Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХЛ╤БНИЙ СПАС
29 серпня — свято Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого ╤суса Христа з Едеси до...


Михайло ЖАЙВОРОН: РУЙНАЦ╤Я СТ╤Н
Нещодавно цю реценз╕ю, щоправда, дещо у скороченому вигляд╕ опубл╕кувала гезета...


25 ВАЖЛИВИХ ФАКТ╤В ПРО УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР
╤стор╕я укра╖нського прапора в╕ддзеркалю╓ всю ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ державност╕ – з прадавн╕х...


ПРОВОДИ Л╤ТА У СВЯТО МАКОВ╤Я
У народ╕ цей день отримав назви Першого Спаса, Медового Спаса ╕ Спаса на вод╕. З нього...


ОЛЕКСАНДР МУРАТОВ: «М╤Й КРИМ»
У мереж╕ з’явився в╕деоф╕льм про виставку «М╕й Крим» О. Муратова. Переглянути...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2012
МИТЬ ╤ В╤ЧН╤СТЬ У ЧОРНО-Б╤ЛОМУ КВАДРАТ╤

У Кримськ╕й асоц╕ац╕╖ кара╖м╕в «Кримкарайлар» мен╕ розпов╕дали про Костянтина ╢фетова як представника династ╕╖, в як╕й багато покол╕нь предк╕в були медиками, л╕кували ╕ зц╕лювали людей.
В╕н – в╕домий кримський вчений-б╕олог, доктор б╕олог╕чних наук, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, автор 370 публ╕кац╕й, включаючи 28 книг ╕ 12 патент╕в на винаходи, в╕дкрив ╕ описав 27 нових для науки б╕олог╕чних вид╕в. На знак визнання м╕жнародного авторитету К. ╢фетова вчен╕ з Австр╕╖, Рос╕╖, Укра╖ни ╕ Франц╕╖ назвали його ╕м’ям три б╕олог╕чних види та п╕др╕д живих орган╕зм╕в. За досягнення в творчост╕ в╕н нагороджений чотирма золотими медалями у Великобритан╕╖ ╕ США, лауреат трьох Прем╕й Автономно╖ Республ╕ки Крим. Б╕ограф╕чн╕ дан╕ укра╖нського вченого внесен╕ в дов╕дники «Видатн╕ ╓вропейц╕ ХХ╤ стол╕ття» (Великобритан╕я), «Хто ╓ хто в сучасност╕» (США), а також у В╕к╕пед╕ю.
Теор╕╖ К. ╢фетова на стику медицини, зокрема ╖╖ молекулярних напрямк╕в ╕ б╕осистематики, з ╕стор╕╓ю та мистецтвом в╕дображен╕ в книгах «Шокуюча та╓мниця С╕кстинсько╖ капели», «Секрети послання М╕келанджело в майбутн╓», «Ребро Адама» та ╕нших. Блискучу наукову д╕яльн╕сть в╕н усп╕шно по╓дну╓ з ╕скрометною, дотепною, афористичною л╕тературною творч╕стю. Ним написано близько п╕втори тисяч╕ в╕рш╕в, як╕ видан╕ 19-ма поетичними книгами. Вони друкувалися в багатьох колективних зб╕рках, л╕тературних журналах, кримськ╕й пер╕одиц╕.
Вс╕ поез╕╖ К. ╢фетова – афоризми, викладен╕ римованою формою в основному в чотирьох, а ╕нод╕ – в двох рядках. Вони нагадують крилат╕ вислови давньогрецьких ф╕лософ╕в, в╕рш╕ Расула Гамзатова. Сам автор назива╓ цей жанр поетично╖ м╕н╕атюри афорив╕ршами.
На зустр╕ч╕ в л╕тературн╕й в╕тальн╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру К. ╢фетов з в╕дт╕нком гумору розпов╕в, як, читаючи довг╕ в╕рш╕ з висновком у к╕нц╕ сюжетно╖ л╕н╕╖, подумав:
— Нав╕що писати так багато, якщо можна сказати головне в одному лише зак╕нченн╕?
╤ афорив╕рш╕, за його переконанням, найкраще п╕дходять для нашого динам╕чного ХХ╤ стол╕ття. У сучасно╖ людини все менше часу, щоб читати велик╕ л╕тературн╕ твори. Вона все част╕ше користу╓ться короткими анотац╕ями з ╤нтернету. А щоб прочитати афорив╕рш, потр╕бно лише к╕лька секунд.
У цьому жанр╕ з ╕стинною професорською компетентн╕стю автор розкрива╓ непросту д╕алектику пошук╕в смислу життя, вза╓мов╕дносин м╕ж людиною ╕ сусп╕льством, державою та св╕том, м╕ж чолов╕ком ╕ ж╕нкою.

Любов – ╕з стражданням,
а з рад╕стю – мука,
Все в св╕т╕ з навантаженням,
╕ як розд╕лить?
Ох, життя наше –
 надто серйозна штука,
Щоб надто серйозно
 про нього говорить.

Деяким умовиводам в╕н да╓ наукопод╕бн╕ назви про принципи ╕ досв╕д вибору правильно╖ повед╕нки. Однак ця зовн╕шня серйозн╕сть чотирив╕рш╕в, за оц╕нками л╕тературознавц╕в, зокрема Натал╕╖ Яблоновсько╖, — лише художн╕й прийом, що посилю╓ ком╕зм зм╕сту. Суперечност╕ м╕ж в╕чн╕стю ╕ миттю в чорно-б╕лому квадрат╕ буття, зухвал╕стю молодост╕ ╕ досв╕дом старост╕, г╕ркотою ╕ рад╕стю земного св╕ту, правилами ╕ винятками, непом╕рн╕стю бажань ╕ самообмеженням, мр╕╓ю ╕ д╕йсн╕стю, душею ╕ т╕лом покликан╕ в╕добразити авторське розум╕ння життя як вигадливого лаб╕ринту з проб ╕ помилок, вих╕д з якого людина може знайти лише сама.
Зд╕йснюван╕ авторською думкою п╕руети в╕д початкового твердження до спростування створюють необх╕дне ф╕лософське бачення ситуац╕╖, в межах якого ста╓ очевидною в╕дносн╕сть людських уявлень про ╕стину ╕ встановлен╕ людьми правила.
На лекц╕ях у Кримському державному медичному ун╕верситет╕ ╢фетов-професор ставить студентам запитання. Вони викрикують з╕ сво╖х м╕сць р╕зн╕ вар╕анти в╕дпов╕дей. Тод╕ в╕н пропону╓:
— Давайте проголосу╓мо за один ╕з них!
╤ часто б╕льшу к╕льк╕сть голос╕в набира╓ неправильна в╕дпов╕дь. Парадокс. А для ╢фетова-поета в╕н дав основу для написання чотирив╕рш╕в про закон м╕кстури, про те, як «у троп╕чних джунглях закон╕в розпуска╓ться джунгл╕в закон».
На створеному його дочкою сайт╕ «Книги К. ╢фетова» читач╕ голосують за афоризми, погоджуючись з висновками автора чи н╕, а в деяк╕ з них вносять сво╖ поправки. Про окрем╕ з них поет розпов╕в, читаючи викладен╕ в ╤нтернет╕ в╕рш╕ з╕ сво╓╖ наступно╖, двадцято╖ за рахунком зб╕рки, макет яко╖ нин╕ верста╓ться у видавництв╕. Вона назива╓ться «╢дине диво».
В╕д поетичних зл╕пк╕в з д╕йсност╕ про поточний соц╕ально-пол╕тичний момент, про площину щоденних конфуз╕в, б╕д ╕ конфл╕кт╕в, не менш значних для конкретно╖ людини, н╕ж катастрофи св╕тового значення, К. ╢фетов переходить до жанру короткого опов╕дання. З в╕ршованою творч╕стю прозов╕ твори зближу╓ неоч╕кувана к╕нц╕вка ╕ сатиричний або гумористичний зм╕ст. Темою опов╕дань, прочитаних ведучим л╕тературно╖ в╕тальн╕, заслуженим артистом АРК Аркад╕╓м Вакуленком та автором, стали казуси, що в╕дбулися з ним у кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи п╕д час його наукових в╕дряджень.
Нев╕гласами в сюжетах виявляються не прост╕ ╓вропейськ╕ обивател╕, а вчен╕. Неймов╕рну в╕докремлен╕сть колеги проявляють не де-небудь, а на корпоративн╕й веч╕рц╕ (пат╕), яка в╕дбувалася п╕д дев╕зом «Ми вс╕ – одна велика с╕м’я!»; г╕пертрофована турбота н╕мецьких митник╕в про те, щоб на борту л╕така не було колючих ╕ р╕жучих предмет╕в, зак╕нчу╓ться видачею пасажирам… металевих виделок ╕ нож╕в. За ╕рон╕╓ю про недосконал╕сть ╢вропи, до яко╖ ми йдемо, як освою╓мо англ╕йську мову, потрапля╓мо в см╕шн╕ ситуац╕╖ за кордоном, вбача╓ться ц╕нування автором свого, р╕дного.
На слух в афоризмах К. ╢фетова ╕нод╕ важко сприйма╓ться зм╕ст, тому ╖х потр╕бно прочитувати вдумливо ╕ другий, ╕ трет╕й раз. ╤нод╕ ╖х сприйма╓ш лише розумом, а душу вони зач╕пають, як уже сам потрапля╓ш у под╕бну ситуац╕ю. ╤ тод╕ почина╓ш краще розум╕ти, як╕ готов╕ рецепти сконцентрован╕ в кожному вислов╕, як не робити, а як правильно вчинити в тому чи ╕ншому житт╓вому випадку – пол╕тичному, побутовому, психолог╕чному. У них – мудр╕сть сьогодення, що легко запам’ятову╓ться авторською грою сл╕в, причинними зв’язками стереотип╕в повед╕нки чи ╖х суперечностей, сутн╕сть яких знаходиться на самому к╕нчику в╕стря пера Костянтина ╢фетова. Ця правда, як укол л╕каря, сприя╓ зц╕ленню людського орган╕зму, душ╕, сусп╕льства:
Рад╕сть народження, смерт╕ страх.
Що наше життя? –
Лише крил змах.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11170

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков