Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МОСКВ╤ ПОМЕРЛА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ, ЯКА КРИТИКУВАЛА ПУТ╤НА ╤ П╤ДТРИМУВАЛА УКРА╥НУ
"Не звертайте уваги на те, що я рос╕янка. Мен╕ соромно за те, що ми робимо в╕дносно Укра╖ни....


НА ХАРК╤ВЩИН╤ СКАСУВАЛИ РЕГ╤ОНАЛЬНИЙ СТАТУС РОС╤ЙСЬКО╥ МОВИ
Про це у Facebook написав депутат Харк╕всько╖ обласно╖ ради Дмитро Булах.


«СУД» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗААРЕШТУВАВ АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ДО 11 ЛЮТОГО
Адвокати, посилаючись на здоров'я Бек╕рова, просили для свого п╕дзахисного як запоб╕жний зах╕д...


У КЕРЧЕНСЬК╤Й ПРОТОЦ╤ ЗАСТРЯГЛИ БЛИЗЬКО 170 СУДЕН, ЯК╤ ОЧ╤КУЮТЬ НА ПРОХ╤Д
Про це голова Держприкордонслужби Петро Цигикал сказав в ╕нтерв'ю на телеканал╕ UA|TV


СИНОД УПЦ КП ОБГОВОРИВ, ╤З ЧИМ ╤ТИ НА ОБ’╢ДНАВЧИЙ СОБОР
У регламент╕ Об’╓днавчого собору ма╓ бути враховано, що в╕н ╓ арх╕╓рейським й право голосу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
╤Н’╢КЦ╤╥ ДЕМОКРАТ╤╥ В╤Д ГОЛОДУ НЕ Л╤КУЮТЬ

Отак живемо...

Ще з дитинства зас╕ло в мо╖й голов╕, що кожна здорова людина працездатного в╕ку зобов’язана сво╓ю працею робити якийсь внесок у загальнонародну справу. В ╕ншому раз╕ на тебе дивитимуться скоса, а якщо за тобою водяться гр╕шки, то й посилатимуть дружинник╕в, аби не розслаблявся (це — за три додатков╕ дн╕ до в╕дпустки).
То невже наша кра╖на досягла вже такого р╕вня добробуту, що робота стала не обов’язком, а прив╕ле╓м? Та ╕ сам ╖╖ характер дещо зм╕нився. Про╖жджаючи мимо Центрального ринку та ╕ в ╕нших районах м╕ста, часто бачу молодих людей, як╕ розмахують величезним прапором, а оск╕льки в╕н у пост╕йному рус╕, то ╕ розглед╕ти щось зображене на ньому неможливо, окр╕м слова «Поляна». А розмахують на сов╕сть, ╕ так — годинами. Та чи не краще було б виконувати якусь простеньку операц╕ю на заводському конве╓р╕? ╤ невже людина, яка займа╓ться такою «корисною» д╕яльн╕стю, не почува╓ться приниженою, бо не цьому ж вона навчалася в школ╕, а можливо, ╕ в ╕нститут╕, не про це мр╕яла?
Трохи б╕льш творчо вигляда╓ роздача рекламних лист╕вок, бо тут можна ╕ з людьми посп╕лкуватися, хоча це й не завжди безпечно для вашо╖ нервово-емоц╕йно╖ системи. ╤ для нашо╖ теж, бо коли к╕лька раз╕в на день б╕ля оф╕су тоб╕ пхають пропитан╕ парфумами пап╕рц╕, аби заохотити тебе до покупки, ╕ в╕д них ╕нод╕ просто неможливо ухилитися, хочеться одного разу переконливо попросити, щоб це було востанн╓.
Вт╕м, за результатами опитування, ц╕ люди, переважно молод╕, як правило, зм╕нити так звану роботу на справжню не готов╕.
А щодо р╕зноман╕тних мон╕торинг╕в, опитувань, тестувань, «круглих стол╕в», конференц╕й, «дискус╕йних клуб╕в» за рахунок ╕ноземних грант╕в, то сюди не так уже просто ╕ впхнутися, бо тут можна не т╕льки заробити коп╕йчину, але й «засв╕титися» у ЗМ╤ ╕, ставши публ╕чною людиною, з часом намацати соб╕ дверцята у справжню пол╕тику, а кращо╖ «роботи» год╕ й бажати.
З одного боку, ми н╕бито руха╓мось до громадянського сусп╕льства ╕ заморськ╕ доброзичливц╕ допомагають нам таки «вилюднитися», взявши за основу демократичн╕ ц╕нност╕, а отже, ╕ усв╕домити сво╖ права та шляхи до ╖хньо╖ реал╕зац╕╖. А з ╕ншого...
Три з половиною години мали нам╕р кримський правозахисний центр «Д╕я» в партнерств╕ з мережею правових приймалень Криму ╕ Всеукра╖нською ╕н╕ц╕ативою «За мирний протест!» працювати разом з учасниками «круглого столу» на тему: «Право на мирн╕ з╕брання ╕ практика його реал╕зац╕╖ в Укра╖н╕. Кримський контекст».
Серед запрошених, як╕ таки з’явилися, — дуже поважн╕ особи, нав╕ть дехто ╕з м╕ськвиконкому та прац╕вниця Пост╕йного Представництва Президента Укра╖ни в Криму. Тобто розмова д╕йсно об╕цяла мати форму д╕алогу, бо доля мирних з╕брань реально перебува╓ в руках м╕сько╖ влади.
Та ось т╕, хто представля╓ МВС, а також адм╕н╕стративн╕ суди з╕бранням знехтували. А як з’ясувалося в процес╕ розмови, правду таки переважно доводиться шукати у судах. Бо хоч ╕ ╕сну╓ нормативна база у вигляд╕ 11 статт╕ Конституц╕╖ Укра╖ни та 39-╖ — М╕жнародно╖ конвенц╕╖ з прав людини, зг╕дно з якими право на мирне з╕брання треба не випрошувати, а просто доводити до в╕дома адм╕н╕страц╕ю м╕ста, та ще й не у десятиденний терм╕н, а коли ви вважатимете за потр╕бне, не варто спод╕ватися, що все це м╕сцевою владою сприйматиметься на «ура».
Бо, якщо посилатися на аргументи Олександри Дворецько╖ (Кримський правозахисний центр «Д╕я»), Володимира Чемериса (ГО «╤нститут Республ╕ка») та Михайла Камен╓ва (консультативна рада при уповноваженому ВР Укра╖ни з прав людини), н╕що не ма╓ завадити з╕братися в один гурт «в╕рним лен╕нцям» ╕ ╖хн╕м антиподам у м╕сцях, що для одних ╓ святинями, а для ╕нших — джерелом неконтрольовано╖ агрес╕╖, ╕ не б╕да, якщо когось уже понесли на ношах — це ще не п╕дстава для припинення «мирного» з╕брання. Не забороня╓ться перекривати на годину-дв╕ ╕ дорожн╕й рух. Не вправ╕ обмежуватися й м╕сця для проведення протестних заход╕в, це може бути нав╕ть супермаркет, а якщо под╕бний прецедент трапився колись ран╕ше, то в╕дтод╕ дорога на ту територ╕ю вже в╕дкрита завжди ╕ кожному. ╤ взагал╕, заборонити той чи ╕нший зах╕д реально може т╕льки суд.
А тепер давайте опустимося на гр╕шну землю. Якщо д╕йсно йти ва-банк, демонструючи лише св╕й правовий н╕г╕л╕зм, то можна не сумн╕ватися, що позов м╕сько╖ влади адм╕н╕стративний суд розгляне в належний терм╕н, а дозв╕л пом╕тингувати в магазин╕ «С╕льпо» (про це йшлося) громада або не одержить взагал╕, або одержить тод╕, коли це вже буде неактуально. ╤ якщо, можливо, десь у ╢вроп╕ суд ╕ ╓ свят╕шим за папу Римського, то укра╖нськ╕ суди мають дещо ╕ншу репутац╕ю.
Тому варто все ж таки було б прислухатися до «найдоросл╕шого» у команд╕ орган╕затор╕в «круглого столу» Володимира Чемериса, який вважа╓, що з владою треба сп╕впрацювати ╕ домовлятися, а отже, не намагатися дати ╖й зрозум╕ти, що ви бачили ╖╖ у б╕лих тапцях.
Ну а якщо питання д╕йсно принципове ╕ доц╕льно його вир╕шувати через суд, то, на мою думку, над╕йн╕ше проконсультуватися у справжнього юриста, бо, певне, недарма Олександра Дворецька пост╕йно посилалася на те, що в╕дпов╕дного фаху вона не ма╓, ╕ сумл╕нно стежила, щоб розмова не в╕дхилилася за меж╕ ╖╖ компетенц╕╖.
А дискус╕я могла бути ╕ ширшою, й корисн╕шою, ╕ тривати не вдво╓ менше запланованого. Так, наприклад, коли кер╕вник Громадянського активу В╕тал╕й Лазутк╕н почав д╕литися досв╕дом проведення вуличних з╕брань, як╕ пот╕м вилилися у створення громадських орган╕зац╕й при органах влади, пан╕ модератор не дозволила йому в╕дпов╕сти на мо╓ запитання: що ╓ ефективн╕шим — в╕дкритий протест на публ╕ку чи то «дорадчий голос» при прийнятт╕ р╕шень, який неможливо почути н╕ з вулиц╕, н╕ з телеекрану. Бо що ми насправд╕ зна╓мо про роботу громадських рад при органах влади, коли ╕ кому вони зв╕тують про сво╖ (а отже, ╕ наш╕) усп╕хи, з ким реально радяться? ╤ чи це не ╓ просто ╕нтел╕гентний спос╕б приборкання тих, кому вперто захот╕лося бути «при д╕л╕»? Звичайно, я не мала на мет╕ переключати розмову вже на ╕ншу проблему, просто хот╕лося ширшого обговорення рол╕ та ефективност╕ мирних з╕брань у план╕ розбуджування громадсько╖ ╕н╕ц╕ативи в цей дуже непростий час, який дехто пов’язу╓ з насуванням авторитаризму. Та висновок певно що один: саме баланс м╕ж владою ╕ громадськи активним сусп╕льством у б╕льшост╕ випадк╕в ╕ дозволя╓ вир╕внювати ситуац╕ю. ╤накше, скаж╕мо, вже б накопичувався ╕ наближався до критичного негатив в╕д застосування Трудового та Податкового кодекс╕в, й сьогодн╕ протестн╕ заходи п╕д гаслами «Вставай, Укра╖но!» були б значно потужн╕шими. ╤ хоча до 30% укра╖нц╕в готов╕ в╕дстоювати перспективу на краще саме у вуличний спос╕б, далеко не вс╕ в╕рять у результат. З ╕ншого боку, влад╕ ма╓ бути не байдуже, що за минулий р╕к протестних з╕брань в Укра╖н╕ в╕дбулося в п╕втора разу б╕льше, н╕ж у позаминулий.
Як можна було дов╕датися в╕д ╕н╕ц╕атор╕в проведення «круглого столу», тор╕к у Криму було заборонено проведення 43 мирних акц╕й, ╕ це становить 12% в╕д к╕лькост╕ заборон по вс╕й Укра╖н╕. Вт╕м, найб╕льше ╖х припада╓ на Харк╕вську область, у той же час, як в ц╕л╕й низц╕ областей таких факт╕в не спостер╕галося взагал╕.
Реально корисним це з╕брання було, зда╓ться, лише для кримськотатарсько╖ громади, для яко╖ травневий траурний зах╕д цього року ╓ п╕д загрозою, оск╕льки вже пов╕домлялося, що м╕ськвиконком н╕бито стурбований конфл╕ктною ситуац╕╓ю пом╕ж кримськими татарами. На що представниця влади змушена була пояснити, що р╕шення це не ╓ остаточним, а керуються вони виключно метою «збереження життя ╕ здоров’я людей». Ймов╕рно, розмова, яка щойно в╕дбулася, допоможе влад╕ впоратися-таки з цими «людинолюбними» емоц╕ями, хоча у будь-якому раз╕ траурний м╕тинг не може не в╕дбутися, попри те, що й посварилися «╤ван ╤ванович» з «╤ваном Никифоричем».
Поговорили на «круглому стол╕» ╕ про в╕дсутню там м╕л╕ц╕ю, яка п╕д час проведення мирних з╕брань керу╓ться нап╕влегальним «Статутом патрульно╖ служби» «Поверхневий огляд» ╕ у сво╖й повед╕нц╕ ор╕╓нту╓ться на правила «видимост╕» та «чутност╕». Але щось п╕дтвердити або спростувати у цьому в╕дношенн╕ було н╕кому. Н╕кому було прокоментувати ╕ досить абсурдну ситуац╕ю у Саках, де проведення заход╕в з ╕н╕ц╕ативи громадян, що не мають м╕сцево╖ ре╓страц╕╖, забороняються, а р╕шення суду можна чекати по п╕вроку.
Та представники Сак ╕ ц╕ло╖ низки рег╕он╕в, про справи в яких мала нам╕р поговорити Олександра Дворецька, задля цього до тако╖ подорож╕ не вдалися. Тож модератору довелося об╕йтися малозрозум╕лими для присутн╕х короткими коментарями.
Отже, якби я була парт╕йним чи громадським л╕дером, що б корисного д╕зналася ╕ взяла на озбро╓ння завдяки цьому канадському Фонду з довгою складною назвою та його уповноваженим представникам?
Навчати м╕л╕ц╕ю, яким ╖й керуватися статутом, однозначно б не стала, думаю, що вона це зна╓ краще. За день-два пов╕домляти м╕ськвиконком про з╕брання на площ╕ Лен╕на з перекриттям центрально╖ вулиц╕ в п╕ку «Русскому единству» не стала б теж, зокрема, аби не напружувати адм╕н╕стративний суд, у якого, окр╕м мо╖х забаганок, ╓ ще й ╕нш╕ справи, тим б╕льше, що розраховувати на його згоду все одно було б не варто. Звертатися у правову приймальню, де «модератором» Олександра Дворецька, не стала б теж. Бо «отстоять свое право на протест за 2012 год крымчанам удалось в 5 случаях». (Це ╕з 42 випадк╕в. А нав╕що ж тод╕ увесь цей сир-б╕р?)
З╕ здивуванням дов╕далася також, що ми ма╓мо сво╓ кримське представництво уповноваженого з прав людини, ╕ нав╕ть мен╕ випала честь сид╕ти поряд ╕з пан╕ з ц╕╓╖ контори, що працю╓ вже не на канадськ╕ грош╕. На запрошення Олександри Дворецько╖ под╕литися досв╕дом сво╓╖ спор╕днено╖ за спрямуванням роботи пан╕ пов╕домила, що контора працю╓ всього п╕вроку, отже, сказати поки що ж╕нц╕ н╕чого. То невже ж за останн╕ п╕вроку у нас тут в Криму права людей не порушувалися? Он нещодавно криком кричала «Чорноморка», а ще ран╕ше всю кра╖ну облет╕в сюжет про позбавлення ветерансько╖ с╕м’╖ житла, а як насл╕док — два трупи? Та зайд╕ть у кожну другу б╕дну оселю, ╕ вже к╕лька безсонних ночей, сповнених роздум╕в, вам забезпечено, звичайно, якщо ви — людина на сво╓му м╕сц╕. Хоча — навряд чи це так! Бо ви вже в╕дмовилися б в╕д дармових грошей, не в╕дпрацьовуючи ╖х.
Але ж з чого б це комплексувати? Головне — працевлаштуватися. Та ще й так, щоб прапором з «Поляною» ц╕лий день не розмахувати. Сьогодн╕ все це не засуджу╓ться. Дарма, що кра╖на в занепад╕. Хоча щодо боротьби за права людини, то ╖╖ варто було б розпочати з утвердження ╕ реал╕зац╕╖ права на г╕дне життя, тод╕ б ╕ з «мирними з╕браннями» все якось залагодилося...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11554

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков