Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛ╤ТТЯ: МИНУЛЕ ╤ СУЧАСНЕ
Декада ╕стор╕╖, проведена у Червоноградському г╕рничо-економ╕чному коледж╕, насамперед була...


КАРАЛЬНА ОПЕРАЦ╤Я ПРОТИ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥
Правду про Голодомор сл╕д розкривати не в╕д одн╕╓╖ кругло╖ дати до ╕ншо╖, а на пост╕йн╕й ╕...


ДМИТРО ДОНЦОВ ╤ «ВИКРИВАЧ╤»: ДЛЯ ЧОГО РОЗГАНЯЮТЬ СКАНДАЛ ДОВКОЛА ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКА?
Рос╕йська сторона не пропуска╓ жодного кроку укра╖нського сусп╕льства щодо ув╕чнення пам'ят╕...


У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ВИПУСК ЧАСОПИСУ "╥", ПРИСВЯЧЕНИЙ ╤СТОР╤╥ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Джем╕л╓в високо оц╕нив зм╕ст часопису, але нар╕кнув, що наклад у тисячу прим╕рник╕в ╓ абсолютно...


СИЛА БОЖА
Неймов╕рну ╕стор╕ю розпов╕ли мен╕ мешканц╕ одного з с╕л на Терноп╕лл╕. Сталося це в радянському...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
Тарасова мати – Катерина Яким╕вна Бойко

До 200-р╕ччя Кобзаря

Оточення Шевченка

«Кримська св╕тлиця», йдучи назустр╕ч 200-р╕ччю в╕д дня народження Тараса Шевченка, яке Укра╖на зг╕дно з Указом Президента № 257/2012 в╕д 11.04.2012 року святкуватиме 2014 року, розпочина╓ публ╕кувати досл╕дження вченого ╕ письменника В╕ктора Жадька про р╕дних, близьких, друз╕в ╕ товариш╕в поета й художника, як╕ його оточували упродовж життя. Газета вже друкувала матер╕али В╕ктора Олекс╕йовича на цю тему («╤ду за Кобзарем через золотоверхий Ки╖в» — № 22 за 07.10.2011; «Ки╖вський фотограф Тараса Шевченка» — № 6 за 10.02.2012; «Се м╕й батько» — № 13 за 30.03.2012). Публ╕кац╕╖ стануть додатковим матер╕алом для вчител╕в, кра╓знавц╕в, шевченкознавц╕в, молод╕ при п╕дготовц╕ заход╕в, урок╕в, для виступ╕в, присвячених життю ╕ творч╕й д╕яльност╕ укра╖нського духовного Пророка.

Про неньку Тараса Шевченка, яка народилася 1783 року в Моринцях ╕ була кр╕пачкою Василя Енгельгардта, на жаль, залишилося мало документальних матер╕ал╕в, як ╕ спомин╕в сина та сучасник╕в. Нема╓ й св╕тлин чи малюнка. Збереглася могила та нещодавно зведений пам’ятник-символ. Незаперечно ╓дине, що нам сл╕д запам’ятати: мати Тараса — Катерина — була натурою лаг╕дною, безмежно чутливою, ж╕ночою ╕ люблячою.
В╕домо, що Катерина Яким╕вна мала д╕воче пр╕звище Бойко. Бойками одв╕чно йменували жител╕в Бойк╕вщини — ╕сторично╖ област╕ на заход╕ Укра╖ни. Маючи нахил до р╕зних ремесел, бойки з часом ос╕дали ╕ на сх╕дних землях Укра╖ни. Моринськ╕ Бойки, з роду яких була Тарасова мати, на час ╖╖ зам╕жжя були вже «п╕шими» кр╕паками, тобто такими, що не мали н╕ вол╕в, н╕ коней ╕ працювали на панських ланах, у кузнях та млинах всього лиш за харч.
П╕сля того, як Катерина вийшла зам╕ж за Григор╕я ╤вановича Шевченка вл╕тку 1802 року, подружжя деякий час мешкало в сел╕ Кирил╕вка (у провулку Могильних) на батьк╕вщин╕ чолов╕ка, а в 1810 роц╕ переселилося до Моринц╕в. У цьому сел╕ жив батько Катерини — Яким Бойко, але родина Шевченк╕в оселилася не в тестя, а окремо, у двор╕ кр╕пака Коп╕я, садиба якого пустувала, бо самого господаря за бунт╕вний характер та непослух панов╕ було заслано до Сиб╕ру.
Отже, Тарасов╕ судилося народитись саме в хат╕ Якима Бойка, в Моринцях. Тут, на Коп╕╖вщин╕ (так звався куток села), й оселилася Катерина з Григор╕╓м.
З часом с╕м’я Шевченк╕в мала вже ниву, леваду, воза та пару вол╕в; у саду на визуб╕ гори дивилася в╕чками на сонце з-п╕д сн╕пк╕в пас╕ка — два вулики-дуплянки. У Моринцях 9 березня 1814 року побачив св╕т ╕ Тарас, там, 
 
...де мати повивала
Мене малого ╕ вноч╕
На св╕чку Богу заробляла;
Поклони тяжк╕╖ б’ючи,
Пречист╕й ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
╥╖ дитину...
(Т. Шевченко.
╤ вир╕с я на чужин╕. 1848).

Скоро ╕з заслання Коп╕й вт╕к. ╤ хоч в╕н не був проти того, щоб у його хат╕ жила кр╕пацька с╕м’я, одначе в╕дв╕дання ним Шевченк╕в прискорило повернення родини Григор╕я на батьк╕вщину — до Кирил╕вки. З перепису 1816 року (у березн╕ складена «рев╕зька казка») в╕домо, що Григор╕й Шевченко та його сини Тарас ╕ Микита були записан╕ в двор╕ ╤вана Андр╕йовича Шевченка, д╕да поета, в сел╕ Кирил╕вц╕. Про ту с╕льську хату, де ненька «колотилася» з ранку до п╕зня, Тарас залишив теплий спомин:

Не називаю ╖╖ ра╓м,
Т╕╖ хатиночки у га╖
Над чистим ставом край села,
Мене там мати повила
╤, повиваючи, сп╕вала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину...
(Т. Шевченко. Якби ви знали, панич╕. 1850).

Панщина забирала у Катерини Яким╕вни час ╕ тим самим забирала ╕ у не╖, ╕ у д╕тей неминуче потр╕бний, нав╕ть хоч би один материнський догляд. Але Тарасова ненька була з тих матер╕в, як╕ в╕ддають д╕тям усе сво╓ життя до останку, як╕ н╕чого не знають, окр╕м самопосвяти й непосильно╖ прац╕: то на панщин╕, то в господарств╕, то коло д╕тей (а ╖х стало шестеро). Вона гор╕ла в т╕й прац╕ й клопотах, як св╕чка на в╕тр╕.
Катерина Яким╕вна п╕шла з життя у сорок л╕т, 20 серпня 1823 року, коли Тарасов╕ було дев’ять ╕з половиною рок╕в. Уже в╕дчуваючи наближення к╕нця, попрощавшись з╕ сво╓ю родиною, висловила, ймов╕рно, один-╓диний запов╕т за сво╓ коротке життя: «Коли помру — поховайте не на цвинтар╕, а тут, у нашому р╕дному садку. Нехай до мене приб╕гають малесеньк╕ мо╖ д╕ти-сироти, виплакують г╕рк╕ сир╕тськ╕ сльози».
Неспроста одна з найб╕льш пам’ятних у народ╕ поем Шевченка носить мамине ╕м’я — «Катерина»… Тарас Шевченко про траг╕чну неньчину долю згодом напише:
…ще молодую у могилу
Нужда та праця положили…
Чому ж усе-таки Тарасова мати похована окремо в╕д чолов╕ка, в╕д д╕тей, бо ж вони — на цвинтар╕? Коли був запов╕т або ж коли дуже б╕дн╕ були селянськ╕ родини, то священик ╕ влада дозволяли ховати неб╕жчика у перетичц╕ — на меж╕ городу. Але траплялося, що й на територ╕╖ садиби, як ╕ запов╕ла Катерина Яким╕вна. Родина, на той час маючи багато «рот╕в», не тримала господарство, як попервах, ╕ загалом жила б╕днувато, якщо не сказати — в скрут╕, хоч мали майже гектар земл╕ та садок. Тож маму Тараса Григоровича поховали на родинному об╕йст╕, де вона сутужно працювала й ще молодою п╕шла в ╕нш╕ св╕ти. А на цвинтар╕ покояться родич╕ Кобзаря по батьков╕й л╕н╕╖ та д╕да ╤вана.
Образ матер╕ нав╕ки закарбу╓ться в Шевченков╕й пам’ят╕ та знайде творче в╕дображення в образах ж╕нок-матер╕в — св╕тлих, аж святих, наповнених щастям ╕ стражданням за дол╕ сво╖х д╕тей. Поховання неньки на дворищ╕, неподал╕к в╕д хати — символ╕чне. Неспроста над ╖╖ могилою в сел╕ Шевченковому схилила кетяги калина, на як╕й весною висп╕ву╓ соловейко…

В╕ктор ЖАДЬКО,
професор, письменник
Фото автора
Список використаних джерел:
Шевченк╕вський словник. — Т. 2. — К., 1977. — С. 358; Жур П. Труди ╕ дн╕ Кобзаря. — К., 2003. — С. 21; Дзюба ╤. Тарас Шевченко. Життя ╕ творч╕сть. — К., 2008. — С. 18; Крайн╕й ╤. Четверте Р╕здво для четверто╖ влади // Укра╖на молода. — 2009. — 20 с╕чня. — С. 15; Кониський О. Тарас Шевченко — Груш╕вський: Хрон╕ка його життя. — К., 1991. — С. 28; Ун╕версальна енциклопед╕я «Черкащина». Упорядник В╕ктор Жадько. — К., 2010. — С. 983.

Село Моринц╕. Пам'ятник матер╕ Тараса Шевченка

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11499

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков