Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. БЕРЕЗЕНЬ

15
1927 р. — почалося буд╕вництво Дн╕прогесу.
1939 р. — Карпатська Укра╖на проголосила незалежн╕сть. Сойм Карпатсько╖ Укра╖ни затвердив державну символ╕ку – золотий тризуб ╕ г╕мн «Ще не вмерла Укра╖на».
Народився:
1891 р. — Григор╕й Нестор, укра╖нський чолов╕к, найстарша в св╕т╕ людина (†2007). Прожив 116 рок╕в та 270 дн╕в. Пережив австр╕йську, польську та радянську владу.

16
1664 р. — поляки розстр╕ляли укра╖нського гетьмана ╤вана Виговського.
1880 р. — за п╕дозрою в революц╕йн╕й аг╕тац╕╖ заарештовано укра╖нського поета ╤вана Франка.
1917 р. — засновано Укра╖нський в╕йськовий клуб ╕м. Павла Полуботка.
Народилася:
1882 р. — Христина Алчевська, в╕дома поетеса, перекладач ╕ педагог. Перекладала твори П. Беранже, Вольтера, В. Гюго, Ж. Верна, Л. Толстого. В садиб╕ Алчевських у Харков╕ наприк╕нц╕ X╤X стол╕ття було встановлено один з перших в Укра╖н╕ пам’ятник╕в Т. Шевченку. Чимало ╖╖ в╕рш╕в стали народними п╕снями. Померла у Харков╕ 1931 року.

17
1674 р. — ╤вана Самойловича було проголошено гетьманом вс╕╓╖ Укра╖ни. Намагався об’╓днати Правобережжя та Л╕вобережжя. У результат╕ вторгнення османських в╕йськ втратив контроль над Правобережжям.
1917 р. — у Ки╓в╕ створили Центральну Раду.
1951 р. — Укра╖нська повстанська арм╕я (УПА) закликала США допомогти ╖й у боротьб╕ з СРСР.
Народилися:
1847 р. — Фед╕р (Хвед╕р) Вовк, укра╖нський антрополог, археолог, етнограф (†1918). Фед╕р Вовк зробив дуже вагомий внесок у розвиток укра╖нсько╖ антрополог╕╖.
1874 р. — Августин Волошин, укра╖нський громадський д╕яч, священик, президент Карпатсько╖ Укра╖ни (1938-1939).
Помер:
1942 р. — у концтабор╕ Сандармоху був розстр╕ляний Валер’ян Пол╕щук, укра╖нський письменник, поет ╕ проза╖к, л╕тературний критик ╕ публ╕цист.

18
Народився:
1969 р. — гросмейстер Василь ╤ванчук, кращий шах╕ст Укра╖ни.

19
1917 р. — у Ки╓в╕ в╕дбулося Свято Свободи — одна з найб╕льших нац╕ональних ман╕фестац╕й в ╕стор╕╖ Укра╖ни. Гранд╕озна 100-тисячна ман╕фестац╕я патр╕отичних сил на п╕дтримку Укра╖нсько╖ революц╕╖, яскрава демонстрац╕я п╕днесення укра╖нського нац╕онально-визвольного руху, яка засв╕дчила його масовий характер та устремл╕ння патр╕отичного укра╖нства до нац╕онального самовизначення. У ход╕ м╕тингу кияни знищили м╕ський пам’ятник Столип╕ну. До Помаранчево╖ революц╕╖ 2004 року Свято Свободи вважалося найб╕льшою ╕ наймасов╕шою демонстрац╕╓ю в ╕стор╕╖ Укра╖ни.
Народилися:
1895 р. — Максим Рильський, укра╖нський поет, перекладач, публ╕цист, громадський д╕яч, академ╕к АН Укра╖ни.
1904 р. — Марко Вороний, укра╖нський поет, перекладач, дитячий поет. Особливою тр╕йкою управл╕ння НКВС Лен╕нградсько╖ област╕ 9 жовтня 1937 року засуджений до розстр╕лу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року.
1930 р. — Л╕на Костенко, письменниця-«ш╕стдесятниця», поетеса. Лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (1987).
Поема «Берестечко» з ╕люстрац╕ями Георг╕я Якутовича, видана видавництвом «Либ╕дь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. прим╕рник╕в, а зб╕рка «Г╕ацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, роз╕йшлася тиражем 5 тис. прим.
2010 року вийшов перший роман Л╕ни Костенко — «Записки укра╖нського самашедшого».
1931 р. — Емма Анд╕╓вська, укра╖нська письменниця, поетеса та художниця, що працю╓ у стил╕ сюрреал╕зму та герметизму. Створила власний св╕т поетичних та художн╕х образ╕в у високо ╕ндив╕дуальн╕й манер╕. Б╕льшу частину свого життя Анд╕╓вська провела поза Укра╖ною, проживаючи в Мюнхен╕ та Нью-Йорку.
1972 р. — Серг╕й «Фома» Фоменко, укра╖нський музикант, обличчя гурту «Мандри». Одна з найв╕дом╕ших п╕сень гурту — «Не спи, моя р╕дна земля». Афористичним став присп╕в у п╕сн╕ —
Не спи, моя р╕дна земля!
Прокинься, моя Укра╖но!
В╕дкрий сво╖ оч╕
у св╕тл╕ далеких з╕рок!
Це дивляться
з темних небес
Загибл╕ поети й геро╖ —
Вс╕ т╕, що поклали життя
за майбутн╓ тво╓.

20
1669 р. — рада старшин запорозьких козак╕в визнала протекторат Туреччини над частиною Правобережно╖ Укра╖ни.
1917 р. — укра╖нський ╕сторик Михайло Грушевський обраний головою Центрально╖ Ради.
Народився:
1639 р. — ╤ван Мазепа, укра╖нський державний ╕ пол╕тичний д╕яч, гетьман Л╕вобережно╖ Укра╖ни (1687-1704), гетьман В╕йська Запорозького обох берег╕в Дн╕пра (1704-1709), князь Священно╖ Римсько╖ ╤мпер╕╖ (1707-1709), меценат.
П╕сля обрання гетьманом намагався в╕дновити авторитет ╕нституту гетьманства в Укра╖н╕. Зробив великий внесок у економ╕чно-культурний розвиток Л╕вобережжя. П╕д патронатом московського царя Петра ╤ проводив курс на в╕дновлення козацько╖ держави В╕йська Запорозького в кордонах час╕в Хмельниччини. Тривалий час п╕дтримував Московське царство у П╕вн╕чн╕й в╕йн╕ з╕ Швец╕╓ю, але 1708 року перейшов на б╕к швед╕в. П╕сля поразки п╕д Полтавою врятувався у Молдав╕╖. Помер у м╕ст╕ Бендери.
Помер:
1622 р. — Петро Сагайдачний, козацький ватажок, кошовий отаман В╕йська Запорозького, Гетьман ре╓стрового козацтва. Орган╕затор усп╕шних поход╕в укра╖нських козак╕в проти Кримського ханства, Османсько╖ ╕мпер╕╖ та Московського царства, меценат православних шк╕л. Осп╕ваний у багатьох козацьких думах та укра╖нських народних п╕снях. У Севастопол╕ поблизу бухти Омега йому встановлено пам’ятник.

21
1927 р. — у Ки╓в╕ виходить перший номер укра╖нсько╖ «Л╕тературно╖ газети».
Народилися:
1851 р. — ╤сма╖л Гаспринський, кримськотатарський просв╕титель, письменник, педагог, культурний та громадсько-пол╕тичний д╕яч. Був в╕домий як пропагандист сучасних ╕дей серед кримських татар, модерн╕затор ╖хньо╖ традиц╕йно╖ ╕сламсько╖ культури.
1888 р. — Василь ╤ванис, голова уряду Кубанського краю.
1929 р. — Юр╕й Мушкетик, укра╖нський письменник, Герой Укра╖ни.
Перу Юр╕я Мушкетика належить низка твор╕в, як╕ в╕дбивають ╕сторичний розвиток держави ╕ роль особистост╕ в ньому. Автор продовжу╓ пл╕дну працю на л╕тературн╕й нив╕, створюючи глибок╕ образи, продовжуючи пошуки нових форм ╕ засоб╕в вираження важливих проблем сучасност╕, зробивши основним об’╓ктом досл╕дження людину. Письменник пильно спостер╕га╓ за д╕йсн╕стю, тому геро╖ його твор╕в так╕ реальн╕, а проблеми, яких в╕н торка╓ться, так╕ актуальн╕.
Померла:
1942 р. — Ольга Кобилянська, укра╖нська письменниця, класик укра╖нсько╖ л╕тератури. В сво╖х творах, зокрема, порушувала проблеми ж╕ночо╖ емансипац╕╖, життя буковинських селян, людських почутт╕в, а у 1915-1923 pp. звернулась до антиво╓нно╖ тематики. В 1920-1930-х створила низку опов╕дань з народного життя.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11537

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков