Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2012
А ТОБ╤ Ж ╤ЩЕ Т╤ЛЬКИ ДВАДЦЯТЬ!

«Кримська св╕тлиця» — во╕стину ун╕кальне явище не т╕льки на теренах Криму, а й ус╕╓╖ мат╕нки-Укра╖ни. Кажу це без переб╕льшення ╕ — боронь, Боже! — лукавства як ╖╖ читач-ветеран ╕ автор-ветеран — теж, позаяк в╕д першого ╕ до останнього за часом появи номера читаю-передплачую ╕ мережу рядочки на ╖╖ стор╕нки. То х╕ба не ветеран? Зрештою, не один я такий мудрий. Були ж л╕та, коли тираж нашо╖ юв╕лярки сягав ледь не тринадцяти тисяч. Прим╕ром, загальний наклад у грудн╕ 1999 року — 12846. А нин╕ нас, «св╕тличан», як запевня╓ «пашпорт» газети, аж дв╕ тисяч╕. Негусто! Одначе заспокою╓ думка: може, це саме от╕ давн╕ в╕рн╕ друз╕, як╕ не зраджують «Св╕тлицю» упродовж двадцятир╕ччя, пл╕ч-о-пл╕ч крокуючи з нею в радощах ╕ негараздах? Може…
Як би там не було, ун╕кальною «КС» ╓ хоча б тому, що в кожному числ╕ обстою╓ укра╖нськ╕ нац╕ональн╕ ц╕нност╕, творячи, даруйте за тавтолог╕ю, укра╖нську людину, а та людина, себто ми з вами, ма╓ творити державу. Одна, як палець, серед сотень рос╕йськомовних видань — в╕д так званих «сусп╕льно-пол╕тичних» до розважальних, що продукуються на п╕востров╕, пода╓ широку панораму духовного, культурного ╕ л╕тературного буття з ус╕х земель Укра╖ни. Пода╓ не з дзв╕ниц╕ бузин чи табачник╕в, а з позиц╕й високих гуманних ╕стин. Пробували ╖╖ купити — зуби зламали! Горнуться до не╖ т╕, хто ма╓ зболен╕ укра╖нськ╕ серце й душу. 1729 чисел — такий юв╕лейний ужинок! — сво╓р╕дний л╕топис нашого двадцятил╕тнього повсякдення. Л╕топис чесний ╕ правдивий, пройнятий болем за знедолений народ взагал╕ ╕ конкретну людину зокрема.
Оглядаючись на пройдений газетою тернистий шлях (еп╕тет-шаблон якраз тут на м╕сц╕: шлях справд╕ з колючками терну — ф╕нансовий голод, чорн╕ смуги на шпальтах, майже р╕чна пауза…), низько вклоняюся кап╕танам-редакторам неспок╕йного редакц╕йного корабля — Олександров╕ Кулику, Володимиров╕ Миткалику, В╕кторов╕ Качул╕ (називаю за хронолог╕╓ю). Не знев╕рились, ум╕ло рулювали, оминаючи небезпечн╕ рифи! Честь ╕ хвала також ус╕м труд╕вникам редакц╕йно╖ «кухн╕», передовс╕м редакторам в╕дд╕л╕в — Тамар╕ Соловей, Данилов╕ Кононенку, одному з фундатор╕в «КС» ╕ до того ж багатол╕тньому шеф-редактору «Джерельця».
Профес╕онал╕в у журнал╕стиц╕ ╕ л╕тературознавств╕ — одиниц╕, а вони обо╓ якраз виконують свою роботу профес╕йно. Що маю на уваз╕? Насамперед — ╕ вона, ╕ в╕н прагнуть повноти ╕ ясност╕ в осмисленн╕ певних житт╓вих (Т. Соловей) ╕ л╕тературних (Д. Кононенко) явищ. Для ╖хн╕х статей характерне означення, яке застосовував радянський письменник В. Шкловський: «будирующее мышление». Зачарову╓ стил╕стика текст╕в, яскрава ╕ захоплююча, увага до деталей. У цьому неважко переконатися, розгорнувши, скаж╕мо, найсв╕ж╕ше число «Св╕тлиц╕» за 7 грудня 2012 року (а публ╕куються вони, ветерани нашо╖ юв╕лярки, майже щономера). Т. Соловей наст╕льки захоплююче опов╕да╓ про свято-юв╕лей у с╕мферопольськ╕й школ╕ № 33, н╕би ти й сам там побував. Не можна залишитись байдужим, читаючи ╖╖ есе «Б╕ля укра╖нсько╖ яблун╕ — укра╖нськ╕ яблука». Ориг╕нальн╕стю суджень ╕ чар╕вн╕стю стилю просто-таки ╕нтригу╓ вже з перших сл╕в стаття Д. Кононенка про В╕ктора Лазарука, як, зрештою, вс╕ його л╕тературознавч╕ розв╕дки про укра╖нських поет╕в, опубл╕кован╕ в «КС». Я зап╕знався в часи мо╓╖ студентсько╖ юност╕ з В╕ктором Антоновичем у Львов╕, коли в╕н очолював в╕дд╕л поез╕╖ в журнал╕ «Жовтень» (тепер «Дзв╕н»), ╕ мен╕ при╓мно було читати про нього як майстра слова.
Взагал╕-то «КС» теж щастить на майстр╕в публ╕цистичного слова. Приваблюють отим «будирующим мышлением», вправною стил╕стикою, ум╕нням у звичайному побачити незвичайне матер╕али — статт╕, нариси кореспондента Серг╕я Лащенка. В╕н багато подорожу╓ (якось висловився: «Журнал╕ста, як ╕ зайця, годують ноги»). Майстровито в╕дтворю╓ враження в╕д мандр╕вок, не уникаючи анал╕тичност╕ ╕ узагальнень. Промовистий приклад: стаття «Берестейщина у нашому серц╕»… («КС», 07.12.2012 р.), де автор розм╕ркову╓ про укра╖нський «сегмент» на Берестейщин╕, про те, що кримськ╕ татари повинн╕ так само шукати точки дотику з укра╖нством автоном╕╖. А дал╕ пода╓ться прец╕кавий запис бес╕ди з в╕домим культурологом з Берестя В╕ктором М╕с╕юком. Для мене, як ф╕лолога, були в╕дкриттям факти про укра╖нця Серг╕я Бобрьонка, во╖на, актора, письменника. Спасиб╕ Серг╕ю за цю та ╕нш╕ талановит╕ публ╕кац╕╖! Жаль т╕льки, що в розпов╕дь В. М╕с╕юка, — не знаю, з чи╓╖ вини, — закралась помилка: Василя Глотова, автора згадувано╖ книги «Есть такой фронт», чомусь нарекли Голотовим.
Як на мене, найкращ╕ автори, котр╕ впродовж цих рок╕в творили «Кримську св╕тлицю»: Орест Корсовецький, Валер╕й Тарасов, Олександр Губар, Петро Вольвач, Павло Мазур, Валентина Чекал╕на, ╤рина Молчанова, Михайло Вишняк… В останн╕х числах з’явились досить ц╕кав╕ статт╕ Федора Степанова, Миколи Холодного. Чим найкращ╕? Неординарн╕стю суджень, захоплюючим анал╕зом факт╕в. А найрезонансн╕ш╕ публ╕кац╕╖? Ну, звичайно, О. Корсовецького (царство йому небесне!). В╕н частенько «вибухав» на стор╕нках «КС» памфлетами, есе, невигаданими новелами, поез╕ями. Ось вони, в мо╖й течц╕ як спомин ╕ пам’ять про цю сердечну людину ╕ чудового письменника. Читаю-перечитую: «Бридь у зон╕ ╕нтелектуально╖ б╕ди» (31.10.1997 р.), «Знову на верб╕… груш╕ потомственого ляха» (30.12.1997 р.), «Кра╖ногенез. Факти ╕ концепц╕╖» (06.11.1997 р.). Це т╕льки др╕бок, та й то за один р╕к. На сол╕дний том вистачило б тако╖ бойово╖ публ╕цистики, про що я говорив Орестов╕ ╤вановичу при наш╕й зустр╕ч╕. «Н╕як зб╕рки поез╕й не видам, через кляте безгрош╕в’я», — усм╕хнувся. Його публ╕цистика брала за живе якимось особливим мовним «шармом» (╕ншого слова не п╕дберу), та головне — актуальн╕стю, точними ударами по укра╖нофобах, нов╕тн╕х яничарах, тих, хто любить Русь за кусень сала (за ╤. Франком). Резонансними також вважаю статт╕ П. Вольвача про родину ген╕альних Симиренк╕в, збереження ╖хньо╖ спадщини.
К╕лька сл╕в до мо╖х колег, учител╕в словесност╕. Щораз на р╕зних сем╕нарах, нарадах районного масштабу вручаю ╖м прим╕рники «Кримсько╖ св╕тлиц╕», «Л╕тературно╖ Укра╖ни», примовляючи: «Передплат╕ть!». Не можна вчити д╕тей любити свою землю, р╕дну мову, бути патр╕отами, не читаючи цих газет. Без них ми не повн╕стю укра╖нц╕. ╤ що ж? Перефразувавши Павла Тичину, скажу: «Печаль мою душу ов╕яла». З 36 вчител╕в переконав лише двох. Г╕рко..
Насамк╕нець поетичн╕ рядки при ц╕й нагод╕:

МОЛИТВА ДЛЯ «СВ╤ТЛИЦ╤»

Бережи тебе Мат╕р Божа
В╕д усього, що ко╖ть зло.
Хай молитва моя поможе,
Як човну помага╓ весло!
Щоб жилося тоб╕ гарненько
У любов╕, добр╕ без меж.
╤ була «св╕тличан» не жменька,
Й нелукавих ╕нвестор╕в теж.
Бережи-но творц╕в-завзятц╕в,
Що за тебе ╕шли, як в б╕й!
А тоб╕ ж ╕ще т╕льки двадцять —
Тож про пенс╕ю ╕ не мр╕й!

Василь ЛАТАНСЬКИЙ
с. Пруди Сов╓тського району в Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11215

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков