Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 15.02.2013
«СП╤ВАКИ УКРА╥НИ» ╤ВАНА ЛИСЕНКА

«Сп╕ваки Укра╖ни» — енциклопедичне видання ╤вана Лисенка, яке щойно випущене на замовлення Державного ком╕тету телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни за програмою «Укра╖нська книга — 2012». В анотац╕╖ до згаданого видання говориться, що воно розраховане не лише на вузьке коло фах╕вц╕в-музикознавц╕в, а й широких шанувальник╕в музичного мистецтва, до яких я, наприклад, персонально належу.
Хочу звернути увагу на те, що це видання ун╕кальне за сво╓ю повнотою, воно насправд╕ енциклопедичне ╕ його, оц╕нюючи з фахового погляду, треба вс╕ляко в╕тати й пропагувати в найкращому розум╕нн╕ цього слова. Воно потр╕бне для всеб╕чно╖ осв╕ти нашого сусп╕льства, оск╕льки зроблене сумл╕нно, ╕з знанням справи. Кр╕м того, дуже хороше враження справляють фотограф╕╖ сп╕вак╕в (у житт╕ та ролях), як╕ вм╕щен╕ в цьому виданн╕. Все це створю╓ неповторну мистецьку атмосферу. Тепер чому я, ф╕лолог за фахом, письменниця ╕ науковець, наважуюсь написати в╕дгук на цю книгу. Справа в тому, що я ще з дово╓нних рок╕в у Харков╕ й тривалих рок╕в мого життя в Ки╓в╕ була близько причетна до св╕ту саме сп╕вак╕в, оск╕льки моя мати — Булаховська Тетяна Данил╕вна — мала подв╕йну вищу осв╕ту: вона зак╕нчила Харк╕вський ун╕верситет (ф╕лолог╕чний факультет) ╕ Харк╕вську консерватор╕ю. П╕сля в╕йни працювала т╕льки як науковець-ф╕лолог у галуз╕ французько╖ л╕тератури, а до в╕йни виступала в харк╕вських концертах як сп╕вачка. Перед в╕йною ╖╖ нав╕ть запросили на роботу в Харк╕вський театр опери та балету. Я це згадую тому, що деяких сп╕вак╕в, як╕ представлен╕ в книз╕ ╤вана Лисенка, я знала особисто, слухала ╖х у концертах та на оперн╕й сцен╕ ╕ зараз хочу додати к╕лька живих вражень-спогад╕в до ╖хн╕х портрет╕в. Наприклад, Леон╕д Новський, який, ставши сл╕пим, все одно працював учителем сп╕ву у мо╓╖ мами, в Харков╕, яку знав ще д╕вчиною у м. Валках на Харк╕вщин╕. Знала я ╕ заслуженого артиста Укра╖ни, оперного сп╕вака В╕ктора Будневича, якого слухала на денних виставах Харк╕вського театру опери та балету, зокрема в ролях Он╓г╕на («╢вген╕й Он╓г╕н» Чайковського), а також Демона в однойменн╕й опер╕ Руб╕нштейна. Щоправда, денн╕ вистави «Демона» дуже швидко були припинен╕, бо д╕ти боялися похмурого Демона, який сп╕вав: «Презренный мир, проклятый мир». А подружжя сп╕вак╕в (В╕ра Гужова та ╤ван Кученко) були в Харков╕ нашими сус╕дами у Будинку спец╕ал╕ст╕в. Вони завжди були дуже елегантними, мали приватну автомашину (на той час велика р╕дк╕сть) ╕ запрошували мою маму й мене на оперн╕ вистави. В╕ра Микит╕вна мала прекрасний голос (як сп╕вачка), а в побут╕ говорила тихенько. А ╖╖ чолов╕к ╤ван Кученко, кр╕м прекрасного л╕ричного тенора, мав ще неабиякий драматичний талант. В╕н подобався мен╕ в р╕зних ролях, зокрема, чудово виконував Андр╕я в «Запорожц╕ за Дуна╓м» Гулака-Артемовського, Альмав╕ву в «Сев╕льському цирульнику» Росс╕н╕ та Володимира ╤горовича в «Княз╕ ╤гор╕» Бород╕на. А ╤вана Паторжинського ╕ його дружину Марфу Хом╕вну я знала б╕льше по дово╓нному Харкову. Вони часто заходили до нашо╖ осел╕, бо в нас вдома був «музичний осередок» ╕ рояль — подарунок мо╖й мам╕ в╕д в╕домого художника Петра Левченка. Паторжинський, безперечно, по╓днував у соб╕ блискучий талант сп╕вака й актора, а також ╕ концертного виконавця укра╖нських народних п╕сень (найчаст╕ше виконував «Взяв би я бандуру» та «Ой гоп, мо╖ гречаники»), а також ар╕╖ Карася та Виборного з опер «Запорожець за Дуна╓м» та «Наталка Полтавка». В╕н справд╕ продовжував розвивати традиц╕╖ укра╖нського театру П. Саксаганського та М. Садовського.
Ще деяких видатних укра╖нських сп╕вак╕в я слухала ╕ добре знала вже в пово╓нному Ки╓в╕ ╕ не лише на оперн╕й сцен╕. Вони давали концерти у Феофан╕╖ п╕д Ки╓вом, на наш╕й приватн╕й дач╕, де було ╓дине на всю Феофан╕ю п╕ан╕но, зате публ╕ки збиралося дуже багато. Вс╕ слухали, сидячи на галявин╕ б╕ля л╕су або в самому л╕с╕, бо в Феофан╕╖ розк╕шний резонанс. А ми в нашому дачному будиночку в╕дчиняли вс╕ в╕кна (п╕д час концерту). Охоче у нас сп╕вала Мар╕я ╤ван╕вна Литвиненко-Вольгемут, прекрасна оперна ╕ концертна сп╕вачка. Я чула ╕ бачила ╖╖, звичайно, уже л╕тньою ж╕нкою. Але якщо не дивитися на не╖, таку л╕тню й огрядну, то не можна було пов╕рити, що це сп╕ва╓ не д╕вчина. Голос у не╖ був сильний ╕ водночас гучний ╕ м’який у в╕дт╕нках, чистий, як вода з л╕сового струмка, що так в╕льно лл╓ться, а за т╕╓ю безпосередн╕стю крилась велика майстерн╕сть ╕ багатор╕чний досв╕д сп╕вачки.
Часто у Феофан╕╖ давав концерти ╕ народний артист УРСР Михайло Роменський. Йому пост╕йно акомпанувала його дружина Л╕д╕я Ржецька, головний концертмейстер Ки╖всько╖ опери. Роменський виконував з усп╕хом басов╕ парт╕╖, зокрема, сп╕вав Карася в «Запорожц╕ за Дуна╓м» Гулака-Артемовського та ╤вана Сусан╕на в однойменн╕й опер╕ Глинки. Але мен╕ найб╕льше запам’яталося його виконання рос╕йських романс╕в, наприклад, «Очей ее бездонных я не люблю…» або во╓нних п╕сень нашо╖ доби — «Люди мира, на минуту встаньте». Я не можу пов╕рити, що така людина, як Михайло Роменський, могла померти! Я не можу дивитися на мемор╕альну дошку на будинку по вулиц╕ Пушк╕нськ╕й, де в╕н жив.
Дуже часто у нас в Феофан╕╖ сп╕вав Дмитро Гнатюк, чолов╕к нашо╖ сп╕вроб╕тниц╕ Гал╕, мо╓╖ добро╖ знайомо╖ ще з ун╕верситетських рок╕в.
Я дозволила соб╕ дати так╕ «жив╕» додатки до портрет╕в сп╕вак╕в у ц╕нному виданн╕ ╤вана Лисенка. Загалом же, високо оц╕нюючи ун╕кальну працю автора, треба сказати, що ним була проведена колосальна робота, в як╕й простежу╓ться наша укра╖нська вокальна ╕стор╕я в╕д найдавн╕ших час╕в ╕ до наших дн╕в. Адже в ц╕й книз╕ ми зустр╕ча╓мо не лише в╕дом╕ нам ╕мена знаних сп╕вак╕в, але й численних вокал╕ст╕в, яких автор вперше вводить у науковий об╕г. Кр╕м того, ╤ван Лисенко досл╕див нав╕ть тих сп╕вак╕в, як╕ в силу обставин, незалежних в╕д них, потрапили на чужину, але й там не забували про свою В╕тчизну, активно пропагуючи наше вокальне мистецтво за кордоном. Вважаю, що така праця заслугову╓ найвищо╖ оц╕нки нашо╖ громадськост╕. В╕д себе особисто я щиро в╕таю автора з виходом у св╕т «Сп╕вак╕в Укра╖ни».

Юл╕я БУЛАХОВСЬКА,
доктор ф╕лолог╕чних наук

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11411

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков