маестро товаришував з 1838 р.), «Спать мен╕ не хочеться», «Ой, на гор╕ та й женц╕ жнуть» та ╕нш╕. Славу ╕ захоплення публ╕ки Гулак-Артемовський отримав завдяки сво╓му ун╕кальному голосов╕ (басу-баритону). Ще п╕д час навчання у Ки╖вськ╕й бурс╕ на талановитого хлопця 1838 р. звернув увагу Михайло Глинка, який шукав сп╕вака на парт╕ю Руслана для щойно написано╖ ним опери «Руслан ╕ Людмила», ╕ забрав Гулака-Артемовського до Петербурга. До реч╕, до Федора Шаляп╕на нашого земляка називали «найкращим басом Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖»! Ми вир╕шили юв╕лей класика в╕дзначити не для «галочки», а зробити веч╕р, який максимально розкрива╓ силу його обдарування: як сп╕вака ╕ як композитора.
У першому в╕дд╕ленн╕ виконувалися твори заруб╕жно╖ та укра╖нсько╖ класики, в як╕й прославився як вокал╕ст Семен Степанович (ар╕╖ ╕ дуети з опер «Трубадур», «Сев╕льський цирульник», «Макбет», «Руслан ╕ Людмила», «Князь ╤гор», «╤ван Сусан╕н», «╢вген╕й Он╓г╕н»). «Родзинкою» концерту став виступ трьох прем’╓р╕в столично╖ опери, бас╕в: Серг╕я Магери, Тараса Штонди та Серг╕я Ковн╕ра. Овац╕╖ публ╕ки викликали ар╕╖ Дона Баз╕л╕о («Наклеп») з «Сев╕льського цирульника» ╕ Грем╕на («Коханню всякий в╕к п╕двладний...») з «╢вген╕я Он╓г╕на», а особливий фурор ╕ овац╕╖, — коли прозвучала «П╕сня Карася» з «Запорожця за Дуна╓м». До реч╕, цей номер, з одного боку, дуже ефектно завершив перше в╕дд╕лення, а з ╕ншого, став анонсом друго╖ частини юв╕лейних урочистостей Гулака-Артемовського. Нагадаю, бренд «тр╕о бас╕в» можна назвати укра╖нським ноу-хау: 2003-го, на дипломатичному салон╕, присвяченому пам’ят╕ Ф. Шаляп╕на, який проводив тод╕шн╕й Посол РФ в Укра╖н╕ В. Черномирд╕н, сп╕ваки Тарас Штонда, Серг╕й Магера ╕ Микола Шопша вперше виступили разом. Усп╕х був приголомшливий, присутн╕ на вечор╕ дипломати з р╕зних кра╖н передр╕кали, що такий тр╕умв╕рат може стати конкурентом легендарним тенорам (Паваротт╕, Дом╕нго ╕ Каррерасу), але яскраво спалахнувши, зоряна тр╕йка розпалася: раптово помер Шопша, а в Магери ╕ Штонди з’явилися ц╕кав╕ сольн╕ проекти, ╖х стали запрошувати на гастрол╕ по всьому св╕т╕... ╤ ось десять рок╕в потому до компан╕╖ Серг╕я Магери ╕ Тараса Штонди вдало вписався ╖хн╕й колега Серг╕й Ковн╕р. Цей дебют публ╕ка сприйняла ╕з захопленням. Хтозна, може, незабаром це бас-тр╕о п╕дготу╓ ц╕лу програму ╕ виступатиме на стад╕онах, як знаменит╕ тенори?
П╕сля антракту творчу естафету продовжили сол╕сти, хор, балет ╕ оркестр Нац╕онально╖ опери (диригент Микола Дядюра), ╕з завзяттям з╕гравши третю д╕ю «Запорожця за Дуна╓м». Повернувшись додому з палацу султана, Карась (Андр╕й Гоюков) пов╕домля╓ дружин╕ Одарц╕ (Мар╕я Стефюк), що тепер в╕н турок ╕ його звуть Урханом, а також оголошу╓, що хоче розлучитися ╕ завести соб╕ гарем (дует «На туркенях оженюся»)... Але особливо колоритним вийшов ф╕нал вистави: патр╕отична п╕сня Андр╕я (Олександр Гурец) — «Блаженний день, блаженний час», фе╓ричний гопак ╕ урочистий хор («Там, за тихим за Дуна╓м»).

P. S. Про те, що дебют тр╕о бас╕в виявився вдалим, говорить той факт, що п╕сля гала-концерту багато глядач╕в запитували у адм╕н╕стратор╕в театру, де можна купити записи сп╕вак╕в або в╕деоверс╕ю вистави «Запорожець за Дуна╓м». Може, дирекц╕╖ Нац╕онально╖ опери варто в╕дродити традиц╕ю, коли, кр╕м програмок та буклет╕в, у фой╓ продавали диски, книжки ╕ фотограф╕╖ пров╕дних майстр╕в Нац╕онально╖ опери — кумир╕в минулого ╕ з╕рок сьогодення?

Тетяна ПОЛ╤ЩУК, «День», № 36

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11561

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков