Версiя для друку Обговорити в форумi

15
1927 р. — почалося будівництво Дніпрогесу.
1939 р. — Карпатська Україна проголосила незалежність. Сойм Карпатської України затвердив державну символіку – золотий тризуб і гімн «Ще не вмерла Україна».
Народився:
1891 р. — Григорій Нестор, український чоловік, найстарша в світі людина (†2007). Прожив 116 років та 270 днів. Пережив австрійську, польську та радянську владу.

16
1664 р. — поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.
1880 р. — за підозрою в революційній агітації заарештовано українського поета Івана Франка.
1917 р. — засновано Український військовий клуб ім. Павла Полуботка.
Народилася:
1882 р. — Христина Алчевська, відома поетеса, перекладач і педагог. Перекладала твори П. Беранже, Вольтера, В. Гюго, Ж. Верна, Л. Толстого. В садибі Алчевських у Харкові наприкінці XІX століття було встановлено один з перших в Україні пам’ятників Т. Шевченку. Чимало її віршів стали народними піснями. Померла у Харкові 1931 року.

17
1674 р. — Івана Самойловича було проголошено гетьманом всієї України. Намагався об’єднати Правобережжя та Лівобережжя. У результаті вторгнення османських військ втратив контроль над Правобережжям.
1917 р. — у Києві створили Центральну Раду.
1951 р. — Українська повстанська армія (УПА) закликала США допомогти їй у боротьбі з СРСР.
Народилися:
1847 р. — Федір (Хведір) Вовк, український антрополог, археолог, етнограф (†1918). Федір Вовк зробив дуже вагомий внесок у розвиток української антропології.
1874 р. — Августин Волошин, український громадський діяч, священик, президент Карпатської України (1938-1939).
Помер:
1942 р. — у концтаборі Сандармоху був розстріляний Валер’ян Поліщук, український письменник, поет і прозаїк, літературний критик і публіцист.

18
Народився:
1969 р. — гросмейстер Василь Іванчук, кращий шахіст України.

19
1917 р. — у Києві відбулося Свято Свободи — одна з найбільших національних маніфестацій в історії України. Грандіозна 100-тисячна маніфестація патріотичних сил на підтримку Української революції, яскрава демонстрація піднесення українського національно-визвольного руху, яка засвідчила його масовий характер та устремління патріотичного українства до національного самовизначення. У ході мітингу кияни знищили міський пам’ятник Столипіну. До Помаранчевої революції 2004 року Свято Свободи вважалося найбільшою і наймасовішою демонстрацією в історії України.
Народилися:
1895 р. — Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України.
1904 р. — Марко Вороний, український поет, перекладач, дитячий поет. Особливою трійкою управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року.
1930 р. — Ліна Костенко, письменниця-«шістдесятниця», поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987).
Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. прим.
2010 року вийшов перший роман Ліни Костенко — «Записки українського самашедшого».
1931 р. — Емма Андієвська, українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері. Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в Мюнхені та Нью-Йорку.
1972 р. — Сергій «Фома» Фоменко, український музикант, обличчя гурту «Мандри». Одна з найвідоміших пісень гурту — «Не спи, моя рідна земля». Афористичним став приспів у пісні —
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі
у світлі далеких зірок!
Це дивляться
з темних небес
Загиблі поети й герої —
Всі ті, що поклали життя
за майбутнє твоє.

20
1669 р. — рада старшин запорозьких козаків визнала протекторат Туреччини над частиною Правобережної України.
1917 р. — український історик Михайло Грушевський обраний головою Центральної Ради.
Народився:
1639 р. — Іван Мазепа, український державний і політичний діяч, гетьман Лівобережної України (1687-1704), гетьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704-1709), князь Священної Римської Імперії (1707-1709), меценат.
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Під патронатом московського царя Петра І проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького в кордонах часів Хмельниччини. Тривалий час підтримував Московське царство у Північній війні зі Швецією, але 1708 року перейшов на бік шведів. Після поразки під Полтавою врятувався у Молдавії. Помер у місті Бендери.
Помер:
1622 р. — Петро Сагайдачний, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл. Оспіваний у багатьох козацьких думах та українських народних піснях. У Севастополі поблизу бухти Омега йому встановлено пам’ятник.

21
1927 р. — у Києві виходить перший номер української «Літературної газети».
Народилися:
1851 р. — Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури.
1888 р. — Василь Іванис, голова уряду Кубанського краю.
1929 р. — Юрій Мушкетик, український письменник, Герой України.
Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Автор продовжує плідну працю на літературній ниві, створюючи глибокі образи, продовжуючи пошуки нових форм і засобів вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об’єктом дослідження людину. Письменник пильно спостерігає за дійсністю, тому герої його творів такі реальні, а проблеми, яких він торкається, такі актуальні.
Померла:
1942 р. — Ольга Кобилянська, українська письменниця, класик української літератури. В своїх творах, зокрема, порушувала проблеми жіночої емансипації, життя буковинських селян, людських почуттів, а у 1915-1923 pp. звернулась до антивоєнної тематики. В 1920-1930-х створила низку оповідань з народного життя.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"