Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я «ПЕДАЛЮ╢» ПИТАННЯ ВОДИ В КРИМУ, ЩОБ ЗМ╤НИТИ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИЙ ФОКУС
Про це заявив заступник м╕н╕стра з питань ре╕нтеграц╕╖ тимчасово окупованих територ╕й ╤гор Яременко


РОС╤Я СТВОРЮ╢ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ГУМАН╤ТАРНУ КАТАСТРОФУ
Про це заявив кримський громадський актив╕ст, редактор онлайн-видання «╤нжир» Михайло...


НОВ╤ ЗАВДАННЯ У ПОРЯДКУ ДЕННОМУ ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ
19 жовтня в╕домий Левада-центр оприлюднив загальнорос╕йське опитування "Горд╕сть та ╕дентичн╕сть".


ВИДАВНИЦТВО VIVAT НАДРУКУ╢ ЩЕ 15 ТИСЯЧ ПРИМ╤РНИК╤В КНИГИ ПРО СТУСА
директор Vivat Катеринa Аврамчук додала, що замовлення на книгу продовжують надходити, ╕ не...


УЧАСНИКИ МАРШУ НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИК╤В ПРИЙШЛИ П╤Д ОП ╤ ОГОЛОСИЛИ ВИМОГИ
Б╕ля буд╕вл╕ Оф╕су президента перебували дек╕лька тисяч учасник╕в маршу. Вони скандують "Слава...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 07.12.2012
«ПОМРУТЬ ГОВ╤РКИ – МОВА СТАНЕ МЕРТВОЮ…»

Пропону╓мо уваз╕ читач╕в ╕нтерв’ю з в╕домим д╕алектологом Федором Климчуком (на фото), надруковане в газет╕ «Вечерний Брест».

Фед╕р КЛИМЧУК
«ПОМРУТЬ ГОВ╤РКИ – МОВА СТАНЕ МЕРТВОЮ…»

— Федоре Даниловичу, як ви прийшли до такого розум╕ння великого значення гов╕рок?
— Насамперед була ц╕кав╕сть. Завжди вважалося, що «вищий сорт» — це л╕тературна мова, а «нижчий» — с╕льська. Ще у старших класах у мо╖й душ╕ визр╕в протест: я вважав, що це не зовс╕м так. Яка багата пол╕ська мова! ╤ дуже шкода, що вона зника╓...
— Тому стали асп╕рантом ╤нституту мовознавства Академ╕╖ наук?
— Ще в юнацтв╕ я записував п╕сн╕, щоб просто ╖х сп╕вати. П╕зн╕ше написав лист в Академ╕ю наук, де висловив сво╖ думки щодо значення м╕сцево╖ мови. Мен╕ дуже серйозно в╕дпов╕ли ╕ порадили займатися вивченням зах╕днопол╕ських гов╕рок. Пот╕м багато рок╕в сп╕впрацював з Микитою Толстим, правнуком великого рос╕йського письменника, який багато рок╕в очолював пол╕ськ╕ експедиц╕╖. Микита ╤лл╕ч збирав лексику, перлини духовно╖ культури. Пот╕м налагодилися стосунки з укра╖нськими вченими, як╕ займалися вивченням м╕сцевих гов╕рок. Було очевидно, що народне багатство можна ╕ треба зберегти.
— Як╕ науков╕ прац╕ найб╕льше запам’яталися?
— Одна з основних роб╕т — «Лексичний атлас б╕лоруських народних гов╕рок», який вийшов у п’яти томах, був в╕дзначений Державною прем╕╓ю. В його п╕дготовц╕ брали участь близько 30 автор╕в, ш╕сть ╕з них стали лауреатами, у тому числ╕ ╕ я. Пам’ятна також праця над словником б╕лоруських гов╕рок П╕вн╕чно-Зах╕дно╖ Б╕лорус╕ та ╖╖ прикордоння. Тод╕ ви╖жджали в експедиц╕╖ в Литву, Латв╕ю. В Прибалтиц╕ виявили два села переселенц╕в з Брестського рег╕ону. Вони зберегли свою мову, п╕сн╕. Тривалою ╕ продуктивною була праця над «Загальнослов’янським л╕нгв╕стичним атласом», який м╕стить гов╕рки б╕льшост╕ слов’янських кра╖н. Було багато виступ╕в на наукових конференц╕ях не лише в Б╕лорус╕, а й в ╕нших кра╖нах.
— А як у вас з’явилася ╕дея перекладати л╕тературн╕ пам’ятки «с╕льською мовою»?
— Спочатку ставився до ц╕╓╖ прац╕, як до хоб╕. Ознайомився з рос╕йською л╕тературою, часописами на народн╕й мов╕. Перебуваючи п╕д враженням, натхненний цим, вир╕шив спробувати власн╕ сили. Перекладав твори на гов╕рку села Симонович╕ Дорогичинського району, найб╕льш мен╕ в╕дому.
— Складно перекладати в╕дом╕ л╕тературн╕ твори на м╕кромову?
— По-р╕зному було. Щось складн╕ше, щось прост╕ше давалося.

Спочатку прочитував переклади батькам. Траплялося, перекладеш фразу досл╕вно, а вони в╕дхиляють. Мовляв, «у нас так не кажуть». Доводилося починати наново, працювати до того часу, поки «рецензенти» не вигукували: «А ось це — наше!». Словникового запасу мен╕, уродженцю села, вистачало, головне було — правильно ╕ до м╕сця п╕д╕брати слова. Допомагали односельц╕ та колеги.
Загалом, тут ╓ проблема — який алфав╕т чи, докладн╕ше, транскрипц╕ю вживати? Треба, щоб люди читали так, як слово вимовля╓ться. Наприклад, рос╕йське «и» в укра╖нськ╕й мов╕ означа╓ звук «ы», а коли взяти б╕лорусько-укра╖нське «╕», то його як «ы» вже н╕хто не прочита╓. ╤ таких тонкощ╕в багато...
— На ваш погляд, переклади на м╕кромов╕ адресован╕ жителям глибинки чи навпаки?
— Важко в╕дпов╕сти на це запитання. Певно, що одним це ц╕каво, ╕ншим — н╕.
Пол╕ська м╕кромова — кодиф╕кована л╕тературна мова на основ╕ зах╕днопол╕ських гов╕рок Б╕лорус╕. Спробу ╖╖ створення робили в 1980-1990 роках к╕лька пол╕ських ф╕лолог╕в ╕ л╕тератор╕в. Належить до слов’янських мiкромов. Лексично ╕ граматично дуже близька до укра╖нсько╖ мови, однак нос╕╖ зах╕днопол╕ських гов╕рок, як правило, себе з укра╖нцями не ототожнюють. Р╕дк╕сн╕ приклади нерегулярного письмового вживання м╕сцевих гов╕рок в╕дзначен╕ на Пол╕сс╕ вже в XVI ╕ XVII стол╕ттях. Формування безпосередньо пол╕сько╖ л╕тературно╖ мови почалося в 1988 роц╕, завдяки намаганням ф╕лолога ╕ поета Миколи Шеляговича.
— Наск╕льки багата зах╕днопол╕ська мова?
— Мова — найб╕льше багатство, ще до к╕нця не оц╕нене. Правда, коли ран╕ше вважали, що гов╕рки — це дур╕сть, ╕ ╖х треба знищити, то тепер тако╖ тенденц╕╖ вже нема. Л╕тературна мова, вважаю, пох╕дна в╕д гов╕рок. Тому що вона вийшла з цих гов╕рок. ╤ в багатьох кра╖нах «м╕сцевою мовою» видають газети, часописи, пишуть романи, ╕сну╓ св╕й театр. Як довго протримаються гов╕рки — важко сказати. Не секрет, що населення стар╕╓, зникають ц╕л╕ села...
На жаль, мова сучасно╖ молод╕ набагато б╕дн╕ша в╕д мови л╕тн╕х людей. Хоча б╕льш╕сть пол╕щук╕в не забува╓ сво╖ кор╕нн╕ слова. Гов╕рку, яку мен╕ одного разу довелося почути у сел╕ Городна Стол╕нського району, ╕накше як дивом не назвеш. Устами селян, здавалося, говорила сама ╕стор╕я. Б╕льше такого я н╕де не чув. Я думаю, ще настане час, коли все це народне багатство буде належним чином оц╕нене. Головне, щоб не було п╕зно.
— ╤ все ж, чому б╕дн╕ша╓ с╕льська мова? З чим це пов’язано?
— Скор╕ш за все, з нашою загальною культурою, та й р╕зн╕ пласти населення перем╕шуються. Т╕, хто говорить по-сво╓му, н╕би бояться, щоб ╕з них не см╕ялися ╕ не використовують повний словниковий запас р╕дного села. Мовляв, краще помовчу. Багата мова не в столицях, а на околицях, де живе кор╕нне населення.
— Федоре Даниловичу, ви очолю╓те зах╕днопол╕ське науково-кра╓знавче товариство «Загороддя». Яку мету ставить перед собою орган╕зац╕я?
— Мета одна — збер╕гати зах╕днопол╕ськ╕ гов╕рки, наск╕льки це можливо. Прихильник╕в орган╕зац╕╖, на жаль, не так багато. Роботу можна побачити там, де на м╕сцях проявляють ╕н╕ц╕ативу, проводять науково-техн╕чн╕ конференц╕╖, зустр╕ч╕. У цьому сенс╕ м╕г би вид╕лити Лун╕нець, Дорогичин, Б╕лоозерськ. «Загороддя» — це те, що знаходиться за м╕стами — невелик╕ поселення, укр╕плення. Кор╕нним берестейцям буде б╕льш зрозум╕лим слово «м╕сто». До реч╕, як ╕ укра╖нцям та полякам. Нав╕ть присл╕в’я склалося: «У м╕ст╕ як в т╕ст╕ (тобто дуже добре), а без грошей нема чого ╖сти». Вважаю, що для берестейського рег╕ону потр╕бна л╕тературна м╕кромова, друкован╕ матер╕али на н╕й. ╢ люди, як╕ пишуть в╕рш╕ на м╕сцевих гов╕рках, але надрукувати ╖х у газетах практично неможливо. До того ж, нема фах╕вця, який би перев╕рив таке писання.
— Наск╕льки гов╕рки здатн╕ збагатити л╕тературну мову?
— Зв’язок тут безпосередн╕й, тому що гов╕рки п╕дгодовують л╕тературну мову. Коли не буде гов╕рок, мова стане мертвою. ╤ так╕ приклади в св╕т╕ ╓.
— Але нав╕ть б╕лоруська мова не вжива╓ться так широко, як хот╕лося б…
— Б╕лоруську мову мертвою не назвеш, хоча небезпека така збер╕га╓ться. К╕лька десятк╕в рок╕в тому в М╕нську часто чулася так звана «трасянка», в Берест╕ на вулицях можна було почути гов╕рки. Зараз уже зовс╕м не те. Ран╕ше люди розмовляли ╕ не соромилися. Я не кажу про райцентри — там ╕ тепер збер╕гають м╕сцеву мову.
— Виника╓ запитання: що робити, аби зберегти зах╕днопол╕ську мову?
— Це непросто, але не треба втрачати над╕ю. ╢ така хвороба — нац╕ональний н╕г╕л╕зм — ворож╕сть до всього свого. Як на мене, вона найб╕льш характерна для б╕лорус╕в та укра╖нц╕в. Згадайте, що Пушк╕на в дитинств╕ вчили французьк╕й мов╕, а не рос╕йськ╕й. Але з часом це минуло. Так буде ╕ у нас. Я пам’ятаю мовну психолог╕ю свого села: рос╕йською можеш розмовляти десь там у м╕ст╕, але з мат╕р’ю — борони Боже! Це вважалося гр╕хом. Обов’язково сво╓ю мовою. Т╕льки при такому ставленн╕, вважаю, ╖╖ можна зберегти ╕ надал╕.

Розмовляв
Серг╕й МОЩИК

* * *

Аповесць М. В. Гогаля «Страшная помста».
Пераклад Ф. Клiмчука

«Дывный Дн╕пр в тыху погоду, як спокыйно й помалу нысэ чырыз л╕сы й горы повны воды свой╕. Ны зворухнэ; ны захробостыть. Дывысся й ны знай╕ш, йдэ чы ны йдэ ёго вэлычна шырыня, ╕ здаецьця, бы вэсь вылытый вiн з шкла ╕ бы сынява люстраная дорога, быз м╕ры в шырыню, быз конця в довжыню, лытыть ╕ в’ецьця по зылёному св╕ты. Любо тоды й гарячому сонцёвы оглянутысь з высочын╕ ╕ опустыты луч╕ в холод шклянэй╕ воды, ╕ л╕сам, шо коло бэрога, ясно освытытысь в водах. В зылёных кучырах воны збылысь разом с полёвымы квыткамы коло водэй ╕, нахылывшысь, дывлецьця на самых сыбэ, шо в вод╕, ╕ ны надывлецьця, ╕ ны нат╕шецьця самымы собою, ╕ всм╕хуюцьця тым, шо в вод╕, ╕ вытають й╕х, махаючы голлем. В сырэдыну Дн╕пра воны ны посм╕ють глянуты: ныхто, кромы сонця й сынявого нэба, ны дывыцьця в ёго. Мало якая птушка долытыть до сырэдыны Дн╕пра. Пышный! Ныма рыкы такэй╕, як вiн, на вс╕м св╕ты».

ПРО АВТОРА: Ф. Д. Климчук народився 27 лютого 1935 року у сел╕ Симонович╕ Дорогичинського району. Зак╕нчив П╕нський учительський ╕нститут, ╕стфак М╕нського пед╕нституту ╕мен╕ М. Горького. Навчався в асп╕рантур╕ при ╤нститут╕ мовознавства ╕м. Якуба Коласа АН БРСР. Захистив кандидатську дисертац╕ю на тему: «До л╕нгвогеограф╕╖ Зах╕дного Пол╕сся». Автор понад двохсот наукових праць у галуз╕ д╕алектолог╕╖. У склад╕ авторського колективу отримав Державну прем╕ю Республ╕ки Б╕лорусь 2000 року в галуз╕ гуман╕тарних ╕ соц╕альних наук за цикл праць «Лексичний атлас б╕лоруських народних гов╕рок». Переклав на гов╕рку р╕дного села твори Л. М. Толстого, М. В. Гоголя, Новий Запов╕т тощо.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11129

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков