Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХЛ╤БНИЙ СПАС
29 серпня — свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого ╤суса Христа з Едеси до...


Михайло ЖАЙВОРОН: РУЙНАЦ╤Я СТ╤Н
Нещодавно цю реценз╕ю, щоправда, дещо у скороченому вигляд╕ опубл╕кувала гезета...


25 ВАЖЛИВИХ ФАКТ╤В ПРО УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР
╤стор╕я укра╖нського прапора в╕ддзеркалю╓ всю ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ державност╕ – з прадавн╕х...


ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2012
НЕЗАК╤НЧЕНА П’╢СА ДЛЯ П╤АН╤НО

З пропозиц╕ями провести в Криму конкурс юних п╕ан╕ст╕в ╕м. Фредер╕ка Шопена представники Кримського товариства поляк╕в зверталися неодноразово до Олександра Ковальова, директора С╕мферопольсько╖ дитячо╖ музично╖ школи № 3 ╕м. Юр╕я Богатикова. В╕н – в╕домий у музичних колах орган╕затор ╕нструментальних та естрадних конкурс╕в, п’ятнадцять рок╕в керу╓ м╕ською дитячою ф╕лармон╕╓ю. Однак при кожн╕й зустр╕ч╕ в╕н в╕дпов╕дав в╕дмовою. Вмотивовуючи ╖╖, пояснював:
— Шопен – романтик. Його музика наст╕льки тонка ╕ вишукана, що для ╖╖ в╕дтворення необх╕дн╕ особлив╕ умови – великий концертний рояль, а в школ╕ такого ╕нструмента, на жаль, нема╓.
Минав час. У грудн╕ 2011 року його дружина Людмила Ковальова, зав╕дувач фортеп╕анного в╕дд╕лу музшколи, д╕зналася, що в ╤вано-Франк╕вськ╕й област╕ недорого прода╓ться рояль необх╕дних ╖м розм╕р╕в випуску 60-х рок╕в минулого стол╕ття. ╤ подружжя, не роздумуючи, робить покупку, заплативши його власнику через магазин в╕с╕м тисяч гривень. Везти ╕нструмент взимку в морози не можна було. Доставили його при сприянн╕ батьк╕в учн╕в, у тому числ╕ й матер╕альному, лише вл╕тку.
Настроювати запросили в╕домого в Укра╖н╕ спец╕ал╕ста цього проф╕лю з Харкова Олександра Кургана. А в╕н, по сут╕, реставрував рояль. П╕сля зам╕ни всередин╕ вс╕х струн ╕ л╕кв╕дац╕╖ дефект╕в в╕н став виглядати, н╕би щойно з фабрики. Його поставили на сцен╕ поряд ╕з салонним ╕ тепер при бажанн╕ тут можна виконувати твори в чотири руки. Довжина нового ╕нструмента – 2 метри 75 сантиметр╕в. Це майже на 1 метр б╕льше в╕д салонного ╕ на 1 метр 25 сантиметр╕в – в╕д каб╕нетного.
Д╕ти спочатку нав╕ть з острахом п╕дходили до нового ╕нструмента, звуки на якому глибш╕ ╕ сп╕вуч╕ш╕, однак згодом, осво╖вшись, ╕з наполеглив╕стю справжн╕х музикант╕в почали техн╕чно в╕дпрацьовувати на ньому найскладн╕ш╕ пасаж╕. Лише п╕сля цього адм╕н╕страц╕я школи сп╕льно з Кримським товариством поляк╕в оголосили про проведення ╤ Кримського республ╕канського конкурсу юних п╕ан╕ст╕в ╕м. Фредер╕ка Шопена. Така перед╕стор╕я.
Фредер╕к Шопен – винятковий композитор у музичному св╕т╕. Родом — варшав’янин, серцем — поляк, за талантом – громадянин св╕ту. В╕н жив у пер╕од сл╕з ╕ над╕й польського народу ╕, з╕бравши ╖х у музичн╕й д╕адем╕, створив д╕амант краси, що засяяв кристалами небачено╖ досконало╖ гармон╕╖. В╕н ум╕в найважч╕ завдання мистецтва вир╕шувати ╕з загадковою легк╕стю, бо вм╕в збирати польов╕ кв╕ти, не розгубивши з них найтоншого пилку. Вм╕в пронизати ╖х променист╕стю, перетворюючи в з╕рки, метеорити, комети, що сяяли по вс╕й ╢вроп╕.
Музика Шопена наст╕льки прекрасна, досконала ╕ глибока, що неможливо не п╕ддатися ╖╖ зачаруванню. Перше прослуховування будь-якого його твору вража╓ незвичайн╕стю ╕ новизною, присутн╕стю думки, а при повторному виконанн╕ враження посилю╓ться, а це, як в╕домо, ознака високо╖ художност╕. Щоб таку музику розум╕ти у вс╕й ╖╖ глибин╕ та значущост╕, необх╕дно мати, за словами самого Шопена, «особливе чуття», великий музичний ╕ культурний кругоз╕р.
Половину з прожитих 39 рок╕в композитор пров╕в у Франц╕╖, але в╕н н╕коли не втрачав зв’язку з душею В╕тчизни. На в╕дкритт╕ конкурсу, в орган╕зац╕╖ та проведенн╕ якого взяли участь представники М╕н╕стерства культури АРК, управл╕ння культури С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ ради, Кримського республ╕канського в╕дд╕лення Всеукра╖нсько╖ музично╖ сп╕лки, Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян, Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру та Консульства Республ╕ки Польща в Севастопол╕, про це говорили консул Ян Здановський, заступник голови Кримського товариства поляк╕в Галина Цв╓ткова, а артистка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Людмила Рум’янцева виконала три вокальн╕ твори на музику Ф. Шопена, в яких техн╕ка ╕ ритм гармон╕йно по╓днуються в мелод╕ях, створених звуками, ╖х акордами ╕ колоритами.
Кожна нота Шопена – золото, — говорив в╕домий рос╕йський п╕ан╕ст ╕ композитор Антон Руб╕нштейн. ╤ добувати його треба вм╕ти. Твори Шопена, за словами педагог╕в, складн╕ш╕ для виконання, н╕ж музика ╕нших композитор╕в. Однак саме його витончен╕ почуття звукових барв ╕ гармон╕й ╓ завжди справжн╕м п╕ан╕стичним виявленням можливостей ╕нструмента. ╤ якщо ви зна╓те творч╕сть Шопена, ви практично зна╓те все, що можна зробити в сфер╕ створення п╕ан╕стичних ефект╕в високого художнього значення.
Два дн╕ жур╕ в склад╕ музикант╕в ╕ педагог╕в прослуховували виступи двадцяти конкурсант╕в в╕ком в╕д 7 до 17 рок╕в. У перш╕й ╕ друг╕й молодших в╕кових групах кожен з них протягом не б╕льше п’ятнадцяти хвилин виконував за вибором один тв╕р Й. Баха та один – Ф. Шопена, а в трет╕й ╕ четверт╕й – будь-яке за вибором сонатне алегро Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена, вальс, ноктюрн ╕ мазурку Ф. Шопена. ╤ рояль, за техн╕чним станом якого весь цей час стежив сам настроювач, зазвучав.
— Побачивши його, д╕ти, як╕ при╖хали на конкурс, захот╕ли грати на ньому, — сказала голова жур╕, заслужений д╕яч мистецтв АРК Нелл╕ Яцкова. – Особливо р╕зноман╕тн╕ в ╖хньому репертуар╕ були вальси.
Юн╕ таланти з С╕мферополя, Ялти, Феодос╕╖, Керч╕, Чорноморського та ╕нших м╕ст Криму демонстрували виконавську майстерн╕сть, вдосконалюючи ╖╖, розкриваючи сво╖ творч╕ ╕ндив╕дуальност╕. Викладач╕ обм╕нювалися досв╕дом у питаннях педагог╕ки та техн╕ки. А завершилося це свято музики, яка торкалася найтонших струн душ╕ та серця, гала-концертом лауреат╕в. В╕н став чудовим подарунком ╕ виконавцям, ╕ глядачам, ╕ педагогам, чи╖ вихованц╕ продемонстрували в конкурс╕ в╕ртуозну гру.
Його переможцями стали: у перш╕й в╕ков╕й груп╕ – Христина Михайличенко з С╕мферопольсько╖ дитячо╖ музично╖ школи № 1, друг╕й – Анастас╕я Ткаченко ╕з Старокримсько╖ ДМШ, трет╕й – Яна Бат╕на з С╕мферопольсько╖ ДМШ № 1, четверт╕й – А╕да Агамова ╕ Богдана Бурич з С╕мферопольського музичного училища ╕м. П. Чайковського. А найвищу нагороду – гран-пр╕ отримала ╢лизавета Корман, 12-р╕чна учениця С╕мферопольсько╖ ДМШ № 3, вихованка Людмили Ковальово╖. ╥й вручено спецприз Кримського товариства поляк╕в – дв╕ тисяч╕ гривень для по╖здки в травн╕ 2013 року на М╕жнародний фортеп╕анний конкурс ╕м. Ф. Шопена у м╕ст╕ Шафарня, Шопен╕вському центр╕ в Польщ╕.
Музика Шопена, яку пор╕внюють з крихкою посудиною, да╓ прекрасн╕ можливост╕ для виявлення музично та артистично обдаровано╖ молод╕, в╕дзначення ╕ стимулювання до подальшого розвитку особистост╕. Орган╕затори нового конкурсу, що стартував у Криму, планують проводити його щор╕чно. Отже, п’╓са для п╕ан╕но не зак╕нчена.
Вже п╕д зав╕су гала-концерту в зал зайшов Олександр Яцков, директор С╕мферопольського музучилища, один з кращих на п╕востров╕ п╕ан╕ст╕в. В╕н с╕в за рояль, заграв к╕лька нотних вар╕ац╕й.
— Чудовий ╕нструмент, — сказав.
╤ в╕риться, що так в╕ртуозно, як в╕н, гратимуть на роял╕ у майбутньому й нин╕шн╕ лауреати. Принаймн╕, цей в╕дб╕р серед ровесник╕в вони пройшли ╕ першу сходинку до вершин профес╕онал╕зму подолали.

Валентина НАСТ╤НА

На фото: ╢лизавета Корман

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11175

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков