Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯКА «КРАПЛИНА» В╤Д КРЕМЛЯ ПЕРЕПОВНИЛА ЧАШУ ТЕРП╤ННЯ ЗАХОДУ
Зашморг на ши╖ Рос╕╖ може бути знятий т╕льки в раз╕ принципово╖ зм╕ни рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖...


ЧИ В╤ДМОВЛЯТЬСЯ РОС╤ЯНИ БУТИ «НОВОЮ НАФТОЮ» ДЛЯ СВО╥Х ПАН╤В?
Що б не казала з цього приводу рос╕йська влада, Навальному ╕ його команд╕ вда╓ться проводити в...


ВЕРХОВНИЙ СУД РФ ВИЗНАВ ЗАКОННИМ Р╤ШЕННЯ ПРО 12 РОК╤В УВ'ЯЗНЕННЯ ДЛЯ ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЩЕНКА
В╕дтак суд в╕дхилив у повному обсяз╕ апеляц╕ю захисник╕в.


СЕНЦОВ НАПИСАВ ЗАПОВ╤Т НА ТВОРЧ╤СТЬ НА ВИПАДОК СМЕРТ╤…
Сенцов голоду╓ у рос╕йськ╕й колон╕╖ понад 120 дн╕в.


«СПРАВА РЮКЗАК╤В»: ЛИТВИН ПОГОДИВСЯ «ВИКРИТИ» ПОМЕРЛОГО ТА СПЛАТИТИ ЗБИТКИ
Прокуратура просить засудити до одного року умовного покарання ╓диного обвинуваченого у так...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
В╤КТИМОЛОГ╤ЧН╤ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТ╤ СТАТУСУ ПОТЕРП╤ЛОГО...

Право

В╤КТИМОЛОГ╤ЧН╤ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТ╤ СТАТУСУ ПОТЕРП╤ЛОГО
У НОВОМУ КРИМ╤НАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ЗАКОН╤ УКРА╥НИ

Новий Крим╕нальний процесуальний кодекс Укра╖ни (дал╕ – КПК), що його було п╕дписано Президентом Укра╖ни 13 кв╕тня, в Страсну п’ятницю, набрав чинност╕ 19 листопада 2012 року [1]. Зазначений Закон визнача╓ порядок крим╕нального провадження та м╕стить новели, як╕ дос╕ не були притаманн╕ в╕тчизняному крим╕нально-процесуальному законодавству. На наш погляд, заслуговують на увагу як фах╕вц╕в, так ╕ перес╕чних людей крим╕нолог╕чн╕ новели та особливост╕, що ╖х м╕стить новий КПК, зокрема, його в╕ктимолог╕чн╕ аспекти. Проблема поляга╓ у тому, що попри свою значущ╕сть ╕ центральне м╕сце у под╕╖ крим╕нального правопорушення, в трикутнику Злочинець – Злочин – Жертва, остання, зокрема особист╕сть потерп╕лого, менше всього досл╕джу╓ться повно та всеб╕чно. Далеко не завжди з’ясову╓ться психолого-крим╕нолог╕чна характеристика потерп╕лого як ╕ндив╕дуума, а тому й не врахову╓ться в подальшому при виробленн╕ заход╕в протид╕╖ злочинност╕.
Крим╕нолог╕чна наука з часу виникнення (XVIII ст.) й до сьогодн╕ по сво╖й сут╕ ╓ апол╕тичною та неупередженою. ╥╖ основне завдання, на п╕дстав╕ узагальнення та анал╕зу, — давати максимально повну оц╕нку стану злочинност╕, розкривати ╖╖ причини та умови, а також об’╓ктивно висв╕тлювати роль ╕ м╕сце як окремих ╕ндив╕д╕в, так ╕ певних соц╕альних груп та прошарк╕в сусп╕льства в пал╕тр╕ крим╕нальних правопорушень, що ╖х вчинено на певн╕й територ╕╖ за певний пром╕жок часу. Предметом досл╕дження науки крим╕нолог╕╖ ╓ злочинн╕сть як соц╕альне явище, детерм╕нанти злочин╕в (причини, умови, корелянти), особа злочинця, а також заходи щодо проф╕лактики злочинност╕. Безпосередньо предметом в╕ктимолог╕╖ ╓ також ╕ жертва злочину – особа, яка потерп╕ла (постраждала) в╕д крим╕нального правопорушення. А тому повне та всеб╕чне досл╕дження в крим╕нальному провадженн╕ в╕ктимолог╕чних питань ма╓ важливе, а деколи й вир╕шальне значення для розкриття злочину, встановлення ос╕б, як╕ його вчинили, причин ╕ умов, як╕ призвели ╕ сприяли вчиненню злочину, а також для вжиття заход╕в протид╕╖ злочинност╕ та попередження нових правопорушень. Досл╕джуючи в╕ктимолог╕чн╕ аспекти злочинност╕, б╕льш╕сть вчених зауважують та вважають за важливе ╕ необх╕дне всеб╕чне вивчення моральних ╕ психолог╕чних якостей особи – жертви злочину, особливо, коли така особа мала певний вплив на вчинення злочину [2, с. 21; 3, с. 139-147; 4, с. 8; та ╕н.]. За останн╕ роки до найб╕льш фахових у цьому контекст╕, на нашу думку, сл╕д в╕днести працю в╕домого в╕тчизняного крим╕нолога В. Тулякова, положення, висновки та рекомендац╕╖ яко╖ не втратили актуальност╕ й у наш час [5]. Що ж до спец╕альних досл╕джень в╕ктимолог╕чних аспект╕в ╕ особливостей статусу потерп╕лого у новому КПК – то вони поки що в╕дсутн╕.
Метою статт╕ ╓ зм╕стовний анал╕з норм нового КПК, як╕ регламентують процесуальне становище жертви злочину – постраждалого (потерп╕лого) в╕д злочину та пропозиц╕╖ щодо зм╕цнення його правового статусу. Так, у ст. 55 нового КПК визначено, що потерп╕лим у крим╕нальному провадженн╕ може бути ф╕зична особа, як╕й крим╕нальним правопорушенням завдано морально╖, ф╕зично╖ або майново╖ шкоди, а також юридична особа (вид╕лено мною – Р. С.), як╕й крим╕нальним правопорушенням завдано майново╖ шкоди. Потерп╕лим ╓ також особа, яка не ╓ заявником, але як╕й крим╕нальним правопорушенням завдана шкода ╕ яка п╕сля початку крим╕нального провадження подала заяву про залучення ╖╖ до провадження як потерп╕лого (ч. 3 ст. 55 КПК). ╢ очевидним специф╕чн╕сть за новим КПК статусу та в╕ктимолог╕чно╖ характеристики потерп╕лого – юридично╖ особи, щодо яко╖ нав╕ть складно, наприклад, вжити терм╕н «жертва злочину». У новому КПК в╕дсутня як така стад╕я порушення крим╕нально╖ справи. Потерп╕ла особа шляхом подач╕ заяви про вчинення щодо не╖ крим╕нального правопорушення ма╓ право ╕н╕ц╕ювати внесення про це правопорушення в╕домостей до ╢диного ре╓стру досудових розсл╕дувань, що ╕ буде початком досудового розсл╕дування (ст. 214 КПК). При цьому важливим ╓ те, що в╕дмову у прийнятт╕ та ре╓страц╕╖ заяви про крим╕нальне правопорушення Закон (ч. 4 ст. 214 КПК) не допуска╓, а сам факт прийняття заяви та ╖╖ ре╓страц╕╖ ма╓ бути п╕дтверджено документом, який вида╓ться потерп╕лому.
Новою у Закон╕ (ч. 7 ст. 55 КПК) ╓ також норма про те, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо не╖ крим╕нального правопорушення або заяву про залучення ╖╖ до провадження як потерп╕лого, то сл╕дчий, прокурор, суд ма╓ право визнати особу потерп╕лою лише за ╖╖ письмовою згодою. За в╕дсутност╕ тако╖ згоди особа в раз╕ необх╕дност╕ (вид╕лено мною – Р. С.) може бути залучена до крим╕нального провадження як св╕док. Зазначено, що це положення не поширю╓ться на провадження, яке зд╕йсню╓ться у форм╕ приватного обвинувачення. При цьому у справах приватного обвинувачення потерп╕лий ма╓ право подати заяву про вчинення крим╕нального правопорушення лише протягом строку давност╕ притягнення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за вчинення певного крим╕нального правопорушення (ст. 478 КПК).
Правовий статус потерп╕лого у новому КПК (ст. 55. КПК) отримав подальше зм╕цнення за рахунок значного розширення прав потерп╕лого, ╖х детально╖ регламентац╕╖ та под╕лу на: а) права п╕д час крим╕нального провадження; б) права п╕д час досудового розсл╕дування; в) права у ход╕ судового провадження в будь-як╕й ╕нстанц╕╖. За законом (ч. 2 ст. 55 КПК) процесуальн╕ права та обов’язки потерп╕лого особа тепер набува╓ з моменту подання заяви про вчинення щодо не╖ крим╕нального правопорушення або заяви про залучення ╖╖ до провадження як потерп╕лого. Потерп╕лому вруча╓ться пам’ятка про його процесуальн╕ права та обов’язки. Процесуальний статус потерп╕лого (ч. 3 ст. 93 КПК) передбача╓ його право зд╕йснювати збирання доказ╕в (вид╕лено мною – Р. С.) ╕, чого не було до цього, подання ╖х сл╕дчому, прокурору, сл╕дчому судд╕, суду (п. 3 ст. 56 КПК). Як ╕ ран╕ше, потерп╕лий ма╓ право, а не зобов’язаний давати або ж в╕дмовитися в╕д давання показань п╕д час досудового розсл╕дування та судового розгляду (ч. 2 ст. 95 КПК). У раз╕ давання показань потерп╕лий зобов’язаний давати правдив╕ показання п╕д загрозою крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ (ч. 3 ст. 224 КПК, ст. 384 КК). Обов’язок доказування обставин, що складають предмет доказування у крим╕нальному провадженн╕, у передбачених КПК випадках поклада╓ться також на потерп╕лого (ч. 1 ст. 92 КПК).
Лог╕чним ╓ запитання, чи гаранту╓ новий КПК б╕льш над╕йний захист прав потерп╕лого в╕д крим╕нального правопорушення, чи новий Закон б╕льш ефективний у справ╕ боротьби з╕ злочинн╕стю? На перший погляд, так. Разом з тим, анал╕з деяких положень (наприклад, ч. 7 ст. 55 КПК) да╓ змогу д╕йти певних невт╕шних висновк╕в. По-перше, в КПК закладено «законн╕» п╕дстави для впливу ╕ тиску на постраждалу (потерп╕лу) особу з боку зац╕кавлених ос╕б з метою виключити крим╕нальне провадження та уникнути в╕дпов╕дальност╕. Ма╓ м╕сце порушення принципу публ╕чност╕, який задекларовано у ст. 25 КПК ╕ де визначено, що «прокурор ╕ сл╕дчий розпочинають досудове розсл╕дування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак крим╕нального правопорушення…». По-друге, ╓ певне порушення правила, що будь-яка особа у крим╕нальному процес╕ може мати в╕дпов╕дний, передбачений законом статус, але аж н╕як не «або-або», за сво╖м вибором чи за вибором органу досудового розсл╕дування. На етап╕ досудового розсл╕дування може скластися ситуац╕я, коли у крим╕нальному провадженн╕ фактично будуть в╕дсутн╕ письмов╕ показання потерп╕лого в╕д злочину, що в свою чергу не сприятиме повному та об’╓ктивному вивченню обставин злочину, особи злочинця, а також особи потерп╕лого. Новелою нового Закону ╓ норма (ч. 1 ст. 58 КПК) про те, що представником потерп╕лого – ф╕зично╖ особи у крим╕нальному провадженн╕ може бути лише особа, яка ма╓ право бути захисником, тобто лише адвокат. Нав╕ть близьк╕ родич╕ позбавлен╕ права зд╕йснювати захист обвинуваченого. Таким чином, на в╕дм╕ну в╕д попереднього КПК тепер потерп╕лий не ╓ в╕льним у вибор╕ захисника сво╖х прав, як це гаранту╓ ст. 59 Конституц╕╖ Укра╖ни. Зазначену норму КПК, на наш погляд, не можна вважати нав╕ть кол╕з╕йною, адже очевидним ╓ звуження прав людини, визначених Основним Законом держави, а тому ст. 58 КПК ма╓ бути приведено у в╕дпов╕дн╕сть до ст. 59 Конституц╕╖ Укра╖ни та усунено монопол╕ю адвокатських послуг. Представником потерп╕лого – юридично╖ особи, може бути ╖╖ кер╕вник, ╕нша особа, уповноважена законом або установчими документами, прац╕вник ц╕╓╖ юридично╖ особи за дов╕рен╕стю, а також особа, яка ма╓ право бути захисником у крим╕нальному провадженн╕ (ч. 2 ст. 58 КПК). Зг╕дно з╕ ст.ст. 59, 44 КПК, якщо потерп╕лим ╓ неповнол╕тн╕й або нед╕╓здатна чи обмежено д╕╓здатна особа, то до участ╕ в процесуальн╕й д╕╖ разом з нею ма╓ залучатися ╖╖ законний представник – батьки (усиновлювач╕), оп╕куни чи п╕клувальники особи, ╕нш╕ повнол╕тн╕ близьк╕ родич╕ чи члени с╕м’╖, а також представники орган╕в оп╕ки ╕ п╕клування, установ ╕ орган╕зац╕й, п╕д оп╕кою чи п╕клуванням яких перебува╓ неповнол╕тн╕й, нед╕╓здатний чи обмежено д╕╓здатний. Вбача╓ться не зовс╕м лог╕чним, коли представник потерп╕лого (ст. 58 КПК) може брати участь у крим╕нальному провадженн╕, а законний представник неповнол╕тнього або нед╕╓здатного чи обмежено д╕╓здатного потерп╕лого (ст. 59 КПК) залуча╓ться до участ╕ лише в процесуальн╕й д╕╖ (вид╕лено мною – Р. С.) ╕, що ╓ н╕чим ╕ншим як рестрикц╕╓ю, тобто обмеженням, прав зазначених ос╕б.
Ц╕кавою новелою в╕тчизняного КПК ╓ право потерп╕лого на мед╕ац╕ю, тобто примирення з п╕дозрюваним, обвинуваченим на вс╕х стад╕ях крим╕нального провадження шляхом ╕н╕ц╕ювання або згоди на укладення угоди (ст.ст. 468-473 КПК). У передбачених законом випадках таке примирення ╓ п╕дставою для закриття крим╕нального провадження. Новим у цьому сенс╕ ╓ те, що сам злочин щодо особи набува╓ нового правового формату, формату ╖╖ власност╕ та ста╓ предметом угоди (про примирення), як у цив╕льному прав╕ за умови задоволення певних, зокрема, матер╕альних вимог потерп╕лого. Враховуючи незадов╕льне матер╕альне становище значно╖ частини сусп╕льства, а також стан правосв╕домост╕ та ментальн╕сть сп╕вв╕тчизник╕в (ма╓ться на уваз╕ не т╕льки потерп╕лий), не виключена можлив╕сть якщо не масового, то виб╕ркового застосування цього правового ╕нституту ╕, в╕дпов╕дно, уникнення окремими п╕дозрюваними (обвинуваченими) заслужено╖ крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕.
Законом (п. 10 ст. 56 КПК) передбачено право потерп╕лого на в╕дшкодування завдано╖ крим╕нальним правопорушенням шкоди. Новим у цьому сенс╕ ╓ те, що така шкода потерп╕лому може бути компенсована за рахунок Державного бюджету Укра╖ни, правда з певним застереженням: «у винятках ╕ в порядку, передбачених законом» (ч. 3 ст. 127 КПК). Важливо, що вперше у в╕тчизняному крим╕нальному провадженн╕ на практиц╕ може бути зреал╕зована давно задекларована Основним Законом Укра╖ни (ч. 2 ст. 3) конституц╕йна норма про те, що забезпечення прав людини ╓ головним обов’язком держави. Для сусп╕льства загалом ╕ кожно╖ людини зокрема дуже важливо, щоб правовий механ╕зм в╕дшкодування (компенсац╕╖) шкоди потерп╕лому державою, який, спод╕ва╓мось, буде запроваджено, став д╕╓вим та ефективним. За результатами досудового розсл╕дування тепер буде складатися обвинувальний акт, у якому сл╕дчий обов’язково повинен вказати анкетн╕ в╕домост╕ кожного потерп╕лого (пр╕звище, ╕м’я, по батьков╕, дата та м╕сце народження, м╕сце проживання (не ре╓страц╕╖ – Р. С.), а також громадянство (п. 3 ст. 291 КПК). Про особливост╕ потерп╕лого – юридично╖ особи та необх╕дн╕сть вказувати ╖╖ дан╕ чи в╕домост╕ в статт╕ чомусь не зазнача╓ться. Отже, як ╕ майже десять рок╕в тому, все ще залиша╓ться актуальним висновок пров╕дного в╕тчизняного вченого-крим╕нолога А. Закалюка про те, що «╓ п╕дстави твердити, що теоретичн╕ та особливо методол╕чн╕ проблеми розробляються не глибоко, не достатньо творчо.., профес╕йний крим╕нолог╕чний анал╕з не проника╓ в глибину процес╕в ╕ явищ злочинност╕, ╖╖ чинник╕в та практики боротьби з нею» [6, с. 5]. Будучи соц╕ально-правовою наукою, крим╕нолог╕я на п╕дстав╕ чинних закон╕в за б╕льш повного, як╕сного та рац╕онального використання метод╕в ╕ методик, зокрема й крим╕нально-процесуальних, безумовно, ма╓ резерви щодо зб╕льшення внеску у справу боротьби з╕ злочинн╕стю. Нагальна потреба вироблення ефективних практичних заход╕в контролю за злочинн╕стю та попередження вчинення нових злочин╕в перекону╓ у необх╕дност╕ б╕льш активного розвитку в Укра╖н╕ такого самост╕йного наукового напрямку, як «Крим╕нально-процесуальна крим╕нолог╕я» [7]. ╤ що в свою чергу буде сприяти усп╕шн╕й реал╕зац╕╖ положень нового крим╕нального процесуального законодавства Укра╖ни.

Л╤ТЕРАТУРА: 1. Крим╕нальний процесуальний кодекс Укра╖ни (текст). – К.: «Центр навчально╖ л╕тератури», 2012. – 254 с.; 2. Криминология. Перевод с чешского. Под ред. д. ю. н. Н.А. Стручкова. – Москва, Прогресс, 1982. – 240 с.; 3. Криминология: Учебник для вузов / Под ред. д. ю. н. В.Н. Бурлакова, д. ю. н. Н.М. Кропачева. – СПб.: – Санкт-Петербургский университет. Питер, 2004. – 427 с.; 4. Криминология: Учебник / Беляев Н.А., Волгарева И.В., Кропачев Н.М. и др. Под ред. В.В. Орехова. – СПб.: – Изд-во С.- Петербургского университета, 1992. – 216 с.; 5. Туляков В.А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы) / В.А. Туляков // Юридическая литература. – Одесса, 2000. – 336 с.; 6. Закалюк А.П. Стан та перспективи розвитку крим╕нолог╕чно╖ науки в Укра╖н╕ / А.П. Закалюк // В╕ст╕ Крим╕нолог╕чно╖ Асоц╕ац╕╖ Укра╖ни. Альманах. Випуск 1. – Харк╕в, Вид-во Нац╕онального ун╕верситету внутр╕шн╕х справ, 2004. – С. 3-16.; 7. Савонюк Р.Ю. Крим╕нально-процесуальна крим╕нолог╕я: до визначення поняття, об’╓кта та предмета / Р.Ю. Савонюк // Матер╕али IV зв╕тно╖ наук.-практ. конференц╕╖ професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного ╕нституту Нац╕онального ун╕верситету внутр╕шн╕х справ: У 2 ч. – С╕мферополь. ДОЛЯ, 2002. Ч. 1. – С. 115-117.

***

Житель кримського м╕ста Саки, який два роки тому загубив паспорт, став боржником банку, що вимага╓ погашення боргу в розм╕р╕ 15 тисяч грн. Про це пов╕домля╓ в╕дд╕л зв’язк╕в з громадськ╕стю та ЗМ╤ кримсько╖ м╕л╕ц╕╖, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
«У Сакський м╕ськв╕дд╕л м╕л╕ц╕╖ звернувся 30-р╕чний м╕сцевий житель, який пов╕домив, що став жертвою шахрайства – за загубленим ним 2 роки тому паспортом нев╕домими оформлено кредит у розм╕р╕ 15 тисяч гривень», – пов╕домили у кримському главку МВС.
За даними м╕л╕ц╕╖, чолов╕к отримав письмов╕ претенз╕╖ з приводу погашення кредиторсько╖ заборгованост╕. Потерп╕лий спочатку не надав значення пов╕домленню банку, вважаючи лист помилкою, однак, отримавши ╕нформац╕ю про св╕й борг повторно, звернувся до м╕л╕ц╕╖.
У дан╕й ситуац╕╖ правоохоронц╕ побачили ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК Укра╖ни. М╕л╕ц╕╓ю розпочато розсл╕дування з метою встановлення ос╕б, що скористалися чужим паспортом ╕ присво╖ли кошти банку.
Податкова м╕л╕ц╕я Донецько╖ област╕ виявила сто п╕дпри╓мств, заре╓строваних на п╕дставних ос╕б. Про це пов╕домля╓ прес-служба ДПС област╕.
«Сп╕вроб╕тниками податково╖ м╕л╕ц╕╖ ДПС у Донецьк╕й област╕ виявлено групу ос╕б, яка займалася перере╓страц╕╓ю п╕дпри╓мств на п╕дставних ос╕б ╕ надавала послуги з прискорено╖ процедури банкрутства кер╕вникам платоспроможних п╕дпри╓мств. За 2012-2013 рр. ц╕╓ю групою було перере╓стровано на п╕дставних ос╕б близько 100 п╕дпри╓мств. Надал╕ ц╕ п╕дпри╓мства використовувалися у схемах ухилення в╕д сплати податк╕в», — йдеться у пов╕домленн╕.
Для ╕н╕ц╕ювання процедури банкрутства у Господарському суд╕ Донецько╖ област╕ члени групи з використанням бланк╕в простих вексел╕в створювали не╕снуючу (ф╕ктивну) заборгован╕сть.
За попередн╕ми оц╕нками, збитки в╕д д╕яльност╕ ц╕╓╖ групи, що склада╓ться з трьох чолов╕к, — понад 7 м╕льйон╕в гривень. Ведеться сл╕дство.
Прокуратура в╕дкрила крим╕нальне провадження за фактом розкрадання бюджетних кошт╕в посадовцями Коломийсько╖ м╕ськради та приватного п╕дпри╓мства на зведенн╕ пам’ятника ╤вану Франку. Про це кореспонденту УКР╤НФОРМу пов╕домили в прес-служб╕ прокуратури ╤вано-Франк╕всько╖ област╕.
«Посадов╕ особи Коломийсько╖ м╕сько╖ ради та одного з приватних п╕дпри╓мств роз╕крали 115 тис. грн. бюджетних кошт╕в на роботах з╕ зведення постаменту до пам’ятника ╤вану Франку. За фактом розкрадання бюджетних кошт╕в Коломийською м╕жрайонною прокуратурою розпочато крим╕нальне провадження за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК Укра╖ни», — пов╕домля╓ прес-служба обласно╖ прокуратури.
За словами правоохоронц╕в, коломийськ╕ чиновники внесли зав╕домо неправдив╕ в╕домост╕ до акт╕в приймання виконаних роб╕т та завищили ╖хню варт╕сть. Зведення постаменту до пам’ятника Франку розпочалося тор╕к, у травн╕, на замовлення Коломийсько╖ м╕ськради. Завершилось воно в жовтн╕ минулого року, заявлена варт╕сть роб╕т склала 659 тис. грн.

Роман САВОНЮК
доцент, кандидат юридичних наук,
заслужений юрист АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11556

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков