"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "З потоку життя"
#52 за 28.12.2012
ЗАМ╤СТЬ К╤НЦЯ СВ╤ТУ — Р╤ЗДВЯНИЙ СТ╤Л
День 21 грудня для прац╕вник╕в Центрального музею Тавриди став не бентежним днем багатьма оч╕куваного к╕нця св╕ту за календарем майя, а по-справжньому святковою датою, бо зб╕гся з двадцятил╕ттям цього закладу. До програми святкових заход╕в ув╕йшла ╕ виставка-конкурс «Нац╕ональн╕ кухн╕», п╕д час яко╖ змагалися учн╕ С╕мферопольського вищого профес╕йного училища ресторанного серв╕су ╕ туризму у приготуванн╕ найдосконал╕ших нац╕ональних страв, а також ╖хн╕й презентац╕╖. Проходив зах╕д в етнограф╕чному музе╖, де, на диво його прац╕вник╕в, попри ожеледицю, що змусила затримувати нав╕ть л╕таки, було вельми людно.
Орган╕заторами ц╕╓╖ виставки-конкурсу стали М╕н╕стерство культури Криму, Республ╕канський ком╕тет у справах нац╕ональностей та депортованих громадян ╕ С╕мферопольське вище профес╕йне училище ресторанного серв╕су та туризму. В╕дкрив свято нац╕онально╖ кухн╕ один ╕з прац╕вник╕в ком╕тету у справах нац╕ональностей Юр╕й Касмин╕н. Слово мали також його голова Рефат Кенжал╕╓в, м╕н╕стр культури Криму Альона Плак╕да, директор етнограф╕чного музею Юр╕й Лапт╓в та кер╕вниця училища Марина Пальчук, яка зауважила, що сьогодн╕ викладач╕ училища разом з його учнями «простягають руку дружби ус╕м народам» ╕ що в конкурс╕ беруть участь т╕льки найусп╕шн╕ш╕ кухар╕. Якою ж була схема його проведення? Напередодн╕ представники культурних товариств (а це болгари, в╕рмени, молдавани, кримськ╕ татари, кара╖ми, кримчаки, греки, н╕мц╕, укра╖нц╕, рос╕яни, б╕лоруси, чехи) передали рецепти сво╖х страв конкурсантам, ╕ т╕ до початку заходу ╖х приготували. Дехто ж консультував молодь й п╕д час роботи. Тож зрозум╕ло, що в╕д самого початку не вс╕ конкурсанти були в р╕вних умовах — багато що залежало в╕д т╕╓╖ уваги, яка прид╕лялася ╖хн╕й робот╕ представниками нац╕онально-культурних товариств, як╕, зрештою, ╕ мали бути зац╕кавлен╕ в усп╕ху сво╓╖ кухн╕ чи не в першу чергу. Найб╕льше, здавалось, постаралися чехи. На ╖хньому стол╕ ╕ страв багато, ╕ виглядають вони дуже привабливо. Тут ╕ картоплян╕ кнедлики, шкубанки теж ╕з картопл╕, фарширован╕ цибулею та грибами, а також виготовлен╕ ╕з манки ╕ др╕жджового т╕ста, ╕ куряче ф╕ле, фаршироване апельсинами. Але найефективн╕ше вигляда╓ р╕здвяний тушкований короп. Саме в╕н у чех╕в ╓ обов’язковою стравою на Р╕здво. Про все це охоче ╕ в деталях розпов╕да╓ господиня столу, збираючи б╕ля себе найб╕льше зац╕кавлених. Надовго тут затриму╓ться ╕ жур╕, яке виставля╓ конкурсантам бали. До нього входять представники м╕н╕стерства, науковц╕-етнографи та прац╕вники музею. Прикметно, що чехи подбали не т╕льки про багатство столу. Поряд з представницею нац╕онально-культурного товариства у нац╕ональному вбранн╕ були ╕ юн╕ кухар╕-конкурсанти в б╕лих ковпаках та фартухах, ╕ такий же юний оф╕ц╕ант. А ось н╕мц╕, для яких, зда╓ться, ця презентац╕я була найзатратн╕шою (в╕д ╖хнього земляцтва роздавалися присутн╕м чудов╕ наст╕нн╕ та наст╕льн╕ календар╕), не знайшли можливост╕ побувати на свят╕. Б╕ля ╖хнього досить б╕дного столу, де були лише свиняча рулька та яблучн╕ оладки, самотньо стояв хлопчик-оф╕ц╕ант, якому важко було дати необх╕дн╕ пояснення, бо таких нац╕ональних страв в╕н не готував ╕ н╕коли не куштував. Про традиц╕йну для н╕мц╕в р╕здвяну гуску в╕н т╕льки згадував. Хоча, з ╕ншого боку, зрозум╕ло, що страва ця — недешева, а вид╕лен╕ кошти для приготування були незначними. Це зумовило ╕ обмежен╕сть нац╕ональних меню. На стол╕ у кримських татар були плов, пахлава, бурма ╕ самса. Кара╖ми презентували кара╖мськ╕ пир╕жки, ╕мурту (печен╕ яйця, присипан╕ с╕ллю та перцем) та халву, яка кухарям, на жаль, не вдалася. Неб╕дний ст╕л був ╕ у кримчак╕в. Його окрасою стали крих╕тн╕ пельмен╕ п╕д соусом. Поряд при╓мно було бачити юних в╕ртуоз╕в, як╕ все виготовляли власноруч. Саша Хорошав╕н та ╤ра Кучер розпов╕ли, що вони навчаються на першому курс╕ ╕ що профес╕я кухаря ╖м подоба╓ться вже сво╓ю затребуван╕стю: «Адже люди люблять по╖сти смачненького». Тож половина першокурсник╕в — хлопц╕, ╖м також пасу╓ б╕лий фартух. Молдавани презентували всього дв╕ страви, але «група п╕дтримки» у них була найчисельн╕ша та ╕ костюми напрочуд гарн╕. Болгарську кухню прикрашала грона винограду. Трохи дал╕ розташувалися сх╕дн╕ слов’яни. Справжн╕м витвором мистецтва здавалася рос╕йська «Шапка Мономаха» (курник). Та ще дивн╕ше було дов╕датися, що у куполовидн╕й споруд╕ ╕з т╕ста з п╕вником на верх╕вц╕ знаходиться курятина, перекладена млинцями. Б╕лоруси запам’яталися стравою ╕з манно╖ каш╕ у клюквинному желе. А укра╖нц╕, як╕ були в найдальш╕й к╕мнат╕, де розм╕щалася пост╕йно д╕юча експозиц╕я укра╖нсько╖ етнограф╕╖, — с╕чениками, мандриками, немов справжн╕ми, колосками ╕з т╕ста. Звичайно, спокусливо було спробувати, як же по╓днуються м╕ж собою у с╕чениках м’ясо, риба та гриби. Але таку можлив╕сть мали т╕льки члени жур╕, на яке п╕сля оц╕нки презентац╕╖ чекала ще й дегустац╕я нац╕ональних страв. До реч╕, укра╖нський ст╕л виглядав найб╕льш художньо. Вт╕м, перше м╕сце д╕сталося в╕рменськ╕й кухн╕, друге — чеськ╕й, трет╓ — кара╖мськ╕й. А кращою стравою було визнано рос╕йську «Шапку Мономаха».
Тамара СОЛОВЕЙ
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11221
|