Версiя для друку Обговорити в форумi

Ще раз назвемо наших талановитих героїв-фіналістів! Минулої суботи до редакції «Кримської світлиці» на фінал конкурсу «Мені тринадцятий минало!» були запрошені: Анастасія МАРЧЕНКО, учениця 10 класу Нижньогірської ЗОШ № 2; Олександра ТАБУНЩИКОВА, учениця 6-А класу Навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням зору; Тетяна ОСТАПЧУК, учениця Азовського НВК Джанкойського району; Лілія КАРПЕНКО, учениця 10 класу Прудівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Совєтський район, АР Крим; Павло ВАСИЛЬЄВ, 9-М клас НВК «Школа-ліцей» № 3 м. Сімферополя; Олександр ВОЛОВ, учень 10 класу Ізобільненської ЗОШ I-III ступенів Нижньогірського району Автономної Республіки Крим; Ярослава ПАВЛІВА, учениця 10-А класу Нижньогірського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей» № 1; Аня ЧЕПУХІНА, учениця 10 класу Грушівської школи, м. Судак; Ірина ОСАДЧЕНКО, учениця 6 класу Української школи-гімназії, м. Сімферополь; Бекір АБЛАЄВ, учень 7 класу Нижньогірської загальноосвітньої школи № 2; Артем ЗАЙНУЛІН, учень 8 класу НВК «Консоль», м. Сімферополь.
На жаль, не змогли прибути до редакції, щоб поборотися за суперприз — розкладний шестишвидкісний ВЕЛОСИПЕД — Бекір Аблаєв (найактивніший дописувач до «Джерельця»), Олександр Волов, Тетяна Остапчук. А от учасник цього змагання Павло Васильєв вирішив спробувати свої сили у дорослому конкурсі — мовно-літературно-історично-пісенно-комп’ютерному (він вийшов у два фінали і мав право вибору), де головний приз — сучасний потужний НОУТБУК, який відбувався цього ж дня, після дитячого. На фінал цього конкурсу прибули всі запрошені заздалегідь конкурсанти: Василь Латанський (Нижньогірський район), Оксана Чепухіна (с. Грушівка, Судак), Галина Вороніна, Любов Калмакова, Марія Мискова, Ілларіон Мальцев, Дарина Синиця, Олександр Поліновський, Артем Жученко, Ярослав Павлів (всі із Сімферополя), капітан 7 «суперкласу» із Славнівської школи Роздольненського району — їхня вчителька Євдокія Григорівна Остапчук. Бажаючих позмагатися за ноутбук виявилося навіть більше, ніж було заплановано, тому Марія Мискова, вчитель української мови школи-ліцею № 3 ім. Макаренка, вчинила дуже педагогічно, уступивши місце у фіналі своєму учневі Павлу Васильєву. А Дарині Синиці, наймолодшій учасниці конкурсу, учениці 2 класу школи № 18 м. Сімферополя, ми запропонували позмагатися замість ноутбука за велосипед, де у неї було більше шансів, на що Даринка разом з бабусею відразу ж погодилися.
Фінали обох конкурсів редакція вирішила об’єднати навмисне, бо ж гуртом веселіше. Тим більше, так склалося, що заявки на конкурс, у якому головний приз — ноутбук, подали вчителі тих учнів, які взяли участь у дитячому конкурсі «Мені тринадцятий минало!» Отже, спочатку вчителі вболівали за своїх вихованців, а потім учні — за своїх учителів.
До того ж запитання і завдання для фіналів обох конкурсів були майже схожими, тільки у дорослих вони були дещо складнішими і їх було трохи більше. Виконати усі завдання потрібно було, як і на уроці, за 45 хвилин! Дітям і дорослим у мовному завданні пропонувалося з набору букв утворити три найдовших слова, букви складених слів у подальшому і становили суму отриманих очок. Ще одне завдання — очистити хлібний ярличок від помилок, у якому за кожну знайдену помилку надавалося одне очко, крім того, виконуючи це завдання потрібно було бути дуже уважним, щоб не додати при цьому ще й своїх помилок! Наступне мовне завдання — перекласти текст, написаний Вєркою Сердючкою, літературною мовою (тут за кожну помилку у перекладі знімалося одне очко).
У завданні з літератури треба було за уривком тексту назвати твір, письменника і роки його життя. Щоб перевірити знання з історії, було запропоновано підписати портрети українських гетьманів і вказати роки їхнього гетьманства. «Найвдячнішим» завданням для більшості виявилося пісенне, в якому слід було назвати українські народні й сучасні пісні, у яких зустрічається слово мама.
Перед тим, як вручити завдання дорослим, головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Качула запропонував їм спочатку переглянути відео з архіву редакції, в якому розповідалося про перших переможців мовно-літературно-історично-пісенно-комп’ютерного конкурсу «Аладдін». Всього ж редакцією за попередні роки було вручено командам з різних шкіл Криму аж 14 (!) комп’ютерів. До речі, у цьому відео була підказка на одне із завдань, у котрому потрібно було вказати, які школи чи окремі переможці отримали ці комп’ютери. А ще дорослим у завданні з історії потрібно було впізнати на фото архітектурну споруду і вказати, в якому столітті вона була збудована.
Непростими були запитання (навіть вчителі з досвідом за голову бралися), довелося потрудитися, але ж призи того варті! Після того, як сплинув відведений для фінального конкурсу час, і учні, і вчителі з задоволенням фотографувалися з відомими кримськими письменниками Данилом Кононенком і Василем Латанським, твори яких вивчаються у школі. Данило Андрійович подарував присутнім учителям і дітям з автографом свої книжечки «Розумний півник», у яких надруковані казки, перекладені ним з білоруської мови.
Потім усі спілкувалися за чаєм. Наостанок редакція влаштувала ще один конкурс — на краще привітання «Кримській світлиці» з нагоди її 20-річчя. Тут, звичайно, неперевершеними були хлопці з театральної студії «Світанок» Олександр Поліновський та Артем Жученко, котрі створили імпровізоване музичне привітання, розшифрували слово «СВІТЛИЦЯ», вразили присутніх, заспівавши під гітару Шевченків «Заповіт». Ярослав Павлів побажав, щоб «Кримську світлицю» продовжували читати навіть і після «кінця світу» 21 грудня. Також у цьому конкурсі взяли участь вчителька Марія Мискова та її учень Павло Васильєв. Павло у своєму привітанні сказав: «Чудово, що у наш час є така газета, яка дає молодим шанс заявити про себе, стати популярним, щоб у майбутньому було чим пишатися». Зрештою, всі учасники цього конкурсу отримали один на всіх приз — колективний похід у боулінг-клуб «Піонер».
А ноутбук і велосипед ми поки що не вручали — будемо тримати інтригу аж до 27 грудня, до нашого ювілею, щоб привітати наших переможців зі святкової сцени. Хто ж вони, наші «Світличні» чемпіони? Приходьте в бібліотеку ім. І. Франка — і самі про все довідаєтеся!

Любов СОВИК

ЗВЕРНЕННЯ ДО СПОНСОРІВ МАЙБУТНІХ КОНКУРСІВ!

МОЇМ МЕЦЕНАТАМ

Чи не могли б ви
не принижувать мене,
не опускати погляд до землі,
«не бачити» мою жебрацьку руку?
Чи не могли б ви зекономити
цю муку —
валятись біля ваших владних ніг?
Я дуже дякую всім тим,
хто ще зберіг
в собі цю здатність —
ближнім помогти,
назустріч цій простягнутій руці
піти — й подати.
О меценати! Жалко мені вас.
Не пропустіть, благаю вас, хоч раз
цю щасну мить —
назватись меценатом.
І ви мені, і я вам поможу —
в історію стежину покажу,
лиш не зверніть із неї, меценати…
На нашій вулиці
ось-ось вже буде свято.
І я на нього теж вас запрошу.
Окрайцем слова зачеплю струну
душі черствої,
тенькне та струна,
як ви не прийдете, обірветься вона.
Обійме вас, обніме вас вина
й спитає вас:
— А хто ж єси тепер ти?
Невже вам хочеться
безслідно так померти
на цій багатій праведній землі,
де в жебраках народ,
й поет — у тім числі?

Антоніна КОРІНЬ
м. Кіровоград

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2012 > Тема "Душі криниця"