Версiя для друку Обговорити в форумi

Віра Каморіна-Штих надіслала до редакції свою книжечку «Триєдиний український оберіг» (Дрогобич, «Посвіт», 2008 р.) з привітанням: «Віншую «Кримській світлиці»: щасливого Нового року, світлих, радісних, багатих, іскристих Різдвяних свят та бажаю в Божім благословенні, ласці та омофорі довголіття і процвітання! Тішуся, що дізналася про вас з передачі радіо FM «Галичина».
З любов’ю – авторка «Триєдиного оберегу» і майбутній передплатник вашого видання».
У збірці «Триєдиний український оберіг» Віра Каморіна-Штих прослідковує історичний шлях змагання українців за Самостійну Україну від проголошення та становлення Української Народної Республіки і до сьогодення України, акцентуючи на визначальному впливі щодо збереження української ідентичності великих поетів-світочів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки — Триєдиного українського оберегу.
У книжці засвідчені деякі досі невідомі події та імена героїв українського відродження і відтворена світла енергетика минулорічного Лесиного свята «Лісова пісня» (Колодяжне, Нечимне). Збірка знадобиться історикам, краєзнавцям і всім тим, у кого «вже заговорило і в яких щойно пробуджується українське коріння».

* * *
Від пані Роксоляни Данчин, директора історико-етнографічного музею «Бойківщина» у Самборі, надійшло привітання з нагоди 20-річчя газети та Новорічно-Різдвяних свят з побажаннями усьому колективу великого людського щастя, міцного здоров’я, добра і радості, нових професійних успіхів, життєвої стабільності та щедрої долі.
Пані Роксоляна «обґрунтувала» свої вітання подарунком для бібліотеки «Кримської світлиці» — двотомником «Літопис Бойківщини» (Записки, присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племені. Львів. «Каменяр». 2005 р.). У книгах відтворюються перших два числа знаменитого «Літопису Бойківщини», започаткованого Товариством «Бойківщина» в Самборі у 30-ті роки XX ст. Археологічні дослідження бойківської етнографічної території, висвітлення діалекту бойків, їхнього внеску до загальнокультурної скарбниці українського народу — ці та багато інших тем посідають значне місце в дослідженнях науковців і членів Товариства. Тексти подаються з максимальним збереженням лексичних особливостей першопублікації.
* * *
Віктор Володимирович Лукашенко, голова Кримської філії Національного науково-дослiдного iнституту українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (на фото) на святкуванні 20-річчя «КС» вручив редакції книгу свого київського директора П. П. Кононенка — «Українознавство — наука любові, етики, життєтворчості». (Збірник наукових праць. Львів, «СПОЛОМ», 2006 р.)
Збірник є творчим доробком понад 50-річної діяльності автора на ниві освіти, науки, державотворення. Людина, нація і держава, село і місто, Україна і світ у безмежному часопросторі, народ і слово, доля і перспективи українства — такі стрижневі теми цих праць. Для істориків, філософів, філологів, етнологів, психологів, педагогів, а також для всіх, хто думає, любить і дбає про Україну, її історичну місію.
* * *

З Івано-Франківська пані Емілія Бурнашова надіслала «Світлиці» «книжкове вітання» з 20-літтям. Зокрема, найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос «Солодка Даруся», який називають «трагедією, адекватною історії XX століття», а саму Дарусю — «образом майже біблійним».
У цій драмі «на три життя» немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв’язки. В романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, «коли читаєш цю книгу, болить серце»...

Підготувала Любов СОВИК
(Продовження бібліотечної рубрики — в наступних номерах «КС»)

Шановні читачі!
Ці книги київського видавництва «Книга Роду» ви можете придбати у Сімферополі з нашою допомогою (довідки за тел. 099-966-66-50): В. Винниченко «Відродження нації»; П. Григоренко «Вітер зустрічний»; О. Кошиць «3 піснею через світ»; Т. Бульба-Боровець «Армія без держави»; Н. Махно «Сповідь анархіста»; Ю. Тютюнник «Записки генерал-хорунжого»; Е. Юнгер «На Мармурових скелях»; В. Винниченко «Поклади золота»; М. Гоголь «Тарас Бульба»; В. Шкляр «Залишенець»; М. Гоголь «Програмні твори. Хрестоматія II»; В. Скотт «Програмні твори. Хрестоматія III»; М. Еме «Неймовірні оповідки кота, що сидить на гілці»; М. Паньоль «Спогади дитинства»; Э. Шюре «Великие посвященные»; В. Сахно «Циркулятор»; О. Чорногуз «Воскреслий із мертвих».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "Душі криниця"