Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.


СУМНО ВС╤М НА ГОЛОВОС╤КИ
Днем смутку, печал╕ ╕ строгого посту вважа╓ться церковне свято Ус╕кновення Голови ╤вана...


ОС╤НЬ У КАМ’ЯНЦ╤ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ПОЕЗ╤╥
Четвертий р╕к посп╕ль л╕тературно-мистецьке свято «Поетична ос╕нь у Кам’янц╕»...


Л╤ТЕРАТУРНА ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Дуже рад╕сна зв╕стка долинула з м. Кам'янки, Батьк╕вщини нашого кримського колеги-св╕тличанина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
ЙДЕ ВЕСНА

Творч╕сть наших читач╕в

ЙДЕ ВЕСНА
Йде Весна – красуня з в╕деречком,
С╕╓ зор╕ – зерна золот╕.
Лине п╕сня понад озеречком
Про любов, ╓дину у житт╕.
То Весна, чи д╕вчина сп╕ва╓,
Н╕жну налаштову╓ струну;
Приказку на щастя намовля╓
╤ блага╓ н╕чку чар╕вну,
Щоб ота яскрава з╕рка впала
Зараз з неба до його долонь,
Спалахнула в серц╕, запалала,
╤ не згас дов╕ку той вогонь.
Любий щоб н╕де не забарився,
Раптом ╕ншу в╕н не покохав.
Молодик у неб╕ народився,
Перший поц╕лунок нагадав.
Йде Весна – Над╕я з в╕деречком.
Ясн╕ зор╕ тануть у вод╕.
Лине п╕сня понад озеречком
Про д╕воч╕ мр╕╖ молод╕.

ВЕСНА
Ось ╕ березень. Вже пролет╕ла
Б╕лим птахом холодна зима.
╤ Весна все любов’ю з╕гр╕ла.
Рад╕сть в серц╕, ╕ смутку нема.
Скоро, скоро вже згра╖ пташин╕
Повернуться у р╕дн╕ кра╖,
Засп╕вають дзв╕нк╕ та чар╕вн╕,
Св╕тлом сповнен╕ п╕сн╕ сво╖.

Бо Весна тих п╕сень вже чека╓,
Понад р╕чкою в л╕с╕ блука,
Пом╕ж хмар раз у раз вигляда╓,
З нетерп╕нням у небо гука.

На св╕танку вони б спов╕стили,
Що вона в ц╕ кра╖ вже прийшла;
Що життя скр╕зь виру╓ щосили
Через край, як вода з джерела.

Перш╕ н╕жн╕, замр╕ян╕ кв╕ти
В╕терець обв╕ва╓ легкий.
Сонце, ран╕шн╕м дощиком вмите,
Розгорта╓ волог╕ бруньки.
У сел╕ ╕ великому м╕ст╕ –
Скр╕зь пану╓ весняна краса,
╤ блищить на зеленому лист╕
Д╕амантами чиста роса.

ВЕРБОНЬКА
Нахилилася вербонька
До само╖ води.
Засмутилося серденько
У журб╕ назавжди.
Навесн╕ закохалася,
Спалахнула за мить,
В нову сукню убралася –
Росяний оксамит.
Шепот╕ла ╕ мр╕яла,
╤ косу розплела;
В свою долю пов╕рила,
Бо щаслива була.
А коли роздивилася:
Його й сл╕ду нема.
Над водою схилилася,
А навколо зима.
Не сумуй, тиха вербонько,
Бо мина╓ зима.
Не засмучуйся, серденько,
Що п╕шло, то й дарма!

Р╤ЧКА САМАРА
У р╕чки ╓ душа – душа д╕воча,
Що в╕чно юна, дос╕ не стара.
Через роки, в╕ки, ╕ дн╕, ╕ ноч╕
Тече, тече Самара до Дн╕пра.
Тихенько р╕чка хвильками плескоче,
╤ плин ╖╖ на мить не завмира.
Неначе про кохання все шепоче,
╤ б╕л╕ хмарки в низочки збира,
Нанизу╓ на пром╕нь золотавий,
Що сонечко згори кида╓ ╖й.
Блакит╕ подих теплий ╕ ласкавий
В н╕й тане, як луна чар╕вних мр╕й.
Там в н╕ч купальську вогнища
 палають,
В╕нки барвист╕ по вод╕ пливуть,
П╕сн╕ до ранку з берега лунають.
Як в давнину — ╕ нин╕ все, мабуть.
Зелених берег╕в краса ╕ пишн╕сть,
Густ╕ л╕си ╕ очерет-трава.
Казки й п╕сн╕, т╕, що складались
в╕чн╕сть,
Несе, несе Самара до Дн╕пра.

РАНОК
Зайнявся ранок. Зор╕ опадали,
Холонули росою у трав╕.
Ховались т╕н╕, танули, зникали,
Змальовувались контури нов╕.
Стояла тиша, як туман, над ставом,
Затримуючи цю останню мить.
Як перший пром╕нь небосхил ося╓,
Пташиний сп╕в над га╓м задзвенить.
Ось сходить сонце вже над небокра╓м,
На обр╕╖ багаттям зайнялось.
Прокинутись в╕д сну все посп╕ша╓.
День наста╓. Несе в╕н св╕ту щось.
А ранок зник. У св╕тл╕ розчинився.
Под╕лась десь чудова, дивна мить;
П╕д вербами у т╕н╕ притулився,
Та в╕дгуком струни ╕ще тремтить.

Тетяна Серг╕╖вна ТРЕТЬЯК
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11512

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков