Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримська служба
6 ГРУДНЯ — ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

НА СХИЛАХ ДОЛГОРУКОВСЬКОЇ ЯЙЛИ, ТАМ ДЕ ПОЧИНАЄ СВІЙ БІГ НАЙБІЛЬША ВОДНА АРТЕРІЯ КРИМУ – РІКА САЛГІР, РОЗТАШОВАНА БЕЗ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ УНІКАЛЬНА ЗА СВОЄЮ УНІВЕРСАЛЬНІСТЮ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА. НАЙЧИСЕЛЬНІША СУХОПУТНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОГО ВІЙСЬКОВОГО ФЛОТУ — 36 ОКРЕМА БРИГАДА БЕРЕГОВОЇ ОБОРОНИ НИНІ ДИСЛОКУЄТЬСЯ В МІСЦЯХ, ЯКІ МАЮТЬ УСЛАВЛЕНУ ВІЙСЬКОВУ ІСТОРІЮ, ЩО СЯГАЄ СИВОЇ ДАВНИНИ.
Як свідчать військові історики, з 1879 року у селищі Ангара (нині це Перевальне) розташовувались підрозділи 51 Піхотного Литовського полку 7 армійського корпусу. І якщо офіцерське зібрання розміщувалось у самому центрі тодішнього Сімферополя на вулиці Долгоруковській (нині тут розташований Сімферопольський художній музей, а фронтони споруди, переживши комуністичні часи, досі прикрашають двоголові орли – символи Будинку Романових та Російської імперії), то роти вищеназваного полку дислокувались саме в тих місцях, де нині вдосконалюють свою професійну майстерність сучасні воїни.
Щодо самого 51 Піхотного Литовського полку, то зауважу, що він, сформований у 1809 році, свого часу брав участь у взятті Парижа під час Вітчизняної війни (1812-1814), Кавказькій (1843-1845) та Кримській (1853-1855) кампаніях. За доблесть і честь, виявлену під час військових походів, полку було вручено Георгіївський прапор. У лютому 1784 року за рескриптом князя Григорія Потьомкіна-Таврійського з числа кримських татар було сформовано три таврійські кінні дивізіони. Основне завдання, покладене на ці підрозділи, полягало у супроводі царської родини теренами кримського півострова.
Після розгрому військ барона Врангеля частинами Червоної армії новою владою у 1920 році в місті Сімферополі була сформована кавалерійська школа. На території села Перевального розмістилась кулеметна навчальна рота з її складу. У 1936 році кавалерійська школа була переформована у Курси червоних командирів з польовою навчальною базою на території сучасного Ангарського полігона.
В часи Великої Вітчизняної війни в районі Перевального діяли три загони 6-ї партизанської бригади. Втрати фашистів та їхніх приспішників від партизанських дій були вагомими. Та найголовнішим було те, що ворог відволікав свої війська від фронту для охорони та оборони тилів.
У післявоєнний час у Перевальному був сформований унікальний військовий заклад – 165 навчальний центр, що готував військових фахівців для інших країн світу, який у 1980 році був реформований в Сімферопольське військове об’єднане училище. Представники 37 країн світу пройшли підготовку у стінах 165 навчального центру та СВОУ. Саме у Перевальному свого часу набували військових навичок майбутні військові та політичні лідери. До слова, найвідоміший серед них — колишній лідер Лівійської Джамахірії полковник Муаммар Каддафі...
З набуттям Україною Незалежності гостро постало питання про власні збройні сили. Тому військовим керівництвом молодої держави було прийнято рішення про формування на базі СВОУ першого військового з’єднання. 26 липня 1992 року у селі Перевальному розпочала свій ратний шлях 84 окрема механізована бригада – перша новостворена бригада молодої держави.
Відлік історичного шляху 36 окремої бригади берегової оборони Військово-Морських Сил Збройних Сил України розпочався 1 грудня 2003 року, коли згідно з директивою міністра оборони України на базі з’єднань та військових частин 32 Армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України розпочалося формування з’єднання. За короткий проміжок часу була створена бригада, яку очолив полковник Сергій Бондаренко. Згодом управління бригади перемістилося до села Перевального. 23 лютого 2008 року в урочистій обстановці особовому складу бригади було вручено Бойовий прапор.
Протягом останніх років тривало становлення військових частин та підрозділів бригади, йшла повноцінна бойова підготовка. Починаючи з березня 2004 року, коли морські піхотинці з’єднання взяли участь у проведенні сухопутної фази навчань «Щит миру – 2004», щороку військовослужбовці бригади гідно представляли Військово-Морські Сили на національних та міжнародних навчаннях.
Після створення в бригаді два роки тому унікального гірсько-піхотного підрозділу (таких батальйонів у складі Збройних Сил України лише два) бойові можливості бригади значно розширилися. За словами командира гірських піхотинців майора Юрія Головашенка, служба в його підрозділі інтенсивна, до такого ритму армійського буття спонукає сама кримська природа. Так воно і є, адже незалежно від пори року, ігноруючи іноді геть несприятливі кліматичні умови, особовий склад підрозділу опановує складну науку ведення бойових дій у гірсько-лісистій місцевості. А в перервах між «боями» гірські піхотинці облаштовують в горах військове стрільбище для ведення вогню зі стрілецької зброї та озброєння БМП, клас гірської підготовки та гірську смугу перешкод. Труднощі не лякають бажаючих бути у складі цього підрозділу, адже вважається, що служити тут цікаво та престижно.
Слід відзначити й перевальненських танкістів, які нещодавно стали активними учасниками змагань цього роду військ. Під час індивідуального нагородження найбільше відзнак та заохочень від міністра оборони та начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України отримали саме танкісти з Перевального. Це підтверджує й перше місце в номінації «Кращий екіпаж Збройних Сил України з виконання вправи контрольних стрільб з озброєння танка».
...Спілкуючись з військовослужбовцями бригади, я звернув увагу на шеврон частини. На ньому, захищений прапором Військово-Морських Сил України та золотими козацькими шаблями, зеленіє Кримський півострів. А по колу напис: «Там, де ми, там перемога». Як запевнив нинішній командир бригади полковник Сергій Стороженко, особовий склад частини з Перевального щоденною ратною працею, сумлінною службою підтверджує відданість цьому гаслу.

Владислав СЕЛЕЗНЬОВ,
Підполковник

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "З потоку життя"