Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...


Оксана К╕сь, ╕сторик, автор досл╕дження про укра╖нок – пол╕тв'язн╕в ГУЛАГу: У ТАБОРАХ РОЛЬ СВЯЩЕНИКА БРАЛИ НА СЕБЕ Ж╤НКИ, НА ЩО В НОРМАЛЬНИХ УМОВАХ У ЖОДН╤Й ЦЕРКВ╤ НЕ МАЛИ Б ШАНСУ
Вистояли ╕ вижили т╕, хто мав незламну волю, хто чинив спротив гнобителям, хоча б др╕бний ╕...


Гульнара Бек╕рова, ╕сторик, кандидат пол╕тичних наук: ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1944 РОЦ╤ МОЖНА ПОР╤ВНЯТИ З╤ ЗНИЩЕННЯМ РОС╤╢Ю КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
18 травня 1944 року - траг╕чний день в ╕стор╕╖ кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
В╤ДЛУННЯ ОСТАННЬОГО БОЮ

67 рок╕в тому, 24 лютого 1946 року, в нер╕вному бою з численними силами окупац╕йних в╕йськ спецпризначення НКВД загинув, захищаючи р╕дну В╕тчизну, стратег повстансько╖ боротьби талановитий в╕йськовий д╕яч УПА, полковник «Грег╕т-Р╕зун», снятинчанин Василь Андрусяк. На той час за його плечима були десятки бойових рейд╕в ╕ переможних бо╖в з н╕мцями, мадярами, польськими Арм╕╓ю Людовою та Арм╕╓ю Крайовою. Будучи командиром 4-го тактичного в╕дтинку «Чорний Л╕с», що входив до в╕йськово╖ округи УПА «Говерла», «Грег╕т-Р╕зун» зд╕йснював безпрограшн╕ бойов╕ операц╕╖, рейдуючи тилами ворога в╕д Румун╕╖ до Закерзоння в Польщ╕.
Слава про уп╕вське з’╓днання Р╕зуна випереджала комун╕кац╕йний зв’язок ОУН. Вона п╕д╕ймала дух спротиву до окупант╕в серед укра╖нського мирного населення ╕ наводила жах на ворог╕в. Перед гр╕зною силою в╕дд╕л╕в Р╕зуна т╕кали вороги. Василь Андрусяк був вимогливим командиром щодо в╕йськово╖ дисципл╕ни, статутних стосунк╕в м╕ж стр╕льцями ╕ побутового порядку, водночас був щирим другом-побратимом кожному вояков╕ УПА, а до ворог╕в Укра╖ни будь-яко╖ маст╕ був безпощадним у бою. Повстанськ╕ поети ╕ пригн╕чений народ складали про Р╕зуна легенди ╕ п╕сн╕:
«По Карпатах ╕ по долах, там Р╕зун гуля╓,
В╕д н╕моти ╕ мадяр╕в край наш визволя╓,
Хлопц╕ в нього виборов╕, в бою не здаються,
Гр╕зн╕ леви-партизани за В╕тчизну б’ються…»
Повернувшись з рейду на Лемк╕вщину, «Р╕зун» д╕став наказ командування УПА перегрупувати в╕дд╕ли ╕ оперувати на теренах «Чорного Л╕су» в умовах б╕льшовицько╖ окупац╕╖. 24 лютого 1946 року штаб «Р╕зуна» квартирував у сел╕ Граб╕вка на меж╕ Калуського ╕ Богородчанського район╕в, де був оточений п╕дрозд╕лами див╕з╕╖ НКВС. Тут поранений у руку «Р╕зун» прийняв останн╕й б╕й, в якому пол╕г разом з командирами в╕дд╕л╕в ╕ охороною, захищаючи в╕д напасник╕в В╕тчизну…
Вшанувати захисника В╕тчизни до Снятина 24 лютого 2013 року при╖хали його колишн╕ вояки ╕ бойов╕ побратими з Надв╕рнянщини, Кос╕вщини, Коломийщини, Городенк╕вщини. З ╤вано-Франк╕вська прибула делегац╕я на чол╕ з головою братства ОУН-УПА Карпатського краю Фот╕╓м Володимирським та головою ╤вано-Франк╕вського обласного проводу Конгресу укра╖нських нац╕онал╕ст╕в Богданом Боровичем (до реч╕, друг Борович обраний головою Всеукра╖нського Братства ОУН-УПА. В╕н був затверджений на цей в╕дпов╕дальний пост Головною Булавою, найвищим органом Братства УПА, по нещодавн╕й смерт╕ славно╖ пам’ят╕ Михайла Зеленчука). Серед ╕нших делегат╕в з обласного центру був ╕ бойовий побратим Василя Андрусяка Степан Гах – автор к╕лькох книг ╕ поетичних зб╕рок. У сво╖х творах Гах змальову╓ бойове життя Тактичного в╕дтинку «Чорний Л╕с». Нариси до цих книг друг Степан творив у перерв╕ м╕ж боями з московськими окупантами. Рукописи Степана Гаха п╕д час в╕дпочинку перечитував його командир «Р╕зун» та останн╕й головний командувач УПА «Гр╕м» Микола Твердохл╕б (загинув на гор╕ Березовачка Надв╕рнянського району в 1956 роц╕ наприк╕нц╕ березня, щоб не здатись ворогов╕, останн╕й наб╕й пустив соб╕ в скроню)…
Зах╕д, приурочений вшануванню пам’ят╕ 67-о╖ р╕чниц╕ в╕д дня загибел╕ Василя Андрусяка, був орган╕зований Снятинським районним Ком╕тетом захисту Укра╖ни за сприяння першого заступника голови Снятинсько╖ районно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Степана Максим’юка та м╕ського голови Анатол╕я Шумка.
Урочистий м╕тинг-рекв╕╓м в╕дкрив м╕ський голова. Всечесн╕ отц╕ Теодор Оробець (УГКЦ) та Микола Марусяк (УПЦ КП) в╕дправили сп╕льний поминальний молебень ╕ панахиду. Кожного присутнього на урочистому д╕йств╕ зачепила за душу промова першого заступника голови районно╖ держадм╕н╕страц╕╖ Степана Павловича Максим’юка.
Належну оц╕нку життю ╕ д╕яльност╕ полковника Андрусяка дав у сво╓му виступ╕ голова братства ОУН-УПА Карпатського краю Фот╕й Володимирський. В╕н, зокрема, зупинився на патр╕отичному вихованн╕ молод╕, яка ма╓ знати, що Василь Андрусяк та його побратими полягли на Пол╕ Слави, захищаючи В╕тчизну, найц╕нн╕ший для нац╕╖ ╕ народу скарб. Тож перестаньмо бути рабами! Хай множиться слава геро╖в серед нас! Хай будить у наших серцях ╕ душах патр╕отичне почуття в╕дпов╕дальност╕ перед укра╖нською нац╕╓ю, перед ╖╖ майбутн╕м!
Завершилось д╕йство виконанням державного славня «Ще не вмерла Укра╖на» ╕ фотографуванням на пам’ять та для ╕стор╕╖. Можливо, п╕сля в╕дходу з владного п’╓десталу тепер╕шнього «вождя» в╕д осв╕ти в Укра╖н╕ Табачника цей ╕сторичний момент буде згадано в п╕дручниках правдиво╖ ╤стор╕╖ Укра╖ни.

Василь НЕПОК╤РНИЙ
м. Снятин, ╤вано-Франк╕вщина

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11504

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков