Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...


КОЛИМСЬК╤ Д╤ВЧАТКА
Поема-рекв╕╓м Дмитра Шупти «Колимськ╕ д╕вчатка» уже ма╓ к╕лька видань. Перше з них...


ЩОБ Н╤КОЛИ НЕ ГОЛОСИЛА ТИША
Кримська письменниця, член НСПУ Галина Литовченко нещодавно у в╕нницькому видавництв╕...


ПРАЦЬОВИТИЙ ДУМ: ПОВЕРНУТИ ╤РИНУ МАЦЕНКО ЧИТАЧАМ
Ск╕льки мусить зробити людина, аби чогось важити, аби про не╖ пам’ятали?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 21.12.2012
СХ╤ДНА МЕЛОД╤Я У ДОТОРКУ Л╤ТЕРАТУР

Книжкова полиця

Через десять рок╕в п╕сля виходу переклад╕в кримськотатарською мовою вибраних твор╕в видатно╖ укра╖нсько╖ поетеси Лес╕ Укра╖нки п╕д назвою «Кв╕тка на долон╕ в╕чност╕» нещодавно було зд╕йснено ╖х друге перевидання. Надрукований за програмою ╕нтеграц╕╖ в укра╖нське сусп╕льство кримськотатарського народу, болгар, в╕рмен, грек╕в, н╕мц╕в, як╕ зазнали депортац╕╖, на кошти М╕жнародного фонду «В╕дродження» перший наклад у к╕лькост╕ одна тисяча прим╕рник╕в уже став у Криму раритетом. Кримськотатарськ╕ д╕ти, як╕ тод╕ першокласниками в╕дкрили цю книгу ╕ вперше прочитали р╕дною мовою в╕рш╕ «Засп╕в», «Тиша морська», «Грай, моя п╕сне!..», «Мердвен», «Байдари», «Татарочка», що вв╕йшли до першо╖ зб╕рки юно╖ Лес╕ «На крилах п╕сень» у 1893 роц╕, вже виросли, зак╕нчили школу. ╤ щоб нов╕ покол╕ння школяр╕в та педагог╕в не в╕дчували деф╕циту ц╕╓╖ двомовно╖ книги у навчально-виховному процес╕, новий тираж, випущений на замовлення Державного ком╕тету телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни за програмою «Укра╖нська книга» за сприяння Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, зб╕льшено до трьох тисяч.

КИПАРИСОВА Г╤ЛОЧКА

Твори Лес╕ Укра╖нки кримськотатарськ╕ поети Юнус Кандим та Абляз╕з Вел╕╓в не випадково одними з перших переклали кримськотатарською мовою. Вони написан╕ на п╕востров╕, нав╕ян╕ кримськими враженнями ╕ споминами про них. Тож Крим по праву вважають другою колискою таланту укра╖нсько╖ поетеси.
У передмов╕ до видання досл╕дниця творчост╕, зав╕дувач музею Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕, кандидат ф╕лолог╕чних наук Св╕тлана Кочерга пише, що кримським п╕л╕гримом поетеса стала через хворобу. У пошуках порятунку в╕д туберкульозу, що вразив дитячий орган╕зм, усе життя Лес╕ Косач стало схожим на подорожню книгу: Австр╕я, Н╕меччина, ╤тал╕я, Груз╕я, ╢гипет… У Криму вона проживала переважно в курортних м╕стах, де намагалася за допомогою природних фактор╕в подолати недугу. Сп╕лкуватися ╖й доводилося з представниками р╕зних нац╕ональностей: укра╖нцями, рос╕янами, в╕рменами, кара╖мами…
Перший кримський пер╕од у житт╕ та творчост╕ Л. Укра╖нки охоплю╓ л╕то 1890 ╕ л╕то 1891 рок╕в. Його творчим п╕дсумком став поетичний цикл «Кримськ╕ спогади», який вперше був опубл╕кований у льв╕вському журнал╕ «Зоря» (1893). Композиц╕йно ц╕ в╕рш╕ нагадують подорожн╕ нотатки. Однак ╖х не можна назвати поетичним щоденником. Укладаючи цикл, Л. Укра╖нка дов╕льно ман╕пулювала часовою посл╕довн╕стю. ╥╖ мета – дати загальний художн╕й образ Криму, який вона побачила, л╕куючись в ╢впатор╕╖, та п╕д час подорож╕ 1890 року з ╢впатор╕╖ в Ялту.
17 серпня Леся в супровод╕ матер╕, письменниц╕ Олени Пч╕лки, пароплавом д╕сталася з ╢впатор╕╖ до Севастополя. Наступного дня зал╕зницею вирушили в Бахчисарай. Тут мати ╕ донька залишилися на ноч╕влю. Оксамитова н╕ч швидко огорнула м╕сто. Однак Леся, хоч ╕ була стомлена, не спала. Безгом╕нний Бахчисарай п╕д золотим м╕сячним пром╕нням ╖й здавався зачарованим силою якогось чаклуна. Раз у раз в уяв╕ спалахували враження дня. Огляд Ханського палацу ув╕нчався створенням поез╕й «Бахчисарай», «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарайська гробниця». Т╕сно примика╓ до цього триптиху в╕рш «Татарочка». Побачивши, найв╕рог╕дн╕ше за Бахчисара╓м, вродливу д╕вчину в шапочц╕ та одяз╕, що в╕др╕знявся в╕д укра╖нського, вона назива╓ ╖╖ чар╕вницею.
П╕сля Бахчисарая Леся з мат╕р’ю повернулася в Севастополь, а зв╕дти к╕нним ек╕пажем вирушили в путь до Ялти. Був к╕нець серпня 1890 року. П╕вденний берег Криму приголомшив д╕вчину сво╓ю дивовижною красою. Мальовнич╕ пейзаж╕ в╕дкривалися перед нею з висоти Байдарських вор╕т. Дал╕ дорога пролягла понад морем. ╤ блиск хвиль, ╕ г╕рськ╕ силуети, ╕ розма╖ття дерев – до всього прикипала поглядом поетеса. Та найб╕льше ╖й запам’ятався перевал Шайтан-Мердвен, його уступи, що п╕дн╕малися аж до хмар. Враження п╕дсилила почута в╕д когось легенда, яку Л. Укра╖нка переказу╓ у в╕рш╕ «Мердвен». В ╖╖ кримських враженнях 1890-1891 рок╕в дом╕нантою стала напрочуд багата природа краю кр╕зь призму фольклорного ╕ сусп╕льно-пол╕тичного погляд╕в.
Наступного разу поетеса при╖хала в Крим у червн╕ 1897 року ╕ ╖╖ дом╕вкою на ц╕лий р╕к стала Ялта. Рад╕сть побачення з сонячним узбережжям, в╕дчуття дотику до в╕чност╕, що дарувало безмежне море, поступово в╕дступало перед буднями з його л╕кувальними тривогами, монотонн╕стю самоти. В╕дходила на другий план ╕ екзотика, кра╓види ставали звичн╕шими, навколишня обстановка — природн╕шою. Т╕╓╖ зими нав╕ть сн╕г випав у Ялт╕, як на ╖╖ р╕дн╕й Волин╕. Леся Укра╖нка все глибше занурювалася в св╕й внутр╕шн╕й св╕т, виражений нею в поез╕ях другого циклу «Кримськ╕ в╕дгуки».
Вл╕тку 1897 року в Ялт╕ Леся Укра╖нка познайомилася з Серг╕╓м Мержинським. ╤ це знайомство не загубилося серед под╕бних под╕й. Йому присвячено багато в╕рш╕в, а як пророцтво власного кохання можна сприймати в╕рш «Сх╕дна мелод╕я».
П╕д час третього кримського пер╕оду (1907-1908) Л. Укра╖нка багато працю╓ над великими драматичними творами «Кассандра», «Руф╕н ╕ Пр╕сц╕лла», «У пущ╕». На матер╕ал╕ ╕сламсько╖ рел╕г╕╖, яку з давн╕х-давен спов╕ду╓ кримськотатарський народ, написаний драматичний д╕алог «Айше та Мохамед». Це в╕дбулося за три м╕сяц╕ до одруження Лес╕ Укра╖нки ╕ Климента Кв╕тки, з яким ╖╖ пов’язували тривал╕ дружн╕ стосунки. Д╕знавшись про захворювання Климента туберкульозом, поетеса вир╕шила негайно розпочати кл╕матол╕кування в Ялт╕, куди ╕ привезла його в березн╕ 1907 року. Мабуть, незабаром вони визначилися ╕ з шлюбом. Крок цей був лог╕чний ╕ законом╕рний, лише дошкуляла ╖й думка про р╕зницю у в╕ц╕: Кв╕тка був молодший за Лесю на дев’ять рок╕в. ╤ тод╕, мабуть, на згадку поетес╕ прийшла ╕стор╕я Мохамеда.
Юрист за осв╕тою, К. Кв╕тка за покликанням був досл╕дником музичного фольклору. Становленню його як науковця дуже допомогла Л. Укра╖нка, зокрема, в Криму разом з ним вона орган╕зувала експедиц╕ю ╕з запису укра╖нських дум. Особливо пл╕дним Кв╕тка-фольклорист був у 20-х роках. Його наукова кар’╓ра продовжилася в Москв╕, де в╕н став професором Московсько╖ консерватор╕╖.
З життя поетеса п╕шла дуже рано, в 42 роки. Вона не встигла реал╕зувати вс╕х сво╖х творчих план╕в. Серед них був ╕ такий: «Хочеться написати маленьку пов╕сть.., н╕би ╕сторичну, з татарсько-укра╖нських час╕в (приязнь малого укра╖нця – сина бранки ╕ татарочки-селянки, незважаючи на традиц╕йний антагон╕зм старшого покол╕ння, пот╕м – дальша доля се╖ пари, таки розлучено╖ життям» (З листа до матер╕. Ялта, 16 лютого 1908 р.). Приязнь – ось що мр╕яла побачити Л. Укра╖нка в стосунках м╕ж укра╖нським ╕ кримськотатарським народами.
Так Леся Укра╖нка посадила кримську «кипарисову г╕лочку» в укра╖нськ╕й л╕тератур╕:
А як повернешся, я покажу тоб╕
Той кипарис м╕й в садочку кв╕тчатому.
Всього у першому том╕ вибраних твор╕в Лес╕ Укра╖нки «Кв╕тка на долон╕ в╕чност╕» опубл╕ковано 23 поез╕╖ та драматичн╕ поеми ╕ вперше включено в нього прим╕тки, як╕ склали кримськ╕ поети Валер╕й Басиров та Юнус Кандим.
— А в другий том буде включена мовою ориг╕налу та в переклад╕ Юнуса Кандима кримськотатарською мовою драма-фе╓р╕я Лес╕ Укра╖нки «Л╕сова п╕сня», — сказала редактор кримськотатарських текст╕в нового видання, зав╕дувач редакц╕йно-видавничого в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Сабр╕╓ Кандимова.
П╕сля першого опубл╕кування перекладу «Л╕сово╖ п╕сн╕» у видавництв╕ «Доля» в 2001 роц╕ режисер Ахтем Сейтабла╓в зд╕йснив ╖╖ постановку на сцен╕ Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру, яка пройшла з великим усп╕хом.

КРИШТАЛЕВ╤ ДВЕР╤ В КАЗКУ

Якщо переклади вибраних твор╕в Л. Укра╖нки будуть корисн╕ у школах з кримськотатарською мовою навчання, то друге двомовне видання за програмою «Укра╖нська книга» — «Б╕бл╕отека кримськотатарсько╖ л╕тератури. Народна творч╕сть» дасть змогу укра╖нським д╕тям ознайомитися з кращими зразками традиц╕йних жанр╕в кримськотатарсько╖ народно╖ творчост╕. Упорядники – в╕домий кримськотатарський дитячий поет Нузет Умеров ╕ Сабр╕╓ Кандимова з╕брали з р╕зних джерел фольклору кримських татар 38 народних казок та 24 ╕сторичн╕ легенди ╕ подають ╖х мовою ориг╕налу та в переклад╕ укра╖нською мовою, зд╕йсненому сучасними укра╖нськими письменниками В╕ктором Гуменюком ╕ Данилом Кононенком. Вперше в зб╕рник включено переклади восьми геро╖чних ╕ л╕рико-еп╕чних епос╕в.
Чудово ╕люстрований граф╕чними композиц╕ями в╕домо╖ кримськотатарсько╖ художниц╕ Зареми Трасиново╖ новий зб╕рник обсягом 640 стор╕нок надруковано тиражем три тисяч╕ прим╕рник╕в. Включен╕ в нього кримськотатарськ╕ казки, як ╕ казки багатьох ╕нших народ╕в, зокрема й укра╖нськ╕, под╕ляються в основному на три цикли: казки про тварин, чар╕вн╕ (фантастичн╕) та соц╕ально-побутов╕. Ольга Гуменюк, кандидат ф╕лолог╕чних наук, викладач Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, у вступн╕й статт╕ «Еп╕чн╕ жанри кримськотатарського фольклору» детально анал╕зу╓ кожен ╕з них, зокрема, казки «Мудрий ╖жачок», «Диво-риба», «П’ять грон винограду», «Гульдж╕ан» та ╕нш╕. Не раз повчальн╕сть казки набува╓ особливо╖ переконливост╕ завдяки захоплив╕й ╕нтриз╕, напруженому сюжету, вишукан╕й композиц╕╖, ╕ншим художн╕м чинникам.
В╕домий кримськотатарський фольклорист Реф╕к Музафаров зазнача╓, що ╕дейну основу казок становить боротьба людини з ворожими ╖й силами. Позитивними героями виступають молодший син, мудра д╕вчина, син б╕дняка та ╕нш╕ персонаж╕. Ворогами позитивного героя ╓ старш╕ брати, чаклуни, дракон, п╕дступн╕ хани та ╕нш╕. Важливе м╕сце в казках займають чудесн╕ предмети ╕ пом╕чники героя: жива вода, килим-л╕тун, чар╕вна хустка, молодильн╕ яблука, прудконогий к╕нь, благородна лисиця, стара бджола, чудесний птах.
У художн╕й структур╕ кримськотатарських казок велику роль в╕д╕гра╓ кримське довк╕лля, реал╕╖ моря, г╕р, степу. У них ф╕гурують топон╕ми, п╕дкреслю╓ться саме про Чорне море, згадуються Бахчисарай, Карасубазар, Судак, Джанкой, ╕нш╕ кримськ╕ м╕ста ╕ села. Однак особливо виразно кримський колорит да╓ться взнаки у легендах – ще одному дуже поширеному в середовищ╕ кримських татар еп╕чному фольклорному жанр╕. Легенди здеб╕льшого т╕сно пов’язан╕ з певними м╕сцевостями ╕ на в╕дм╕ну в╕д казок та б╕льшост╕ ╕нших фольклорних еп╕чних жанр╕в часто публ╕куються з п╕дзаголовком – бахчисарайська, алуштинська, судацька, старокримська, керченська та ╕нш╕. До того ж вони найчаст╕ше прив’язан╕ не просто до певно╖ територ╕╖, а до ц╕лком конкретних ландшафтних об’╓кт╕в природного, а також культурно-╕сторичного походження – г╕р, скель, печер, грот╕в, галявин, джерел, водогра╖в, криниць. ╤деться в них про зведення фортець, палац╕в, мост╕в, мечетей, появу святих могил…
Окремо потр╕бно сказати про такий р╕дк╕сний жанр кримськотатарського епосу, як дестани. Це здеб╕льшого розлог╕ опов╕д╕, в яких по╓днуються в╕рш╕ та проза. Ц╕ частини орган╕чно доповнюють одна одну та ефектно вза╓мод╕ють. У дестанах переважають геро╖чн╕ мотиви. ╥хн╕ пров╕дн╕ геро╖ – неординарн╕ особистост╕, дуж╕, енерг╕йн╕, талановит╕, км╕тлив╕, вродлив╕. Вони над╕лен╕ високими моральними чеснотами ╕ заради ╕деал╕в чест╕ та в╕рност╕ готов╕ на будь-як╕ випробування та понев╕ряння, в╕дважн╕ вчинки, нав╕ть смертельно небезпечн╕.
Кримськотатарськ╕ дестани можна под╕лити на два основних р╕зновиди. Б╕льш╕сть ╕з них – це любовн╕ ╕стор╕╖. На фон╕ пров╕дно╖ еп╕чно╖ опов╕дност╕ в╕дчутно вир╕зня╓ться л╕ричний струм╕нь, а геро╖чн╕ мотиви по╓днуються з сентиментальними. Це так╕ дестани, як «Ашик Гар╕п», «Керем та Асилхан», «Нар Комиш», «Та╕р ╕ Зоре» та ╕нш╕. У цих фольклорних творах трактуються здеб╕льшого сюжети, поширен╕ в усьому тюркському св╕т╕, тож кримських реал╕й тут зустр╕ча╓ться небагато.
╤нша група дестан╕в пов’язана з художн╕м осягненням сусп╕льно-пол╕тичних процес╕в. Вони також включен╕ в загальнотюркський контекст, однак кримськ╕ акценти в них набувають значно б╕льшо╖ виразност╕. Найпопулярн╕шим зразком кримськотатарсько╖ народно╖ геро╖чно╖ опов╕д╕ ╓ дестан «Чора-батир». На його основ╕ композитор Рефат Асанов створив першу кримськотатарську оперу. За сво╖м загальним характером, тональн╕стю та образним ладом геро╖чн╕ дестани близьк╕ до укра╖нських народних дум.
Кримськотатарський фольклорний епос жанрово багатогранний, тематично розма╖тий, стил╕стично вишуканий. Читачам в╕н дасть неабияку естетичну насолоду, а досл╕дник╕в спонукатиме до подальшого глибшого осягнення його неповторного художнього св╕ту.
Видавниче зближення та вза╓мопроникнення двох л╕тератур – укра╖нсько╖ ╕ кримськотатарсько╖ трива╓. Нин╕ у видавництв╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру зд╕йсню╓ться п╕дготовка до випуску двомовних зб╕рник╕в вибраних твор╕в Тараса Шевченка та сучасних кримськотатарських письменник╕в.

Валентина НАСТ╤НА

на фото: Сабр╕╓ Кандимова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11199

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков