Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧС-2018 НА К╤СТКАХ: У КИ╢В╤ АКТИВ╤СТИ ПРИЙШЛИ ДО ПОСОЛЬСТВА РФ З ЧЕРЕПАМИ
14 червня в Ки╓в╕ б╕ля посольства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ влаштували акц╕ю ╕з закликом бойкотувати...


ТВОРЦЯМ УКРА╥НСЬКОГО Ф╤ЛЬМУ «ЗАХАР БЕРКУТ» ДОПОМОЖЕ ГОЛЛ╤ВУД
"Разом ╕з режисером Ахтемом Се╕табла╓вим як сп╕врежисер над стр╕чкою працюватиме Джон В╕нн....


«ПОДАРУНОК» У 90 К╤ЛОГРАМ╤В: УКРА╥НА ПОДА╢ ДО СУДУ ООН ДОКАЗИ ЩОДО ЗЛОЧИН╤В РФ У КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Укра╖на пода╓ до М╕жнародного суду ООН меморандум, який м╕стить юридичне об╜рунтування позиц╕╖...


ПОБИТТЯ НАЙ╢МА: ПОТЕРП╤ЛИЙ ВИМАГАТИМЕ МАКСИМАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Най╓м додав, що нараз╕ йому нев╕домо, яко╖ м╕ри покарання вимагатимуть прокурори.


ОКУПОВАНИЙ КРИМ ПОВН╤СТЮ ЗАСИХА╢
Анексований Рос╕╓ю Крим, який жив за рахунок води, що надходить з материково╖ Укра╖ни, повн╕стю...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 15.03.2013
ДИСКУС╤Я, ДО ЯКО╥ НЕ ВС╤ ДОРОСЛИ

Про ╕снування кримського дискус╕йного клубу, який проводив уже свою ╤Х сес╕ю, д╕зналася ц╕лком випадково. ╥╖ темою була «М╕жконфес╕йна пол╕тика в АРК: долання стереотип╕в минулого, погляд у майбутн╓» (кер╕вник — Ескендер Бар╕╓в, який очолю╓ кримський дискус╕йний клуб, а також ╓ головою Центру пол╕тичного анал╕зу ╕ прогнозування «Крим»).
Те, що створення такого клубу — не м╕сцева ╕н╕ц╕атива ╕ не м╕сцев╕ грош╕, стало одразу зрозум╕ло п╕сля в╕тального слова доктора Володимира Ол╕йника — проектного координатора Представництва Фонду Фр╕др╕ха Науманна в Укра╖н╕. Промовець розпов╕в про д╕яльн╕сть цього фонду в Н╕меччин╕, який сприяв там розбудов╕ демократ╕╖ та пропаганд╕ ╖╖ ц╕нностей. Схоже, под╕бн╕ функц╕╖ в╕н ма╓ на мет╕ виконувати ╕ в Укра╖н╕. Одним ╕з важливих момент╕в ╓ свобода, що стосу╓ться в╕роспов╕дання людини, ╖╖ конфес╕йно╖ приналежност╕.
Важко сказати, що дискус╕я з цього приводу ╕з залученням здеб╕льшого, як мен╕ здалося, нап╕ввипадкових людей була ц╕кавою ╕ зм╕стовною або ж ╕нформативно насиченою. Найгостр╕шою проблемою виголошувалася руйнац╕я стародавн╕х кримськотатарських кладовищ, що в принцип╕ було всезагальною радянською практикою ╕ не поширювалося на кладовища суто мусульманськ╕, не знаю, як тепер, а за радянсько╖ доби кладовище оф╕ц╕йно збер╕гало сво╖ функц╕╖ 50 рок╕в. Сьогодн╕ в С╕мферопол╕ на к╕стках розташован╕ парк Треньова та донедавна — в╕йськове училище. Йшлося про повернення або ж не повернення колишн╕х рел╕г╕йних споруд громадам. Згадувалися ╕ акти вандал╕зму, але склада╓ться враження, що ц╕╓ю темою присутн╕ волод╕ли не в достатньому обсяз╕, бо вона д╕йсно заслуговувала на увагу ╕ не лише щодо мусульманських могил, але й ╕удейських. Не озвучувалися й ╕дея «хрестоповала» та ╕нш╕ болюч╕ моменти, пов’язан╕ з м╕жрел╕г╕йними та м╕жконфес╕йними (зокрема, серед православних) стосунками. Зам╕сть цього присутн╕ спробували шукати в сучасних п╕дручниках антикримськотатарську пропаганду, та жодного виразного прикладу так ╕ не було наведено. В результат╕ розмова вийшла фактично безпредметною, а Укра╖на в╕д одного з «мислител╕в» одержала статус «нап╕вфедерально╖ держави».
Тому перейду до ╓диного виступу, який мав би стати предметом обговорення, чого, на жаль, не сталося. Це була промова кандидата ф╕лософських наук Юр╕я Решетникова, який представляв Нац╕ональну академ╕ю державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни ╕ ╓ директором Департаменту у справах державно-конфес╕йних стосунк╕в ╕ забезпечення свободи сов╕ст╕ Державного ком╕тету Укра╖ни у справах нац╕ональностей ╕ рел╕г╕й. Тема виступу: «Стан, проблемн╕ питання та напрямки подальшо╖ гармон╕зац╕╖ державно-конфес╕йних в╕дносин в Укра╖н╕».
Ось початок виступу: «За ╕нформац╕╓ю М╕н╕стерства культури Укра╖ни, рел╕г╕йна мережа в Укра╖н╕ на 1 с╕чня 2012 року була представлена 55 в╕роспов╕дними напрямками, в межах яких д╕╓ 36 500 рел╕г╕йних орган╕зац╕й, в тому числ╕ 35 013 рел╕г╕йних громад, 85 центр╕в та 190 управл╕нь, 471 монастир, 360 м╕с╕й, 80 братств, 201 духовний навчальний заклад, 12 899 нед╕льних шк╕л».
Дал╕ йдеться про дом╕нування православ’я, до якого належить 52,2% рел╕г╕йних осередк╕в. Щодо посл╕довник╕в ╕сламу, то якщо в Укра╖н╕ к╕льк╕сть ╖хн╕х орган╕зац╕й становить 3,34%, то в Криму ця частка дор╕вню╓ 48,5%. Найб╕льший прир╕ст мають православн╕ церкви Московського патр╕архату (в 4 рази б╕льший, н╕ж Ки╖вського). Промовець зауважив, що у сво╓му щор╕чному посланн╕ «Модерн╕зац╕я Укра╖ни — наш стратег╕чний виб╕р» (2011 р.) Президент Укра╖ни наголосив на необх╕дност╕ д╕алогу м╕ж державою, сусп╕льством ╕ рел╕г╕йними орган╕зац╕ями та необх╕дност╕ р╕вного ставлення до рел╕г╕йних орган╕зац╕й, вироблення над╕йних правових та адм╕н╕стративних механ╕зм╕в недопущення приховано╖ нетолерантност╕ (при поверненн╕ культових споруд, вид╕ленн╕ земл╕ тощо).
Допов╕дач вид╕лив як найзагрозлив╕ш╕ м╕жправославн╕ суперечност╕, зауваживши, що «м╕жправославний конфл╕кт пост╕йно загрожу╓ сусп╕льн╕й стаб╕льност╕, заклада╓ глибинн╕ суперечност╕ у подальший розвиток усього рел╕г╕йного життя кра╖ни». А також наголосив, що врегулювання цих суперечностей ма╓ стати важливою складовою державно╖ пол╕тики. Для досягнення ц╕╓╖ мети необх╕дно, зокрема, проведення регулярних зустр╕чей представник╕в влади з кер╕вниками конфес╕й в АРК.
Ю. Решетников засудив також намагання деяких парт╕й позиц╕онувати себе виключно як прихильник╕в одн╕╓╖ рел╕г╕йно╖ сп╕льноти, дбаючи т╕льки про ╖╖ ╕нтереси. В негативному контекст╕ прозвучала ╕ назва рел╕г╕йно-пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ «Х╕зб ут-Тахр╕р». (А ось про це угруповання д╕йсно хот╕лося б д╕знатися якомога б╕льше).
Напругу в рег╕он╕, на його думку, посилю╓ ╕ недостатня забезпечен╕сть рел╕г╕йних громад молитовними спорудами (на 66,1%). В╕дтак, пр╕оритетним залиша╓ться повернення культових споруд та церковного майна.
З метою гармон╕зац╕╖ державно-конфес╕йних в╕дносин Президентом було проведено к╕лька зустр╕чей ╕з Всеукра╖нською радою церков ╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й, до яко╖ входить 19 пров╕дних рел╕г╕йних об’╓днань, у тому числ╕ християнськ╕ церкви, одне ╕удейське ╕ три мусульманськ╕ об’╓днання, що загалом представляють 90% в╕рян Укра╖ни. Функц╕онують й ╕нш╕ об’╓днання, як-от Нарада представник╕в християнських церков Укра╖ни, Рада ╓вангельських протестантських церков Укра╖ни та Рада представник╕в духовних управл╕нь ╕ центр╕в мусульман Укра╖ни.
Для поглиблення державно-конфес╕йного д╕алогу було запроваджено механ╕зми, що вилилися у конкретну сп╕впрацю, яка торкнулася переважно соц╕ально╖ сфери. Так, при М╕н╕стерств╕ осв╕ти, науки, молод╕ та спорту працю╓ Громадська рада, до яко╖ входять члени Всеукра╖нсько╖ ради церков, яка ╓ консультативно-дорадчим органом. У центр╕ ╖╖ уваги — викладання предмет╕в духовно-морального спрямування.
При М╕н╕стерств╕ охорони здоров’я Громадська рада зосереджу╓ увагу на питаннях дотримання етики медичними прац╕вниками, проф╕лактики В╤Л/СН╤Ду, запоб╕гання аборт╕в ╕ пропаганд╕ здорового способу життя.
З метою задоволення рел╕г╕йних проблем в╕йськовослужбовц╕в при М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни утворено Раду у справах душпастирсько╖ оп╕ки. В подальшому йдеться про створення ╕нституту в╕йськового капеланства.
Всеукра╖нська рада церков долуча╓ться ╕ до роботи ком╕с╕╖ з питань захисту сусп╕льно╖ морал╕, беручи участь в анал╕з╕ публ╕кац╕й та ╕нших публ╕чних матер╕ал╕в на предмет наявност╕ в них елемент╕в розпалювання рел╕г╕йно╖ та нац╕онально╖ ворожнеч╕ чи то образи почутт╕в в╕руючих.
Вже понад 10 рок╕в працю╓ ╕ Укра╖нська м╕жконфес╕йна християнська м╕с╕я «Духовна та благод╕йна оп╕ка в м╕сцях позбавлення вол╕» в ╕нтересах дотримання прав ув’язнених на свободу в╕роспов╕дання.
Практика показу╓, що перекладання функц╕й державного органу у справах рел╕г╕й на М╕н╕стерство культури Укра╖ни дещо звузило функц╕╖, як╕ ран╕ше виконувала окрема служба — Держкомнацрел╕г╕й. Негативно в╕дбилася ця пол╕тика ╕ на м╕сцях, у результат╕ чого, прим╕ром, у Криму було л╕кв╕довано Республ╕канський ком╕тет у справах рел╕г╕й, а його функц╕╖ передано М╕н╕стерству культури Криму, попри те, що це ╓ досить складний щодо рел╕г╕йного ╕ нац╕онального розма╖ття рег╕он.
Та, на жаль, ця зм╕стовна допов╕дь так ╕ лишилася не почутою, оск╕льки у присутн╕х не виникло жодного запитання, жодно╖ пропозиц╕╖, не народилось жодного прикладу, який м╕г би про╕люструвати ту чи ╕ншу висловлену тезу. Ймов╕рно, модераторов╕ дискус╕╖ варто було роздати заздалег╕дь текст допов╕д╕ найп╕дготовлен╕шим людям, якщо цей зах╕д д╕йсно проводився не для «галочки». А так поговорили в оч╕куванн╕ фуршету про все ╕ н╕ про що на р╕вн╕: «Люди м╕няються щороку, ╕ щороку проблема вигляда╓ по-р╕зному», та й роз╕йшлися, хоча в╕д цього тема не втратила н╕ сво╓╖ гостроти, н╕ актуальност╕.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 15.03.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11530

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков