«ЖЕРИ АБО ЗДОХНИ»: ШП╤ГЕЛЬ КОНСТАТУ╢ СТРАТЕГ╤ЧНУ КРИЗУ «ГАЗПРОМУ»
Р╕шення «Газпрому» про виставлення «Нафтогазу» величезного рахунку на 7 м╕льярд╕в долар╕в за газ, який нав╕ть не було отримано, ╓ ще одним св╕дченням того, що рос╕йський газовий г╕гант пережива╓ стратег╕чну кризу. Саме такого висновку доходить впливове н╕мецьке видання «Шп╕гель» у редакц╕йн╕й статт╕ «Стратег╕чна криза «Газпрому»: Газовий Гол╕аф опуска╓ться на кол╕на». «В╕дправником рахунку був рос╕йський газовий концерн «Газпром», а ту суму, яка стояла у рахунку, важко було сприйняти ╕накше як оголошення в╕йни: рос╕яни вимагають с╕м м╕льярд╕в долар╕в. За 16 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу, який в Укра╖н╕ нав╕ть ╕ не бачили», — нагадують журнал╕сти видання. Вони зазначають, що чар╕вна умова «бери або плати» (take or pay) тривалий час була прикметою договор╕в «Газпрому» ╕з кл╕╓нтами та св╕дченням рос╕йсько╖ могутност╕ на газовому ринку. Однак ситуац╕я зм╕ню╓ться, адже розвиток технолог╕й та зб╕льшення конкуренц╕╖ на ринку газу розхитують монопольн╕ позиц╕╖ рос╕йського г╕ганта. «Технолог╕чний прогрес почина╓ загрожувати модел╕ ведення справ «Газпрому», а сам монопол╕ст надто довго звол╕кав ╕з тим, щоб в╕дмовитися в╕д не╖. «Жери або здохни» — саме так дос╕ звучала його ц╕нова пол╕тика. Багато кра╖н, серед них ╕ Укра╖на, упродовж десятил╕ть залежали в╕д постачань газу «Газпромом»; однак тепер ринок ста╓ усе глобальн╕шим. Пропозиц╕я газу зроста╓, ц╕ни — падають, а монопол╕я «Газпрому» почина╓ потроху розсипатися», — йдеться у публ╕кац╕╖. Видання зазнача╓, що «Газпром» нин╕ в╕дчува╓ «тиск з ус╕х бок╕в». Причиною цьому слугують три головн╕ тенденц╕╖. Перша — це розвиток установок з виробництва скрапленого газу, зокрема на Близькому Сход╕, та зб╕льшення танкерного флоту для його транспортування. Цей скраплений газ склада╓ реальну конкуренц╕ю для «Газпрому» як в ╢вроп╕, так ╕ в Аз╕╖, адже пропону╓ гнучку схему реал╕зац╕╖ газу практично по усьому св╕ту, зручн╕шу, н╕ж традиц╕йн╕ рос╕йськ╕ газопроводи. Друга тенденц╕я — це зростання конкуренц╕╖ з боку Норвег╕╖, яка зб╕льшу╓ св╕й видобуток газу ╕ буквально видира╓ у рос╕ян ╖хню частку ╓вропейського ринку. За даними ╢вростату, реал╕зац╕я норвезького газу в ╢вроп╕ зросла 2012 року на 16%, тод╕ як Газпром╕вського газу впала на 8%. Третя тенденц╕я — розширення практики щодо видобутку газу з нетрадиц╕йних джерел, у тому числ╕, щоб позбутися залежност╕ в╕д рос╕йських постачань. «Ця обставина послаблю╓ потенц╕ал шантажу стосовно кра╖н-отримувач╕в газу, таких, як Укра╖на, Польща, Литва та ╕нш╕ кра╖ни, котр╕ колись повн╕стю або частково входили до складу Радянського Союзу чи перебували у зон╕ його беззаперечного впливу. Енергетична гегемон╕я Рос╕╖ буде слабшати, такий прогноз да╓ Федеральна служба розв╕дки Н╕меччини (БНД)», — зазнача╓ «Шп╕гель». Видання констату╓, що за останн╕ роки попит на постачання рос╕йського «Газпрому» зменшився значно сильн╕ше, ан╕ж загальний попит на газ. В ╤тал╕╖, наприклад, загальний попит за перш╕ три квартали 2012 року зменшився на 2,6%, а от постачання «Газпрому» впало на ц╕лих 11%. У Н╕дерландах загальний обсяг збуту зменшився на 9%, тод╕ як збут продукц╕╖ «Газпрому» – на 42,6%. У Польщ╕ споживання нав╕ть зросло на 6,2%, а «Газпром» доставив до ц╕╓╖ кра╖ни на 11,5% менше газу. «Шп╕гель» доходить висновку, що рос╕йський газовий концерн втрача╓ сво╖ л╕дерськ╕ позиц╕╖ на ринку. При цьому ╢вроком╕с╕я ма╓ нам╕р обмежити ╖х ще б╕льше: з початку вересня представники ц╕╓╖ структури ведуть перев╕рку, чи не зловжива╓ «Газпром» сво╖м монопольним становищем на ╓вропейському ринку. «За межами ╢С «Газпром» також наштовху╓ться на спротив. Укра╖на, ключовий покупець рос╕йського газу, котрий хрон╕чно б╕ду╓, зменшу╓ ╕мпорт газу. П╕дписана 2009 року газова угода «купуй або плати» передбача╓ щор╕чн╕ постачання газу на р╕вн╕ 41,6 млрд. кубометр╕в. Фактично ж Ки╖в купив у 2012 роц╕ т╕льки 25,9 млрд. кубометр╕в, а 2013 року це взагал╕ може бути обсяг у 20 млрд. куб╕чних метр╕в газу», — пише видання. «Шп╕гель» зауважу╓, що висок╕ затрати на виробництво енерг╕╖ ╕ так загрожують задушити укра╖нську економ╕ку. А тут ╕ще Укра╖на змушена платити за 1000 куб╕чних метр╕в природного газу просто лихварську ц╕ну — 425 долар╕в США. Можливу знижку ц╕ни на газ рос╕яни прив’язують до пол╕тичних вимог. Москва дала Ки╓ву зрозум╕ти, що Укра╖на може розраховувати на знижки т╕льки за умови, що вона при╓дна╓ться до очолюваного Рос╕╓ю Митного союзу. Так, як це ма╓ м╕сце ╕з поступливою Б╕лоруссю, котра за 1000 кубометр╕в природного газу платить аж ц╕лих 185 долар╕в США. Як зазнача╓ н╕мецьке видання, Укра╖на нараз╕ в╕дпрацьову╓ шляхи ╕ можливост╕ для того, щоб уникати такого шантажу у майбутньому. У портовому м╕ст╕ Одеса ма╓ з’явитися терм╕нал для танкер╕в, що транспортують скраплений газ. За дек╕лька дн╕в до того, як «Газпром» виставив св╕й 7-м╕льярдний доларовий рахунок, Ки╖в п╕дписав угоду з американською корпорац╕╓ю «Shell» про осво╓ння родовищ сланцевого газу в сам╕й Укра╖н╕. До п╕дписання майже готов╕ також в╕дпов╕дн╕ угоди з «Chevron» та «Exxon». Журнал╕сти зазначають, що нин╕ «Газпром» опинився п╕д тиском нав╕ть у сам╕й Рос╕╖. Зокрема, це пов’язано з╕ зростанням конкуренц╕╖ на внутр╕шньому ринку, що ран╕ше було важко уявити. Нин╕ другим за обсягом виробником газу в кра╖н╕ ╓ компан╕я «Новатек», яка лише у 2011 роц╕ зб╕льшила видобуток на 45% й усп╕шно в╕дбива╓ у «Газпрому» великих кл╕╓нт╕в ╕ частину ринку. «Московськ╕ пол╕тологи дотримуються думки, що з╕рка шефа «Газпрому» Олекс╕я М╕ллера вже опуска╓ться за обр╕й. Вони констатують «послаблення його позиц╕й» у силовому кол╕ Володимира Пут╕на», — зазнача╓ «Шп╕гель».
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
