Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРИЙДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ...
У н╕ч на 19 грудня до слухняних д╕точок нав╕ду╓ться Святий Отець Миколай ╕ потайки кладе п╕д...


КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК БЕК╤Р АБЛА╢В ПРЕЗЕНТУВАВ КНИГУ «ТРИВОЖН╤ ЧАСИ»
А В╤ДТОЧУВАВ СВ╤Й Л╤ТЕРАТУРНИЙ ХИСТ ЩЕ У НАШОМУ «ДЖЕРЕЛЬЦ╤»!


СОБОР УПЦ КП ВИЗНАЧИВСЯ З КАНДИДАТОМ НА ПОСАДУ ОЧ╤ЛЬНИКА ПОМ╤СНО╥ ЦЕРКВИ
Один з╕ сп╕врозмовник╕в розпов╕в журнал╕стам, що процедура голосування була в╕дкритою. На собор╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Сьогодн╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му шановному читачев╕ доб╕рку прекрасних, напо╓них...


ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 01.03.2013
╤З П╤СНЕЮ ПО╢ДНАНА ПАЛ╤ТРА

Мистецтво

Б╕льш як через чверть стол╕ття з часу створення картини художника Степана Лаутара знову привернули увагу, стали предметом обговорення на мистецьк╕й пал╕тр╕ Криму. У республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка в╕дкрилася експозиц╕я полотен, що збер╕гаються в родинн╕й колекц╕╖ дочки, заслужено╖ артистки Укра╖ни Натал╕ Безкоровайно╖. Сво╖м талантом сп╕вачки вона по-новому, п╕д ╕ншим кутом зору розкрива╓ творч╕сть батька, людини, безперечно, обдаровано╖, з чудовими вокальними даними баритона ╕ хистом до малювання. З цих двох захоплень в╕н профес╕йно в╕ддав перевагу другому заняттю, зак╕нчивши Кримське художн╓ училище ╕м. М. Самокиша.
Д╕вчинка росла в атмосфер╕ фарб ╕ кольор╕в. На одному портрет╕, намальованому батьком, — ╖й три роки, на другому вона вже третьокласниця з книгою в руках. Ск╕льки тепла в них ╕ н╕жност╕! А в дитяч╕й безпосередност╕ прогляда╓ться майбутня ц╕леспрямован╕сть, що приведе ╖╖ до вершин у вокальному мистецтв╕.
Коли Наталя студенткою Льв╕всько╖ консерватор╕╖ при╖жджала додому на кан╕кули, батько з мамою ╖й говорили:
— Покажи, чому тебе навчили.
╤ вона сп╕вала. А сьогодн╕ настав уже ╖╖ час вчити ╕нших бачити ╕ самим створювати красу в житт╕, п╕сн╕, музиц╕. Вона це зд╕йсню╓ як викладач вокалу в Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму, як сол╕стка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖, в музичн╕й в╕тальн╕ яко╖ в╕дбуваються ╖╖ сольн╕ концерти з св╕тово╖ та укра╖нсько╖ класики, звучать п╕сн╕ народ╕в п╕вострова ╕ во╓нних рок╕в, проводить концерти-бес╕ди для вихованц╕в дитсадк╕в ╕ школяр╕в молодших клас╕в.
А створен╕ батьком картини, що при його житт╕ глядач╕ бачили на багатьох обласних виставках у Криму, наочно демонструють витоки цього натхнення, духовност╕ ╕ стимулу до творчост╕, зародженого в с╕м’╖ ╕ розвинутого навчанням, наполегливою працею над удосконаленням майстерност╕. Ш╕сть ╕з них були частиною декорац╕йного оформлення сцени на сольному концерт╕ Н. Безкоровайно╖ в Ки╖вському будинку вчителя у 2000 роц╕. Його в╕в автор книги про славетну укра╖нську сп╕вачку Оксану Петрусенко, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Микола Кагарлицький.
У 2004 роц╕ в цьому ж заклад╕ на Х╤╤╤ М╕жнародн╕й науково-практичн╕й конференц╕╖ «Соц╕ально-економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та етнонац╕ональн╕ фактори буття народу в систем╕ укра╖нознавства» експозиц╕я С. Лаутара в рамках виставки «Творч╕ досягнення Криму» вже була б╕льшою ╕ складалася з тридцяти картин. Всього ж ним створено сотн╕ портрет╕в, натюрморт╕в, пейзаж╕в, частина з яких нин╕ знаходиться в приватних колекц╕ях Укра╖ни, США та Япон╕╖. За спогадами колег-художник╕в, С. Лаутар був дуже працьовитим ╕ за день м╕г ╕нод╕ намалювати п’ять портрет╕в р╕зними техн╕ками ол╕╖, пастел╕, акварел╕ та вуг╕лля.
Однак фарби з часом почали тьмян╕ти, втрачати яскрав╕сть ╕ блиск. Щоб зупинити цей процес «стар╕ння» ╕ надати картинам первинного авторського вигляду, родина звернулася до реставратора С╕мферопольського художнього музею Анни Петрово╖.
— У процес╕ ц╕╓╖ роботи я в╕дкрила для себе художника, якого не знала ран╕ше, — розпов╕ла вона. – В нього сво╓ творче обличчя з яскравою кольорист╕стю, потужним енергетичним зарядом ╕ любов’ю до життя.
На в╕дм╕ну в╕д А. Петрово╖ ╕нший кримський художник Василь Жерибор, який взявся за пол╕граф╕чне укладання п╕дготовлено╖ нею сп╕льно з Богданом Безкоровайним, зятем С. Лаутара, заслуженим прац╕вником культури Укра╖ни, зав╕дувачем культурно-осв╕тнього в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, колекц╕╖ б╕льш як ╕з сорока картин для видання альбомом, був знайомий з ним особисто.
— Ми зустр╕чалися по робот╕: я – монументал╕ст, в╕н – портретист, — сказав В. Жерибор.
У вузьких рамках соц╕ал╕стичного реал╕зму С. Лаутар не лицем╕рив. В╕н сам, будучи ╕нвал╕дом з протезом на одн╕й ноз╕, досяг майстерност╕ та всього в житт╕ великим трудом. ╤ його живопис з тепло-холодн╕стю колориту також проникнутий енергетикою прац╕. Така одухотворен╕сть ╕ вся пал╕тра краси людини ╕ природи, осяяна б╕лим св╕тлом – кольором сонця, не тимчасова. Вона залиша╓ться в пам’ят╕ назавжди. Це — художник, з яким хочеться розмовляти.
╤ першими на розмову про роль ╕ м╕сце митця в сусп╕льств╕ прийшли п╕сля реставрац╕╖ картин його колишн╕ друз╕, колеги: Давид Реб╕ — художник, кримчацький вчений-мовознавець, Олександр Галушко, Валентина Харабор╕на, Георг╕й Куриленко, Петро Карнаух. Ця зустр╕ч в╕дбулася в Кримському республ╕канському культурно-просв╕тницькому товариств╕ «Кримчахлар» у С╕мферопол╕. Колорит Криму на трьох експонованих картинах С. Лаутара вони доповнили сво╖ми художн╕ми творами. ╤ вийшов колективний живописний портрет, сво╓р╕дний колаж панорами п╕вострова, його минулого ╕ сучасного п╕д назвою «Щоб пам’ятали».
Ц╕╓ю зустр╕ччю з художниками, як╕ знали, працювали поряд з батьком, Наталя Степан╕вна розпочала писати його творчий ╕ б╕ограф╕чний портрет, який завершився випуском у видавництв╕ «Жерибор» художнього альбому «Степан Лаутар: Св╕т натхнення ╕ любов╕». Його презентац╕я, присвячена 85-р╕ччю з дня народження митця, в╕дбулася в С╕мферопольському художньому музе╖ з демонструванням 43-х картин ╕з вм╕щених у ньому 45-ти репродукц╕й. Дв╕ картини знаходяться в приватних колекц╕ях. Присутн╕й на в╕дкритт╕ виставки народний художник Укра╖ни та Рос╕╖ Валентин Бернацький, який очолював експертну раду С╕мферопольсько╖ художньо-виробничо╖ майстерн╕, в як╕й багато рок╕в працював Лаутар, охарактеризував його роботу з виконання за державним завданням портрет╕в кер╕вник╕в кра╖ни та ╖╖ видатних д╕яч╕в, в╕дзначивши по╓днання творчого п╕дходу з дотриманням точност╕ модел╕ ╕ рисунка. Недавно в╕н п╕шов з життя, тому цей його виступ демонструвався на нов╕й зустр╕ч╕ любител╕в ╕ шанувальник╕в образотворчого мистецтва з творч╕стю С. Лаутара в б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка у в╕деозображенн╕ на екран╕.
Про власне сприйняття та розум╕ння св╕ту образ╕в ╕ характер╕в художника говорили у сво╖х виступах представники творчих профес╕й осв╕тньо╖ галуз╕ та культури, прац╕вники б╕бл╕отечних заклад╕в м╕ста, студенти. Зображений на картинах пер╕од перших десятир╕ч п╕сля в╕йни, про який старша частина присутн╕х у зал╕ зна╓ не з книг, в╕зуально повертав ╖х у власне минуле, а молодш╕ глядач╕ з позиц╕й сьогодн╕шнього дня в╕дзначали ╕сторичн╕ ознаки в арх╕тектур╕, побут╕, одяз╕ людей, у сусп╕льному та домашньому устро╖ ╖хнього життя.
Перегорталися на екран╕ одна за одною стор╕нки в╕деоф╕льму, створеного за матер╕алами альбому, ╕ присутн╕ немов зд╕йснювали за експонатами виставки екскурс╕ю, озвучену Натал╕╓ю Безкоровайною п╕снями «Ой не св╕ти, м╕сяченьку» та «И нет в мире очей» у супровод╕ концертмейстера Тетяни ╢рмаково╖. Намальован╕ кв╕ти стояли у вазах, росли в степу ╕ горах. Це фрагменти натюрморт╕в ╕ пейзаж╕в художника: «Волошки на в╕кн╕», «Бузок», «У Кримському передг╕р’╖», «Початок осен╕», «Балка»... А жив╕ букети слухач╕ дарували його дочц╕ за сп╕в, в якому продовжувалася творча кримська династ╕я.
Зима лише в природ╕ вкрива╓ все навколо однотонною б╕лою фарбою чи с╕рою в пер╕од танення сн╕гу. Весь спектр буття, в╕дображений на образотворч╕й пал╕тр╕ С. Лаутара розма╖ттям форм матер╕ального св╕ту, буянням кольор╕в, поглядом впевнено╖ в соб╕ та сво╖х силах мужньо╖ людини на автопортрет╕, зв’язуючою ниточкою простяга╓ться з минулого в сьогодення, проника╓ в серця людей, окрилю╓.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11475

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков