Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. БЕРЕЗЕНЬ

8
1946 р. — псевдособор у Львов╕ п╕д тиском комун╕стично╖ влади ╕ зг╕дно з планом КДБ СРСР скасував Берестейську ун╕ю 1596 р. Початок знищення Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви. ╤н╕ц╕ативна група була у склад╕ трьох священик╕в: Гаври╖ла Костельника, Михайла Мельника, Йосипа Пельвецького як представник╕в трьох ╓парх╕й Галицько╖ митропол╕╖: Льв╕всько╖, Перемисько╖ ╕ Станислав╕всько╖. Проте жодного ╓пископа Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви на цьому собор╕ не було. У сучасн╕й УГКЦ цей собор ╕мену╓ться псевдособором.
Народився:
1940 р. — Леон╕д Осика, укра╖нський режисер, сценарист. Один ╕з представник╕в «поетичного к╕но». Заслужений д╕яч мистецтв УРСР (1988). Народний артист Укра╖ни (1998).
Помер:
1908 р. — Володимир Антонович, укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф.

9
1865 р. — театр Омеляна Бачинського з╕ Львова на Шевченк╕вському вечор╕ в Перемишл╕ вперше виконав г╕мн «Ще не вмерла Укра╖на».
1930 р. — у Харк╕вському оперному театр╕ розпочався судовий процес Сп╕лки визволення Укра╖ни (СВУ).
1934 р. — у Ки╓в╕ засноване видавництво «Веселка».
Народилися:
1814 р. — Тарас Шевченко, укра╖нський поет, письменник, художник, граф╕к, громадський д╕яч, ф╕лософ, пол╕тик, фольклорист, з точки зору багатьох укра╖нц╕в — духовний батько сучасного укра╖нського народу, людина, яка присвятила сво╓ життя збереженню ╕ поширенню самобутньо╖ народно╖ мудрост╕, т╕сно пов’язано╖ з стародавньою православною козацькою культурою ╕ звичаями Укра╖ни.
Член Кирило-Мефод╕╖вського братства. У творах на ╕сторичну тему показав боротьбу укра╖нського народу проти соц╕ального й нац╕онального поневолення.
1862 р. — Микола Пимоненко, видатний художник. Помер 1912 р. у Ки╓в╕. На його посмертн╕й виставц╕ у Петербурзьк╕й АМ 1918 р. було експоновано 715 картин, в тому числ╕ 112 рисунк╕в ол╕вцем.
1886 р. — Георг╕й Нарбут, укра╖нський художник, граф╕к, ╕люстратор, автор перших укра╖нських державних знак╕в (банкнот ╕ поштових марок), один ╕з засновник╕в ╕ ректор Укра╖нсько╖ академ╕╖ мистецтв.

10
1878 р. — у Женев╕ випущено кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
1992 р. — Укра╖ну прийняли до П╕вн╕чноатлантично╖ Ради сп╕вроб╕тництва.
Народилися:
1787 р. — Устим Кармелюк, укра╖нський нац╕ональний герой, кер╕вник повстанського руху на Под╕лл╕ у 1813-1835 роках проти нац╕онального ╕ соц╕ального гн╕ту.
1904 р. — Док╕я Кузьм╕вна Гуменна, укра╖нська письменниця, член ОУП «Слово». Л╕тературна д╕яльн╕сть почалася в Укра╖н╕ в середин╕ 20-х рок╕в. ╥╖ л╕тературна спадщина становить понад 30 том╕в.
1953 р. — Тарас Петриненко, укра╖нський сп╕вак, поет, композитор. Один з найкращих тенор╕в Укра╖ни. Син Д╕ани Петриненко.
Померли:
1861 р. — Тарас Шевченко, видатний укра╖нський поет.
2004 р. — Борислав Брондуков, актор, народний артист Укра╖ни.

11
Народився:
1816 р. — Олександр Афанась╓в-Чужбинський, укра╖нський та рос╕йський письменник, етнограф, фольклорист, ╕сторик, мовознавець.
Померла:
2001 р. — Галина Гордасевич, письменниця, пол╕тв’язень, в╕дома донецька поетеса, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, сп╕взасновниця Донецького товариства укра╖нсько╖ мови та Донецького крайового руху. Була активним громадським ╕ пол╕тичним д╕ячем.

12
1917 р. — у Петербурз╕ в╕дбулася 20-тисячна укра╖нська ман╕фестац╕я п╕д нац╕ональними прапорами.
1928 р. — п╕д час пленуму ЦК КП(б)У Лазар Каганович оголосив наркома осв╕ти Юр╕я Шумського л╕дером укра╖нського буржуазного нац╕онал╕зму.
Народилися:
1863 р. — Володимир Вернадський, укра╖нський вчений, основоположник геох╕м╕╖, б╕огеох╕м╕╖, рад╕огеолог╕╖, творець вчення про б╕осферу, ╖╖ еволюц╕ю ╕ перетворення п╕д впливом людини в ноосферу (сферу розуму), перший президент Академ╕╖ наук Укра╖ни.

13
1672 р. — у Батурин╕ козацька старшина за п╕дтримки начальника московсько╖ залоги заарештувала гетьмана Л╕вобережно╖ Укра╖ни Дем’яна Многогр╕шного, який старався зм╕цнити гетьманську владу, провадив виразну антимосковську пол╕тику, спрямовану на захист ╕нтерес╕в Укра╖ни, намагався в╕д╕рвати Л╕вобережжя в╕д Москви ╕ об’╓днати його з Правобережжям п╕д протекторатом Туреччини, про що провадив та╓мн╕ переговори з Петром Дорошенком.
1949 р. — у Канад╕ розпочала д╕яльн╕сть Укра╖нська в╕льна академ╕я наук.
1961 р. — «Чорний понед╕лок» у Ки╓в╕. Внасл╕док техногенно╖ катастрофи поблизу Курен╕вки (Бабиного Яру) загинуло понад 1500 людей — мешканц╕в Курен╕вки, а також пасажир╕в м╕ського транспорту, що потрапив у зону лиха.
Влада довгий час приховувала ╕ применшувала масштаби та насл╕дки авар╕╖. ╤нформац╕я про курен╕вськ╕ под╕╖ п╕ддавалася жорстк╕й цензур╕, багатьох загиблих ховали на р╕зних кладовищах у Ки╓в╕ та за його межами, вказуючи у документах та в написах на могилах р╕зн╕ дати та причини смерт╕.
Народилися:
1888 р. — Антон Макаренко, укра╖нський письменник («Педагог╕чна поема», «Прапори на баштах») та педагог.
1932 р. — Тарас Гунчак, укра╖нський ╕сторик (США), член Американсько╖ асоц╕ац╕╖ сприяння розвитку науки, Укра╖нсько╖ академ╕╖ мистецтв ╕ наук. ╤н╕ц╕атор та реал╕затор багатьох видавничих та наукових проект╕в в Укра╖н╕ (зокрема, 9-томного видання «Тисяча рок╕в укра╖нсько╖ сусп╕льно-пол╕тично╖ думки» (2001).
1950 р. — Володимир Серг╕йчук, укра╖нський ╕сторик, пол╕тик, письменник, професор, директор Центру укра╖нознавства Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Т. Г. Шевченка (2000-2007 рр.), академ╕к Академ╕╖ наук Вищо╖ школи Укра╖ни.
Померли:
1927 р. — Дн╕прова Чайка (Людмила Василевська-Берез╕на), укра╖нська письменниця та поетеса.
2003 р. — Ярослава Стецько, укра╖нська пол╕тична д╕ячка, журнал╕стка, дружина Ярослава Стецька. Сп╕ворган╕затор Червоного Хреста УПА, ж╕ночо╖ мереж╕ ╕ юнацтва ОУН.

14
1822 р. — у Ки╓в╕ в╕дбулась перша вистава укра╖нською мовою.
1990 р. — у Льв╕вськ╕й област╕, в Стрию, першому з укра╖нських м╕ст, п╕дняли нац╕ональний символ — прапор Укра╖ни.
Народився:
1891 р. — Амвросiй Бучма, видатний укра╖нський актор i режисер. В 1936-1954 рр. — актор i режисер Ки╖вського театру iм. ╤вана Франка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11510

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков