"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "Душі криниця"
#11 за 15.03.2013
ЗА ДУМКАМИ ДОНЬКИ ПРОМЕТЕЯ
Червоною ниткою кр╕зь ╕стор╕ю укра╖нсько╖ л╕тератури полум’ян╕ють слова велично╖ ╕ мужньо╖ Лес╕ Укра╖нки. Житт╓пис поетеси назавжди по╓днався з Кримом, тут вона жила ╕ творила, боролась за сво╓ здоров’я. Кримськ╕ шанувальники творчост╕ Лес╕ Укра╖нки пильно обер╕гають все, що пов’язу╓ доньку Прометея з п╕востровом. Я д╕зналася, що щор╕чно проводиться творчий конкурс серед учн╕в та студент╕в, присвячений славетн╕й укра╖нський поетес╕, ╕ вир╕шила взяти участь у змаганн╕, тим самим висловити свою пошану ╕ захоплення ц╕╓ю неймов╕рною ж╕нкою. Мене надиха╓ сила ╖╖ сл╕в, що збереглася кр╕зь стол╕ття ╕ зараз розпалю╓ полум’я у серцях людей, ╖╖ незламн╕сть, сила духу. Я вир╕шила написати тв╕р, висловити те, що викликають у мене думки Лес╕ Укра╖нки ╕ разом ╕з ╖╖ в╕ршами вирушила у подорож в пошуц╕ сво╓╖ мр╕╖. Для мене це стало не просто змаганням з ╕ншими учнями, а боротьба ╕з самою собою. Чи вдасться мен╕ з палких сл╕в поетеси викувати свою мр╕ю, чи не загублюсь у лаб╕ринт╕ думок, почутт╕в? ╤ мен╕ вдалося. Я н╕коли не в╕дчувала такого вихору емоц╕й, як тод╕, коли д╕зналася про свою перемогу. Тепер мен╕ стало зрозум╕ло, що гасло «Змагаймось за нове життя!», п╕д яким проходить конкурс, д╕йсно ма╓ закарбувати у серце кожен, хто хоче боротися за сво╓ м╕сце п╕д сонцем. Л╕рика Лес╕ Укра╖нки хова╓ у соб╕ особист╕ та╓мниц╕ поетеси. Кожен, хто намага╓ться донести ╖╖ в╕рш╕ до слухача, наштовху╓ться на цю невидиму ст╕ну. Я вир╕шила спробувати в╕днайти та╓мницю поез╕╖ «Тво╖ листи завжди пахнуть з╕в’ялими трояндами», яка зачарувала мене. Ц╕ слова просто пропалюють пап╕р в╕дверт╕стю, тенд╕тн╕стю ╕ стражданням, в╕рою, над╕╓ю. Мандруючи стор╕нками ╖╖ б╕ограф╕╖, спогад╕в про Серг╕я Мержинського, якому присвячений в╕рш, я намагалася зрозум╕ти ╕ п╕знати ц╕ почуття ╕ д╕йшла висновку, що витримати таке здатне не кожне серце. 2 березня, на урочистому в╕дкритт╕ й змаганнях у ном╕нац╕╖ «Декламац╕я» я мала нагоду подивитися, як кожен розум╕╓ в╕рш╕ та слова Лес╕ Укра╖нки, усв╕домити, наск╕льки сяга╓ талант поетеси, що кр╕зь стол╕ття молодь вклоня╓ться ╕ захоплю╓ться ╖╖ поез╕╓ю. Мене було нагороджено Дипломом II ступеня, ╕ я щиро рад╕ла, що змогла хоч тр╕шки зрозум╕ти цю загадкову ╕стор╕ю справжнього кохання сильно╖ ж╕нки. Наступного дня, 3 березня, для переможц╕в конкурсу була орган╕зована екскурс╕я до музею Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕. У м╕ст╕ нас зустр╕чала весна. В╕ков╕ гори, тихий гом╕н моря, яскраве сонце дарували енерг╕ю, в╕дчуття пробудження. Музей, захований у зелен╕ дерев, здавався казковим. Б╕ля будинку, де колись жила ╕ творила Леся Укра╖нка, встановлено пам’ятник поетес╕. Вона, втомлена ╕ задумлива, вт╕лена ╕з каменю, дивиться на шлях до моря, що долала при житт╕. ╤ наче у т╕й споруд╕ заховалась часточка бол╕ Лес╕ Укра╖нки, що зазнала вона у сво╖й Тридцятил╕тн╕й в╕йн╕. На другому поверс╕ будинку, у чотирьох невеликих к╕мнатах, ╕ заховалась уся ╕стор╕я життя поетеси в Ялт╕. Книги, видан╕ ще за ╖╖ життя, портрети, листи, рукописи, на яких сво╖ми стр╕мкими рядками створювала шедеври укра╖нсько╖ л╕тератури, ст╕л, фортеп╕ано, фотограф╕╖, рушники — все це ще пам’ята╓ ╥╖. Нав╕ть запах тут ╕нший. Гом╕н м╕ста сюди не дол╕та╓. У цьому будинку час н╕би зупинився. Згадувались безсмертн╕ рядки: «Н╕, я жива, я буду в╕чно жити, я в серц╕ маю те, що не вмира╓...». Усе тут пам’ята╓ ╖╖, тож д╕йсно жива вона не лише у серцях сво╖х прихильник╕в. Традиц╕йно б╕ля фортеп╕ано Лес╕ лунали в╕рш╕. Тиха домашня атмосфера музею, палк╕ слова поетеси зачаровували ╕ вражали. Мен╕ було важко пов╕рити, що саме у цих ст╕нах народжувалися безсмертн╕ ц╕ слова, саме тут жила «богиня легкокрила» — фантаз╕я ╕ натхнення Лес╕ Укра╖нки. З теплими словами прив╕тання виступила палка прихильниця творчост╕ доньки Прометея, заслужений прац╕вник культури АР Крим, доктор ф╕лолог╕чних наук, кримська поетеса Св╕тлана Кочерга. На згадку про цей пам’ятний день вона ус╕м подарувала зб╕рку сво╖х в╕рш╕в. Пот╕м ус╕ в╕дправилися на прогулянку м╕стом. Валентина Адам╕вна Овс╕йчук, голова методоб’╓днання вчител╕в укра╖нсько╖ мови та л╕тератури м. Ялти, сказала, що можна в╕дв╕дати могилу видатного укра╖нського поета, талановитого л╕каря Степана Руданського. ╤ ми вир╕шили в╕ддати шану письменнику. Дорога до старого кладовища, де похований Степан Руданський, вела нас далеко вгору. ╤ серед величаво╖ тиш╕ г╕р та дерев ми побачили пам’ятник славетному поетов╕, що з постаменту задумливим поглядом огляда╓ м╕сто. У к╕нц╕ нашо╖ подорож╕ Валентина Адам╕вна ознайомила нас ╕з м╕сцевим дивом: б╕ля музею Лес╕ Укра╖нки два дерева переплелися ╕ вросли стовбурами. Шанувальники поетеси пор╕внюють ц╕ дерева з Лесею та Серг╕╓м Мержинським. Ця ╕стор╕я кохання вража╓ самопожертвою. Щир╕ почуття Лес╕ Укра╖нки не знайшли в╕дгуку у серц╕ Мержинського, для якого поетеса була лише в╕рним другом, проте саме вона була з ним до останнього його подиху. ╤ саме в Ялт╕ парост╕ дивно╖ кв╕тки кохання зас╕ялися у серц╕ Ломикаменя, Лес╕ Укра╖нки. Нам дали змогу не просто побачити м╕сця, де жила ╕ творила велична поетеса, реч╕, котр╕ колись належали ╖й, а доторкнутися до ╕стор╕╖, до тих та╓мниць доньки Прометея, що й дос╕ прихову╓ м╕сто. Мен╕ хочеться висловити вдячн╕сть та пошану вс╕м, хто створю╓ цей чудовий конкурс, що да╓ змогу розвиватися й зростати, в╕днайти, пов╕рити в себе. Наснаги вам та процв╕тання! Тож «Змагаймось за нове життя!»
Христина ЖДАН, учениця 10 класу Стальн╕всько╖ ЗОШ I-III ступен╕в Джанкойського району, переможець IX Всекримського конкурсу учн╕всько╖ та студентсько╖ творчост╕ «Змагаймось за нове життя!» в ном╕нац╕╖ «Тв╕р», II м╕сце в ном╕нац╕╖ «Декламац╕я»
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11542
|