Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: МОВНЕ НЕВ╤ГЛАСТВО ЧИ ЗЛИЙ НАМ╤Р?
Для нас, укра╖нц╕в, останн╕ дев’ятнадцять рок╕в виявилися нелегкими роками випробовувань...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: «УКРА╥Н╤-НАЦ╤╥ ПОТР╤БНА НОВА ДЕРЖАВА-УКРА╥НА»
Виника╓ питання, а хто ж пров╕дники нац╕╖, що здатн╕ очолити процес реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ нац╕онально╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА Л╤ТЕРАТУРА ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Я не лише письменниця, а й читачка. Мен╕ пощастило в дитинств╕ в╕дчути смак ╕ запах слова р╕дною...


ПОВЕРНЕМО В ШКОЛУ ВИВЧЕННЯ ТВОР╤В С. РУДАНСЬКОГО «НАУКА» ТА «ПОВ╤Й, В╤ТРЕ, НА ВКРА╥НУ…»
Шанобливе ставлення до р╕дно╖ земл╕ у п╕дростаючого покол╕ння вихову╓ться в школ╕ зокрема у...


ШАХТАР ОШТРАФОВАНО ЧЕРЕЗ ОГОЛОШЕННЯ НА СТАД╤ОН╤ РОС╤ЙСЬКОЮ МОВОЮ
Про це пов╕домля╓ сайт "Футбол 24".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2012
«СХ╤Д ╤ ЗАХ╤Д РАЗОМ!» - ДОВОДЯТЬ АКТИВ╤СТИ ЧЕРН╤Г╤ВЩИНИ, ХАРКОВА ╤ КОЛОМИ╥

Ми ╓сть народ!

«СХ╤Д ╤ ЗАХ╤Д РАЗОМ!» - ДОВОДЯТЬ АКТИВ╤СТИ ЧЕРН╤Г╤ВЩИНИ, ХАРКОВА ╤ КОЛОМИ╥, АБО ЯК «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» НАМАГА╢ТЬСЯ ЗБЛИЗИТИ ╤СТОРИЧН╤ ЗЕМЛ╤ УКРА╥НИ
«...Критики ╕де╖ осередк╕в народно╖ влади (ОНВ) висувають, на ╖хн╕й погляд, переконливий аргумент, що вона не зд╕йсненна, бо наш╕ люди психолог╕чно не спроможн╕ об’╓днатися. А отже, не зможуть перебрати в сво╖ руки реальну народну владу. ╥х не перекона╓ ╕сторичний досв╕д зд╕йснення нашими предками саме цих прав через в╕че, козацьку ╕ «чорну» раду, сходи с╕льських громад. Нещодавно я в╕дв╕дав 47 с╕мей. Розпов╕дав людям про ╕дею ОНВ. 74 чолов╕ки погодились стати членами такого осередку. 6 — в╕дмовились. Не визначились 20. Мо╓ опитування — краплинка в народному мор╕, але воно св╕дчить, що люди сприймають таку форму народовладдя...»
(Уривок ╕з статт╕ Павла Семененка «Чи станемо народом?», черн╕г╕вська газета «Громада». Лютий 1993 року)

Павло Дмитрович Семененко, який писав ц╕ рядки майже 20 рок╕в тому, ╓ «найп╕вн╕чн╕шим» нашим «св╕тличанином», бо живе у Щорському район╕, за яким уже рос╕йська Брянщина. В╕н, як ╕ належить першому рух╕вцю м╕ста, небайдужий до всього, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕. Тому й «Кримську св╕тлицю» передплачу╓ ╕ пропагу╓ упродовж всього останнього десятил╕ття. А коли газета перестала виходити, «бомбардував» листами висок╕ установи. Згадую наш╕ з ним довг╕ розмови про народовладдя. Тод╕ я п╕дтримав Павла Дмитровича, наст╕йно радив не розчаровуватись п╕сля перших невдач ╕ переконував, що тимчасова пасивн╕сть людей одного рег╕ону згодом може компенсуватися високою активн╕стю людей з ╕ншо╖ област╕ чи краю. Рано чи п╕зно його ╕де╖ хтось п╕дхопить. Так ╕ сталося — на кв╕тневому Нац╕ональному «круглому стол╕», що проходив у столиц╕, я познайомився з харк╕в’янином Марком Зобовим. Зрозум╕в, що Марк ╤ванович ╓ повним однодумцем свого щорського колеги. А оск╕льки «св╕тличани» завжди намагаються п╕дставити плече одне одному, то я в╕дважився на такий експеримент. Що як спробувати прищепити харк╕вськ╕ ╕де╖ на галицькому ╜рунт╕? ╤ чи не п╕д╕йде для цього Коломия? Адже в цьому м╕ст╕ живе к╕лька наших активних передплатник╕в. ╤ коломияни найактивн╕ше в Укра╖н╕ голодували б╕ля Укра╖нського дому на знак протесту проти горезв╕сного мовного закону Колесн╕ченка-К╕валова. Тут може щось добре вийти... А якщо вийде, то Павло Семененко зайвий раз перекона╓ться у сил╕ нашого «св╕тличанського» братства, в тому, що його титан╕чна праця на черн╕г╕вських теренах не була марною.
*    *    *
Завдяки коломийським друзям — Микол╕ Солоненку ╕ Геннад╕ю Романюку вдалося провести ц╕кавий «круглий ст╕л» у Коломи╖. Його назва говорила сама за себе: «Народовладдя в Укра╖н╕ — яким йому бути?». Як бачимо, тема перегуку╓ться з т╕╓ю давньою статтею черн╕г╕вця Павла Семененка.
На зас╕дання «круглого столу» були запрошен╕ представники нац╕онально-культурних сп╕льнот м╕ста: товариства культури польсько╖ «Покуття» (голова Стан╕слава Патковська-Колусенко), ╓врейсько╖ рел╕г╕йно╖ громади ╕удейського ортодоксального в╕роспов╕дання (голова Як╕в Зал╕щикер), рос╕йського земляцтва (голова ╤нна Карташова), н╕мецького культурного товариства «В╕дергебурт» (голова З╕нов╕й Шм╕дль), узбецько╖ д╕аспори (голова Рустам Аманкулов). Модератором «круглого столу» був голова Коломийсько╖ м╕ськрайонно╖ орган╕зац╕╖ Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Тараса Шевченка Василь Глаголюк. До реч╕, також «св╕тличанин». У заходах взяли участь заступник м╕ського голови ╤гор Град╕ль та секретар м╕сько╖ ради Ярослав Гош╕й, як╕ наголошували на тому, що т╕льки т╕сна сп╕впраця влади ╕ активно╖ громади ╓ запорукою розвитку громадянського сусп╕льства.
Як зазначив у сво╖й промов╕ голова пост╕йно╖ ком╕с╕╖ м╕сько╖ ради Геннад╕й Романюк: «Питання про встановлення в держав╕ порядку, який би влаштовував ус╕ верстви населення веде св╕й в╕дл╕к в╕д духовно╖ й культурно-╕сторично╖ традиц╕╖ Ки╖всько╖ Рус╕. Тема народовладдя знайшла сво╓ в╕дображення ╕ у ф╕лософсько-пол╕тичних ╕деях Григор╕я Сковороди, де гармон╕йне сусп╕льство тракту╓ться ним як «людська держава», пол╕тичний устр╕й яко╖ спира╓ться на вза╓морозум╕ння ╕ духовну ╓дн╕сть громадян».
Звертаючись до прикарпатц╕в, земляк Григор╕я Сковороди харк╕в’янин Марко Зобов сказав:
— Для мене дуже важливим було це запрошення з Коломи╖, адже я представляю певн╕ сусп╕льно-пол╕тичн╕ сили Харк╕вщини. Я ╓ учасником к╕лькох об’╓днань громадян, насамперед це асоц╕ац╕я «Духовно-╕нтелектуальний виб╕р». Ця асоц╕ац╕я об’╓дну╓ 15 осередк╕в громадян. Пот╕м ми утворили значно потужн╕шу сп╕лку — «Громадянську раду Харк╕вщини». А восени 2009 року ми вже ухвалили важливий документ — «Ман╕фест народовладдя». Чому саме тод╕? Це було пов’язано з п╕дсумками м╕сцевих вибор╕в, як╕ щойно зак╕нчилися. Вже тод╕ ми побачили загрозу для демократ╕╖. Але коли ми говоримо на цю тему, то треба почати з базових терм╕н╕в. Що таке народ? ╢ р╕зн╕ точки зору. На цих виборах ми побачили, як комун╕стична парт╕я йшла вже не «за пролетар╕ат», а за народ. Але за який народ? Комун╕сти пишуть: «трудовий народ». А що таке — «трудовий» народ, хто до ц╕╓╖ категор╕╖ належить? ╤ хто ж тод╕ склада╓ «нетрудовий» народ? ╢ тут питання… ╤нод╕ пишуть ╕ говорять про народ в етн╕чному розум╕нн╕. Це теж народ, таке визначення ма╓ право на ╕снування. ╤ коли ми на цю тему пом╕ркували, то д╕йшли висновку, що найкраще взяти за основу конституц╕йне визначення цього терм╕на. Люди р╕зних нац╕ональностей мають р╕вн╕ права...
«Круглий ст╕л» було побудовано так, що по черз╕ можна було виступати з м╕сць. Символ╕чно, що першим узяв слово коломиянин Любомир Грабець (син командира УПА-«П╕вдень» Омеляна Грабця):
— Оск╕льки зачеплена ц╕кава тема — участь людей ╕нших нац╕ональностей у державотворенн╕ ╕ народовладд╕ в Укра╖н╕ — то скажу таке. Ще князь Святослав давав деяким полоненим землю у степов╕й смуз╕ ╕ таким чином вони ставали громадянами Ки╖всько╖ Рус╕. Та й тут, у Прикарпатт╕, ми ма╓мо Печен╕жин, ма╓мо Серафинц╕ — татарське село… Ми — люди з християнською мораллю ╕ у нас завжди було таке толерантне ставлення до людей ╕нших нац╕ональностей. У повстанських куренях УПА були ╓вре╖, рос╕яни, грузини, узбеки, азербайджанц╕. Це я вашу тезу захищаю, Марку ╤вановичу…
╤нш╕ виступаюч╕ також наголошували на толерантност╕ укра╖нц╕в, зокрема й галичан. Але не забували сказати й про те, що влада часом сама прагне пос╕яти розбрат. Бо так легше керувати. У коломиян нема╓ непорозум╕нь на м╕жнац╕ональному ╜рунт╕. Зате ╓ несприйняття комун╕ст╕в, нав╕ть якщо т╕ ╓ укра╖нцями за нац╕ональн╕стю. «Комун╕ст» ╕ «рос╕йський шов╕н╕ст» у розум╕нн╕ коломиян — це майже тотожн╕ поняття. Заторкнули й тему демократ╕╖. Мовляв, якщо депутати попередн╕х скликань, д╕йсно, обиралися, то тепер нав╕ть в Галичин╕ мандати можна… купити за грош╕. Принаймн╕ у «грошових м╕шк╕в» можливостей стало набагато б╕льше. А культурно-просв╕тницька робота громад може дати позитивний результат ╕ люди вибиратимуть лише достойних людей.
Г╕сть ╕з Харкова, в╕дпов╕даючи на запитання учасник╕в «круглого столу», п╕дкреслив, що р╕зниця в деталях м╕ж терм╕нами «демократ╕я» ╕ «народовладдя» очевидна тод╕, коли пор╕внюються конкретн╕ механ╕зми:
— Одна р╕ч — т╕ демократичн╕ механ╕зми, як╕ ╓ зараз. Дещо ╕нш╕ механ╕зми пропонуються в наш╕й доктрин╕ народовладдя. Треба, щоб був обов’язковий щор╕чний референдум, на який виносяться обов’язков╕ питання. Висловлення дов╕ри обраним особам. Кожен р╕к вони або п╕дтверджують, або не п╕дтверджують сво╖ повноваження. ╤ не треба боятися, що будуть неск╕нченн╕ вибори, бо ми пропону╓мо ╕ншу систему формування представницьких орган╕в. Не пряме обрання, а «каскадне» делегування. Пряме обрання ╓ т╕льки на р╕вн╕ багатоповерх╕вки. Коли обира╓ться будинковий ком╕тет ╕ його голова. А дал╕ на р╕вн╕ м╕крорайону збираються голови будинкових ком╕тет╕в, вони вибирають вже л╕дера з-пом╕ж себе. ╤ так дал╕ — аж до Верховно╖ Ради. Ми пропону╓мо, щоб не було прямого обрання перших ос╕б виконавчих орган╕в, тобто мер╕в ╕ того ж президента. Ц╕нним ╓ швейцарський досв╕д виконавчих структур. Топ-менеджер ма╓ призначатися, а не обиратися загалом. Та ще й на конкурсн╕й основ╕ — за моральними ╕ профес╕йними якостями. ╤ так було з самого початку, якщо ви пам’ята╓те, наш╕ перш╕ мери в 1990 роц╕ обиралися радою. Вл╕тку у нас в Харков╕ в╕дбувся конкурс моделей народовладдя. Ми запровадили таку «вищу палату», як В╕че. ╥╖ склад форму╓ться жеребкуванням. Ця палата ма╓ так╕ сам╕ повноваження, як╕ зараз ма╓ Конституц╕йний Суд. ╤ вона формулю╓ питання для всеукра╖нських референдум╕в, трима╓ в пол╕ зору найголовн╕ш╕ питання, як╕ ╓ в держав╕...
Я звернув увагу, як уважно слухали слобожанця пристутн╕. Марк ╤ванович, чи╓ дитинство пройшло в донських степах, здавалося, тонко в╕дчува╓ Укра╖ну ╕ добре зна╓, що запропонований ним шлях не викличе якогось в╕дторгнення. Адже щось под╕бне в укра╖нськ╕й ╕стор╕╖ вже було. ╤ якби не викошувало кожне окупац╕йне стол╕ття найкращих, найактивн╕ших син╕в Укра╖ни, то ми б ╕ тепер не тупцяли на м╕сц╕, а швидко наздоганяли б ╢вропу. А може, й запропонували б св╕тов╕ щось сво╓ — ц╕каве ╕ варт╕сне.
Однак ц╕ втрати ╓ надто бол╕сними ╕ пом╕тними, щоб про них можна було ось так взяти й забути. П╕д час «круглого столу» укра╖нц╕ час в╕д часу поверталися до того, що набол╕ло. Показовим був виступ Геннад╕я Романюка:
— Тут сьогодн╕ з╕бралися представники нац╕ональних товариств. Я — в пол╕тиц╕ з к╕нця 80-х рок╕в ╕ мен╕ зда╓ться, що це вперше у так╕й демократичн╕й атмосфер╕ ми чу╓мо р╕зн╕ думки з приводу того, як творити м╕сцеве самоврядування ╕ як розбудовувати державу. Радимося з ними. Я розум╕ю проблеми нац╕ональних меншин, бо сам укра╖нець лише наполовину — моя мама гречанка, родом вона з Донецько╖ област╕. Мо╖ двоюр╕дн╕ брати ╕ сестри ╓ чистокровними греками. ╤ вони добре розум╕ють укра╖нськ╕ проблеми. Розум╕ють, що представники нац╕ональних меншин тод╕ будуть комфортно почувати себе в держав╕, коли комфортно почуватиметься титульна нац╕я. На жаль, тепер укра╖нц╕ себе почувають некомфортно... Ув╕мкн╕ть телев╕зор ╕ перекона╓тесь, що упродовж дня можна не почути жодно╖ укра╖нсько╖ п╕сн╕. Майже нема╓ ф╕льм╕в укра╖нською мовою, х╕ба що титри ╓. Вважаю, що це безглуздо — п╕дм╕няти мову титрами. На сход╕ закриваються укра╖нськ╕ школи — це теж погано. Ми бачимо, що нищиться укра╖нська мова, а отже, нищиться укра╖нська нац╕я. Чи можуть у так╕й атмосфер╕ нац╕ональн╕ меншини почуватися комфортно? Навряд. Ось у мо╓му кафе «Звенислава» п╕сля ухвалення скандального закону Колесн╕ченка-К╕валова перестали звучати рос╕йськ╕ п╕сн╕. ╤ рос╕йська п╕сня не звучатиме доти, доки буде така ситуац╕я з укра╖нською мовою. Я хот╕в би, щоб було ╕накше, щоб звучала ╕ рос╕йська мова... У мене ╓ багато друз╕в серед м╕сцевих рос╕ян, ╕ вони розум╕ють усю складн╕сть проблеми. Але як ще я можу висловити св╕й протест проти нищення укра╖нсько╖ мови, укра╖нсько╖ душ╕?
Трохи пролив св╕тла на природу м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в ╕ кер╕вник узбецького земляцтва Рустам Аманкулов. В╕н розпов╕в про те, що коли в 1966 роц╕ Ташкент був зруйнований землетрусом, то його в╕дбудовувала вся кра╖на. Особливо багато було укра╖нц╕в. Вони пот╕м ц╕лими кварталами оселялися в Ташкент╕, а вулиця Богдана Хмельницького стала одн╕╓ю з найкрасив╕ших вулиць узбецько╖ столиц╕. Ставлення до укра╖нц╕в було дуже добрим, як, зрештою, ╕ до рос╕ян, б╕лорус╕в, кримських татар, представник╕в ╕нших нац╕ональностей. Але ╕ миролюбний Узбекистан не уникнув м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в. Уже на початку 90-х рок╕в почали «видавлювати» рос╕йськомовне населення, турк╕в-месхетинц╕в, кримських татар. Пролилася перша кров... Це було виг╕дно тод╕шн╕й владн╕й верх╕вц╕ Узбекистану, але навряд чи всьому народов╕. А оск╕льки громадянське сусп╕льство в республ╕ц╕ ще не було сформоване, то ман╕пулювати людьми в ╕нтересах владно╖ верх╕вки було дуже легко. Тепер ще легше, бо в Узбекистан╕ пану╓ диктатура. Тому, пропагуючи ╕дею народовладдя, ми повинн╕ наголошувати, що воно сприятиме миру ╕ злагод╕ м╕ж людьми р╕зних нац╕ональностей, — п╕дкреслив Рустам Аманкулов.
Дуже важливу р╕ч сказав секретар м╕сько╖ ради Ярослав Гош╕й:
— Народовладдя — це така широка тема ╕ така глибока, що ми можемо говорити ще три-чотири дн╕ ╕ нам буде ц╕каво. Але треба думати про конкретн╕ реч╕. Я згоден ╕з тим, що депутатський корпус не такий, як нам хочеться, але люди сам╕ обирали цих людей. Зараз ми будемо створювати в Коломи╖ нову Громадську раду. ╤ голову будемо обирати разом з вами. Для того, щоб достукатися до кожного громадянина, потр╕бно мати свою газету. Треба змусити м╕ського голову, аби в╕н дом╕гся того, щоб депутатський корпус ухвалив р╕шення про мун╕ципальну газету. Щоб там будь-яка людина, будь-яка громадська орган╕зац╕я могла розм╕стити св╕й матер╕ал. Причому безкоштовно, бо за не╖ буде платити м╕ська рада. Оце головне питання. ╤ тод╕ через газету ми будемо впливати на людей.
Не м╕г не торкнутися питання ф╕нансування ╕ сам Марк Зобов. Коли йому поставили питання руба: мовляв, теор╕╓ю ви займа╓теся десять рок╕в, але ж це лише теор╕я. Чи пробували щось робити практично? Марк ╤ванович в╕дпов╕в так:
— Ми прекрасно розум╕╓мо, що треба починати з себе. Командир завжди вигуку╓: «Д╕й, як я!» ╕ йде в атаку першим. Ось ╕ ми повинн╕ бути такими командирами. Сама практика формування будинкових ком╕тет╕в м╕крорайону ╕сну╓ з 2001 року, коли вийшов в╕дпов╕дний закон. Найб╕льш «просунутими» в цьому план╕ виявилися Одеська ╕ Микола╖вська област╕. ╥м вдалося отримати гранти в╕д фонду «В╕дродження». ╤ це було сутт╓вою п╕дтримкою. Тому, що нав╕ть для просв╕тницьких ц╕лей потр╕бн╕ чимал╕ кошти...
При╓мно, що деяк╕ учасники «круглого столу», розум╕ючи важлив╕сть мовного питання, знову ╕ знову поверталися до нього. Чудовий в╕рш укра╖нською ╕ рос╕йською мовами прочитала староста рос╕йського земляцтва ╤нна Карташова. А представник ╓врейського товариства Лев Штейнберг зазначив, що мовне питання, на жаль, стало розм╕нною монетою для окремих недобросов╕сних пол╕тик╕в, а точн╕ше, пол╕тикан╕в. Ман╕пулюючи цим питанням, вони вносять розбрат в сусп╕льство. Натом╕сть функц╕я мови — не роз’╓днувати, а об’╓днувати людей. Саме з цих позиц╕й ╕ треба говорити про мовне питання. Зак╕нчив Лев Олекс╕йович св╕й виступ чудовим в╕ршем; мен╕ хот╕лося б навести його повн╕стю, але за браком м╕сця зацитую лише ц╕ важлив╕ рядки:

Чому ж така чар╕вна мова —
Така, як п╕сня солов’я —
Ще не для вс╕х обов’язкова,
Ще не для вс╕х вона своя?

Вдв╕ч╕ при╓мн╕ше пов╕домити нашим читачам, що Марк Штейнберг п╕сля «круглого столу» вир╕шив передплатити «Кримську св╕тлицю». Спод╕ваюся, що читач╕ незабаром зможуть ознайомитися з поетичним доробком цього ╕нтел╕гентного ╕ прихильного до укра╖нсько╖ мови коломиянина.
*    *    *
Таким чином, можна констатувати, що ╕де╖ народовладдя готов╕ п╕дхопити в будь-якому рег╕он╕ Укра╖ни — будь то Черн╕г╕вщина, Харк╕вщина чи Прикарпаття. Пропагуючи цю ╕дею, ми можемо розраховувати на все нових ╕ нових друз╕в, нових передплатник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Склалася вже непогана традиц╕я, що навколо нас продовжують гуртуватися ╕нтел╕гентн╕, небайдуж╕ люди. Два десятил╕ття наполегливо╖ журнал╕стсько╖ роботи на кримських теренах не минули безсл╕дно для укра╖нського сусп╕льства.

«Я В╤ТАЮ В╤ЗИТ СЛОБОЖАНЦЯ В КОЛОМИЮ...»

Того ж дня мен╕ вдалося посп╕лкуватися з парохом села Нижн╕й Верб╕ж отцем Михайлом Дзюбою. В╕н також позитивно поставився до ╕де╖ налагодження т╕сних контакт╕в ╕з Слобожанщиною:
— Укра╖нська греко-католицька церква завжди була на сторож╕ укра╖нсько╖ ╕де╖ державотворення. За словами блаженн╕йшого Святослава, наша церква завжди була державотворчою, але н╕коли не була державною. Тобто вона не була ╕нструментом у державних руках. Хоча свого часу Стал╕н саме такою ╕ хот╕в ╖╖ бачити... Але це не вдалося, ╕ тому в╕н вир╕шив ╖╖ знищити. В 1946 роц╕ наших ╓пископ╕в заслали в Сиб╕р, сотн╕ священик╕в, монахинь було знищено ф╕зично. Але тепер церква знову в╕дродилася, ╕ ми бачимо, як далеко вона п╕шла на сх╕д. Вже ╕ в Донецьку ╓ прекрасний храм... Там багато прихожан, ходять нав╕ть представники рос╕йськомовно╖ громади. В Харков╕ також буду╓ться храм, в Криму ще нема╓ храм╕в, але вже ╓ активн╕ громади. Я щороку ╖жджу в Крим ╕ одного разу був у редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Я побачив, що вона перебува╓ далеко не в таких умовах, ан╕ж деяк╕ парт╕йн╕ газети чи т╕ видання, як╕ обслуговують ол╕гарх╕в. Вважаю, що ми, галичани, повинн╕ допомагати ц╕й газет╕. Зокрема, й передплатою. Важливо, щоб ╖╖ читали осв╕чен╕ люди — не лише в м╕стах, але ╕ в наших селах. Ми спробу╓мо щось зробити в цьому напрямку. Я сьогодн╕ був дуже щасливий в╕д в╕зиту представника Слобожанщини в Коломию. В╕таю цей в╕зит ╕ з почуттям гордост╕ думаю про те, як нас, людей св╕домих, об’╓дну╓ Укра╖на. Де б ми не жили: в Харков╕, в Донецьку, Ужгород╕ чи в Криму... ╤ ми повинн╕ працювати для добра нашого укра╖нського народу так активно, як це робить харк╕в’янин Марк Зобов. Добре, що «Кримська св╕тлиця» п╕дтриму╓ таких людей. Я хочу прив╕тати вашу чудову газету з юв╕ле╓м, 20-л╕ттям, побажати вам усп╕х╕в у ц╕й шляхетн╕й справ╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11226

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков