"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Душі криниця"
#6 за 08.02.2013
ДВ╤ ДОРОГИ
Дорога до Храму
У простот╕ проявля╓ться В╕н. Простоту ускладнюючи, Ми втрача╓мо Його. А все так просто! (Ригден Джаппо)
«Доведи Богу, що ти Людина, ╕ Бог пов╕рить в тебе»
Кожна людина, мабуть, хоч раз у сво╓му житт╕ ставила соб╕ одне з двох або обидва таких запитання: «Хто я ╓ ?», «Для чого мене послано в це життя?» Питання ОДВ╤ЧНЕ. Запитав про це у себе ╕ я. На четвертому десятков╕ свого життя. У зр╕лому вже в╕ц╕. Та все шукаю в╕дпов╕д╕. Наблизився, знайшов уже п╕дказок достатньо, але душа щемить, не сп╕ва╓. Тому, як той парубок ╕з казки, п╕шов за допомогою до мудрих людей, до Вас йду, Люди, – може б, допомогли в╕дпов╕дь знайти. Спочатку под╕люсь здобутками сво╖ми. Народжу╓ться Людина. Кажуть, у гр╕ху. Але ж я не бачу, чи ╓ в╕н тут: Бог дару╓ дитину — вс╕ рад╕ють! Любов торжеству╓! Весь св╕т святку╓ народження ново╖ Людини! На восьмий день Дух Святий сходить на дитя — ╕ вперше св╕домою усм╕шкою ся╓ його личко. Перш╕ кроки, перш╕ слова, перш╕ роки... У батьк╕в одв╕чне питання: ким стане дитина? Ми вже майже забули про те, що для кожного з нас ╓ лише два шляхи: духовний та матер╕альний. Перший – духовний – до Бога; другий – матер╕альний — до Сатани. Яким п╕ти, куди податись – вир╕шувати особисто кожному. Велика дов╕ра, в╕льний виб╕р, даний нам в╕д Творця, — вир╕шувати самост╕йно! Широким та привабливим бачиться нам шлях до матер╕ального благополуччя. В╕н н╕би реальний, кожному п╕д силу. Тут «учител╕в» — лег╕он, та й «приклад╕в» б╕льш н╕ж достатньо: ╕ Генр╕ Форд, ╕ Май╓р Амшель Ротшильд та ╕нш╕. Н╕би вони, з простого люду, сам╕ всього здобули в цьому житт╕. А яка силенна реклама! ╤ «секрет» усп╕ху ол╕гарх╕в уже в╕дкрито: ти т╕льки уяви, що вже все ма╓ш, ╕ воно в тебе буде! А як всього цього хочеться: жити в шикарному особняку, ╖здити на шикарних машинах, в╕дпочивати на шикарних курортах, купатись у розкош╕… ╤ на думку не спада╓, що це все ╕люз╕я, марево, дурман. А ск╕льки вищих навчальних заклад╕в, де навчають «менеджер╕в-управл╕нц╕в» керувати майже св╕товим процесом. Т╕льки п╕сля випуску – бац – а роботи нема╓. Якщо знайшов роботу: «Яке «щастя»! ╤ не пом╕тив, як поставили «в голобл╕». Надягають на оч╕ шори (в переносному, звичайно, значенн╕) – ╕ ми тягнемо воза сьогодення, який назива╓ться «робота-служ╕ння-кар’╓ра-с╕м’я», аж поки не в╕ддамо вс╕ сили сво╖, всю енерг╕ю. ╤ так до смерт╕. А п╕сля оно╖ – ре╕нкарнац╕я в нове життя, та й знову те саме. Ось це ╕ ╓ воно – матер╕альне! В рабств╕ гривн╕ (Укра╖на), долара (США), рубля (СРСР, а пот╕м Рос╕йська Федерац╕я). Якщо уважно подивитись на кожну ╕з цих банкнот, то знайдете там нав╕ть «око наглядове». Можливо, хтось, а скор╕ше молодь, ладен буде сперечатись з╕ мною, заявить, що «бакси дають йому волю». Так це ж ╕люз╕я: дають тоб╕ грош╕, а ти – до банку, магазину, ресторану та ╕н. – ╕ скоренько ╖х в тебе й од╕брали. Що, не вс╕? Не переживай, то т╕льки «до завтра». А завтра придумають, як в╕д╕брати решту. Не в╕риш? Оч╕ розплющ та поглянь на вс╕ 360 градус╕в, а не п╕д кутом 40 градус╕в. Грош╕ придуман╕ для того лишень, щоб з нами поцяцькатись! Можливо, дехто т╕шить себе тим, що в╕н «потрапив у обойму» до розпод╕льник╕в ф╕нанс╕в. То марно. ╤люз╕я. Почитайте ╕сторичн╕ або рел╕г╕йн╕ документи, хоча майже вс╕ вони редагован╕ тими, хто владу ма╓. Там у л╕пшому випадку, в церковних книгах, почу╓те про себе, що ви ╓ раб Божий. А як з рабами вчиняли у рабовласницьку пору? Якщо забули про те, що в школ╕ розказували, то почитайте або в к╕но ╕сторичному подив╕ться. В╤ДСТУП: Дуже люблю, читаю-перечитую Шевченк╕в «Кобзар», а особливо його другий запов╕т «╤ МЕРТВИМ, ╤ ЖИВИМ, ╤ НЕНАРОДЖЕНИМ ЗЕМЛЯКАМ МО╥М В УКРАЙН╤ ╤ НЕ В УКРАЙН╤ МО╢ ДРУЖН╢╢ ПОСЛАН╤╢» з преамбулою до Послан╕я: «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть. Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20». Ц╕каве ставить наш Кобзар запитання: «Добре, брате, Що ж ти таке╓?». Хто забув, прочитайте цей шедевр! ХТО Ж МИ ТАК╤? Чому зазвичай не задумуючись, обира╓мо матер╕альне, такий примарний ╕люзорний шлях, сподобляючись, вибачте, тим свиням у ╢вангельськ╕й Притч╕, як╕, отримавши душ╕ сатанинськ╕, п╕рнули у пр╕рву, у море. Адже в╕дкритий нам шлях ╕стинний, духовний – шлях до Бога! Важкий в╕н – це без заперечень. Адже йде в╕н угору аж до самого неба. ╤ коли сказано, що людина в пот╕ чола свого буде добувати хл╕б насущний, то йдеться саме про цей шлях. А «хл╕б насущний» – то ╕ ╓ ╤стина, яку Людина може здобути лишень через важку працю буд╕вництва в душ╕ сво╖й Храму Божого. Звичайно, важка ця справа, але попрацювати над собою потр╕бно. Не так над собою, як Душ╕ сво╖й рев╕з╕ю та реан╕мац╕ю провести потр╕бно. Душу Безсмертну та Духа Святого — це ж найважлив╕ше, що ми ма╓мо. Ви загляньте в свою Душу, не стид╕ться та не б╕йтесь. Мабуть, найважче – це прийняти р╕шення про обрання Шляху Духовного. Зда╓ться, що в нашому сьогоденн╕ пройти цим шляхом неможливо. Але ж в╕дома акс╕ома про те, що де складн╕ше, там прост╕ше знайти вих╕д. А коли дума╓ш про нагороду в к╕нц╕ Духовного Шляху, то рад╕сно на душ╕ ста╓! З чого розпочина╓ться Духовний Шлях? Звичайно, ╕з стежини, на як╕й потр╕бно навчитись контролювати сво╖ думки. Так кажуть мудр╕ люди. А допомагають нам цей контроль виконувати молитви до Бога. Ось таку одну я отримав ╕з сер╕╖ книг Анастас╕╖ Нових «Сенсей. ╤сконний Шамбали». Отче м╕й ╤стинний, На Тебе ╢диного уповаю, ╤ молю Тебе, Господи, Лише про спас╕ння душ╕ сво╓╖, Нехай буде воля Твоя Святая Зм╕цненням мо╖м на шляху с╕╖м, Бо життя без Тебе мить порожня. ╤ лише в служ╕нн╕ Тоб╕ життя В╕чне. Ам╕нь. Бува╓ часто-густо, коли думки непотр╕бн╕ заволод╕вають нашим розумом. У такому випадку психологи радять просто проганяти ╖х ось такими словами: «Ти не моя думка. Йди геть в╕д мене!». Пов╕рте, такий прийом працю╓ ефективно. Зараз на перехрест╕ епох, на початку ери Водол╕я ми отримали можлив╕сть в╕днайти в соб╕ ╤стину, ту Духовн╕сть, яка дана нам в╕д Творця. В╕дкриваються ╕нформац╕йн╕ джерела в друкованих засобах ╕ в ╤нтернет╕. А бува╓ й в╕д людей, яких ми зустр╕ча╓мо н╕би випадково. Не в╕дкидайте нову ╕нформац╕ю. Анал╕зуйте, душею ф╕льтруйте та приймайте потр╕бне. А чи д╕йсно потр╕бна та чи ╕нша ╕нформац╕я, то в Душ╕ запитуйте. Якщо тьохка╓, сп╕ва╓ – приймайте! Людина народжена ╤ндив╕дуалом, Персонал╕╓м. Тому й шлях до Бога у кожного св╕й, неповторний, ╕ндив╕дуальний. Хтось йде по ньому через рел╕г╕ю, хтось – самост╕йно, тобто самовдосконалюючись, самозростаючи духовно. Якщо випада╓ можлив╕сть отримати ВЧИТЕЛЯ, то це чудово. Але й тут з Душею погоджуйте, щоб не стати фанатом якогось рел╕г╕йного вчення. Ловц╕в душ людських — лег╕он. У кожного з нас ╓ шанс, можлив╕сть в цьому житт╕, в ц╕й мит╕ зупинитись, схаменутись, струснути нал╕плений непотр╕б, прогнати геть думки-паразити, як╕ заволод╕ли нашим розумом, та пос╕яти в душ╕ сво╖й зерно Всесв╕тньо╖ Любов╕ — кв╕тки лотосу-кувшинки! Нехай розцв╕та╓ ця кв╕тка – одне з найпрекрасн╕ших твор╕нь Бога! Х╕ба вона не чар╕вна, Кувшинка наша, на водяному простор╕ серед багна-болота? Х╕ба наша душа не под╕бна до не╖ серед «болота повсякденност╕», в нездоровому, а то й дряхлому т╕л╕? Але ж т╕ло – то ╓ Храм Душ╕ Людсько╖, а ми нав╕ть про нього не дба╓мо. Тому й стар╕╓мо не по днях, а по часах. А завершити ц╕ роздуми хочу псалмом, взятим ╕з ╤нтернету: Псалом 1 – ДВ╤ ДОРОГИ Блаженний чолов╕к, який не бере участ╕ в рад╕ безбожних, Не ста╓ на дорогу гр╕шних ╕ не сидить на престол╕ з кепкунами, Але його бажання – в Господньому закон╕; ╕ над Його законом в╕н роздуму╓ вдень ╕ вноч╕. В╕н буде, як дерево, посаджене б╕ля поток╕в води, яке приносить св╕й пл╕д у свою пору, ╤ листя якого не опада╓. В╕н у всьому, що т╕льки робить, ма╓ усп╕х. Не так у безбожних. Вони – наче порох, який розноситься в╕тром. Тому-то ╕ безбожн╕ не п╕дн╕муться на суд╕, н╕ гр╕шники – на рад╕ праведних. Адже Господь зна╓ дорогу праведних, а дорога безбожних загине.
╤ван ФРОЛОВ, голова Кримського осередку Волинського братства м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11385
|