Версiя для друку Обговорити в форумi

Фотомайстру МиколІ Пляшечнику - 60!
Микола Пляшечник народився 1 серпня 1943 р. в с. Грабарівка на Полтавщині. У 1963 р. закінчив фотофакультет Львівського поліграфічного технікуму. Працював фотокором в газеті "Зоря Полтавщини". З 1964 р. живе у Севастополі, працює професійним фотохудожником. Микола Пляшечник брав участь в міжнародних фотосалонах в Чехословаччині, Польщі, Франції, Італії, Нідерландах, Іспанії, Болгарії, на міжнародному салоні в Гонконзі. За роботу "Життя прожити - не поле перейти" був нагороджений медалями, в тому числі двома золотими. Експонував свої персональні виставки в Севастополі 1985 р., 1993 р., Полтаві 1989 і 1995 рр., Сімферополі 1989 р., Львові 1994 р. У листопаді 1998 р. в Севастополі М. Пляшечник показав свою персональну фотовиставку на честь відкриття Канадсько-Української бібліотеки.
 
Майже 40 років фотохудожник, член Спілки фотохудожників України, лауреат міжнародних фотовиставок Микола Пляшечник працює на благо севастопольців, художньо відображаючи візити державних та партійних керівників, які відвідували місто, культурні та історичні події, людей праці на міських та районних Дошках пошани Севастополя, виконуючи численні замовлення з виготовлення подарунків для делегацій, що відвідують місто.
Останні дві великі роботи майстра - галереї портретів акторів в Академічному російському театрі ім. Луначарського та драматичному театрі ЧЧФ ім. Лавреньова.
Фотографіями майстра ілюстровані книги В. Фролової "Мы родом из подвига",
В. Кудінова "Эльбрусская летопись", фотоальбом О. Шерешевського "Херсонес. Взгляд из прошлого", А. Данилова "Біля джерел українського флоту", "Севастополь на рубеже тысячелетий", зараз готується до друку авторський фотоальбом про полтавський край.
Високий фах фотомайстра визнається і колегами, і науковими працівниками,
і пресою. Всеукраїнський часопис "Світло і Тінь" присвятив дві сторінки для презентації широкому загалові творчості севастопольського фотохудожника.
Газети України залюбки друкують твори Пляшечника. Хоча, зрозуміло, краще мати оригінали, бо від них струмує енергія передана негативом, що був свідком прекрасного, енергія творця, який віддав її на створення світлини. Де б і що б не знімав М. Пляшечник - в Грузії чи в Прибалтиці, в Карпатах чи в Криму - його світлини несуть в собі національну ментальність і колорит. І після перегляду краєвидів маестро виникає природне бажання побувати в тому чи іншому райському куточку України.
Художні роботи фотохудожника сприймаються як проріз в стіні, через який погляду відкривається інший світ, інший простір. Темна чи світла рамка, якою користується  митець при оформленні фотографій, магнетизує глядача, допомагає очам його не блукати  місцями, що не мають сенсу. При цьому ми розуміємо, що рамки кадру - це лише умовні його кордони. (До речі, бездоганність зображення рамок на світлинах митця ввела в оману навіть одного з найвідоміших професіоналів України, який, вважаючи, що вона приклеєна, намагався перевірити це нігтем...).
Микола Пляшечник є одним з небагатьох працівників культурної ниви, який потрапив в підсумковий збірник 1983 -2003 років "Севастополь на рубеже тысячелетий". Пишаються своїм земляком і пирятинці, які включили його до нещодавно виданого енциклопедичного довідника, присвяченого "людям високого злету різних епох і поколінь" "Їм дала крила Пирятинщина".
З розвитком техніки фотографія стала масовою і це створює певний "шум" в нових умовах. Але професійність, високий смак, якість, власні секрети - це ті компоненти, які тримають фотохудожника на високому рівні.
Наш провідник в світ прекрасного Микола Пляшечник перебуває в розквіті творчих сил. І нехай вони - духовні і тілесні - примножаться сьогодні, в день 60-ліття митця!

Фото М. Пляшечника: "Експресія" (народний артист України Богдан Ступка), 2000

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 01.08.2003 > Тема "Українці мої..."