Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2012
«ЩАСЛИВИЙ, ЩО ВКРА╥НСЬКУ ДУШУ МАЮ…»

*   *   *
Я дякую судьб╕ за все, що маю.
Що справдилось чимало
запов╕тних мр╕й.
Було, дитям в геологи збираюсь,
Але й донин╕
в ц╕й профес╕╖ я св╕й.
А ще залюблений у слово мами
╤ р╕дну п╕сню
 у сок╕льському садку.
Спов╕дуюсь в поез╕╖, як в храм╕,
Сво╖й земл╕, яку люблю
 з╕ сповитку.
Я — часточка козацько╖ родини,
Яку сиб╕рськ╕ прор╕дили табори,
Котра служила чесно Укра╖н╕,
Кремл╕вських з╕р
 не шанувала кольори.
Подяку небу за д╕тей складаю,
За ╖хн╓ сонячне тепло
 в мо╖й зим╕.
У ньому в╕д негоди воскресаю,
В╕д спроби
 вкоротити календар мен╕.
Та ╕ любов недоля не покра╓,
Бо скарб той донечкам
 у серц╕ прихистив.
Щасливий,
 що вкра╖нську душу маю,
Що рими серця
 до п╕сень приворожив.

╢вген Гущин

18 грудня у будинку Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни в╕дбувся творчий веч╕р поета ╢вгена Гущина.
З╕ вступним словом виступив голова Ки╖вського м╕ського об’╓днання Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Тараса Шевченка, в╕домий укра╖нський мовознавець, перекладач ╤ван Пилипович Ющук. Ознайомив ╕з творч╕стю ╢вгена Гущина письменник, лауреат л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. Лес╕ Укра╖нки, заслужений журнал╕ст Укра╖ни Василь Василашко: «Душа сп╕ва╓, коли чита╓ш в╕рш╕ ╢вгена Гущина, в╕дчува╓ться природний зв’язок з мелодикою ╕ задушевним зм╕стом, ╕нод╕ драматизмом, щирим патр╕отизмом. ╢вген Михайлович за профес╕╓ю – геолог, за покликанням – поет. ╤ не т╕льки поет-л╕рик, але ╕ бунтар. В ньому нурту╓ гн╕вний протест проти несправедливост╕. Цей протест виходить з надр душ╕ саркастичним висловом, ╕рон╕чною посм╕шкою чи дружн╕м кепкуванням, залежно в╕д ступеня небезпеки влади, на яку в╕н нац╕лю╓ сво╓ зболене перо.
╢вген Гущин у сво╖й поез╕╖ торка╓ться тем любов╕, материнства, святого обов’язку перед Батьк╕вщиною, попередн╕ми покол╕ннями, зв’язк╕в у родинному кол╕. В╕рш╕ поета б╕льше насп╕вн╕, тому вони стали текстами щемливих ╕ пам’ятних п╕сень».
Ознайомитися з п╕сенною творч╕стю поета змогли ус╕ присутн╕ на його творчому вечор╕. З╕ сцени лунали п╕сн╕ на слова ╢вгена Гущина «Журавлине безсмертя» та «Дзв╕нковий рушничок» у виконанн╕ автора музики, сп╕вака, заслуженого артиста Укра╖ни Анатол╕я Кобзаря. Заслужена артистка Укра╖ни Алла Васик натхненно засп╕вала п╕сн╕ «Чура╖вна», «Б╕л╕ айстри», «Героям – слава!» (остання присвячена нашим героям – во╖нам УПА). До цих п╕сень написав музику композитор В╕ктор Вовк, який у складний час, пов’язаний ╕з втратою зору ╕ практично втратою слуху, приборкавши в╕дчай, нестримно поринув у творч╕сть. В╕н м╕г, забувши про час, зателефонувати о друг╕й-трет╕й ноч╕, щоб под╕литися з поетом новоствореною мелод╕╓ю. Прозвучала у виконанн╕ Алли Васик прекрасна л╕рична композиц╕я на музику Анатол╕я Страт╕лата «П╕сня скрипаля».
╢вген Михайлович походить з козацького роду, виховувався в родин╕ потомствених козак╕в, як╕ колись служили в сок╕льськ╕й козацьк╕й сотн╕. Звичайно, не могли не народитися так╕ рядки:

Наснився сон…
 Я – на баск╕м кон╕…
К╕льце опричник╕в Петрових
 стисло.
╤ тануть сили, губляться в мен╕,
╤ завойовники, мов н╕ч, нависли.
Трима╓ шаблю ще моя рука.
Встига╓ креслити спасенне коло.
А за плечима – Ворскла гов╕рка –
Там переправа…
 в╕дступ у недолю…
Переволочине… Запеклий б╕й…
Останн╕й б╕й
 Мазепиного в╕йська…
Вц╕л╕л╕, мов у журавлиний стр╕й,
╢дналися злет╕ть
 у даль чужинську.
Рука вуздечку втомлено трима.
Цим бо╓м до рятунку
 шлях в╕дкрило.
Тод╕ у дол╕ усп╕ху катма,
Як ╕з с╕дла скида нечиста сила.
…Погойдуюсь ритм╕чно на кон╕…
Копита… Стук…
 Немов крапки в минуле…
…Вт╕ка╓ сон, де я був на в╕йн╕,
Яку сучасн╕ круки призабули…

Ц╕ слова стали еп╕графом наступно╖ п╕сн╕ «Вогнем ╕ мечем», яку виконав сп╕вак, композитор, аранжувальник Юр╕й Васильк╕вський.
╢вген Михайлович багато в╕рш╕в присвятив сво╖м донечкам, меншеньк╕й Тетян╕ та старш╕й Людмил╕, яких в╕н обожню╓ ╕ черпа╓ з ц╕╓╖ найсильн╕шо╖ батьк╕всько╖ любов╕ силу, емоц╕╖, натхнення. Саме для них прозвучала з╕ сцени п╕сня «Донечц╕».
З╕ словами прив╕тання виступили: письменник ╕з Тернополя Володимир Кравчук, лауреат прем╕╖ ╕м. Степана Руданського поетеса Валентина Козак, генерал-отаман козацького товариства ╕мен╕ ╤вана Сулими м. Ки╓ва Анатол╕й Соловей.
На музику Андр╕я Пастушенка прозвучали п╕сн╕ «Воскрес╕ння любов╕» у виконанн╕ Юл╕╖ Качули, «Падав сн╕г», «Тоб╕», «В╕рую» у виконанн╕ заслуженого артиста Укра╖ни В╕ктора Кавуна, «Цв╕т кохання», яку виконала артистка театру ╕ к╕но, сп╕вачка Алла Загинайко. У ╖╖ ж виконанн╕ гост╕ почули п╕сню «Льв╕вська елег╕я» на музику ╤рини Лебед╓во╖-Кантен.
Вразила присутн╕х сво╓ю експресивн╕стю, наповнен╕стю духу ╕ сили п╕сня «Козацька честь», музику до яко╖ написав Анатол╕й Страт╕лат, а профес╕йно виконав В╕ктор Кавун.
Наступна п╕сня «Родинне джерело», яку щиро зустр╕чали глядач╕ концерту, була написана до 800-р╕ччя р╕дного м╕стечка ╢вгена Михайловича Б╕брка Льв╕всько╖ област╕, де в╕н народився. Заключна п╕сня концерту «Солов’╖на родина», написана у сп╕вавторств╕ з композитором Анатол╕╓м Кобзарем, з╕брала на сцен╕ ус╕х артист╕в, яких глядач╕ довго не в╕дпускали гучними оплесками.
«Слова збираю, мов скарби…» — пише ╢вген Гущин. Геолог, який присвятив себе вивченню надр р╕дно╖ земл╕, поет, котрий прагне проникнути у надра людсько╖ душ╕, що вбол╕ва╓ за долю Укра╖ни, п╕сняр, який щирим словом, правдив╕стю, сонячн╕стю змушу╓ серце усм╕хатися ╕ спод╕ватися т╕льки на краще. «Я народивсь для Укра╖ни, як м╕н╕мум, на три життя», — стверджу╓ поет. ╤ ми в╕римо йому.

Юл╕я КАЧУЛА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11225

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков