|
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "З потоку життя"
#4 за 25.01.2013
ЗА НЕЗНАННЯ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ
ЗА НЕЗНАННЯ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ
У ЛАТВ╤╥ ШТРАФУЮТЬ М╤СЦЕВИХ ДЕПУТАТ╤В
Жител╕ Латв╕╖, за винятком тих, хто здобув осв╕ту латиською мовою ╕ ма╓ п╕дтверджений сертиф╕кат, повинн╕ складати ╕спити на знання державно╖ мови. Залежно в╕д р╕вня волод╕ння мовою особа отриму╓ посв╕дчення, в якому вказано ступ╕нь знання державно╖ мови. Наявн╕сть такого посв╕дчення обов’язкова при влаштуванн╕ на роботу.
В╕дпов╕дно до закону про державну мову в Латв╕╖ ╓ три р╕вн╕ волод╕ння латиською мовою: «А» (основний), «В» (середн╕й) ╕ «С» (вищий), кожний з них ще под╕ля╓ться на перший ╕ другий ступен╕. Контроль за дотриманням мовного законодавства в Латв╕╖ зд╕йсню╓ Центр державно╖ мови.
Кер╕вник в╕дд╕лу контролю Центру державно╖ мови Антонс Курс╕те зазначив Рад╕о «Свобода», що кожн╕й профес╕╖ в╕дпов╕да╓ конкретний р╕вень. Державн╕ посадов╕ особи й депутати повинн╕ мати вищу категор╕ю знання латисько╖ мови.
«Жител╕ можуть сп╕лкуватися будь-якою мовою, але прац╕вники орган╕в м╕сцевого самоврядування, парламенту та ╕нших державних установ мають волод╕ти державною мовою на в╕дпов╕дному р╕вн╕», – зазнача╓ Антонс Курс╕те.
За його словами, латв╕йське законодавство передбача╓, що на пер╕од балотування кандидати в депутати можуть мати й нижчий р╕вень знання державно╖ мови, але коли вони обран╕ до парламенту, то мають волод╕ти державною мовою на найвищому другому ступен╕ р╕вня «С», а в органах м╕сцевого самоврядування – повинн╕ мати перший ступ╕нь р╕вня «С».
Латв╕йське законодавство передбача╓, якщо обраний в органи м╕сцевого самоврядування депутат не волод╕╓ державною мовою ╕ не вивчив ╖╖ за 6 м╕сяц╕в п╕сля обрання, то його мандат може бути анульовано окружним судом.
За словами Антонса Курс╕те, таких випадк╕в не було, але штрафи на депутат╕в м╕сцевого самоврядування за незнання державно╖ мови накладалися. «Були так╕ випадки, коли депутати м╕сцевого самоврядування не волод╕ли державною мовою на належному р╕вн╕. Це було в Даугавп╕лс╕, Л╕╓па╖, З╕лупе, де б╕льше рос╕йськомовних виборц╕в. На таких депутат╕в був накладений адм╕н╕стративний штраф у розм╕р╕ 50-100 долар╕в», – розпов╕в Антонс Курс╕те.
Кер╕вник ком╕с╕╖ Саейми з мандат╕в та етики В╕тал╕й Орлов був обраний до парламенту в╕д рос╕йськомовно╖ парт╕╖ «Центр злагоди». В╕н зазначив Рад╕о «Свобода», що ма╓ вищу категор╕ю знання латисько╖ мови. «Основн╕ правила Саейми передбачають, що 20 депутат╕в можуть п╕дписати в╕дпов╕дний документ ╕ вимагати перев╕рки знання державно╖ мови у будь-якого депутата. Якщо р╕вень знання недостатн╕й, то ╕сну╓ процедура, скажемо так, його ╕мп╕чменту», – зазначив депутат латв╕йського парламенту В╕тал╕й Орлов.
У Латв╕╖ прожива╓ понад два м╕льйони ос╕б, ╕з яких 62,1% складають представники титульно╖ нац╕╖, 26,9% – рос╕яни, 3,3% – б╕лоруси. Укра╖нц╕в у Латв╕╖ – 54 тисяч╕ або 2,2% в╕д загально╖ к╕лькост╕ населення.
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11316
|
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
