Версiя для друку Обговорити в форумi

Нагадуємо юним читачам «Джерельця» та їхнім батькам, що завтра, 15 грудня, о 12.00 в редакції «Кримської світлиці» (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 5, 2-й поверх, к. 14) відбудеться фінал творчого конкурсу, в якому визначиться доля призового велосипеда. Не запізнюйтеся! Довідки за тел. (050) 957-84-40.

БЕЗ ПЕДАЛЕЙ І СИДІННЯ

У Німеччині створили велосипед без педалей і сидіння, який може рухатися лише в той момент, коли людина в ньому йде або біжить. Замість сідла німецькі дизайнери зробили спеціальні ремені, якими кріпиться велосипедист, повідомляє Euromag. Аби велосипед набрав швидкість, велосипедистові потрібно пробігтися, потім підняти ноги на спеціальне кріплення для ніг на маточині заднього колеса.
Принцип, за яким рухається цей велосипед, нагадує машину героя мультфільму про людей з кам’яного століття Фреда Флінстоуна. Велосипед, створений німецькими дизайнерами Томом Хемброком і Джурі Спеттером, називається FLIZ. Слово FLIZ — це скорочення від німецького «flitzen», що означає «нестримно мчати».
Велосипед номінується на щорічну премію James Dyson Award. Ця премія заснована Джеймсом Дайсоном, винахідником пилососа, для студентів із різних країн, які представляють інноваційні технології та дизайн.
Концепція даного винаходу в тому, аби зробити пересування в перенаселених містах екологічним і корисним для здоров’я.
Дизайнерів надихнув перший у світі персональний транспортний засіб, винайдений Карлом Дрейсом у 1817 році. Пристрій був рамою з двома колесами і нагадував сучасний велосипед без педалей. Хемброку і Спеттеру хотілося зробити щось подібне, але більш сучасне.
Варто зазначити, що винахідники вже отримали винагороду Merit Award на Міжнародній велосипедній виставці в Тайбеї цього року.

ВЕЛОСИПЕД... З КАРТОНУ

Ізхар Гафні, винахідник з Ізраїлю, довів, що вигадати велосипед вдруге — можна і варто. Адже він змайстрував надзвичайно екологічний велосипед, повністю зроблений з картону. Усі запчастини дуже дешеві, не шкодять природі і абсолютно унікальні, запевняє автор винаходу.
Спершу Гафні зробив з картону потрібні деталі, виконавши усі необхідні для цього згини, після чого вимочив картонні запчастини у смолі та обробив спеціальною водостійкою фарбою. В результаті, готовий велосипед набув вигляду оригінального та якісного засобу пересування, який в цілому коштує лише 10 доларів.
Надихнув Гафні інший винахід, про який він прочитав в одному з журналів: із тих же матеріалів один чоловік зробив справжнє каное. Тоді Ізхар приступив до створення велосипеду своєї мрії.
Смола та фарба захищає паперовий велосипед Гафні від дощу, а працює він не гірше за свого металевого побратима. Зараз винахідник збирається запатентувати свій велосипед.
http://gazeta.ua

ЗУСТРІЧ У ЛІСІ

Одного разу ми з сім’єю прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, йти додому. І ось раптом ми з моєю молодшою сестрою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина. Ніби величезний сірий вовк побіг уперед лісом, наче не помічаючи нас.
Я була дуже здивована і налякана, але батько заспокоїв: «То був не вовк, а просто собака, схожий на вовка». Тоді я запитала, чому цей собака гуляє тут, так далеко від людей. І батько розповів нам таку історію...
Його друг, лісничий, який наглядає за цим лісом і живе неподалік, ішов одного разу вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання, що лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом у снігу він побачив мале цуценятко, яке дуже замерзло. Чоловік, не гаючи часу, взяв його, заховав у рукавицю і поспішив додому.
В хаті він поклав цуценя і почав гріти. Годував його, ростив і цуценя вижило. З тих пір величезний сірий собака, що назавжди залишився вірний ліснику, живе з ним, а вдень гуляє лісом. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на сіроманця.
Почувши цю історію, ми ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка повернулися в село.

Анастасія ПОДОЛЬСЬКА,
учениця 10 класу Прудівської ЗОШ І-ІІІ ст. Совєтського району в Криму

ПРОБА ПЕРА

ЛЮБИМО ВКРАЇНУ

Любимо Вкраїну,
Мову солов’їну.
Квіти там прекрасні,
Наче зорі ясні.
Люди в Україні
Добрі всі та щирі.
Дівчина співає,
Край наш розквітає.
Україно, ти живи!
Хліб збирай, пісні співай!
Це найкраще у житті:
Процвітай,
наш рідний край!

Олена БАРАНОВА,
учениця 7-А класу Грушівської ЗОШ в Криму

БІЛОСНІЖНА ЗИМА

Зима постукала у шибку,
З Новим роком нас вітає.
Подарунки під ялинку
Дід Мороз нам посилає.
Білим килимом вкриває,
Сніг пухкий ляга до ніг.
На деревах — шубка біла,
То на них сніжок приліг.
Зимонька-зима,
Ти все для нас дала:
Дітлахам —
килим із сніжинок,
А дорослим —
гарний відпочинок.

Лінуза НУСРЕТОВА,
учениця 8 класу Сонячнодолинської ЗОШ, член МАЛіЖ
м. Судак

ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ
Старий Крим... Маленьке містечко на мапі Криму. А скільки цікавого і захоплюючого воно може розказати! На осінніх канікулах я разом з учнями нашої школи побував на екскурсії у цьому старовинному містечку.
Спочатку ми відвідали музей «Солхат». Мене вразили годинники, яким близько 200 чи 300 років, печі, дзвін. Є повір’я, якщо вдарити в нього і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. В кімнатах музею ми побачили роги оленів, стародавні монети, залізну мапу Старого Криму...
Далі наш екскурсовод запропонував нам піти на могилу, де похований Олександр Грін. На могилі нас зустріла постать прекрасної мармурової дівчини з його твору «Та, що біжить по хвилях». Потім ми відвідали музей Гріна, церкву, мечеть. Поринули з головою у стиль життя письменника Олександра Івановича Купріна. Ознайомилися із традиціями кримськотатарського народу у будинку-музеї кримських татар, дізналися, як дівчата готувалися до весілля, які речі і як вишивали.
Біля вірменського монастиря Сурб-Хач мене вразили три струмочки: перший — здоров’я, другий — мудрості, а третій — вродливості... Наприкінці була захоплююча прогулянка на конях.
Осінні канікули швидко промайнули. Але ще довго я буду згадувати екскурсію до музеїв Старого Криму.

Микола ГАВРИЛОВ,
учень 7-А класу Грушівської ЗОШ, АР Крим

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема ""Джерельце""