Версiя для друку Обговорити в форумi

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

28 жовтня 1989 року українській мові було надано статус державної «з метою сприяння всебічному розвиткові духовних сил українського народу, гарантування його суверенно національно-державної майбутності». Створено правову основу для всебічного відродження української мови, яка стала правовою, державною.
Проте, на превеликий жаль, державна програма розвитку української мови не виконується. Закон України про мови порушується, практика ігнорування української мови державними та громадськими структурами у місті Ялта (Крим) триває. Не ведеться робота щодо відкриття класів з українською мовою навчання у російськомовних школах, не відкриваються українські школи.
Ці та інші питання розглядалися на зборах, які провели українські політичні партії і громадські організації міста з колективом міськвно 31.01.1995 року.
Автором цих рядків було зачитано відкритий лист ялтинського клубу «Виборці і депутати» від 29 квітня 1994 року на ім’я голови Ялтинського міськвиконкому Ради народних депутатів В. Ф. Усачова та зав. міськвно Л. І. Ліхачової, в якому говориться: «Згідно зі статтею 6 Конституції Автономної Республіки Крим, українська мова є однією із державних мов. У Великій Ялті середніх шкіл 24 і всі російські, жодної української. Ялтинський клуб «Виборці і депутати» вважає, що до 1 вересня 1994 року у місті Ялта слід відкрити: 1. Український дошкільний заклад; 2. Українську середню школу; 3. Українські курси з вивчення мови для старшого покоління».
У листі-відповіді № 173 від 13.06.1994 року говориться, що в 1993-1994 навчальному році відкрито 1-й клас з українською мовою навчання на базі середньої школи № 4, де побажали навчатися рідною мовою аж… 11 (одинадцять) дітей. Звичайно, що за дітей рішення приймають батьки, невже ж у Ялті проживає тільки 11 українських сімей? Так скільки українського населення у Великій Ялті, у Криму?
Якщо звернутися до даних турецького історика Евлії Челебі, то українців-козаків у 1666 році в Криму проживало 83,0%, а про росіян не згадується, оскільки в Криму вони на той час не проживали. З часом Росія, де військовою силою, де дипломатичними методами, а де хитрістю, спочатку зробила Кримське ханство своїм протекторатом, а в 1783 році Крим був приєднаний до Російської імперії і почалося масове переселення росіян у Крим, що і показав перепис населення 1897 року: українців проживало 42,8%, росіян — тільки 30,0%.
18 жовтня 1921 року в складі Російської Федерації була утворена Кримська АРСР, і під час перепису населення цього ж року Російській Федерації було небезпечно акцентувати на тому, що в колишній Таврійській губернії українського населення було більше, ніж росіян. Ось чому в документах перепису населення у Криму в 1921 році зникає графа «українці», і їх всіх зараховано до «русских», яких стало 51,5%.
У другій половині 20-х років політична ситуація в Криму змінюється і відпадає необхідність приховувати чисельність українського населення. Згідно з даними перепису 1926 року в Кримській АРСР проживало уже тільки 10,8% українців, а «русских» (не росіян) — вже тільки 42,2%.
Виникає запитання: куди ж поділося українське населення? На це дає відповідь політика, яку проводила Росія. Від політики Росії на півночі і сході, півдні і заході місцеве населення зазнавало і зазнає сьогодні тотального і послідовного зросійщення, в тому числі й українське населення. Про це говорять дані подальших переписів. Так, за даними 1989 року, «русских» у Криму проживало 64,0%, а українців — 24,5%, тобто 625 тисяч. Незважаючи на духовне і фізичне знищення українського населення, фактично сьогодні українців і росіян у Криму по 43,0%, а це по 1 млн. 127 тисяч. На території Великої Ялти (смт. Гурзуф — м. Ялта — м. Алупка — смт. Сімеїз — смт. Форос) українського населення проживає 68 800 осіб, але, на превеликий жаль, українці Південнобережжя Криму духовно знищені, зросійщені, «малороси».
На зборах створено комісію із членів українських політичних партій та громадських організацій і педагогів міськвно, щоб з 1 вересня цього року відкрити українські групи в дитсадках, перші класи у середніх школах № 4 і 10, і щоб у майбутньому вони стали українськими.

Мирослав МИСЯК
м. Ялта
(Всеукраїнська газета «Клич»,
№ 26, березень 1995 р.)

* * *
ЛИСТ ЯЛТИНСЬКОГО КЛУБУ «ВИБОРЦІ І ДЕПУТАТИ»
№ 20-06/96 от 17.05.1996 г.
Зав. отделом образования Ялтинского горисполкома
А. О. Никитину
Директору Ялтинской
средней школы № 10
С. С. Дзямко

Уважаемые педагоги, работники отдела образования!
Вам хорошо известно, что Ялтинский клуб «Избиратели и депутаты» ещё 29.04.1994 года обратился в Ялтинский горисполком и Гороно с открытым письмом, чтобы к 01.09.1994 г. в г. Ялте открыть:
1. Украинское дошкольное учреждение.
2. Украинскую среднюю школу.
3. Украинские курсы изучения языка для старшего поколения.
Как свидетельствует сама жизнь, работники отдела образования находят различные причины, чтобы не решать жизненно важные вопросы. Поэтому общественность г. Ялты была вынуждена 31.01.1995 г. провести собрание с коллективом гороно и по предложению самих работников отдела образования ялтинские средние школы № 4 и № 10 преобразовать в украинские. О результатах собрания писала пресса — газета «Клич» от 26 марта 1995 г., статья «Діти ростуть, а шкіл нема».
К сожалению, директора вышеперечисленных школ не воплощают решения собрания в жизнь. А директор СШ № 10 т. С. С. Дзямко публично высказывал своё несогласие с решением собрания, и это привело к тому, что на 1995-1996 учебный год вместо украинских первых классов были открыты классы с русским языком обучения и численно переполнены, а в украинский класс зачислено только... 7 (семь) детей. Дошкольное учреждение и украинские курсы изучения языка для старшего поколения не открыты. Свою отрицательную деятельность работники отдела образования и директора школ прикрывают разными домыслами и вместо пропаганды изучения государственного украинского языка — ликвидирован в СШ № 10 украинский класс.
Ялтинский клуб «Избиратели и депутаты» приглашает вас на заседание Совета клуба, которое состоится 31 мая с. г. в 17 часов, 112 к.
Приглашение обсуждено на заседании Совета клуба 17.05.1996 г. и написано на русском языке, так как большинство членов клуба украинским языком не владеет.
И. С. КУЦАЙ,
председатель клуба
Исп. М. П. Мысяк —
председатель комиссии
по гласности

* * *
ЛИСТ ЯЛТИНСЬКОГО КЛУБУ «ВИБОРЦІ І ДЕПУТАТИ»
Голові Ялтинського
міськвиконкому
Ради народних депутатів
М. Б. Діскіну

Шановний Миколо Борисовичу!
Громадськість м. Ялти знає, що Ви та інші керівники міськвиконкому, депутати міської ради вивчають державну українську мову. Результат був би більш успішним, якби Ялтинський міськвиконком та відділ освіти прислухались до голосу Ялтинського клубу «Виборці і депутати», який звернувся з відкритим листом ще 29 квітня 1994 року (Відкритий лист № 02-94 додається).
На превеликий жаль, працівники відділу освіти Ялтинського міськвиконкому не виконують навіть своє рішення, яке було прийняте на зборах громадськості м. Ялти з колективом гороно 31 січня 1995 року (протокол зборів знаходиться у відділі освіти та у заступника голови Ялтинської Ради народних депутатів — О. М. Удовіної).
Вам як голові Ялтинського міськвиконкому Ради народних депутатів добре відомо, що в Ялті немає жодного українського дошкільного закладу, немає жодної української середньої школи, про це неодноразово писала преса, наприклад, газета «Клич», № 26, березень 1995 року, стаття «Діти ростуть, а шкіл нема» (додається).
Ялтинський клуб «Виборці і депутати» хвилює таке зневажливе ставлення державних працівників до відродження державної української мови на Південнобережжі Криму. 31 травня цього року клуб запрошував працівників відділу освіти Ялтинського міськвиконкому на засідання (запрошення додається), але працівники відділу освіти відверто проігнорували це запрошення, на засідання не прийшли.
Ялтинський клуб «Виборці і депутати» вважає, що відродження державної української мови необхідно вирішувати на державному рівні і просить Вас взяти під свій контроль.
Лист обговорено на засіданні Ялтинського клубу «Виборці і депутати» 7 червня 1996 року.
І. С. КУЦАЙ, голова клубу

* * *

P. S.
Минуло 18 років, а школи № 4 та № 10 в Ялті — російськомовні...

На фото — каркас «довгобуду ім. депутата В. Колесніченка» — школи-гімназії ім. Лесі Українки у м. Ялта, яка «будується» уже понад 20 (двадцять!) років

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2013 > Тема "Резонанс"