Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
КАВАЛЕР ОРДЕНА ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА № 2

Нестор ╤ванович Махно...
Ну хто не зна╓ його — визначного в╕йськового ╕ пол╕тичного д╕яча час╕в братовбивчо╖ громадянсько╖ в╕йни на п╕вдн╕ Укра╖ни. Знайти щось нове про цю неперес╕чну особист╕сть ста╓ все важче.
Та все ж таки час в╕д часу з глибин державних ╕ приватних арх╕вних сховищ, з╕ стор╕нок р╕зного роду публ╕кац╕й до нас, читач╕в «КС», доходять нов╕ чи призабут╕ факти, як╕ дають можлив╕сть по-новому, в позитивному план╕ поглянути на життя ╕ д╕яльн╕сть Нестора ╤вановича Махна. ╤ це раду╓.
Все це потр╕бно ще ╕ для того, щоб зняти зашкарублу полуду фальш╕ та зловорожо╖ лже╕нформац╕╖, як╕ десятил╕ттями вбивалися у нашу пам’ять ╕ св╕дом╕сть, як лише мова заходила про Нестора ╤вановича.
В останньому випусков╕ УРЕ, прим╕ром, чита╓мо: «Махно Нестор ╤ванович (1884-1934) — ватажок контрреволюц╕йних анарх╕стсько-куркульських банд на Укра╖н╕ 1918-1921 рок╕в. П╕сля розгрому махновщини вт╕к за кордон...». Оце, власне, ╕ все.
Отож ус╕ «л╕м╕ти» на словесну гидоту вичерпан╕, пора сказати ╕ добре слово про Нестора ╤вановича. (Хоч, звичайно, ця людина — не ангел, у його житт╕ всяке бувало).
У цих газетних нотатках автор не ставить перед собою мету висв╕тлити вс╕ суперечлив╕ складност╕ житт╓вого шляху Нестора Махна. Натом╕сть ╕з загального ╕нформац╕йного потоку новинок виокремимо для подальшо╖ розмови лише два еп╕зоди.
* * *
Йшов 1918 р╕к. Радянська Рос╕я була охоплена вогнем громадянсько╖ в╕йни.
У к╕нц╕ року антиб╕льшовицьк╕ сили п╕вдня кра╖ни об’╓дналися у Добровольчу арм╕ю, яку очолив генерал А. ╤. Ден╕к╕н.
До червня 1919 року значна частина Укра╖ни, у тому числ╕ ╕ Донбас, а також Б╓лгород, Царицин були у руках б╕ло╖ гвард╕╖. У липн╕ розпочався новий наступ Добровольчо╖ арм╕╖, вона захопила Воронеж, вв╕йшла в Курськ ╕ Орел, п╕д╕йшла до Тули. До Москви залишався лише один перех╕д. З╕ вс╕╓ю очевидн╕стю постало питання: бути чи не бути Рос╕╖ радянською?
Ось у цей критичний момент ╕ в╕д╕грали свою роль в╕йськов╕ з’╓днання Ф. К. Миронова ╕ Н. ╤. Махна.
Але ╖хн╕ ╕мена як «ворог╕в народу» марно шукати на стор╕нках в╕дпов╕дного розд╕лу оф╕ц╕йно╖ ╕стор╕╖ СРСР. ╤ лише зараз ми д╕зна╓мося про те, яку вир╕шальну роль у тих во╓нних д╕ях в╕д╕грали Друга к╕нна арм╕я Ф. К. Миронова ╕ бригада Н. ╤. Махна.
Справа в т╕м, що якраз у цей час селянськ╕ повстанськ╕ загони п╕д проводом Нестора ╤вановича вв╕йшли до складу Задн╕провсько╖ стр╕лецько╖ див╕з╕╖ Червоно╖ Арм╕╖, розгорнули «другий фронт» у тилу Добровольчо╖ арм╕╖. Сво╖м стр╕мким ударом вони захопили Бердянськ, Мар╕уполь, Таганрог, порушили управл╕ння арм╕╖ Ден╕к╕на, знищили ╖╖ тилов╕ бази. Настав перелом...
Читачам «КС» потр╕бен доказ? Ось один, але промовистий факт.
З ╕н╕ц╕ативи голови Революц╕йно╖ в╕йськово╖ ради республ╕ки Л. Д. Троцького якраз у цей час був заснований перший нагородний знак — Орден Червоного Прапора. 28 вересня 1919 року ВЦВК оприлюднив Указ про нагородження орденом. Ось вони, перш╕ кавалери Ордена Червоного Прапора, як вони в алфав╕тному порядку заф╕ксован╕ в Указ╕:
— Блюхер Василь Костянтинович;
— Махно Нестор ╤ванович;
— Миронов Ф╕л╕п Кузьмич.
Сумна доля цих активних учасник╕в громадянсько╖ в╕йни — Ф. К. Миронов у 1921 роц╕ був розстр╕ляний як «ворог революц╕╖», В. К. Блюхер загинув у кат╕внях НКВС у 1938 роц╕, Н. ╤. Махнов╕ довелося покинути батьк╕вщину ╕ в злиднях зак╕нчити життя за кордоном. ╤з геро╖в громадянсько╖ в╕йни вс╕ вони перетворилися в ╖╖ антигеро╖в.
* * *
Наступний сюжет стосовно Н. ╤. Махна був для автора цих нотаток неспод╕ваним.
Ще у 1991 роц╕, гортаючи газету «Голос Укра╖ни» за 23 березня, я побачив портрет Нестора ╤вановича, а п╕д ним невеличкий, всього на дванадцять рядк╕в, його в╕рш «Зло».
Якби не було вказано, що автором поетично╖ м╕н╕атюри ╓ Нестор Махно, я б сам не здогадався. Сво╓ю формою ╕ зм╕стом, ум╕нням лакон╕чно подати важливу ╕ актуальну для вс╕х час╕в тему, в╕рш виявляв поетичну майстерн╕сть ╖╖ автора. Такий поетичний тв╕р написати випадково неможливо. Але суд╕ть сам╕...

ЗЛО

Заходило сонце, веч╕рня ╕мла
Кривавим багрянцем гор╕ла.
Сполохана постр╕лом тиша села
Собачим вищанням тремт╕ла.
Дивлюсь: чолов╕к.
О зрадливая мить...
З рушниц╕ дим ц╕вкою в’╓ться.
Собака в агон╕╖ кров’ю хрипить,
А поруч хлопчина см╕╓ться.
Сховалося сонце, та морок не вкрив
Кривавого сн╕гу перину.
Огляньсь, чолов╕че!
Не пса ти убив,
Ти вбив у дитин╕ людину.
Переконаний, що це не ╓диний поетичний тв╕р Нестора ╤вановича. Можливо, в якихось державних ╕ приватних сховищах збер╕гаються твори, що вийшли з-п╕д його руки... То, може, хтось ╕з читач╕в «КС» допоможе знайти ╕ оприлюднити ще щось з поетично╖ спадщини кавалера Ордена Червоного Прапора № 2?

Павло МАЗУР,
кра╓знавець
м. Мар╕уполь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11558

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков